Пристрій для фіксації хребта

1 Пристрій для фіксації хребта, що має елемент кріплення пристрою до кістки з різьбовою голівкою та пазом в ній, з'єднувальний стержень і вкладку розташовані в згаданому лазі, та фіксуючий гвинт з багатогранним елементом під ключ і гайку, нагвинчену на голівку шурупа, який відрізняється тим, що вкладка являє собою П-подібну частину зрізаного циліндричного стакану з внутрішньою конічною різьбою, фіксуючий гвинт має конічну різьбу, яка входить в різьбу вкладки, а елемент кріплення пристрою до кістки виконаний у вигляді або шурупа, або крюка 2 Пристрій по п 1 відрізняється тим, що між різьбою та дном вкладки виконана проточка 3 Пристрій по п 1 відрізняється тим, що поверхня гайки, контактуюча зі стержнем, має кільцевий виступ Винахід відноситься до,медицини, а саме, до ортопеді», травматологи та нейрохірург» і призначається для фіксації хребта при хірургічному лікуванні захворювань та пошкоджень останнього Надійна, жорстка фіксація хребта цілком необхідна у післяопераційному періоді після проведеної корекції деформацій хребта або після усунення нестабільності у пошкодженому сегменті Декомпресивні операції, в тому числі, лямінектомія, збільшують нестійкість хребта і в більшості випадків є первинно нестабільними Для постдекомпресивної одномоментної задньої стабілізації хребта широке розповсюдження здобули конструкції, які містять в собі гвинти, розташовані безпосередньо в тілах хребців, зв'язані між собою регульованими і нерегульованими кріпильними елементами Відомий пристрій для фіксації хребта, який містить в собі штангу з повзунами на кінцях для встановлення кріпильних гвинтів та репоніруючим вузлом у середній частині Крім того, пристрій містить муфти, встановлені на штанзі, планки з поперечним отвором та пазом, причому на повзуні встановлений палець, на якому розташована планка з можливістю фіксації на ньому а кожний повзун розміщується на муфті з можливістю подовжнього переміщення [ 1] Однак, цей пристрій має ряд недоліків Наявність великої КІЛЬКОСТІ різьбових з'єднань веде до розхитування конструкції у післяопераційному періоді в процесі ди динамічних навантажень і втрати фіксації хребта Крім того, громіздкість конструкції збільшує травматичність м'яких тканин, які знаходяться поблизу хребта Це значно знижує ефективність лікування, подовжує термін лікування за рахунок більш довшого знахождення хворого у ліжку При цьому, відомий пристрій достатньо складний у виготовленні за рахунок наявності спрямовуючих пазів, ріфлень в місцях з'єднань вузлів, різьбових муфт, фігурних гайок, різноманітних обмежувачів руху окремих елементів Відомий пристрій для фіксації хребта системи «WSI-Titan», маючий, принаймні два однакових елемента, кожний з яких містить в собі шуруп з різьбовою голівкою і пазом в ній, з'єднувальний стержень, розташований у згаданому пазі, спрямовуючі пльзи, насаджені на голівку шурупа і фіксуючі гвинти, які входять крізь ппьзу у голівку шурупа При цьому фіксуючі гвинти мають заглиблення пщ ключ [2] Шурупи вгвинчують у хребці, з'єднують їх поміж собою з'єднувальними стержнями і закріплюють стержні гільзами та фіксуючими гвинтами Даний пристрій за конструкцією простіший за вищезгаданий анапог, але і він має суттєві недоліки Відносно надійну фіксацію цим пристроєм можна набути «тільки в тому випадку, (як вказують автори цього пристрою) якщо вісь імплантата (шурупа) стоїть по виску» до стержня, чого дуже складно досягти під час операції Крім того, наявність різьбового з'єднання, яке не законтрене, може призвести до втрати фіксації оперованої частини хребта у післяопераційному періоді та повторного хірургічного втручання ю N. О ю со 35075 Найбільш близьким по технічній суті та досягаемому лікувальному ефекту є пристрій для фіксації хребта, який містить в собі шуруп з різьбовою голівкою та пазом у ній, з'єднувальний стержень і вкладку, розташовані в згаданому пазі, та фіксуючий гвинт з багатогранним елементом під ключ і гайку, нагвинчену на голівку шурупа, Вкладка має форму прямокутної призми з виступом і забезпечена різьбовим отвором, в якому розташоване тіло фіксуючого гвинта. Голівка фіксуючого гвинта виконана конічною Поверхня вкладки, контактуюча зі з'єднувальним стержнем, виконана з нарізкою, а в голівці шурупа з боку паза виконані заглиблення [3]. Цей пристрій дозволяє забезпечити надійну фіксацію хребта на весь час лікування за рахунок запобігання відгвинчування різьбових з'єднань елементів пристрою під час дії динамічних навантажень на нього. Останній пристрій обраний нами за прототип. Як показали наші клінічні дослідження, пристрій-прототип має суттєві недоліки, а саме: Конструктивне рішення цього пристрою передбачає наявність в ньому складних елементів, за рахунок яких досягнута мета винаходу - надійна фіксація хребта. З одного боку це ускладнює технологію встановлення пристрою, з іншого - збільшує його габарити, отже потрібно багато місця для розташування конструкції в тканинах. Останнє збільшує травматичність хірургічного втручання та ймовірність виникнення ускладнень. Крім того, як засвідчує наш досвід, пристрій з такими габаритними розмірами складно, або зовсім неможливо використовувати у дітей. В основу винаходу була поставлена задача створення простого за конструкцією пристрою, дозволяючого знизити травматичність хірургічного втручання, спростити технологію та скоротити час його виконання, а також розширити сферу його використання зі зниженням імовірності виникнення ускладнень за рахунок принципово нової фіксації елементів пристрою та зменшення його розмірів. Поставлена задача вирішується тим, що у пристрої для фіксації хребта, який містить в собі елемент кріплення пристрою до кістки з різьбовою голівкою та пазом в ній, з'єднувальний стержень і вкладку, розташовані у згаданому лазі, фіксуючий гвинт з багатогранним елементом під ключ і гайку, нагвинчену на голівку шурупа, згідно винаходу, вкладка являє собою П-лодібну частину зрізаного циліндричного стакану з внутрішньою конічною різьбою, фіксуючий гвинт має конічну різьбу, яка входить в різьбу вкладки, а елемент кріплення пристрою до кістки виконаний у вигляді або шурупа, або крюка. Крім того, між різьбою та дном вкладки виконана проточка, а поверхня гайки, контактуюча зі стержнем, має кільцевий виступ Завдяки наявності в пристрої вкладки вищезгаданої форми з внутрішньою конічною різьбою, фіксуючого гвинта, маючого конічну різьбу, яка входить у різьбу вкладки, забезпечується можливість спрощення конструкції пристрою. Оригінальне конструктивне рішення і можливість використання крюка замість шурупа дозволили зменшити габаритні розміри, отже і травматичність хі рургічного втручання, спростити технологію та скоротити час його здійснення, а також розширити сферу застосування і зменшити імовірність виникнення ускладнень. При цьому пропонуємий пристрій достатньо простий і технологічний при виготовленні та експлуатації. Заявляємий пристрій ілюструється рисунком, на якому зображений загальний вигляд пристрою. Для виготовлення пристрою застосовується біологічно інертний матеріал, наприклад, титановий сплав. Пристрій (фіг.) містить в собі елемент кріплення пристрою до кістки (шуруп або крюк) 1 з різьбовою голівкою 2 і пазом в ній 3. В пазі 3 розташовані з'єднувальний стержень 4 та вкладка 5. На різьбовій голівці 2 встановлена гайка в. Вкладка 5 являє собою П-подібну частину зрізаного циліндричного стакана з внутрішньою конічною різьбою 7, в якому розміщується фіксуючий гвинт 8. Гвинт 8 має конічну різьбу 9 і багатогранний отвір 10 під ключ. Між різьбою 7 та дном 11 вкладки 5 виконана проточка 12, а гайка 6 має кільцевий виступ 13. Розглянемо приклад використання пристрою при хірургічному лікуванні травматичного пошкодження хребта. Після здійснення заднього хірургічного доступу до хребта, скелетування остюкуватих відростків та виконання основного етапу хірургічного втручання (лямінектомії, ревізії спинного мозку, відкритого вправлення вивиху хребця чи іншого втручання), виконують задню стабілізацію хребта з допомогою заявляемого пристрою. Для цього крізь корені дуг хребців, які лежать вище та нижче пошкодженого хребця, в напрямі їх тіл свердлом виконують канали, в які вгвинчують шурупи 1 до упору, так щоб пази 3 різьбових голівок 2 шурупів 1 розміщувались уздовж хребта. У разі необхідності замість шурупів можуть бути введені крюки. З'єднувальні стержні 4 згинають в залежності від необхідного положення фіксації сегмента хребта і встановлюють їх у пази 3 та попередньо нагвинчують гайки 6. Виконують маніпуляції, спрямовані на корекцію сегменту хребта та загвинчують гайки 6 до упору. В пази 3 вставляють вкладки 5 до упору їх у стержень 4 і загвинчують фіксуючі гвинти 8 повністю. При цьому фіксуючі гвинти 8 розклинюють вкладки 5, виключаючи тим самим мимовільне відгвинчування гайок 6, під час дії динамічних навантажень на хребець. При необхідності корекцію хребта можна повторити. Рану пошарово зашивають. Таким чином, застосування запропонованого пристрою дозволяє здійснити менш травматичну, швидку, жорстку та надійну фіксацію хребців у положенні корекції та зберегти її на весь термін лікування, що створює благоприємні умови для консолідації кісткових фрагментів та відновлювання втрачених функцій у пацієнтів з захворюваннями та пошкодженнями хребта. Розміри пристрою дозволяють використовувати його у дітей. Запропонований пристрій був використаний у трьох хворих з травмами грудопоперекового та 35075 поперекового відділів хребта. В усіх випадках був одержаний позитивний клінічний результат. Джерела інформації: 1 Авторське свідоцтво СРСР Ne 1674826, кл. 5 А61 В 17/60, 1989. 2. Проспект: Система «WSI-Titan» для фіксації хребта PETER BREHM. CHIRURGIE-MECHANIK - AM MULRG 30. - D-91085 WEISENDORF. 3. Заявка на патент України № 97125807 від 04.12.97р.. кл e A 61 В 17/56, А61В 17/58. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03