Спосіб діагностики ступеня вираженості вродженого клапанного стенозу аорти на підставі визначення порога “фізіологічної-патологічної” гіпертрофії лівого шлуночка методом ехокардіографії

Спосіб діагностики ступеня вираженості вродженого клапанного стенозу аорти на підставі ви 3 39160 ніж при ІММ, меньшим ніж 75г/м 2 [10]. Виявлено, що ГЛШ є предіктором серцево-судинних ускладнень і раптової смерті [9]. Тому вкрай важливим є визначення порогу « фізіологічної-патологічної» ГЛШ у хворих з АС методом ЕХОКГ для визначення тактики подальшого кардіохірургічного лікування. Відомий метод оцінки ступеня АС по ГСТ між ЛШ і аортою, визначений при допплерографії, розраховується по максимальній швидкості кровообігу на звуженому аортальному клапані [6]. А швидкість кровообігу у свою чергу залежить від психоемоційного стану пацієнта, скоротливості ЛШ, супутньої аортальної недостатності. Тому, у ряду хворих з ГСТ понад 50мм.рт.ст. були відсутні скарги або патологічні зміни на електрокардіографії (ЕКГ), і, навпаки, при ГСТ від 30 до 45мм.рт.ст. були чіткі клінічні прояви вади [3]. Інвазивні методи визначення ГСТ вимагають великих витрат, можуть давати ускладнення і виконуються тільки в спеціалізованих стаціонарах. Тому були необхідні додаткові критерії для оцінки порушень гемодинаміки при АС для удосконалення передопераційного відбору хворих. В основу корисної моделі покладено завдання розробити спосіб діагностики ступеня вираженості вродженого клапанного стенозу аорти на основі визначення порогу « фізіологічної-патологічної» гіпертрофії ЛШ методом ЕХОКГ. Для вирішення поставленого завдання проаналізовані матеріали передопераційного обстеження 156 хворих з АС, оперованих в інституті з 1990р. до 2005р. у віці від 3 до 42 років (середній 12,9±1,3 років). Всім було проведено ЕКГ в 12 стандартних відведеннях і ЕХОКГ на апаратах SSA 380А, SSA-700A фірми «Toshiba» та Aloka - 5500. Масу міокарда ЛШ розрахували при одновимірній ЕХОКГ по формулі Devereux and Reichek [7]: MM=1,047×[(КДР+МШП+ЗС)3-КДР3]-13,6г., де КДР - кінцево-діастолічний розмір ЛШ; міжшлуночкової перетинки МШП і ЗС - МШП і задньої стінки ЛШ в діастолу; 1,05 - питома вага міокарда; 13,6г. - константа для «регресивної корекції кубічної формули». Маса міокарду ЛШ приведена на одиницю площі поверхні тіла і представлена у вигляді індексу маси міокарда (ІММ г/м 2) (Фіг.2). Основною умовою коректного визначення ІММ було отримання максимально перпендикулярного зрізу одновимірного режиму через порожнину ЛШ і його стінок в діастолу по максимальному діаметру. Метод відрізняється тим, що у відмінності від загальноприйнятих стандартів, ми отримували зріз одновимірного режиму під контролем двомірного режиму в парастернальній позиції по короткій осі ЛШ на рівні мітрального клапану при максимальній розбіжності стінок ЛШ в діастолу (Фіг.3). Ще зручнішим було вимірювання діаметрів і стінок ЛШ по двомірному режиму в парастернальному поперечному перетині з корекцією кута нахилу мітчика одновимірного режиму (Фіг.4). Рекомендований метод дозволяє не завищити товщину стінок ЛШ і отримати максимальний кінцево-діастолічний розмір ЛШ для подальшого визначення маси міокарда ЛШ. 4 Всім хворим в режимі безперервнохвильвого допплера визначали ГСТ на аортальному клапані (Фіг.5). Виявлена сильна кореляція ІММ від ступеня вираженості АС (ГСТ) (r=0,70, n=156, р