Спосіб визначення координат джерела випромінювання
Формула / Реферат
Спосіб визначення координат джерела випромінювання шляхом реєстрації поздовжніх фотострумів, що виникають в напівпровідниковій структурі при локальному опроміненні, перетворення величин фотострумів в координати, який відрізняється тим, що до напівпровідникової структури прикладають електричне поле, яке викликає збагачення основними носіями зарядів поверхонь напівпровідникових шарів, повернутих один до одного, з напруженістю, вибраною із співвідношення
, де:
- напруженість електричного поля, що викликає збагачення основними носіями зарядів поверхонь напівпровідникових шарів, в даному напівпровідниковому шарі,
- заряд електрона,
- діелектрична проникність вакууму,
- концентрація легуючої домішки в даному напівпровідниковому шарі,
- товщина даного напівпровідникового шару,
- діелектрична проникність даного напівпровідникового шару,
послідовно до кожного напівпровідникового шару прикладають додаткове електричне поле, спрямоване паралельно поверхні даного шару і напрямку координати, що визначається, з напруженістю, вибраною із співвідношення
, де:
- напруженість додаткового електричного поля, спрямованого паралельно поверхні даного шару і напрямку координати, що визначається,
реєструють амплітуду вихідного сигналу, повторно до даного шару прикладають додаткове електричне поле, змінюючи його напрямок на протилежний, реєструють амплітуду вихідного сигналу, а координату джерела випромінювання визначають за співвідношенням амплітуд вихідних сигналів, що відповідають різним напрямкам додаткового поля.
Текст
Спосіб визначення координат джерела випромінювання шляхом реєстрації поздовжніх фотострумів, що виникають в напівпровідниковій структурі при локальному опроміненні, перетворення величин фотострумів в координати, який відрізняється тим, що до напівпровідникової структури прикладають електричне поле, яке викликає збагачення основними носіями зарядів поверхонь напівпровідникових шарів, повернутих один до одного, з напруженістю, вибраною із співвідношення _ q-N-D Е 0 > т. Де: 2 • є • є0 Е о - напруженість електричного поля, що викликає збагачення основними носіями зарядів поверхонь напівпровідникових шарів, в даному напівпровідниковому шарі, q - заряд електрона, Корисна модель відноситься до області автоматики та вимірювальної техніки, зокрема, до автоматичних систем вимірювання координат і систем управління об'єктами, що рухаються. Відомий спосіб визначення координат джерела випромінювання (В. Зотов. Новые принципы построения полупроводниковых устройств съема оптической информации. Сборник статей "Оптическая и электрическая обработка информации", М., 1972, с.74) за яким визначення координат проводиться шляхом розгортки електронного зображення джерела випромінювання в двох взаємно перпендикулярних напрямках. Цей спосіб здійснюється за допомогою фотоелектронного пристрою для стеження (авторське свідоцтво СССР №168471, МПК G01C, H04N, БИ, 1965, №4), в якому діафрагми виконано в формі прямокутного трикутника, катети якого орієнтовано відносно координатних осей. Вказані спосіб та пристрій мають низьку точність визначення координат, значні часовий дрейф є - діелектрична проникність вакууму, N - концентрація легуючої домішки в даному напівпровідниковому шарі, D - товщина даного напівпровідникового шару, є 0 - діелектрична проникність даного напівпровідникового шару, послідовно до кожного напівпровідникового шару прикладають додаткове електричне поле, спрямоване паралельно поверхні даного шару і напрямку координати, що визначається, з напруженістю, вибраною із співвідношення _ _ qND ,де: 2єє 0 Е п - напруженість додаткового електричного поля, спрямованого паралельно поверхні даного шару і напрямку координати, що визначається, реєструють амплітуду вихідного сигналу, повторно до даного шару прикладають додаткове електричне поле, змінюючи його напрямок на протилежний, реєструють амплітуду вихідного сигналу, а координату джерела випромінювання визначають за співвідношенням амплітуд вихідних сигналів, що відповідають різним напрямкам додаткового поля. і чутливість до зовнішнього фону та температури. Крім того, відомий спосіб визначення координат джерела випромінювання (Lucovsky G., Photoeffects in nonunifbrmly irradiated p-n Junction., Journal of Applied Physics, Vol. 31, №6, 1960, pp. 1088-1095), шляхом реєстрації поздовжніх фотострумів, що виникають в напівпровідниковій структурі при локальному опроміненні, і перетворюють величину фотострумів в координати. Пристрій для реалізації способу визначення координат (прилад типу S1300, Position Sensitive Detektors, каталог фірми Hamamatsy (Японія), 1985, с. 9-14), прийнятий в якості прототипу, містить напівпровідникову структуру, виконану з шарів із різним типом провідності, оснащених електродами, попарно нанесеними на кожен шар, підключених до кожного електроду блоки реєстрації та обробки сигналів і джерело напруги. Однак цей спосіб забезпечує низьку координатну чутливість до положення зображення джерела випромінювання (менше 10 мВ/мм при потужності CD 00 4188 випромінення 1 мВт) призводить до необхідності додаткового використання малошумних попередніх підсилювачів, а також обмежує область застосування способу та пристрою В основу даної корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу визначення координат джерела випромінювання та пристрою для його здійснення шляхом підвищення координатної чутливості і розширення області застосування при одночасному забезпеченні зниження вартості пристроїв за рахунок дешевшої плівкової технології виготовлення Ця задача вирішується тим, що в способі визначення координат джерела випромінювання шляхом реєстрації поздовжніх фотострумів, що виникають в напівпровідниковій структурі при локальному опроміненні, і перетворенні величин фотострумів в координати, ВІДПОВІДНО ДО корисної моделі, до напівпровідникової структури прикладають електричне поле, яке викликає збагачення основними носіями зарядів поверхонь напівпровідникових шарів, повернутих одне до одного, з напруженістю, вибраною із співвідношення _ q N D -Де 2 єє E o - напруженість електричного поля, що викликає збагачення поверхні даного шару основними носіями зарядів, q - заряд електрону, £ - діелектрична проникність вакууму, N - концентрація легуючої домішки в даному напівпровідниковому шарі, D - товщина даного напівпровідникового шару, £о - діелектрична проникність даного напівпровідникового шару послідовно до кожного напівпровідникового шару прикладають додаткове електричне поле, спрямоване паралельно поверхні даного шару і напрямку координати, що визначається, з напруженістю, вибраною із співвідношення E n -— призводить до то2 є є0 го, що основні носи зарядів накопичуються поблизу вказаних поверхонь кожного напівпровідникового шару, рівномірно розподіляючись по всій їх площі, а в решті об'єму кожного напівпровідникового шару концентрація неосновних носив наближається до концентрації власних носив п, (див Фіг 1) Для кремнію п І «1,4*10 1 0 1/см3 Нерівноважні носи зарядів, що генеруються випромінюванням, розділяються вказаним полем за час максвелловської релаксації х (для кремнію т«10~ 1 0 -1(Г 1 1 с), так що імовірність їх рекомбінації значно зменшується і значно збільшується ефективний час життя В наступному такті до кожного напівпровідникового шару прикладають змінне електричне поле, спрямоване паралельно поверхні шару і напрямку координати, що визначається, так що в кожний момент часу це поле прикладене до єдиного із напівпровідникових шарів, що необхідно для виключення впливу імпульсних наводок при одночасному функціонуванні декількох напівпровідникових шарів в структурі При виконанні цієї дії амплітуду додаткового змінного електричного поля необхідно вибирати із співвідношення для того, щоб здійснити просторовий розподіл електронно-діркових пар, що генеруються випро 6 мінюванням, по всьому об'єму напівпровідникового шару Електричне поле, спрямоване паралельно поверхні напівпровідникового шару 1 Фіг 3 і напрямку координати X, що визначається, викликає дрейф нерівноважних носив зарядів (електронів) вздовж збіднілої основними носіями зарядів (дірками) поверхні напівпровідникового шару 1 (див Фіг 1) Через певний проміжок часу вся частина напівпровідникового шару 1, збідненого основними носіями зарядів, між областю локального опромінення з координатою Х в і ВІДПОВІДНИМ електродом 2, 3 Фіг 4 буде заповнена електронами Повний опір шару між електродами 2 і 3 спрощено можна представити у вигляді двох послідовно ввімкнутих опорів R- К К -R 2 х 2 х Х L X -i-R «—— і ~ +Кх3 ~ Ь +— 0 х 3 У випадку, коли електричне поле напрямлене до електроду 2 (Фіг 2, 3) і потужність випромінювання достатня для того, щоб виконувалась умова (G 2 x »G x 3 ) R ~R ~ L~Xo К ~ К х 3 ~ — X3 G Тоді струм, що протікає між електродами 2 і З, приблизно дорівнює і и 2 3 U23Gx3 '23 R L-X o при зворотньому напрямку електричного поля, паралельного поверхні шару 1 і напрямку координати X, що визначається, (Фіг 3) R >2х а струм, що протікає між електродами 2 і З, дорівнює U23 U23G2x Так як при відсутності нерівноважних неосновних носив зарядів G 2 x « G x 3 , то координата опроміненої області напівпровідникового шару може бути однозначно визначена із співвідношення X L 1 + І 2 з /І32 і не залежить від потужності джерела випромінювання Оскільки струми І 2 3 і Із 2 пропорційні напрузі U 2 з . то координатна чутливість прямопропорційна величині цієї напруги і є суттєво більш високою, ніж в способі прототипу Для забезпечення ЛІНІЙНОСТІ координатної характеристики по всій фоточутливій площі структури, різниця потенціалів U 2 3 , при будь-яких напрямках змінного електричного поля, повинна залишатись сталою Для визначення другої координати у джерела випромінювання, до другого напівпровідникового шару 4 прикладають додаткове електричне поле, напрямлене паралельно поверхні цього шару і напрямку координати Y, а реєстрацію вихідних сигналів і визначення коорди 4188 нати здійснюють аналогічним чином. Таким чином всі дії, що складають запропонований спосіб визначення координат джерела випромінювання, безпосередньо зв'язані з досягненням поставленої задачі винаходу: підвищенням »/ 8 координатної чутливості. Таким чином, всі перераховані вище ознаки відмінності запропонованого пристрою безпосередньо зв'язані з досягненням поставленої мети винаходу - підвищенням координатної чутливості. Z JZL п 1 1 V п U пu 2 л t u Фіг. 1 Фіг. 3. Комп'ютерна верстка А. Крулевский Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod of determining the coordinates of an electromagnetic radiation source
Автори англійськоюLytvyn Ihor Serhiiovych
Назва патенту російськоюСпособ определения координат источника электромагнитного излучения
Автори російськоюЛитвин Игорь Сергеевич
МПК / Мітки
МПК: H01L 31/08
Мітки: джерела, спосіб, координат, визначення, випромінювання
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-4188-sposib-viznachennya-koordinat-dzherela-viprominyuvannya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення координат джерела випромінювання</a>
Попередній патент: Кнопка керування
Наступний патент: Спосіб хірургічного лікування вивихів та переломовивихів кісток плесна
Випадковий патент: Баласт для підводного спорядження