Спосіб визначення жувального тиску та датчик для його здійснення

1 Спосіб визначення жувального тиску, який включає вимір сили тиску, що розвивають жувальні м'язи між зубами-антагонистами, який відріз няється тим, що силу тиску визначають у процесі жувального навантаження 2. Датчик для визначення жувального тиску, який включає корпус та робочу частину, який відрізняється тим, що робоча частина складається з електропровідних обкладинок, шару еластичного діелектрика та шару твердих розподілювальних елементів. 3. Датчик по п 2, який відрізняється тим, що його виконано розміром в межах однієї пари зубів-антагоністів. Винахід відноситься до медицини, а саме, до стоматології і може бути використаним для визначення жувального тиску. Вивчення об'єктивних параметрів функціонального стану зубощелепної системи людини, які мають безсумнівний практичний інтерес як для патогенетичного лікування захворювань парадонту, так і ортопедичного лікування часткової' адентії, виконують насамперед шляхом дослідів, які зав'язані з вимірюванням сили тиску, що розвивають жувальні м'язи між зубами-антагоністами. Для такого роду дослідів були запропоновані апарати гнатодинамометри з двома накусочними пластинками, які роз'єднані пружиною (Блек, 1895), пружинний динамометр, в якому тиск розвивався самим дослідником (І.Л Клейтман, 1948 г.) (Седулов О.Л. Дослід функціонального стану зубощелепної системи - Алма-Ата: Галим, 1992. - 80 а). Сучасні гнатодинамометри (гідравлічні, електронні, механічні, фотометричні), як правило мають аналогічний принцип роботи. Робота приладу заснована на явищі тензоефекту, а саме, вимірювання опору провідника при його механічній деформації. Тензодатчик перетворює електричний опір, який змінюється в електричний струм, або напругу (Щербачов В.А. Електронні гнатодинамометри // Питання стоматологи. Збірник наукових праць. - Випуск 4, том 27. - 1974. - С 213-216). Так, наприклад, відомий тензометричний гнатодинамометр, який вимірює силу жувального тиску, на періодонт по вертикальній вісі зубу: датчик, який має двостержневу стальну балочку з текстолітовими площадками для коронкових час тин зубів, в оснуванні оточена чотирма тензодатчиками, які включені у мостову схему. На стержнях є фіксовані місця для установлювання опорного вузла (О.С Іванов. Тензометричний гнатодинамометр // Удосконалення методів та апаратури використовуваних у воєнно-польовій медицині. Збірник рац. пропозицій. - Випуск 10. - С. 91-93). Електронний гнатодинамометр - тензометричний на електронній схемі, який робить у двох режимах чутливості, що дозволяє оцінити функціональний стан, сприйнятливість до жувального навантаження тканин парадонту (Гасімов Ф.Г., Хамедулліна С А., Гонастарьов В.А. Електронний гнатодшамометр // Ургентна хірургія гострих захворювань органів очеревинної порожнини. 1976.-Т. 54. - С 93). У більш фізіологічних умовах досліду усіх відомих гнатодинамометрів були не тільки складними, але і мали тверду не еластичну структуру. Згадані недоліки відомих пристроїв не дозволяли дослідувати динаміку розвиваючої' сили тиску між зубами-антагоністами, до того ж, відомі апарати складні по будові та роботі з ними. Сила жувального тиску визначається шляхом перетворення отриманих показників за допомогою спеціальних формул або графіків. У більшій мірі фізіологічним умовам досліду жувального тиску відповідає пристрій І О. Глушакова та О.Ф. Ступачьова (АС 1130334 СССР, МКІ А1М. Пристрій для вимірювання та реєстрації сили жувального тиску І.О. Глушаков, О.Ф. Ступачьов // Біол винаходів. - 1984. - № 47), принцип роботи якого уявлено двома пластинками, які виконані з 00 00 CM ю со оГ 35288 пружного матеріалу, з розміщеними на них накусомними площадками та тензодатчиком, які з'єднані з реєструючим приладом. Пластинки виконані у вигляді дуг, які зігнуті по оклюзійній плоскості зубів, які твердо з'єднані на кінцях один з другим з рівним зазором між ними, а накусочні площадки виконані у вигляді рамок з Г-образними бортіками, що вільно охоплюють бічні края однієї з пластин, що мають можливість переміщатися уздовж усієї пластинки, та покриті у місцях контакту з зубами нейтральним еластичним матеріалом Визначений спосіб визначення жувального тиску, а також пристрій для його здійснення є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнутий, до того що заявляється, тому його обрано нами в якості прототипу. Недоліками відомого методу та датчика для його здійснення є а) відсутність виміру динаміки сили жувального тиску, б) складність повторного відтворювання умов досліду, невелика точність вимірювання. В основу винаходу покладено задачу - підвищення фізіологічних умов досліду та точності визначення сили жувального тиску. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується таким чином, що силу тиску визначають у процесі жувального навантаження. Датчик для визначення жувального тиску включає корпус та робочу частину, при цьому робоча частина складається з електропровідних обкладинок, шару еластичного діелектрика та шару твердих розподілювальних елементів Фізіологічність умов дослідження покращується за рахунок того, що при визначенні жувального тиску користуються датчиком, розміри якого зроблені в межах однієї пари зубів-антагоністів, та отримують мінімальне роз'єднання зубів при розміщенні між ними датчика у стані центральної оклюзії. Точність визначення підвищується тим, що визначення жувального тиску методом виміру різниці між початковою та кінцевою ємкістями датчика проводять у процесі жувального навантаження, крім того, здійснюється вилучення виникнення помилок при вимірюванні внаслідок остатньої деформації пружного елементу тензодатчика тим, що він є одноразовим. Спосіб виконується слідуючим чином: установлюють між зубами-антагоністами робочого тензометричного датчика та визначають його початкову ємкість у стані фізіологічного спокою нижньої щелепи; зрівнюють великість сили жувального тиску у тарірованому винтовому пресі, потім експериментальним контролем кореляції між зміною сили жувального тиску та ємкістю робочого тензометричного датчика. У пропонованому методі дослід ємкості робочого датчика не залежить від площі його тензометричних обкладинок Ця обставина дозволяє достатньо точно відтворювати умови досліду Спосіб здійснюють шляхом визначення початкової ємкості робочого датчика Потім згаданий датчик розміщують між зубами у центральній оклюзії за зубним, суглобовим та м'язним ознаками. При цьому, зміну ємкості розраховують шляхом встановлення різниці між початковою та кінцевою ємкістю, визначають силу жувального тиску за графіком кореляції між силою тиску та ємкістю конкретного датчика (фіг 1). Для виконання способу використовують пристрій, який зображено на фіг. 2. Він складається: з обкладок, які є електропровідними (1,2), шару еластичного діелектрика (3), шару твердих розподіл юва л ьних елементів (4,5), герметичного корпусу (6) Датчик працює слідуючим чином: спеціальним зажимом (зажим-пінцет) датчик крізь контактні поверхні з'єднується з вимірювачем електричної ємкості Коли пацієнт прикусує датчик, тиск зубів крізь тверді розподілюючі елементи (4,5) передає • на шар еластичного діелектрику, який під дією тиску зменьшує свою товщину та відповідно довжину між обкладинками (1,2), що приводить до збільшення електричної ємкості датчика, яка вимірюється методом вимірювання частоти струму у електричному генераторі. Це фіксується вимірювальним приладом. Приклад клінічного застосування: Хвора К., 20 років, звернулась за ортопедичною допомогою з діагнозом- дефект зубного ряду III класу за Кенеді, втрата жувальної ефективності 12% за Агаповим, внаслідок ускладнення карієсу. Пацієнту було показано виготовлення незнімної' цілковитої мостоподібної конструкції облицьованої фарфором з опорою на 17 15 Препарування зубів проводилось під інтралігаментарною анестезією розчином артікаїна пдрохлориду 2% з адреналіном 1:100000. Хвдрій було проведено вимірювання розвиваючої сили максимального жувального тиску до, після препарування та за два тижні до моменту тимчасового фіксування протезу на опірних зубах, так як опірні зуби під незнімну цілковолиту конструкцію були використані інтактні, з метою визначення зміни сприятливості чуйного перефіричного рецепторного апарату до жувального навантаження, що вказує на його сохранність після препарування Перед початком вимірювання визначили початкову ємкість датчика, вона склала 188 pF Потім після розміщення датчика у ділянці другого премоляра верхньої' та нижньої щелепи правого боку запропонували хворому зімкнути щелепи у стані центральної оклюзії та вимірювали у друге ємкість датчика, яка являлась рівною - 197 pF. Різниця початкової ємкості та кінцевої склала 197-188 - 9 pF. Потім по графіку кореляції між величиною жувального тиску та ємкістю даного датчика визначили силу жувального тиску, яка рівнялась 130 Н. Таким чином була визначена величина жувального тиску в ділянці другого моляра верхньої та нижньої щелепи правого боку. Початкова ємкість датчика склала 217 pF, після навантаження жувального - 232 p f , різниця між ємкостями склала 232-217 - 15 pF, що відповідає за графіком 220 Н. Вимірювання жувального тиску до, після препарування та через два тижні після фіксації конструкції на опірних зубах у середньому є рівними між собою. Це вказує на те, що зуби які обрані під опору цілковолитої конструкції отримують адекватне навантаження і це дає змогу визначити правомірне обрання даної конструкції, для того щоб возмістити дефект зубного ряда, який ми маємо, у нашому випадку, та обраних опірних зубів і анестезії при препаруванні твердих тканин зубу. 35288 Таким чином, нашим способом ми отримуємо більш фізіологічні умови дослідження та точні , u , , , to so so r—t to ше визначення жувального тисну у процесі жувального навантаження. 1 so » 1 со to to 1 so ' too f *