Спосіб формування глотково-стравохідного співустя у хворих на рак гортані після ларингектомії

Спосіб формування глотково-стравохідного співустя у хворих на рак гортані після ларингектомії, який полягає у тому, що стикують краї рани та накладають шов, який відрізняється тим, що накладений шов виконують за допомогою електрозварювального апарата високочастотного генератора, а саме ЄК-300М1. (19) (21) u200713617 (22) 06.12.2007 (24) 25.02.2009 (46) 25.02.2009, Бюл.№ 4, 2009 р. (72) АБИЗОВ РУСТЕМ АДІЛЬЙОВИЧ, UA, С АВЧУК ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ШИНГІРЕЙ НАТАЛІЯ ВІКТОРІВН А, UA (73) АБИЗОВ РУСТЕМ АДІЛЬЙОВИЧ, UA, С АВЧУК ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ШИНГІРЕЙ НАТАЛІЯ ВІКТОРІВН А, UA 3 39274 а винахідниками є колектив українських фа хівців: Патон Б.С., Лебедєв В.К.. Лебедев О.В.. Іванова О.Н., За хараш М.П., Фурманов Ю.А., Масалов Ю.А. Як зазначається у патенті України №44805 використання струмів високої частоти в хірургії відоме здавна: для герметизації судин, для різання тканин, для припікань уражених поверхневих шарів тканин. Однак відомі рішення викликали ефект "надмірної коагуляції". Цей небажаний ефект можна зменшити за рахунок автоматизації процесу "зварювання". Патент захищає процес "зварювання", який проводять у дві стадії (встановлюються певним чином параметри цього процесу) та пристрій, який автоматично забезпечує такі параметри. Цікаво, що прототипом для цього рішення є патент СПІД №5403312 "Electrosurgical hemostatic device" з пріоритетом від 1993 року. Патент України №39907 направлений на одержання стикових з'єднань судин із збереженням їх нормального функціонування одразу ж після утворення з'єднання. Це досягається за рахунок управління процесом електрокоагуляції тканин, забезпечення співвісності з'єднуваних судин за допомогою пристрою - напіввтулок - електродів та контрольованого зусилля стиснення тканин у місці їх з'єднання. Щодо патенту України №28112, то він захищає конструкцію інструменту, за допомогою якого виконують з'єднання м'яких тканин. За міжнародною заявкою WO9940857 "Bonding of soft biological tissues by passing high frequency electric current therethrough" та сімейства документів до неї. яке складається на сьогодні з патенту Австралії №748440, заявки Австралії №2666999 А, патенту Канади №2321247, європейського патенту №1054637, заявки Японії №2002502660Т, патенту США №6562037, заявок США №№2002091385, 2003114845, 2004068304, захищається техніка виконання з'єднання м'яких біологічних тканин за допомогою хірургічних щипців, які стискують край тканини. Електроди закріплені на щипцях для контакту з тканиною. Джерело електричної енергії подає на електроди на першій стадії імпульс, при цьому електрична напруга лінійно зростає. Під час другої стадії напруга стабілізується і модулюється з прямокутним сигналом низької частоти. Коли висока напруга подається на електроди, тканини стискаються. Напруга перестає подаватись, коли імпеданс тканини досягає свого мінімального значення. Спеціально добирається матеріал для електродів. Електрод має бути ефективним тепловідводом від поверхні тканини. Розмір електродів залежить від товщини тканини в стиснутому стані. За міжнародною заявкою WO03070284 "System and method for control of tissue welding" та сімейства документів до неї, до складу якого входить патент Канади №2476615. патент США №6733498, захищається система і метод контролю зварювання біологічних тканин, який полягає у тому, що подають високочастотну напругу до електродів зварювального інструмента на першій стадії. Метод передбачає моніторування імпедансу тканин та визначення його мінімального значення. Визначається відносний імпеданс тканин та почи 4 нається друга стадія тоді, коли він досягає певного значення. На другій стадії подають високочастотну напругу до електродів [4]. Найбільш близьким по кількості істотних ознак до моделі заявляємого процесу є спосіб формування глотковостравохідної лійки шляхом накладання кисетного шву та використання клею [1]. Недоліки та негативні наслідки традиційних існуючи х методик (шовний матеріал, клей): - залишення в тканинах чужерідного матеріалу як тимчасово ( для розсмоктуючи ниток), гак і тривале (для синтетичних ниток з лавсану та пропілену, металевого дроту); - перетиснення тканин, що зшиваються та це суттєво впливає на процес загоєння рани і часто викликає хронічне запалення у тканинах; - алергічна реакція на тканини біологічних шовних матеріалів, що призводить до нагноєння рани; - багаторазове потенціонування нитками раньової інфекції у рані; - залишення у глибоких шарах рани шовного матеріалу, що призводить до неконтрольованої реакції на них тканин організму, розвиток мікро абсцесів в тканинах, деформація а рубцеві звуження анастомозів; - залишення в тканинах клейової маси, що перешкоджає загоєнню ран; - токсичність багатьох клеїв; - утворення пролежнів та фістул; - знеміцнення біологічної клейової плівки; - небезпека виготовлення клею з донорської крові у зв'язку із загрозою ВІЧ-інфікування; - значна вартість клеїв. За нашими даними зварювальний шов має певні переваги перед лігатурним, так як в протилежність останньому не викликає інфікування, мікроабсцедування та відторгнення чужерідного матеріалу, а також забезпечує повну герметичність та міцність виконаного шву. Простота у використанні потребує звичайних загально хірургічних навичок оперування, приводить до прискорення та спрощення з’єднання тканин, що зменшує тривалості виконання операції. Тому ми вважаємо доцільним подальше застосування, розробку та удосконалення зварювальних технологій в онкоотоларингології взагалі, зокрема при формуванні глотково - стравохідного співустя при ларингектоміях. Проти застосування вищезазначеного способу часто супроводжується ускладненнями безпосередньо під час самого оперативного втручання, а також у віддалених періодах і не виправдовує матеріальних витрат під час лікування. Це веде до подовження терміну загоєння ран, утворення рубців, деформацій та дефектів тканин, і головне - негативно впливає на кінцевий результат лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб формування глотково стравохідного з'єднання, який би удосконалив хірургічну техніку. Для відновлення фізіологічних функцій оперованого органа чи тканини термічний вплив повинен буди з одного боку мінімальним, з другого - достатнім для отримання надійного з'єд 5 39274 нання. Цим вимогам відповідає процес зварки за допомогою електрозварювального апарату ЄК300М1. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що у відомому способі лікування хворих на рак гортані з застосуванням електрокоагулятора з метою роз’єднання тканин та гемостазу, згідно з пропозицією, додатково зменшиться розмір некротичних змін в м'яких тканинах при їх роз'єднанні, можлива коагуляція судин більшого діаметру, зменшиться об'єм крововтрати (до 40 відсотків), зменшиться тривалість оперативного втр учання (в 2 рази), витрата розхідного матеріалу (шовного матеріалу, тампонів) та відповідає вимогам абластики. Відмітними ознаками пропонованого процесу є принцип, на якому заснована його дія. Принцип дії зварювального апарату базується на впливі спеціально змодульованого високочастотного струму при температурі 40-70°С на м'які тканини. Струм нагріває тканину. Наявний в тканині білок при температурі понад 55°С декатурує: молекули, що мають глобулярну форму у ви хідному стані, розпрямляються й переплутуються, білок частково коагулює. Завдяки цьому призведеш до дотику стінки судини з'єднуються. судина герметизується, кровотеча припиняється. При цьому відбувається часткове порушення структур біологічних мембран та коагуляція білка, але не виникає явищ некрозу. Це дозволяє провести як безкровне роз'єднання так і безшовне з'єднання тканин шляхом використання високочастотного зварювального апарату, розробленого інститутом Е.O. Патона. Слід зауважити, що дія високочастотного струму на пухлин у приводить до зупинки розповсюдження її росту, що є дуже суттєвим згідно принципів абластики. На думку заявника запропонована методика формування глотково стравохідного співустя у хворих на рак гортані після ларингектомії за допомогою використання електрозварювальних те хнологій є принципово новим та перспективним напрямком лікування хворих на рак гортані. Завдання даної корисної моделі складається в одержанні стикових з'єднань із збереженням їх нормального функціонування одразу ж після утворення з'єднання. Спосіб одержання таких з'єднань має бути значно гнучкішим та більш ощадливим за герметизацію судин із повною втратою їх функціональних можливостей. Поставлене завдання вирішується в двох варіантах через удосконалення способу управління процесом електрокоагуляції тканин, забезпечення співвісності з'єднуваних тканин за допомогою напіввтулок-електродів та контрольованого зусилля стиснення тканин у місці їх з'єднання. На думку заявника запропонована медика хірургічного лікування хворих на рак гортані за допомогою електрозварювальних технологій є принципово новим та перспективним напрямком в хірургії голови та шиї. Тому сукупність відокремлюючих ознак є суттєвою, бо має причинно-наслідковий зв'язок з очікуваним технічним результатом, та відповідає критерію корисної моделі «новизна». 6 Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу хір ургічного лікування хворих на рак гортані, полягають в наступному. Спосіб розрахований для лікування осіб, що хворіють на рак гортані та підлягають оперативному лікуванню (ларингектомія), як одному з найбільш ефективному та радикальному методу лікування. Приклад Хворий Н., 50 років (іст. хвор. №202 від 07.04.07) потрапив до оториноларингологічного відділення Київської обласної клінічної лікарні з діагнозом рак гортані, средино-вестибулярна локалізація, T3N0M0, стадія III, клінічна група II. Хворий був прооперований - виконана ларингектомія, сформовано глотковостравохідне співустя за допомогою електрозварювального апарату. Операція проходила майже безкровно, роз'єднання тканих проводилось без використання шовного матеріалу, що по-перше скоротило час операції, по-друге - знизило ризик післяопераційних ускладнень - абсцедування та нагноєння чужерідного матеріалу в рані. Судини (артерії до 2мм за діаметром та вени) було коагульовано за допомогою електрозварювального зажиму. При цьому гемостаз надійний і не потребував допоміжних засобів літування судин. А також не спостерігалось утворення великої зони некротичних змін з боку м'яких тканин, що підтверджено морфогістологічними дослідженнями. з’єднання м’яких тканин електрозварювальним апаратом за допомогою зварювальною пінцету забезпечило надійний та герметичний шов. Передопераційне, інтраопераційне та післяопераційне ведення не відрізнялось від такого при операційному лікуванні за традиційною методикою. Післяопераційний період протікав без ускладнень, шви знято на 7 день, носостравохідний зонд видалено на 10 день. Скоротилась тривалість знаходження хворого в стаціонарі. Післяопераційний курс променевої терапії розпочато вчасно. Тож. сукупність пропонованих ознак корисної моделі гарантує зниження витрати часу на оперативне втручання, зниження використання шовного матеріалу, вкрай до повного виключення при застосуванні та зменшує ризик післяопераційних ускладнень а також термін знаходження хворого на стаціонарному лікуванні, що відповідає критерію "промислова придатність". Джерела інформації: 1. M.E. Ничитайло, Ю.А. Фурманов, А.Н. Литвиненко, А.А. Ляшенко Применение метода электротермоадгезии тканей в хирургии печени и поджелудочной железы // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - Київ, 2000. - N3. - С.53. 2. Ю.А. Фурманов. М.Е. Ничитайло, А.Н. Литвиненко и др. Экспериментальное обоснование применения метода электросварки биологических тканей в хирургической гепатологии // Клінічна хірургія. - Київ, 2004. - N8. - С.57-59. 3. Ю.А. Фурманов, И.М. Савицкая, Г.В. Терехов, О.А. Гейленко Использование плазменной сварки при наложении двухрядных толстокишеч 7 39274 ных анастомозов // Клінічна хірургія. - Київ, 2005. N4/5 - С.40-41. 4. Д.В. Велик, Е.М. Благитко, К.В. Вардосанидзе и др. Имнедансные электрохирургические аппарты и их применение в хирургической практике Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 8 // Российский медицинский журнал. - М, 2004. - N5. - С.28-35. 5. Валхорс и Бергдаль, "Автоматически контролируемая электрокоагуляция". "Нейрохирургическое Обозрение". - 1984. - Т.-7. - №2-3. - с.187190. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601