Спосіб пластики глибокого дефекту покривних тканин стопи та гомілки

Спосіб пластики глибокого дефекту покривних тканин стопи та гомілки, який здійснюється шляхом вимірювання площі дефекту, викроювання шкірного клаптя та закриття дефекту, який відріз няється тим, що вводять у комп'ютер величину виміряної площі дефекту та за програмою «Vasculargraph» розраховують мінімальний діаметр необхідної судини-перфоранту та ділянку її розташування у басейні однієї з артерій трифуркації, після чого виконують ультразвукове доплерографічне ангіосканування, індивідуально прецизійно лоцирують перфорант з вирахуваним мінімальним діаметром, відносно якого визначають місце потенціального клаптя, викроюють його та закривають дефект стопи або гомілки. Спосіб, що заявляється, відноситься до області медицини, а саме до хірургії та може бути використаний для хірургічного лікування хворих з глибокими дефектами покривних тканин стопи й гомілки з оптимізацією пластики місцевими васкуляризованими клаптями. Відомо спосіб пластики глибокого дефекту покривних тканин стопи та гомілки [1], шляхом вимірювання площини дефекту, викроювання шкірного клаптю та закриття їм дефекту стопи або гомілки. При цьому для укриття дефекту вибирали орієнтовно шкірно-жировий клапоть. Недоліком відомого способу є те, що при операції закриття дефекту шкірно-жировим клаптем є неможливим закриття великих дефектів стопи або гомілки, а при виконуванні пластики у хворих з соматичною патологією такий спосіб є мало ефективним. Крім того, хірургічне лікування є недостатньо ефективним з приводу відсутності можливості індивідуального відбору місця взяття клаптів з оптимальним кровопостачанням, що необхідно для попередження відторгнення шкірних клаптів. Найбільш близьким за технічною суттєвістю до способу, що заявляється, є спосіб пластики глибокого дефекту покривних тканин стопи та гомілки [2], шляхом вимірювання площини дефекту, викроювання шкірного клаптю та закриття дефекту. При цьому визначення площини та локалізації шкірного клаптю виконують інвазивним методом, для чого вводять фарбувальну речовину у судинуперфорант та визначають площину шкірного клап тю, яку він кровопостачає. Недоліком відомого способу є порівняно висока травматичність, недостатня ефективність пластики у зв'язку з тим, що не ураховують індивідуальні особливості ангіоархітектоніки стопи або гомілки та базуються на усереднених даних, отриманих на антомічних препаратах. Як наслідок, вони не підходять для більш-менш прецизіонного планування операцій з пластичного закриття дефектів гомілки та стопи з використанням місцевих васкуляризованих клаптів. Крім того, неможливо точно визначити місце й площину взяття васкуляризованого шкірного клаптя, який буде ефективно приживлятися. В основу способу, що заявляється, поставлена задача створення способу пластики глибокого дефекту покривних тканин стопи та гомілки шляхом розрахування мінімального діаметру судини та визначення оптимальної площини й місця потенціального васкуляризованного шкірного клаптю, що надає можливості індивідуального підбору життєздатних васкуляризованих клаптів. Сутність способу, що заявляється, полягає у тому, що вимірюють площину дефекту, величину якої вводять у комп'ютер та за програмою «Vasculargraph» розраховують мінімальний діаметр необхідної судини-перфоранту та область його розташування у басейні однієї з артерій трифуркації, після чого виконують ультразвукове доплерографічне ангіосканування, індивідуально прецизіонно лоцирують перфорант з вирахуваним ю (О о> 4645 мінімальним діаметром, відносно якого визначають місце потенціального клаптю, викроюють його та закривають дефект стопи або гомілки. Новим у способі, що заявляється, є те, що вводять у комп'ютер величину виміряної площини дефекту та за програмою «Vasculargraph» розраховують мінімальний діаметр необхідної судиниперфоранту та область його розташування у басейні однієї з артерій трифуркації, після чого виконують ультразвукове доплерографічне ангіосканування, індивідуально прецизіонно лоцирують перфорант з вирахуваним мінімальним діаметром, відносно якого визначають місце потенціального клаптю, викроюють його та закривають дефект стопи або гомілки. Судини підшкірно-жирової клітковини розподілені украй нерівномірно за діаметром, коливання якого істотно впливають на місцевий кровоплин. З урахуванням того, що кровоплин через судини є прямо пропорційним четвертому ступеню його радіусу, розрізнення у колібрі сусідніх судин у два рази будуть відповідати різниці у величиніу шістнадцять разів, тому рівень кровопостачання периферичних відділів шкірних клаптів однакової локалізації на різних боках тіла істотно відрізняється, а ще й більше у різних людей. З приводу цього треба розрахувати мінімальний діаметр необхідної судини-перфоранту та область його розташування у басейні однієї з артерій трифуркації для оптимального визначення площини та місця потенціального шкірного клаптю, що викроюється. Кровопостачання шкіри й підшкірно-жирової клітковини гомілки здійснюється в основному за рахунок перфорантних артерій, які безпосередньо відходять від судин трифуркації на передню, задню великоберцову та малоберцову артерії. Перфорантні артерії після прободіння поверхневої фасції гомілки, розгалужуються усередині підшкірно-жирової клітковини та забезпечують кровопостачання відповідної шкірно-фасціальної ділянки. Розподілення артерій гомілки є в основному дихотомічним та неравновеликим. Кожна материнська артерія ділиться на дві дочірні, при цьому одна з дочірніх гілок має великий діаметр, а інша - менший, одна з яких прямує краніальне (доверху), а інша - каудальне (донизу) та паралельно поверхні шкіри у підшкірно-жировій клітковині, тому можна точно визначити форму та розрахувати площину шкірного клаптю у межах відповідного артеріального русла. На основі цих анатомічних відомостей було розроблено математичну модель, реалізовану у вигляді індивідуальної комп'ютерної програми «Vasculograph», яка дозволяє моделювати русло перфорантних артерій та розраховувати площину, що займається цим руслом. За допомогою ультразвукового ангіосканування відшукується місце з вирахованим діаметром перфоранту, який кровопостачає потенціальний шкірний клапоть для наступної пластики. Завдяки цьому отримується можливість оптимального розрахування та індивідуального відбору шкірного клаптя як за локалізацією, так і за площиною з урахуванням анатомічних особливостей конкретно для кожної людини. Спосіб реалізують наступним чином. Вимірю ють площину дефекту, величину якої вводять у комп'ютер та за програмою «Vasculargraph» розраховують мінімальний діаметр необхідної судиниперфоранту та область її розташування у басейні однієї з артерій трифуркації. Після цього проводять ультразвукове доплерографічне ангіосканування з використанням ультразвукового сканера преміум-класу "SONOLINE Elegra advanced" (Siemens, Німеччина) та застосуванням електронних датчиків: конвексного з магістральною частотою 3,5 МГц та лінійного з магістральною частотою 7,5 МГц. Потім за візуалізованим на екрані зображенням судинного руслу індивідуально прецизіонно лоцирують перфорант з вирахуваним мінімальним діаметром, відносно якого визначають оптимальне місце й площину потенціального клаптю. Далі після обробки операційного поля розчином йоду січуть краї раньового дефекту у межах здорових тканин, і рану промивають розчином антисептіку. У відповідності з розрахованими параметрами місця й площини дефекту формують місцевий васкуляризований шкірно-фасціальний клапоть з основою, що включає осьову артерію, та переміщують с закриттям дефекту. Приклад 1. Хворий А., 14 років. Діагноз: посттравматичний дефект покривних тканин тильної поверхні переднього відділу правої стопи. Виміряна площина дефекту, яка склала 8x10 см 2 = 80 см 2 = 8000 мм 2 . Отриманий параметр введено у комп'ютер та за програмою «Vasculargraph» розраховано мінімальний діаметр необхідної судини-перфоранту, який склав не менш ніж 0,5 мм. Після цього проводили ультразвукове доплерографічне ангіосканування з урахуванням локалізації дефекту та його площини було відібрано гілку передньої великоберцової артерії - тильна артерія стопи, діаметром 1,0 мм. Після обробки операційного поля розчином йоду зсікали краї раньового дефекту у межах здорових тканин. Рану промито розчином антисептику. Сформований місцевий васкуляризований шкірно-фасціальний клапоть язиковидної форми та переміщували с закриттям дефекту. Утворений дефект донорської зони заміщували півношарним шкірним трансплантатом, типічно взятим з пахової області. Гемостаз за ходом операції. Накладено пов'язку з камфорним маслом та гіпсову лонгету. Приклад 2. Хвора С , 67 років. Діагноз: варикозна хвороба вен лівої гомілки, декомпенсована стадія, виразкова форма, ХВН IV ст. Виміряна площина дефекту, яка склала 5x10 см 2 = 50 см 2 =см = 5000 мм . Отриманий параметр введено у комп'ютер та за програмою «Vasculargraph» розраховано мінімальний діаметр необхідної судини-перфоранту, який склав не менш ніж 0,4 мм. Після цього проводили ультразвукове доплерографічне ангіосканування з урахуванням локалізації дефекту та його площини було відібрано гілку передньої великоберцової артерії, діаметром 1,0 мм. Після обробки операційного поля розчином йоду зсікали краї раньового дефекту у межах здорових тканин. Рану промито розчином антисептику. Сформований місцевий васкуляризований шкірно-фасціальний клапоть язиковидної форми та переміщували с закриттям дефекту. Утворений дефект донорської зони замі 4645 щували півношарним шкірним трансплантатом, типічно взятим з пахової області. Гемостаз за ходом операції. Накладено пов'язку з камфорним маслом та гіпсову лонгету. Використання способу, що пропонується, надає можливості щодо індивідуального підбору місцевих васкуляризованих клаптів з наступним за Комп'ютерна верстка А Крулевский 6 безпеченням їх життєздатності. Література. 1 Белоусов А.Е Пластическая реконструктивная и эстетическая хирургия. - 1998. - С. 24-25 2. Белоусов А Е. Пластическая реконструктивная и эстетическая хирургия. -1998. - С 50-51. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601