Спосіб диференціації псевдоалергічних (“хибних”) реакцій при алергічній діагностиці туберкульозу великої рогатої худоби

Спосіб диференціації псевдоалерпчних ("хибних") реакцій при алергічній діагностиці туберкульозу великої рогатої худоби з використанням симультанної алергічної проби, який відрізняється тим, що разом з туберкуліном та комплексним алергеном з атипових мікобактерій благополучним щодо бруцельозу й сапу тваринам внутрішньошкірно вводять немікобактеріальні алергени - бруцелін або малеїн Винахід відноситься до ветеринарної фтизіатрії, а саме до способів диференційної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби та може бути використаний у роботі науково-дослідних установ та підприємств ветеринарної медицини Диференціація неспецифічних туберкулінових реакцій від специфічних є серйозною проблемою при проведенні досліджень на туберкульоз Неспецифічні реакції на введення туберкуліну заважають своєчасному встановленню діагнозу, підвищують матеріальні витрати на дослідження, призводять до необгрунтованого забою худоби Запропоновано багато способів диференціальної діагностики туберкульозу Особливо важливе значення мають вітальні способи диференціації Не один із запропонованих способів самостійно не дає можливості провести диференціальну діагностику захворювання Діагноз на туберкульоз встановлюють з використанням комплексу способів Існуючі способи диференціальної діагностики хвороби орієнтовані перш за все на розпізнавання параалерпчних реакцій на туберкульоз, обумовлених сенсибілізацією організму тварин атиповими (непатогенними) мікобактеріями На основі СПІЛЬНОСТІ антигенної структури різних представників роду Мікобактерій, алергічні реакції у великої рогатої худоби на туберкулін для ссавців, що викликаються збудниками туберкульозу пташиного виду, паратуберкульозу, а також атиповими мікобактеріями, прийнято називати параалерпчними Реакції на туберкулін нез'ясованої етіології, а також реакції на різноманітні подразнюючі фактори "живої і неживої природи, неспецифічні по відношенню до тих, якими викликано стан сенсибілізації", розглядаються як псевдоалерпчні (феномен неспецифічної "параалергм") (Поддубский И В и др Аллергия и реактивность организма крупного рогатого скота // Достижения ветеринарной науки -М ,1966 С 56 - 72) Псевдоалерпчні (хибні) реакції недостатньо вивчені, а ВІДОМОСТІ про них в літературі суперечні З'ясувати причини виникнення псевдоалерпчних реакцій на туберкулін значно важче ніж параалерпчних (Хазипов Н 3 и др , Туберкулез крупного рогатого скота М , Агропромиздат 1985) Існують матеріали, що підтверджують можливість виникнення туберкулінових реакцій у тварин внаслідок впливу на їх організм різних неспецифічних факторів Внаслідок білкового перекорму, при септичних процесах, захворюванні на актиномікоз, швазуванні гельмінтами у тварин може проявитись неспецифічна (псевдоалерпчна) реактивність на туберкулін Одною з причин псевдоалерпчних реакцій може бути аутоалерпзація організму продуктами розпаду власних тканин, при опроміненні організму рентгенівськими і гамма-променями Після аварії Чорнобильскої АЕС значне поголів'я худоби, в тому числі хворої на туберкульоз, залишилось на забрудненій радіоактивними речовинами території Відомо, ЩО у опромінених тварин внаслідок аутосенсибілізацм продуктами розпаду власних тканин виникає імунологічна перебудова організму і розвиваються псевдоалерпчні реакції на туберкулін та ІНШІ алергени Перед ветеринарною службою виникло питання чи не є алергічні реакції на туберкулін у худоби на забрудненій радіоактивними речовинами території нас (О 46491 лідком дм іонізуючої радіації Це питання вирішували з використанням способів диференціації туберкулінових реакцій До способів диференціації туберкулінових реакцій належить симультанна проба з бичачим та пташиним туберкуліном та комплексного алергену з атипових мікобактерій (КАМ) Прийнято вважати, що пара- та псевдоалерпчні реакції у більшому ступеню визначені на КАМ та пташиний туберкулін Для диференціації алергічних реакцій на туберкулін в Україні використовуються затверджені Державним Департаментом ветеринарної медицини "Методичні рекомендації", які передбачають використання симультанної алергічної проби (доза туберкуліну -5000 ТО, доза КАМа-675 МО), внутрішньовенної проби, РСК, бактеріологічних досліджень Існують ІНШІ, менш поширені способи Інститутом експериментальної ветеринарії Сибіру і Далекого Сходу розроблено систему діагностики з використанням повторних досліджень через ЗО - 45 діб з використанням кормової добавки, що спростовує параспецифічні реакції Система основана на використанні феномена швидкого випадання позитивних реакцій на ППД-туберкулін у інфікованих атиповими мікобактеріями тварин О Лазовська з співавт (Лазовская А Новые методы диагностики и идентификации //Ветеринарная газета, М Издатели Департамент ветеринарии минсельхоза Росси, Росзооветснабпром-1999-№ 5 - 6 С 6) пропонує для серодиагностики туберкульозу тварин РА з латексом, а для ідентифікації мікобактерій метод газорідинної хроматографії Описані способи орієнтовані перш за все на визначення параалерпчних реакцій, обумовлених сенсибілізацією організму тварин атиповими мікобактеріями, які мають антигенне рідство із збудником, але не викликають захворювання туберкульозом Метою винаходу, що передбачається є розробка ефективного способу диференціації псевдоалерпчних ("хибних") реакцій на туберкулін у опромінених тварин від алергічних та параалерпчних Найбільш близьким технічним рішенням, що може бути прототипом винаходу, є "Симультанна алергічна проба з використанням туберкуліну для ссавців та (КАМ)", які вводять худобі внутрішньо шкірно в різні ділянки шиї (Настанова по діагностиці туберкульозу тварин, № 1 ,1989, с 7 -13) Недоліком цього способу є те, що в багатьох випадках при проведенні симультанної алергічної проби результати виявляються статистично недостовірними, що потребує додаткових досліджень з використанням великої КІЛЬКОСТІ худоби, яку піддають діагностичному забою та подальшим бактеріологічним дослідженням, які тривають 90діб Крім того, симультанна алергічна проба призначається перш за все для диференціації параалерпчних туберкулінових реакцій від алергічних Псевдоалерпчні реакції цей діагностичний тест не розпізнають В основу винаходу, що передбачається, поставлене завдання розробити ефективний та надійний спосіб диференціації псевдоалерпчних шкіряних реакцій на туберкулін від алергічних та параалерпчних при дослідженнях великої рогатої худоби на туберкульоз алергічним методом Поставлена задача вирішується шляхом використання симультанної проби, при цьому одночасно з туберкуліном та КАМ вводять бруцелін та (або) малеїн Порівняння з прототипом дозволяє зробити висновок, спосіб диференціації псевдоалерпчних ("хибних") реакцій при алергічній діагностиці туберкульозу великої рогатої худоби, відрізняється тим, що при відсутності реакцій на немікобактеріальні алергени (бруцелін, малеїн) шкіряні реакції на сенсітини з мікобактерій свідчать про сенсибілізацію худоби збудником туберкульозу або атиповими мікобактеріями Приклад 1 Морських свинок (загальна КІЛЬКІСТЬ 330 голів) ПІСЛЯ опромінення гаммавипромшенням в дозах 50, 150 та 200Р на випромінювачах ІГУР (Р = 2,85Р/сек) та РОКУС (Р = 0,9Гр/сек) заражають культурами збудника туберкульозу людського (штами М, H37RV), бичачого (штами № 8, Valle) та пташиного видів (Avium-780, М) Тварин досліджують ППД-туберкулінами для ссавців та птиці (доза 25ТО) Одночасно в дозі 0,1мл тваринам вводять бруцелін BDEB та (або) малеїн В якості контролю використовують незаражених опромінених тварин Встановлено, що у незаражених морських свинок через сім діб після опромінення в дозах 150Р (у 5,3% досліджених) та 200Р (у 16,6%) та через 27 діб у опромінених дозами 50 и 100 Р (2533% по групі) розвиваються псевдоалерпчні реакції на мікобактеріальні алергени Реакції розвиваються в ті ж строки, що й специфічні туберкулінові реакції або з затримкою (через 24 - 72 години після введення) В інфікованих мікобактеріями туберкульозу і незаражених тварин через 60 діб після опромінення гамма-випроміненням в дозах 100 и 150Р відзначаються поодинокі псевдоалерпчні реакції на бруцелін та малеїн Через 14, 60 та 90 діб після зараження у опромінених і інтактних тварин розвиваються алергічні реакції на туберкулін Доза іонізуючої радіації помітно впливала на туберкулінову алергію тільки при дослідженні заражених через 7 діб після опромінення морських свинок з інтервалом в 2 тижні після опромінення У тварин, опромінених в дозах 150 - 200 Р алергічні реакції були відсутні, в той час, як у неопромшених і опромінених в дозах 50 - 100Р - відзначались Дослідженнями методом РПГА за Бойденом виявляють у опромінених в дозі 200Р морських свинок високий рівень аутосенсибілізацм (титри тканинних аутоантитіл 1 1024-1 4056) Таким чином визначено, що опромінення морських свинок гамма-променями в дозах від 50 до 200Р призводить до аутосенсибілізацм організму, наслідком якої є поява неспецифічних (псевдоалерпчних) шкіряних реакцій на туберкулін і немікобактеріальні алергени (малеїн та бруцелін ВІЕВ) у частини тварин("стохастичний" ефект опромінення) Було зроблено припущення, що про псевдоалерпчний характер туберкулінових реакцій на фоні аутосенсибілізацм організму можна говорити при наявності дійсно псевдоалерпчних реакцій на введення немікобактеріальних сенситинів у зара 46491 жених збудником туберкульозу тварин Приклад 2 Дослід проведено на 18 телятах віком 3 - 4 МІСЯЦІ, підібраних за принципом аналогів Тварин було розділено на 4 групи по 5 голів в кожній Тварин трьох дослідних груп роздільно піддають загальному гамма-опромшенню в дозах 50,150 та 200 Р (потужність дози Р = 50-ЮОР/год) на випромінювачі "ГУЖ-24" (гамма-випромінювач тваринницький, 24кг/екв радія) в інституті сільськогосподарської радіологи (м Обнінськ) Через 7 діб трьох тварин з кожної групи штратрахеально, " per os " та підшкірно заразили збудником туберкульозу бичачого виду (штам Bovsnus № 8) Зараження проводили триразово з інтервалом в 1 добу Через 14, ЗО, 60, 120 и 240 діб після зараження у інфікованих мікобактеріями опромінених та неопромінених тварин у ВІДПОВІДЬ на внутрішньошкірне, штрапальпебральне і інтраокулярне введення мікобактеріальних сенситинів (ППДтуберкуліна для ссавців в дозі 10000ТО и КАМ в дозі 1350МО) розвивались алергічні реакції Доза юнизируючої радіації достовірно впливала на туберкулінову алергію лише при дослідженні тварин через 2 тижня після зараження В групі тварин, опромінених дозою 50 Рреакцм на туберкулін і КАМ репструвались, а серед опромінених дозою 200Р - були відсутні У незаражених, як опромінених, так і неопромінених тварин, реакції на введення туберкуліну, КАМ та немікобактеріальні алергени (бруцеліну ВІЕВта малеїну в дозі 0,2мл) не розвивались Ступінь аутосенсибілізацм організму опромінених телят визначали в РПГА за Бойденом з тканинними антигенами Тканинні аутоантитіла в діагностичних титрах ( 1 8 - 1 256) виявляли у тварин, опромінених різними дозами радіації, в попередньому ДОСЛІДІ (Приклад 1), що пов'язано із різною радіочутливістю цих тварин Враховуючи той факт, що у опромінених телят псевдоалерпчні реакції не розвивались, впадає в око взаємозв'язок між рівнем утримання тканинних аутоантитіл у крові й наявності аутоалерпчних клітинних реакцій При утриманні аутоантитіл в титрах 1 256 і нижче, неспецифічні псевдоалерпчні реакції у великої рогатої худоби не розвиваються Таким чином встановлено, що розвиток "хибних" (псевдоалерпчних) реакцій залежить від рівня ауто сенсибілізації організму Застосовуючи неспецифічні алергени одночасно із специфічними діагностикумами можна судити про ступінь аутосенсибілізацм організму та специфічності алергічних реакцій на туберкулін та КАМ Якщо шкіряні реакції розвиваються одночасно на введення різних за своєю природою алергенів (туберкулін та КАМ - бруцелін і малеїн), то можна говорити про аутоалерпчний стан організму, обумовлений неспецифічним (неінфекційними) агентами, зокрема, дією іонізуючої радіації Приклад 3 При алергічному дослідженні на туберкульоз худоби (1037 голів), що утримувалась на території, забрудненій радіоактивними речовинами із ЩІЛЬНІСТЮ 26 - 53Ки/км2, паралельно з проведенням симультанної проби реагувавшим на туберкулін і КАМ, а також не реагувавшим тваринам (контроль - 50 голів) В благополучних щодо туберкульозу і бруцельозу господарствах внутріш ньошкірно вводили бруцелін ВШУВ в дозі 0,2мл В неблагополучному щодо туберкульозу (благополучному по бруцельозу) господарстві в зоні радіаційного контролю за таким же методом (одночасне введення туберкуліну і бруцеліну) дослідили 89 голів хворих на туберкульоз корів Як і в попередніх дослідах (Приклади 1, 2) бруцелін тваринам вводили для контролю специфічності туберкулінових реакцій и розпізнавання хибних, псевдоалерпчних реакцій, які є наслідком аутосенсибілізуючої дії на організм іонізуючої радіації При обліку шкіряних реакцій на введення сенситинів (туберкуліну, КАМ, бруцеліну) через 48, 72 и 96 годин реагувавшим в попередніх дослідженнях на туберкулін і не реагувавшим (контроль) тваринам з благополучних щодо туберкульозу та бруцельозу господарствах у зоні радіаційного контролю одержані наступні результати У тварин, які раніше реагували на туберкулін розвивались реакції на туберкулін та КАМ При статистичній обробці результатів відзначали переважання реакцій на КАМ або недостовірні результати При бактеріологічних дослідженнях з матеріалу від реагувавших на туберкулін тварин збудника туберкульозу не було виділено Від деяких тварин ізольовані культури атипових мікобактерій Реакцій на бруцелін у реагувавших на туберкулін корів не відзначали У контрольних тварин реакції на введені сенситини не розвивались У неблагополучних щодо туберкульозу господарствах у реагувавших на туберкулін (хворих на туберкульоз) тварин псевдоалерпчні реакції на неспецифічні алергени (бруцелін) не розвивались Одержані результати свідчать проте, що в зоні радіаційного забруднення з ЩІЛЬНІСТЮ 26 - 53 Ки/км2 імунологічна реактивність тварин, підданих зовнішньому та внутрішньому опроміненню, дозволяє диференціювати алергічні реакції, зумовлені сенсибілізацією організму збудником туберкульозу та (або) атиповими мікобактеріями за допомогою передбачених чинними нормативними документами способів досліджень (симультанна алергічна проба, бактеріологічні дослідження та ш) Псевдоалерпчні реакції на введення неспецифічних алергенів у цих тварин не розвиваються Алергічні дослідження інфікованої збудником туберкульозу худоби з подальшими патологоанатомічними і бактеріологічними дослідженнями патологічного матеріалу від реагуючих на туберкулін тварин дозволяють поставити діагноз на туберкульоз Наведені матеріали свідчать про те що, при одночасному введенні великій рогатій худобі мікобактеріальних сенситинів (ППД - туберкулін та (або) КАМ) і неспецифічних алергенів можна судити про специфічність шкіряних реакцій у реагуючих на туберкулін тварин При відсутності реакцій на немікобактеріальні алергени (бруцелін, малеїн), шкіряні реакції на сенсітини з мікобактерій свідчать про сенсибілізацію худоби збудником туберкульозу або атиповими мікобактеріями Диференційну діагностику таких (псевдоалерпчних) реакцій слід проводити у ВІДПОВІДНОСТІ з Настановою по проведенню симультанної алергічної проби Якщо тварини одночасно реагують на туберкулі та (або) 7 46491 8 КАМ і немікобактеріальні алергени, визначені peaльозу є найбільш ефективним для розпізнавання кцм слід розглядати як псевдоалерпчні ("хибні") "хибних" алергічних реакцій при диференціальній Таким чином спосіб диференціації псевдоаледіагностиці цього захворювання ргічних реакцій при алергічній діагностиці туберку ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71