Композиція для стимуляції репаративно-регенеративних процесів “альгофіт” (“algophyt”)

1. Композиція для стимуляції репаративно-регенеративних процесів, що містить біомасу водорості, яка відрізняється тим, що вона містить бі 41486 резинів. Мазь має бактерицидну дію до широкого спектру мікроорганізмів, протизапальні та гіперосмолярні властивості, підсилює репараційні та регенераційні процеси, знижує показники токсикозу у хворих з широкими опіками, трофічними порушеннями з різноманітними ускладненнями, радіаційними виразками. Цей засіб вибраний як прототип. Задачею винаходу є створення нового більш ефективного комплексного засобу для стимуляції репаративно-регенеративних процесів. Поставлена задача досягається тим, що дана композиція містить біомаси мікроводорості спіруліни, а також кореня або культури клітин женьшеню при їх масовому співвідношенні (0,1-100,0):1. При цьому фізіологічна активність речовин з цих біомас значно підвищується при їх одночасному застосуванні. Це пояснюється тим, що біохімічний склад спіруліни доповнюється унікальними речовинами з біомаси женьшеню, що призводить до синергічного ефекту їх комплексної дії. Для роботи було обрано біомаси спіруліни з колекції водоростей Інституту гідробіології НАНУ (Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. HPDP-60/128), а також кореня женьшеню справжнього (Panax ginseng C.A. Mey) плантаційного вирощування і нововиведеного штаму культури клітин женьшеню японського (Panax japonicus C.A. Mey/repens) Р3-4 ВСКKBP № 62, задепонованому у Всеросійській спеціалізованій колекції клітин вищих рослин. Визначено, що біомаса спіруліни має високий вміст білка (55-70%) з усіма незамінними амінокислотами, вуглеводів (15-20%), у тому числі біологічно активних полісахаридів (зокрема з антибіотичними, противірусними, антиоксидантними, протипухлинними властивостями), жирів (3-8%) з підвищеною часткою ненесичених жирних кислот, макро- і мікроелементів (7-10%), пігментів (хлорофілів, фікоціанінів), вітамінів (А, С, В1 B2, B6, В12 Вс, Е), органічних кислот. Біомаси женьшеню містять панаксозиди у кількостях відповідно 1,5-2,0% від сухої маси (корінь плантаційного вирощування) та 0,1-1,8% (штам Р34), а також інші сапоніни, ефірні олії, незвичні олігопептиди та жирні кислоти, поліацетиленові похідні, низькометаксильовані пектини, вітаміни групи В. Таким чином, вирішення поставленої задачі забезпечується також тим, що у композиції використовується біомаса спіруліни, що містить комплекс різних активних сполук, разом з біомасою женьшеню з різним вмістом панаксозидів, у тому числі підвищеним, а також інших фізіологічно активних речовин. Ефективність та можливість практичної реалізації винаходу підтверджується конкретними прикладами. Приклад 1 Біомасу женьшеню японського з культури клітин штаму Р3-4 одержували шляхом його вирощування у стерильних умовах на твердому або рідкому середовищах Мурасіге і Скуга такого складу (мг/дм3): NH4NO3 1145-1850; KNO3 1490-2100; 420-500; CaCl2 ´ 2H2O MgSO4 ´ 7H2O 350-400; KH2PO4 150-210; H3BO3 4,2-8,0; MnSO4 ´ 4H2O 15,6-26,7; 6,0-10,3; ZnSO4 ´ 7H2O KІ 0,53-0,90; NaMoO4 ´ 2H2O 0,15-0,30; CuSO4 ´ 5H2O 0,02-0,075; 0,02-0,075; CoCl2 ´ 6H2O 25,0-30,0; FeSO4 ´ 7H2O Na2 ЕДТА 26,1-40,1; тіамін-хлорид 0,08-0,12; нікотинова кислота 0,45-0,55; піридоксин 0,08-0,12; мезоінозит 80,0-100,0; 1,8-2,2; a-нафтилоцтова кислота 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота (тільки для лінії P3) 0,18-0,20; кінетин 0,8-1,2; гідролізат казеїну 500-700; сахароза 2-5%; агар-агар (для твердого середовища) 0,6-0,8%; рН середовища (до автоклавування) 5,5-5,9. Вирощування проводили в темряві при температурі 26±1°С та відносній вологості повітря 67±4%. При поверхневому культивуванні використовували банки місткістю 250 см3 з об'ємом поживного середовища 40-60 см3. Кількість калусного інокуляту складала 6,0-7,5 г сухої маси/дм3 середовища, цикл вирощування - 30-35 діб. При суспензійному вирощуванні на шейкері (115-120 об./хв, радіус обертання - 6,0-8,5 мм) використовували конічні колби місткістю 1 дм3 з об'ємом поживного середовища 240-300 см3. Кількість суспензійного інокуляту складала 1,0-1,5 г сухої маси/дм3, цикл вирощування - 17-18 днів. Одержану біомасу відокремлювали від середовища за допомогою фільтрації, промивали дистильованою водою та висушували при температурі 40-55°С або ліофільно до повітряно сухого стану. Спіруліну вирощували на стерильному середовищі Зарукка такого складу (г/дм3): NaHCO3 16,8; K2HPO4 ´ 3Н2О 1,0; NaNO3 2,5; K2SO4 1,0; NaCl 1,0; MgSO4 ´ 7H2O 0,2; CaCl2 ´ 6H2O 0,04. До комплексу солей основного середовища після стерилізації додавали розчини сумішей мікроелементів 1 та 2 по 1 см3 кожного, які виготовляли таким чином (г/дм3): Розчин 1 H3BO3 2,86; MnCl2 ´ 4H2O 1,81; ZnSO4 ´ 7H2O 0,22; CuSO4 ´ 5H2O 0,08; MoO3 0,015. Розчин 2 NH4VO3 0,023; K2Cr2(SO4)4 ´ 24H2O 0,096; NiSO4 ´ 7H2O 0,048; 0,018; Na2WO4 ´ 2H2O Ti2(SO4)3 0,040; Co(NO3)2 ´ 6H2O 0,044. 2 41486 рН середовища - 8,2-8,4 (після автоклавування і додавання мікроелементів). Кількість інокуляту 0,1-0,3 г сухої маси/дм3 середовища. Водорость вирощували у напівперіодичному режимі в біореакторах АКЛ-10 з щоденним відбором 1/4-1/3 загального об'єму (10 дм3) та додаванням такої ж кількості чистого середовища. Перемішування суспензії проводили за допомогою механічної мішалки (50-100 об./хв). Температуру підтримували у межах 28-35°С. Освітлення здійснювали лампами типу ЛБ (сума 100-200 Вт або 8-12 клк). Альгологічну чистоту перевіряли мікроскопічним методом. Відокремлення біомаси від середовища проводили центрифугуванням при 8 тис. об./хв. Сконцентровану біомасу промивали від залишку солей дистильованою водою, знову відокремлювали центрифугуванням і ліофільно висушували. Біомаси спіруліни та женьшеню ретельно розтирали та змішували у масових співвідношеннях 0,1:1, 1:1, 50:1 та 100:1. Приклад 2 Біомасу з кореня женьшеню справжнього отримували шляхом плантаційного вирощування рослин у Миронівському районі Київської області протягом 5 років за стандартним методом (на сірих підзолистих грунтах з використанням світлозахисних щитів). Після збирання коренів їх ретельно очищали від бруду, подрібнювали та висушували. Біомасу спіруліни одержували та приготування композиції проводили так, як описано у прикладі 1. Приклад 3 Для перевірки біологічної активності та репаративно-регенеративного ефекту композицій, виготовлених так, як описано у прикладах 1 та 2, було проведено досліди на лабораторних тваринах (кролях), яким попередньо наносили рани різного виду (прості, інфіковані за стандартною методикою, травматично-трофічні за феноменами Шварцмана та Артюса-Сахарова). При цьому робили настоянки біомас зазначених композицій. До сумішей біомас додавали розчини 20-70% етилового спирту у співвідношенні 1:10. Матеріал настоювали протягом 7-10 діб при кімнатній температурі з періодичним перемішуванням, а далі відокремлювали супернатант центрифугуванням при 8 тис. об./хв. Екстракти, мазь "Альгофін" (прототип) та 2070% розчин спирту (контроль) наносили на раневі поверхні двічі на день за допомогою стерильних марлевих тампонів. Результати досліджень наведено у таблиці. З даних цієї таблиці видно, що мазь "Альгофін" (прототип) та дана композиція в усіх досліджених співвідношеннях її компонентів зменшують час загоєння ран та підвищують швидкість епітелізації ран. Максимальний ефект дії композиції спостерігається на ускладнених ранах за феноменами Шварцмана та Артюса-Сахарова, коли він достовірно перевищує вплив препарату "Альгофін", а також окремих компонентів композиції (синергетичний ефект). Це пояснюється більшими можливостями інтенсифікації різних імунних механізмів та стимуляції процесів дедиференціації клітин при дії всього комплексу біологічно активних речовин спіруліни та женьшеню, що спричиняє синергізм їх впливу на організм та найбільш повну реалізацію властивостей неспецифічних адаптогенів. Цей приклад наведено виключно для ілюстрації суті винаходу і тому не може обмежувати його обсягу. Таким чином, зазначеними експериментами доведено синергетичну репараційно-регенеративну активність композиції біомас спіруліни та женьшеню, що пов'язано з різними механізмами впливу фізіологічно активних речовин, які в них містяться, на ряд різних обмінних процесів в організмі теплокровних тварин. Це призводить до посиленої стимуляції різних імунних та відновних реакцій, що дозволяє широко використовувати зазначену композицію у практиці медицини, харчової промисловості, ветеринарії, кормовиробництві та косметології. Композиція має спеціальну кодову назву "Альгофіт" ("Algophyt", "Algophytum"). Таблиця Вплив композицій біомас спіруліни та женьшеню, а також мазі "Альгофін" на швидкість загоєння ран різного походження у лабораторних тварин (кролі, n=400), % Варіанти Контроль Препарат "Альгофін" Спіруліна Женьшень (1) Женьшень (2) Спіруліна+женьшень (1) 0,1:1 Спіруліна+женьшень (1) 1:1 Спіруліна+женьшень (1) 50:1 Спіруліна+женьшень (1) 100:1 Спіруліна+женьшень (2) 100:1 Контроль Препарат "Альгофін" Середній час загоєння ран Прості рани (кролі, n=100) 100,0±6,1 87,5±11,4 90,4±9,3 85,5±7,8 85,0±8,3 80,4±10,0 77,2±12,3 70,0±9,8 82,9±7,1 81,3±8,9 Інфіковані рани (кролі, n=100) 100,0±10,1 64,4±7,3 3 Середня швидкість епітелізації ран 100,0±7,3 133,3±11,0 113,7±9,2 127,7±11,9 130,5±10,9 158,1±10,2 160,0±9,4 169,3±10,9 150,1±7,2 153,7±9,0 100,0±11,0 161,9±8,6 41486 Продовження таблиці Середня швидкість епітелізації ран Спіруліна 68,9±11,8 151,5±13,1 Женьшень (1) 92,2±12,2 131,5±16,0 Женьшень (2) 85,9±10,1 141,0±11,9 Спіруліна+женьшень (1) 0,1:1 60,0±5,9 170,0±9,7 Спіруліна+женьшень (1) 1:1 53,1±10,1 180,2±9,4 Спіруліна+женьшень (1) 50:1 48,0±9,0 187,1±12,9 Спіруліна+женьшень (1) 100:1 56,7±7,7 179,9±8,8 Спіруліна+женьшень (2) 100:1 53,9±9,8 181,8±10,5 Рани за феноменом Шварцмана (кролі, n=100) Контроль 100,0±7,2 100,0±11,2 Препарат "Альгофін" 60,4±8,8 148,8±11,8 Спіруліна 63,2±6,7 140,1±8,4 Женьшень (1) 66,4±5,7 139,6±10,2 Женьшень (2) 64,9±7,0 140,0±11,0 Спіруліна+женьшень (1) 0,1:1 48,1±3,4 178,7±10,0 Спіруліна+женьшень (1) 1:1 47,0±4,4 194,9±10,7 Спіруліна+женьшень (1) 50:1 45,2±5,8 200,0±12,1 Спіруліна+женьшень (1) 100:1 47,7±3,7 185,5±9,9 Спіруліна+женьшень (2) 100:1 47,3±4,0 189,7±10,9 Рани за феноменом Артюса-Сахарова (кролі, n=100) Контроль 100,0±6,8 100,0±16,0 Препарат "Альгофін" 49,9±4,0 165,4±9,1 Спіруліна 53,1±4,6 165,2±8,1 Женьшень (1) 56,5±6,5 147,5±13,9 Женьшень (2) 55,1±5,0 154,3±10,1 Спіруліна+женьшень (1) 0,1:1 42,3±3,5 185,4±10,5 Спіруліна+женьшень (1) 1:1 41,0±4,0 206,0±21,4 Спіруліна+женьшень (1) 50:1 39,7±4,1 212,3±17,8 Спіруліна+женьшень (1) 100:1 41,9±3,9 188,8±12,9 Спіруліна+женьшень (2) 100:1 41,8±3,4 192,4±14,7 Варіанти Середній час загоєння ран Примітка. Женьшень (1) - біомаса, отримана, як описано у прикладі 1; женьшень (2) - біомаса, отримана, як описано у прикладі 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4