Засіб для лікування гострої печінкової недостатності

3aciб для лікування гострої печінкової недостатності, що містить лактопротеїн, який відрізняється тим, що додатково містить ММ-706 при співвідношенні лактопротеїну та ММ-706 1:3×10-8. (19) (21) 2001042399 (22) 10.04.2001 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Павловський Михайло Петрович, Оборін Олександр Миколайович, Зубачик Роман Михайлович 43214 реною Фармакологічним комітетом МОЗ СРСР від 8 червня 1987 року (реєстраційний № 87/771/3). Приклад 1 У тварин першої групи (7 безпородних дорослих собак обох статей вагою 20,4±0,9 кг) в результаті гострої крововтрати (об'єм крововтрати 31,6±0,7 мл/кг) розвивався геморагічний шок з послідовною зміною всіх його періодів - раннього, відносної компенсації і пізнього. Лікування проводилося в пізньому періоді шоку через 7,0±1,4 год. Після його індукції при AT 30,0 мм рт. ст. При цьому центральний венозний тиск (ЦВТ) і частота серцевих скорочень (ЧСС) складали відповідно 0,9±0,3 см вод. ст. і 216,6±12,3 за 1 хв. Концентрації загального білірубіну (ЗБ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної (ЛФ) і кислої (КФ) фосфатаз, молекул середньої маси (МСМ) і псевдохолінестерази (ПХЕ) в крові тварин цієї групи складали відповідно 3,30±0,31 мкмоль/л, 1,06±0,12 ммоль/л×год, 0,94±0,06 ммоль/л×год., 77,32±8,40 од./л, 0,225±0,016 ммоль/л×год, 0,414±0,004 у.о. і 140,72±3,92 ммоль/л×год. Введення запропонованого засобу супроводжувалося виходом всіх тварин із шоку, що вже через 1 год після лікування виражалося збільшенням AT до 92,1±3,1 м рт. ст.. і ЦВТ до 5,0±0,3 см вод. ст. (Р0,1). При цьому спостерігалося швидке і стійке відновлення всіх вивчених показників функціональної активності печінки. Так, вміст МСМ і ПХЕ нормалізувалися вже через 1 год після лікування (Р>0,1), ЗБ - на 2-гу добу (Р>0,1), АлАТ і ЛФ - на 3-ю добу (Р>0,1), КФ - на 4-у добу (Р>0,1) і АсАТ на 6-у добу (Р>0,1) спостереження. Всі тварини цієї групи вижили. Приклад 2 Друга контрольна група складалася з 7 безпородних дорослих собак різних статей вагою 22,0±1,4 кг у яких геморагічний шок моделювали вище описаним способом. Лікування здійснювали шляхом одноразових трансфузій гемокоректора "Лактопротеїн" (10,0 мл/кг), які починали в пізньому періоді геморагічного шоку через 8,1±1,5 год. Після крововтрати при AT рівному 30,0 мм рт. ст. При цьому ЦВТ і ЧСС складали відповідно 0,3±0,3 см вод. ст. і 217,7±7,5 за 1 хв. Вміст ЗБ, АсАТ, АлАТ, П ХЕ, КФ, ЛФ і МС М у крові тварин складали відповідно 3,43±0,23 мкмоль/л, 1,00±0,14 ммоль/л×год, 0,96±0,12 ммоль/л×год, 137,33±3,38 ммоль/л×год, 0,215±0,020 ммоль/л×год, 69,38±5,64 од./л та 0,418±0,009 y.o. He дивлячись на виражений гемодинамічний ефект після трансфузії гемокоректора "Лактопротеїн", що проявлявся підвищенням AT та ЦВТ відповідно до 75,7±4,8 мм рт. ст. та 4,7±0,3 см вод. ст. (Р0,1) показники функцій печінки продовжували погіршуватися і всі тварини цієї групи загинули в різні строки спостереження від прогресуючої ГПН: через 3 доби - 1 собака, 4 доби - 2 собаки, 5 діб - 1 собака, 6 діб - 2 собаки і 7 діб - 1 собака. В таблиці наведено показники функціональної активності печінки тварин двох груп, описаних у прикладах при використанні запропонованого засобу і засобу прототипу. З таблиці видно, що в групі тварин першої групи, вже через 1 годину після лікування порівняно з другою гр упою тварин, відмічається суттєва різниця показників ЗБ, АсАТ, АлАТ, ПХЕ і через добу КФ, ЛФ, МСМ (Р