Спосіб лікування гнійних ран м’яких тканин у тварин

1. Спосіб лікування гнійних ран м’яких тканин у тварин, що включає застосування препарату, що містить наночастинки бактерицидних металів, шляхом нанесення на поверхню рани водного колоїдного розчину наночастинок бактерицидних металів, при цьому метали вибрані з групи, що складається з срібла, міді, цинку, магнію, золота, платини, паладію, який відрізняється тим, що додатково застосовують водний колоїдний розчин наночастинок оксидів і наночастинок гідроксидів згаданих металів, при цьому наночастинки металів, оксидів металів і гідроксидів металів отримують диспергуванням електродів і металевих гранул імпульсами електричного струму у воді. 2. Спосіб лікування гнійних ран м’яких тканин у тварин за п. 1, який відрізняється тим, що концентрація наночастинок в колоїдних розчинах складає 10-200 мг/л. 3. Спосіб лікування гнійних ран м’яких тканин у тварин за п. 1 і п. 2, який відрізняється тим, що колоїдний розчин наночастинок металів, наночастинок оксидів металів, наночастинок гідроксидів металів наносять на рани щодня в кількості 3-5 мл. UA (21) u200812667 (22) 29.10.2008 (24) 10.03.2009 (46) 10.03.2009, Бюл.№ 5, 2009 р. (72) БОРИСЕВИЧ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ, UA, БОРИСЕВИЧ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ПЕТРЕНКО ОЛЕГ ФЕОДОСІЙОВИЧ, UA, КАПЛУНЕНКО ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ, UA, КОСІНОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, U A, СУ ХОНОС ВІКТОР ПЕТРОВИЧ, U A, ХОМИН НАДІЯ МИ ХАЙЛІВНА, U A, ВОЛОШИНА НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА, UA, ТКАЧЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, U A, ДОРОЩУК ВІКТОР ОЛЕКС АНДРОВИЧ, U A, ЛИТВИНЕНКО ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ, U A (73) БОРИСЕВИЧ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ, UA, БОРИСЕВИЧ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ПЕТРЕНКО ОЛЕГ ФЕОДОСІЙОВИЧ, UA, КАПЛУНЕНКО ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ, UA, КОСІНОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, U A, СУ ХОНОС ВІКТОР ПЕТРОВИЧ, U A, ХОМИН НАДІЯ МИ ХАЙЛІВНА, U A, ВОЛОШИНА НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА, UA, ТКАЧЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, U A, ДОРОЩУК ВІКТОР ОЛЕКС АНДРОВИЧ, U A, ЛИТВИНЕНКО ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ, U A U 2 (19) 1 3 39823 озонованого струменя рідини; збереження небезпеки бактерійного забруднення навколишнього середовища (операційні, перев’язувальні) внаслідок мікророзпилювання. Відомий спосіб лікування гнійних ран (пат. RU 2142279, А 61 До 33/38// А 61 N 7/00 від 07.06.95, опубл. Б.И. 34 за 1999 г. від 10.12.99) шляхом промивання їх розчином антисептика - срібловмісного детергенту повіаргола в концентрації 0,1-0,3 %. обробленого ультразвуком. Недоліками цього способу є такі: наявність кислого середовища гнійних ран. що сприяє розвитку патогенної мікрофлори; збереження високого ризику бактерійного забруднення навколишнього середовища (операційних, перев’язувальних); необхідність додаткових витрат при проведенні санації повітря приміщень перев’язувальних. Відомий спосіб лікування гнійних ран, що включає застосування препаратів, що містять нанокластерне срібло, шляхом електрофорезу срібла Ag+ з використанням в якості аноду смужок синтепона, модифікованого сріблом, в комплексі з санацією ран 2-5%-ным водним розчином арговиту і перев’язками з 2-5%-ным аргогелем (заявка России № 2006126490 от 2006.07.20. Способ лечения инфицированных ран. МПК А61К31/00 (2006.01) ,опубл. 2008.01.27). Недоліком відомого способу є низька ефективність лікування і складність способу. Крім того, використання срібла в іонній формі підвищує токсичність вживаного препарату. Найбільш близьким до того, що заявляється, є спосіб лікування гнійних ран, що включає застосування препарату, що містить наночастинки бактерицидних металів шляхом нанесення на поверхню рани водного колоїдного розчину наночастинок бактерицидних металів, при цьому метали вибрані з групи, що складається з срібла, міді, цинку, магнію, золота, платини, паладію (див. Патент Україні № 32813. Спосіб лікування інфікованих ран у тварин. МПК (2006) А61к 31/00. Опубл. 26.05.2008). Недоліком цього способу є тривалий термін загоєння ран у зв’язку з тим. що не використовуються наночастинки оксидів металів і наночастинки гідроксидів металів, що звужує спектр антимікробної дії способу. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності лікування інфікованих ран, зменшення термінів загоєння ран за рахунок інтенсифікації гемопоезу. самоочищення, рубцювання і епітелізації ран. Це досягається застосуванням додатково колоїдних розчинів наночастинок оксидів металів і наночастинок гідроксидів металів, що розширює спектр антимікробної дії способу. Запропонований, як і відомий спосіб лікування гнійних ран м’яких тканин у тварин включає застосування препарату, що містить наночастинки бактерицидних металів шляхом нанесення на поверхню рани водного колоїдного розчину наночастинок бактерицидних металів, при цьому метали вибрані з групи, щоскладається з срібла, міді, цинку, магнію, золота, платини, паладію, і, відповідно до цієї пропозиції, додатково застосовують водний колоїдний розчин наночастинок оксидів і наночастинок 4 гідроксидів згаданих металів, при цьому наночастинки металів, оксидів металів і гідроксидів металів отримують диспергуванням електродів і металевих гранул імпульсами електричного струму у воді. При цьому концентрація наночастинок в колоїдних розчинах складає 10-200 мг/л. а колоїдний розчин наночастинок металів, наночастинок оксидів металів і наночастинок гідроксидів металів наносять на рани щодня в кількості 3-5 мл. У запропонованому способі додатково застосовують водний колоїдний розчин наночастинок оксидів і наночастинок гідроксидів металів. Це підвищує е фективність способу лікування за рахунок розширення спектру антимікробної дії наночастинок оксидів і наночастинок гідроксидів металів. Наночастинки металів, оксидів металів і гідроксидів металів отримують диспергуванням металевих гранул імпульсами електричного струму у воді. Це підвищує е фективність способу лікування за рахунок високої дисперсності наночастинок у складі водного колоїдного розчину. Концентрація наночастинок в розчинах складає 10-200 мг/л. При концентрації менше 10 мг/л слабо виражена бактерицидна активність розчинів. Концентрація більше 200 мг/л недоцільна, оскільки призводить до нестійкості розчинів і до дорожчання способу лікування. Колоїдний розчин наночастинок металів, наночастинок оксидів металів, наночастинок гідроксидів металів наносять на рани щодня в кількості 3-5 мл. Зменшення кількості розчинів, що наносяться, менше 3 мл знижує ефективність лікування. Збільшення кількості розчинів, що наносяться, більше 5 мл. не призводить до підвищення ефективності лікування. Оптимальною є кількість колоїдного розчину 3-5 мл. Спосіб здійснюють таким чином. З раневої поверхні знімають пов’язки і за наявності нежиттєздатних ділянок м’яких тканин і некрозів проводять некректомію. Водний колоїдний розчин наночастинок металів, наночастинок оксидів і наночастинок гідроксидів металів отримують попередньо диспергуванням металевих гранул імпульсами електричного струму у воді (див. Патент Україні № 28901. Неюнній колоїдній розчин наночастінок металу або суміші наночастінок металів у воді. МПК (2006) B01J 3/00. Опубл. 25.12.2007). Колоїдний розчин наночастинок наносять на поверхню інфікованої рани щодня в кількості 3-5 мл. Приклад. Досліди проведені в господарстві з бесприв’язним утриманням некастрованих бичків в боксах, що супроводжувались бійками з наступними пораненнями. Вивчення інтенсивності загоєння забитих ран проведено на 3 групах бичків по 3 голові в кожній. Тварини 15-16-місячного віку були підібрані за принципом аналогів (порода, вгодованість, жива маса, наявність свіжих шкірно-м’язевих ран однакової площини і глибини). Рани загоювались за вторинним натягом. У першій групі лікування ран не проводили; у другій групі рани лікували згідно інструкції маззю «Левомеколь» (володіє протимікробною, протизапальною і ранозагоюючими властивостями) [див. Бутко А.Я. Фармакокорекція ранового процесу// Провізор. - 2007. 5 39823 - Вип. 15. - С. 29-32 6]. У третій групі лікування ран проводили щоденним нанесенням на їх поверхню суміш колоїдних розчинів Ag, Cu, Zn у кількості 5 мл. Колоїд мав слабокислу реакцію з рН 6,7-6,9. Нанорозмірний масштаб 1,0-50,0 нм. Вміст металів складав 100 мг/л. Клінічні спостереження за перебігом ранового процесу в наши х дослідженнях можуть бути підсумовані наступним чином. На 5-ту добу у бичків контрольної групи спостерігали виділення з рани гнійного ексудату сірувато-білого кольору і помітний набряк країв рани. У бичків обох дослідних груп нагноєння рани припинилось. У бичків першої дослідної групі почали з’являтись поодинокі осередки грануляцій (близько 1-2,5 см в діаметрі). У бичків другої дослідної групи осередки грануляцій були більш обширні (3-5 см в діаметрі). На 10-ту добу у бичків контрольної групи виділення гнійного ексудату на поверхню рани суттєво зменшилось і почали з’являтись острівці грануляційної тканини (близько 1-1,5 см в діаметрі). У бичків першої дослідної групи осередки грануляцій значно розширились, деяки з них почали зливатись у більш-менш значні поля грануляційної тка 6 нини. У бичків другої дослідної групи краї і дно рани були вкриті суцільною крупнозернистою грануляційною тканиною. На краях рани з’явився добре виражена епітеліальна облямівка (шириною до 15-18 мм). На 15-ту добу у бичків контрольної групи ексудація була мало помітна, натомність осередки грануляцій почали зливатись у суцільні поля. У бичків першої дослідної групи краї і дно рани були вкриті добре вираженою дрібнозернистою грануляційною тканиною. У бичків другої дослідної групи рана майже повністю закрилась грануляційною тканиною, яку на значній площі вкривав епітеліальний регенерат. На 18-ту добу у бичків контрольної групи в рані спостерігали інтенсивний розвиток грануляційної тканини з утворенням по краям рани смужки епітеліального регенерату. У бичків першої дослідної групи рана в значній мірі була виповнена грануляціями; по її краях спостерігали досить широкий епітеліальний регенерат. У бичків другої дослідної групи настало повне загоєння ран. Цифрові показники динаміки загоєння забитих ран у бичків представлено в таблиці 1. Таблиця 1 Терміни поранення та загоєння Контроль 25,04±0,40 Лікування маззю «Левомеколь» 25,03±0,75 Лікування колоїдним розчином 27,04±0,39 Площа рани в момент утворення На 5-у добу На 10-у добу На 15-у добу На 18-у добу На 20-у добу На 23-у добу Термін повного загоєння 23,07±0,72 21,17±0,34 9,62±0,23 6,26±0,19 4,01±0,15 1,15±0,13 25,0±0,37 23,04±0,84 15,49±0,49 6,87±0,80 2,62±0,23 0,82±0,07 22,0±0,37 23.32±0,26 10,94±0,72 3,28±0,85 0,62±0,23 19,0±0,37 Як видно з таблиці 1, площі ран в момент їх виникнення практично були однаковими; те ж саме мало місце і на 5-у добу після виникнення ран, але вже. починаючі з 10 доби спостерігали суттєві відмінності в скороченні ранових площ. Так, в групі бичків, де застосовували «Левомеколь», у порівнянні з бичками групи контролю, площа ран зменшилась: на 10-у добу на 26,83 %, на 15-у добу на 28,59 %, на 18-у добу на 58,15 %. тобто спостерігався процес посилення лікувального ефекту з часом. В групі бичків, де застосовували лікування наночастинками. у порівнянні з групою, де викори стовували «Левомеколь», площа ран зменшилась: на 10-у добу на 29,38 %. на 15-у добу на 52. 26 %, на 18-у добу на 76,24 %, тобто, переваги лікувальної ефективності нанокластерного лікування металами, у порівнянні з використанням мазі «Левомеколь», в перебізі ранового процесу невпинно зростали. Все це призвело до скорочення загоєння ран в групі бичків, де застосовували наночастинки. у порівнянні з групою, де застосовували мазь «Левомеколь» на 3 доби. При дослідженні добової швидкості загоєння ран отримано такі результати (Таблиця 2). Таблиця 2 Терміни поранення та загоєння На 5-у добу На 10-у добу На 15-у добу На 18-у добу На 20-у добу На 23-у добу Контроль 0,20±0,01 0,54±6,06 2,31±0,12 1,12±0,01 1,37± :0,16 0,95±0,01 Лікування маззю «Левомеколь» 0,39±0,01 1,52±0,12 1,73±0,13 1,13±0,01 1,06±0,09 Лікування колоїдним розчином 0,80±0,08 2,42±0,І7 1,53±0,03 0,89±0,21 7 39823 Як видно з таблиці 2, достовірні відмінності в швидкості загоєння ран при застосуванні мазі «Левомеколь», у порівнянні з групою контролю, спостерігались протягом перших 15 діб, а достовірні Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 8 відмінності в швидкості загоєння ран при застосування колоїдних розчинів наночастинок металів, у порівнянні з групою, де застосовували мазь «Левомеколь», були виявлені протягом перших 10 діб. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601