Спосіб створення штучного інфекційного фону для селекції кукурудзи на стійкість до фузаріозної стеблової гнилі

Спосіб створення штучного інфекційного фону для селекції кукурудзи на стійкість до фузаріозної стеблової гнилі, який включає коливання розміру плями ураженої тканини міжвузля, попередню оцінку визначених даних, який відрізняється тим, що оцінка проводиться методом розрахунку співвідношення між об'ємом ураженої тканини міжвузля та об'ємом тканини всього міжвузля у відсотках і включає формування чіткої диференціації матеріалу та виявлення на цій основі джерел стійкості до фузаріозної стеблової гнилі. (19) (21) u200908659 (22) 17.08.2009 (24) 11.01.2010 (46) 11.01.2010, Бюл.№ 1, 2010 р. (72) ЧЕРНОБАЙ ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА, ПЕТРЕНКОВА ВІРА ПАВЛІВНА, МАРКОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА, СОКОЛ ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА, ФАРРАХОВА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР'ЄВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК 3 - зараження рослин кукурудзи фузаріозними стебловими гнилями проводиться за вдосконаленою методикою (7) шляхом створення оптимальних для зараження умов. Інокулятором робиться отвір у стеблі кукурудзи глибиною до 1 см (фіг. 1а, 16), вноситься інфіковані фузаріозом зерна вівса (два штуки) в середину третього міжвузля (фіг. 1 в); - кожне стебло кукурудзи має свій об'єм тканин і гриб, штучно внесений всередину, розростається в ньому по тканинах вниз і вгору, займає частину стебла, створюючи об'єм ураженої фузаріозом тканини; - для збереження вологи (створення вологої камери всередині штучно зараженого стебла кукурудзи), яка необхідна для розвитку гриба в тканинах стебла, заклеюється місце ураження клейкою кольоровою стрічкою. Цей прийом має також додаткове значення як спосіб маркування інфікованих рослин, що полегшує проведення обліку хвороби (фіг. 1г).; - на поздовжньому зрізі облікового стебла вимірюється розповсюдження міцелію фузаріозу всередині стебла кукурудзи - замірами висоти (h) і ширини (d) плями (фіг. 2); - для оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу через 30 діб після зараження вирізається третє міжвузля рослин, яке розрізається їх навпіл вздовж отвору у стеблі; - при обліку виявляється різний характер прояву хвороби, визначається 3 типи плям: лінзоподібні плями, які на поздовжньому зрізі мають вигляд ромбу з чітко означеними краями (фіг. 2.1); лінзоподібні - на поздовжньому зрізі мають вигляд ромбу з розпливчастими краями (фіг. 2.2); циліндричні - у вигляді прямокутника, міжвузля заповнене ураженою тканиною частково, повністю, або ураження перейшло на інші міжвузля (фіг. 2.3); - об'єм ураженої тканини стебла кукурудзи для першого та другого типів плям співпадає з об'ємом двох конусів, для третього типу - об'ємом циліндру. Вираховується об'єм ураженої тканини за формулою: Vy   r 2 h , де Vy- об'єм ураженої грибом тканини;  - число  (3,14); r - радіус плями; h - довжина плями. Стійкість ліній в залежності від розміру плями коливається. Для більш чіткої диференціації матеріалу розраховується співвідношення між об'ємом ураженої тканини міжвузля та об'ємом тканини всього міжвузля, у відсотках. Аналізуючи отримані дані, слід зазначити, що стійкість ліній в залежності від розміру плями ко 47046 4 ливається. Для більш чіткої диференціації матеріалу були розраховується співвідношення між об'ємом ураженої тканини міжвузля та об'ємом тканини всього міжвузля, у відсотках. V = Vy / Vм, де V - співвідношення між об'ємом ураженої тканини міжвузля та об'ємом тканини всього міжвузля, у відсотках; Vy - об'єм ураженої грибом тканини; VM - об’ємом тканини всього міжвузля. Приклад. У 2003-2005 pp. удосконалений метод було використано у дослідженнях за визначенням генетичної природи та успадкування стійкості до збудників фузаріозної стеблової гнилі кукурудзи. За фактичними показниками розвитку стеблової гнилі у 42 гібридних комбінаціях F1 які отримані за діалельною схемою, визначено кращі за стійкістю гібриди кукурудзи. На фоні штучного зараження визначено розмах варіювання показника інтенсивності розвитку хвороби шляхом порівняння об'єму уражених частин стебел, який вимірювали, виходячи з показників їх висоти (h) та діаметру (d). Розмах варіювання довжини, діаметру та об'єму показав, що поширення стеблової гнилі в тканинах стебел батьківських форм та гібридів кукурудзи коливається в кожній гібридній комбінації (табл.1). В 10 гібридних комбінаціях F1 із 42, середні значення об'єму уражених тканин були проміжними по відношенню до батьківських форм, наприклад ГК 26 х УХ 174 (717,8 мм3 ), УХ 174 х Т 22 (669,8); 13 наближалися до значення одного із батьків УХ128 х УХ 126 (461,6 мм3); в 19 випадках спостерігалося підвищення чи зниження цього показника відносно кожної з батьківських ліній Т 22 х 3 3УХ 126 (599,6 мм ), УХ 127 х УХ 126 (784,7 мм ) та інші (табл. 1). Успадкування кількісної ознаки підпорядковується менделєвським законам розщеплення: чим більше пар алелей впливає на ознаку, тим більше варіювання за даною ознакою. Гібриди в F1 мають проміжні значення по відношенню до батьківських форм. Використання запропонованого методу штучного зараження рослин кукурудзи фузаріозною стебловою гниллю дає можливість виявити джерела стійкості та впровадити їх у селекційний процес для створення гібридів F1, стійких до збудників фузаріозу. Фіг. 1. Штучне зараження рослин кукурудзи фузаріозною стебловою гниллю: а - інокуляція; б отвір у стеблі; в - внесення інфекційного начала; г - заклеювання місця ураження. Фіг. 2. Типи зараження стебел кукурудзи фузаріозом. 5 47046 6 Таблиця 1 Поширення стеблової гнилі в тканинах стебел батьківських форм та кращих за стійкістю гібридів кукурудзи Варіант досліду Розмах варіювання/середні значення діаметр (d), MM 1 об'єм (V), мм" довжина (L), мм Ух128 х Ух126 Р1 0,0-75,0/43,1 0,0-15,0/8,8 0,0-3525,5/609,3 Р2 55,0-170,0/97,6 9,0-20,0/12,5 1554,3-10676,0/3861,4 F1 0,0-80,0/41,5 0,0-10,0/7,0 0,0-2512,0/461,6 Т-22 х Ух126 Р1 Р2 50,0-150,0/84,4 8,0-25,0/17,6 635,5-11775,0/4666,9 55,0-170,0/97,6 9,0-20,0/12,5 1554,3-10676,0/3861,4 F1 0,0-70,0/42,5 0,0-15,0/8,7 0,0-3297,0/599,6 Ух174 х Т-22 Р1 0,0-90,0/41,0 0,0-18,0/9,0 0,0-5086,8/593,5 Р2 50,0-150,0/84,4 8,0-25,0/17,6 635,5-11775,0/4666,9 F1 0,0-80,0/46,5 0,0-12,0/9,0 0,0-3014,4/669,8 Ух128 х Ух127 Р1 0,0-75,0/43,1 0,0-15,0/8,8 0,0-3525,5/609,3 Р2 0,0-140,0/78,5 0,0-25,0/14,6 0,0-10990,0/3598,8 F1 0,0-55,0/40,5 0,0-17,0/10,4 0,0-2935,9/685,8 Гк26 х Ух174 Р1 40,0-115,0/78,4 10,0-23,0/14,9 646,8-8305,3/3692,6 Р2 0,0-90,0/41,0 0,0-18,0/9,0 0,0-5086,8/593,5 F1 35,0-72,0/50,0 5,0-15,0/8,9 277,9-3391,2/717,8 Ух174 х Ух127 Р1 0,0-90,0/41,0 0,0-18,0/9,0 0,0-5086,8/593,5 Р2 0,0-140,0/78,5 0,0-25,0/14,6 0,0-10990,0/3598,8 F1 30,0-70,0/45,2 10,0-15,0/10,6 496,1-3297,0/772,2 Ух127 х Ух126 Р1 0,0-140,0/78,5 0,0-25,0/14,6 0,0-10990,0/3598,8 Р2 55,0-170,0/97,6 9,0-20,0/12,5 1554,3-10676,0/3861,4 F1 30,0-80,0/50,0 4,0-20,0/9,8 189,7-5024,0/784,7 7 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 47046 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601