Спосіб з’єднання труб

1. Спосіб з'єднання труб різного діаметра, при якому проводять стикування у вертикальному просторі за допомогою фланців, а потім зварюють, який відрізняється тим, що на закінченні труби меншого діаметра на певній розрахованій відстані від краю по колу закріплюють поперечне опорне ребро жорсткості у вигляді фланця, потім обладнують низ труби подовжніми складеними ребрами 3 під різними кутами і напрямками, переважно у вертикальному просторі. Недоліками відомих способів, технологій і конструкцій з'єднання труб є те, що вони досить складні у виконанні і застосуванні, за рахунок необхідності дбайливої обробки поверхонь, що стикуються, попередньої їх підгонки; досить металоємні, потребують застосування високоміцного сортаменту металу, потребують досить складної технології складання в польових умовах, а іноді і просто неможливість складання безпосередньо на місці зведення при монтажі, зокрема, вежощоглових споруд для мобільного зв'язку; потребують значних площ для попередньої підготовки до проведення основних операцій по з'єднанню; не забезпечують можливості досягнення необхідних параметрів міцності і витривалості з'єднань, незважаючи на досить складну технологію і, як слідство, конструктивну складність, що робить в цілому відомі способи занадто дорогими, складними, потребуючими застосування досить громіздкої техніки, що в польових умовах при складанні вежо-щоглових споруд для мобільного зв'язку іноді не тільки недоцільно, а просто неможливо, якщо враховувати бездоріжжя, брак місця для складання і, взагалі, для проведення робіт по монтажу. Найбільш близьким по технології і функціональному призначенню до того, що пропонується, є спосіб з'єднання металічних труб, що відомий за патентом РСР №2037724, де захищений спосіб з'єднання труб стикуванням за допомогою фланців, поєднаних з трубами і між собою за допомогою болтових з'єднань з послідуючим зварюванням, при цьому, стикування виконують за рахунок дотику гребнів, що виконані рівновеликими, і контактують між собою, забезпечуючи герметичність, щільність з'єднання в цілому. Недоліками відомого способу з'єднання труб є те, що виконання фланцевого з'єднання досить складне, особливо підгонка різновеликих гребнів, їх точна стиковка для досягнення міцного з'єднання, здатного протистояти різним перевантаженням, в тому числі, і вітровим, за рахунок вітрильності конструкції в цілому; необхідність застосування досить громіздкої техніки, що досить складно в польових умовах при монтажі споруд мобільного зв'язку; необхідність наявності достатньої площі для проведення робіт, що іноді неможливо в умовах природного ландшафту. В основу корисної моделі, що пропонується, покладено завдання створення такого способу з'єднання металевих труб, який би ліквідував вищеперелічені недоліки, що характеризують прототип, та забезпечував би простість технології і можливість виконання складальних робіт по монтажу вежо-щоглових споруд мобільного зв'язку в польових умовах при браку виробничих площ, можливостей і варіантів виконання робіт, які необхідно провести згідно з проектною документацією та за бажанням замовника. Ця задача вирішується наступним шляхом: спосіб з'єднання труб різного діаметра стикуванням у вертикальному просторі, а потім зварюванням, за допомогою фланців, в якому, на відміну від відомого способу з'єднання, спочатку на укінченні 43836 4 труби меншого діаметра на певній розрахованій відстані від краю спочатку приробляють поперечне опорне ребро жорсткості у вигляді фланця, потім обладнують низ труби подовжніми складеними ребрами жорсткості, після чого у верхньому укінченні труби більшого діаметра виконують подовжні, під розміри нижньої частини ребер жорсткості прорізи, в які вставляють останні, а далі фіксують зварюванням поєднання ребер жорсткості в прорізах, при цьому, певну розраховану відстань кріплення фланця від краю труби встановлюють дослідним шляхом від 200мм до 400мм, а складені ребра жорсткості виконують в кількості не менш трьох з двох частин, а саме, верхньої - у вигляді косинця, яку закріплюють зверху до фланця і тіла труби, та нижньої - у вигляді фасонки, яку прикріплюють до фланця знизу та уздовж до краю тіла труби. Такі удосконалення відомого способу дозволяють мати значні переваги у порівнянні з відомими технологіями з'єднання труб, зокрема, з прототипом, дозволяють ліквідувати майже всі його недоліки (див. вище). Поруч зі спрощенням монтажу та скороченням часу і виробничих площ для проведення складальних і зварювальних робіт, маємо досить безпечний і надійний спосіб з'єднання труб в стаціонарних умовах і встановлення їх, та поєднання - в польових умовах, що забезпечує безпечність робіт, можливість постійного контролю (візуального і приладного) досить складних складальних операцій на весь час проведення монтажних робіт в різних посталих умовах (ландшафтних, погодних і т. ін.) Причинно-наслідковий зв'язок між достатніми в усіх випадках істотними ознаками запропонованого технологічного рішення і отриманими підсумковими технічними результатами забезпечує нові технічні та технологічні якості та підвищені характеристики і показники складання при спорудженні об'єктів, дозволяючи в сполученні з відомими ознаками одержати в цілому позитивні результати, означені в постановці задачі. За наявними у авторів і заявників відомостями з патентних та інформаційних джерел як вітчизняних, так і закордонних, запропонована сукупність ознак, що характеризує суть запропонованої корисної моделі, невідома з рівня техніки пересічному спеціалісту, тобто, корисна модель відповідає критерію «новизна». Суть корисної моделі пояснюється кресленням (див. Фіг.1,2,3) на якому схематично зображений поетапно принцип вирішення і досягнення задачі з'єднання металевих труб, що в кінцевому результаті і вирішує проблему швидкого проведення робіт по спорудженню, монтажу вежо-щоглових споруд мобільного, телевізійного зв'язку в польових умовах. На кресленні зображена поопераційна схема реалізації запропонованого способу. На Фіг.1 зображена операція прироблення до укінчення труби меншого діаметра 1 на певній розрахованій відстані L, що встановлена дослідним шляхом і складає від 200мм до 400 мм, поперечного опорного ребра жорсткості 2 у вигляді 5 фланця шляхом зварювання (накладений шов не має позиції, бо це недоцільно за суттю опису рішення). На Фіг.2 показана операція виконання подовжніх складених ребер жорсткості 3, що виконані в кількості не менш трьох (із міркувань рівномірного розподілення зусиль і міцності) з двох частин: верхньої 4 у вигляді косинця, який закріплюють зверху до фланця (опорне ребро жорсткості) 2 і тіла труби 1, та нижньої 5 у вигляді фасонки, яку закріплюють до фланця 2 знизу та уздовж до краю б тіла труби 1. На Фіг.3 показана заключна операція з'єднання труб зварюванням. Вона складається з того, що спочатку в укінченні труби 7 більшого діаметра виконують подовжні (під розмір ребер жорсткості 3, а саме під розмір їх нижньої частини 5) прорізи 8, в які потім вставляють ребра жорсткості 3 до упору в поперечне ребро жорсткості 2, а далі фіксують це поєднання шляхом зварювання, чим закінчується запропонований спосіб з'єднання труб різного діаметра. Зміст цього способу полягає в тому, що це з'єднання можна виконати в стаціонарних умовах з відрізків труб різного діаметра, а в польових умовах, що значно легше і нескладно з точки зору якості виконання, здійснити звичайне поєднання труб одного діаметра зверху - меншого, а знизу 43836 6 більшого. І таким чином, виконати перехід в конструкції споруди в цілому з меншого діаметра труб на більший (або навпаки), як того вимагає проектна документація. Таким чином реалізують спосіб з'єднання металевих труб різного діаметра при спорудженні вежо-щоглових конструкцій вишок мобільного зв'язку, що запропонований до патентного захисту. Така технологія була реалізована дослідноекспериментальним шляхом, були випробувані різні варіанти з'єднань труб і елементів, відпрацьований остаточний спосіб кріплення конструкцій в польових умовах, що дозволило зробити певні висновки, прийти до практичних результатів, стабілізувати отримання постійних потрібних характеристик міцності, визначити деякі практичні параметри (зокрема, визначитися з розміром L, що обраний дослідним шляхом-200-400мм), тобто запропонований спосіб відповідає критерію «промислова придатність». Таким чином, запропоноване технічне рішення відповідає вимогам, що ставляться перед корисною моделлю, як об'єктом патентування при її патентному захисті. Спосіб має новизну і промислову придатність, отже, має бути захищений патентом в якості корисної моделі. 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 43836 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601