Спосіб лікування загострень хронічного пієлонефриту у сполученні з цукровим діабетом 2 типу

Спосіб лікування загострень хронічного пієлонефриту у сполученні з цукровим діабетом 2 типу, 3 вих шляхів антибактеріальні засоби слід призначати парентерально, використовуючи препарати бактерицидної дії, при перебігу середнього ступеня тяжкості можливе пероральне застосування. Курс лікування у хворих ЦД повинен бути тривалішим, ніж у хворих, не страждаючих діабетом. Така необхідність пов'язана з великою небезпекою розвитку важких ускладнень із залученням верхніх відділів сечовивідної системи (папілярний некроз, перінефральний абсцес, емфізематозний пієліт), трудністю досягнення повного ефекту лікування, частотою реінфекцій. Але швидкий розвиток стійкості мікробної флори, що викликає запальний процес, до антибактеріальних препаратів або зміну видового складу мікроорганізмів створюють труднощі при виборі антибактеріального препарату. З одного боку, недостатня ефективність лікування може приводити до вищеописаних ускладнень, з іншого боку, триваліше застосування протимікробних засобів може викликати ряд небажаних побічних ефектів, у тому числі і важких. Крім того, призначена терапія хворим з поєднанням ХПН і ЦД 2 типу повинна сприяти нормалізації метаболічних порушень, в першу чергу вуглеводних. У зв'язку з цим необхідним є розробка оптимального способу ефективного лікування хворих на ХПН при супутньому ЦД 2 типу з урахуванням патогенетичних ланок обох захворювань. Мета винаходу: розробити спосіб лікування загострень ХПН на фоні ЦД 2 типу шляхом додаткового застосування препаратів Канефрону Н в комбінації з Тіотриазоліном. Завдання: оцінити ефективність додаткового застосування Канефрону Н в комбінації з Тіотриазоліном у комплексній терапії загострень ХНП при супутньому ЦД 2 типу, через визначення динаміки клінічної картини активності запального процесу в нирках, усунення сечового синдрому, кількості циркулюючих імунних комплексів. Для вирішення завдання нами додатково використані препарати Канефрон Н та Тіотриазолін. Канефрон Н, має протизапальну, м'яку діуретичну, спазмолітичну, вазодилятуючу, антибактеріальну дію, здатність підтримувати фізіологічний рН сечі, збільшувати ефективність антибактеріальної терапії, зменшувати проникність капілярів нирок, що сприяє антипротеїнурічній дії. Склад Канефрону Н включає наступні рослинні складові: трава золототисячника (Herba Centaurii), корріння любистку звичайного (Radix Levistici), листя розмарину (Folia Rosmarini). Тіотриазолін, фармакологічні властивості якого зумовлені противоішемічною, антиоксидантною та імуномодулюючою дією. [7, 8]. Діючою речовиною тіатриазоліну є морфоліній 5метіл-1,2,4-триазолін-5-тіоацетат. В якості аналогів нами розглядалися нижче перераховані методи лікування з використанням Канефрону Н та Тіотриазаліну: 1. Використання препарату Канефрон Н для лікування і профілактики сечокам'яної хвороби. Зареєстрована спазмолітична, діуретична, антимікробна, протизапальна дія Канефрону Н [9]. Проте даний спосіб при сполученій патології не застосовували. 48148 4 2. Використання Тіотриазоліну в терапії гострого панкреатиту. Встановлена антигіпоксична, антиоксидантна дія, нормалізуюча дія на реактивність судин мікроциркуляторного русла підшлункової залози [10]. Але цей спосіб використаний в хірургічній практиці. 3. Застосування Тіотриазоліну у хворих з важкою черепно-мозковою травмою свідчить про позитивний ефект використання Тіотриазоліну. Була відмічена реактивація антиоксидантного захисту, нормалізація багатьох показників вуглеводноенергетичного обміну [11]. Але цей спосіб використаний в неврологічній практиці. 4. Використання препарату Канефрон® Н при запальних захворюваннях нирок у дітей. Відмічена позитивна динаміка: зменшення протеінурії, мікрогематурії, інтоксикаційного та дизурічного синдромів. Але цей спосіб лікування застосовувався в дитячому віці (від 7 місяців до 15 років) [12]. В якості прототипу взято спосіб лікування інфекцій сечовивідних шляхів у пацієнтів з ЦД 2 типу та метаболічним синдромом [13]. Згідно прототипу у хворих з інфекціями сечовивідних шляхів у пацієнтів з ЦД 2 типу та метаболічним синдромом використовували етіотропну антибактеріальну терапію протягом 2 тижнів та Канефрон Н в дозі 50 крапель чи 2 драже 3 рази на добу в період активного запального процесу з переходом на профілактичне лікування до 3 місяців. За результатами проведеного лікування, спостерігалось скорочення терміну лейкоцитурії, покращення самопочуття, відсутність достовірних відмінностей в результатах прийому Канефрону Н і профілактичною дозою уроантисептика, зниження рівня протеїнурії. Але застосований спосіб лікування за прототипом мав наступні недоліки: 1. Використання Канефрону Н не сприяє відновленню антиоксидантного захисту, який істотно пригнічується у хворих з запальними захворюваннями нирок, особливо при поєднанні з ЦД. 2. Використання Канефрону Н не супроводжується імуно-модулюючою дією, що треба враховувати при лікуванні супутньої патології. 3. При використанні даного способу лікування хворих з інфекціями сечовивідних шляхів з супутнім ЦД 2 типу необхідно призначення метаболічної терапії для корекції обмінних процесів. Суть винаходу. Для ліквідації недоліків в аналогах і прототипі нами для усунення загострень хронічного пієлонефриту супутнього з цукровим діабетом 2 типу використано Спосіб лікування загострень хронічного пієлонефриту у сполученні з цукровим діабетом 2 типу, що включає застосування у хворих антибактеріальної терапії протягом 10 діб, цукрознижувальної терапії, що відрізняється тим, що призначався внутрішньо Канефрон Н по 50 крапель або по 2 драже 3 рази на добу незалежно від прийому їжі в комбінації з Тіотриазоліном 2,5% розчина по 2,0мл внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 2 тижнів, щоденно в умовах стаціонару. Спосіб проводився наступним чином. 1. У якості базової терапії застосовувались антибактеріальні засоби та цукрознижувальна тера 5 пія. Антибактеріальні засоби: фторхінолон - препарат ломефлоксацину Ломадей (Індія, фірма Dr.Reddy's) або цефалоспорин III покоління - препарати цефтріаксону Лораксон (фірма «Exir Pharmaceutical, Co.») чи Емцеф (Індія "Emcure Pharmaceuticals LTD") в залежності від ступеня змін сечового синдрому. При наявності помірних змін у сечовому синдромі (помірна лейкоцитурія) пацієнти отримували ломадей по 1т. (0,4г) 1 раз на добу протягом 10 діб незалежно від прийому їжі. В разі виражених змін в сечовому синдромі (виражена лейкоцитурія) пацієнтам призначався цефтріаксон (Лораксон, Емцеф) по 1,0 внутрішньом'язово 2 рази на добу протягом 10 діб. Всі пацієнти отримували цукрознижувальну терапію в залежності від ступеня важкості ЦД. При наявності ЦД 2 типу середньої важкості пацієнти отримували таблетований цукрознижувальний препарат Гліквідон у дозі 45-60мг на добу у 3 прийоми під час їжі. При ЦД 2 типу тяжкого ступеня важкості проводилася інсулінотерапія за традиційною схемою. 2. Додатково для посилення антибактеріального, а також протизапального, спазмолітичного, вазодилятуючого, м'якого діуретичного ефектів застосовувався рослинний препарат Канефрон Н (Германия, Bionorica). Призначався в дозі по 50 крапель або по 2 драже 3 рази на добу протягом 2 тижнів. Унікальність дії Канефрону Н обумовлена його складовими, а саме: за рахунок флавоноїдів, зменшує проникність капілярів нирок, надає слабку антіпротєїнурічну дію. Ефірні масла розмарину і любистку розширюють судини нирок, що сприяє поліпшенню кровопостачання ниркового епітелію і зменшенню реабсорбції іонів Na+ і відповідної кількості води. М'яку діуретичну дію надають також і фенолкарбонові кислоти, що містяться в екстракті розмарину. Принцип їх дії полягає в тому, що при надходженні в ниркові канальці вони створюють високий осмотичний тиск (зворотному всмоктуванню ці речовини не піддаються), внаслідок чого значно знижується реабсорбція води і іонів Na+. Фталіди, що містяться в екстракті любистку, надають виражену спазмолітичну дію, завдяки чому усувається спазм сечових шляхів, поліпшується відтік сечі і зменшується вираженість болю. Протизапальна дія препарату Канефрон Н обумовлена наявністю розмаринової кислоти, яка гальмує синтез медіаторів запалення. Фенолкарбонові кислоти, фталіди і флавоноїди, що містяться в екстрактах, володіють широким спектром протимікробної дії, крім того, при систематичному застосуванні препарату Канефрон Н змінюється кислотність сечі, що попереджає виникнення і зростання конкрементів і перешкоджає розмноженню бактерій. Крім того, Канефрон Н підвищує рн сечі, підтримуючи її при систематичному застосуванні на рівні 6,2-6,8. Ця обставина, а також те, що завдяки поліпшенню кровопостачання антибіотики краще проникають в тканини нирок і сечу, обумовлює потенціювання препаратом ефекту антибактеріальної терапії. Все це сприяє оптимізації лікування хворих з загостренням ХПН на фоні ЦД 2 типу. 48148 6 Протипоказанням до прийому Канефрону Н є підвищена чутливість до компонентів препарату. Одночасно призначався препарат метаболічної дії Тіотриазолін (Україна, Корпорація Артеріум) по 2мл 2,5% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 2 тижнів. Тіотриазолін збільшує компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, зменшує пригнічення процесів окислення в циклі Кребсу зі збереженням резервів АТФ. Препарат активує антиоксидантну систему й гальмує процеси окислення ліпідів. Тіотриазолін протипоказаний при вагітності та годуванні груддю. Для оцінки ефективності розробленого способу лікування хворих з загостренням ХПН сполученого з ЦД 2 типу призначалася наступна терапія в умовах стаціонару протягом 2 тижнів. Лікування здійснювалось у 2-х групах хворих. Перша група 43 пацієнта, що отримували лише базову терапію, котра включала антибіотик Ломадей 1т. (0,4г) 1 раз на добу протягом 10 діб чи Лораксон або Емцеф 1,0 внутрішньом'язово 2 рази на добу протягом 10 діб в залежності від ступеня змін сечового синдрому та цукрознижувальну терапію. Друга група - 45 пацієнтів, що отримувала базову антибіотикотерапію, цукрознижувальну терапію, а також комбінацію Канефрону Н по 50 крапель або по 2 драже 3 рази на добу внутрішньо незалежно від прийому їжі та Тіотриазоліну 2,5% розчина по 2,0мл внутрішньом'язово 1 раз на добу, щоденно протягом 2 тижнів. За результатами проведеного клінічного спостереження у двох групах хворих була позитивна динаміка: усунення больового, інтоксикаційного синдромів, нормалізація сечового синдрома, зокрема усунення лейкоцитурії. Окремо вивчалась динаміка лабораторних показників, що відображають ступень запального процесу, а саме концентрація циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), фактор некрозу пухлин альфа та інтерлейкін - 1 бета. На початку лікування вивчаємі показники у пацієнтів першої та другої груп істотно не відрізнялись. В обох групах пацієнтів показники були істотно збільшені в порівнянні з донорами. В результаті проведеного лікування зареєстровано зниження всіх показників, а саме в першій групі концентрація загальних ЦІК в 1,38, а в другій в 1,86 рази (крупномолекулярних ЦІК - перша група в 0,96, друга група - 1,29 рази; середньомолекулярних ЦІК - перша група - в 1,85, друга група - в 2,54 рази; мелкомолекулярних ЦІК - перша група в 1,76, друга група - в 2,33 рази). Фактор некрозу пухлин альфа знизився в першій групі в 1,66, а в другій групі - в 2,4 рази. Інтерлейкін - 1 бета зменшився в першій групі в - 2,79, в другій групі - в 3,98 рази. Вищенаведені дані свідчать про більш виразний позитивний ефект лікування пацієнтів другої групи, де був застосований розроблений спосіб лікування. Таким чином, запропонований спосіб лікування хворих з загостренням ХПН сполученого з ЦД 2 типу є ефективним і має такі відмінності: 1. Проведення комплексного лікування хворих з загостренням хронічного пієлонефриту сполуче 7 48148 ного з цукровим діабетом 2 типу із застосуванням Канефрону Н в комбінації з Тіотриазоліном має патогенетичну спрямованість завдяки протизапальним, м'яким діуретичним, спазмолітичним, вазодилятуючим, антибактеріальним противоішемічним, антиоксидантним та імуномодулюючим властивостям препаратів. 2. Додаткове використання Канефрону Н на фоні антибіотикотерапії посилює ефективність антибактеріальної терапії, а також сприяє синергізму протизапального ефекту. 3. Використання Тіотриазоліну позитивно впливає на метаболічні процеси, що супроводжуються усуненням декомпенсації цукрового діабету і вторинно сприяє нівелюванню запального процесу в нирках. 4. Даний спосіб лікування представляє сумарну дію препаратів, що призводить до усунення загострень запального процесу в нирках, а також має імуномодулюючу властивість. 5. Спосіб є доступним, не завдає шкоди, може бути застосований у практиці лікарів, сприяє оптимізації лікування хворих із сполученою патологією, що забезпечує його доцільність та можливість масового використання. Джерела інформації: 1. Эффективные средства терапии сахарного диабета и методы его профилактики / Н.Д. Тронько, В.В. Корпачев, В.Г. Науменко, Е.В. Савран. Здоров'я України. - 2003. - № 82. 2. Бутрова С.А. Эффективность Глюкофажа в профилактике сахарного диабета 2 типа // Русский медицинский журнал. - 2003. - Том 11. - № 27. - С. 1494. 3. Global burden of diabetes, 1995-2025: prevalence, numerical estimates, and projections / H. King, R. E. Aubert, W. H. Herman. - Diabetes Care. September 1998. - vol. 21 no. 9. - P. 1414-1431. 4. Аметов А.С. Инсулиносекреция и инсулинорезистентность: две стороны одной медали // Проблемы эндокринологии. - 2002. - № 3. - С. 3137. 5. The New KDOQI™ Clinical Practice Guidelines Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 and Clinical Practice Recommendations for Diabetes and CKD / Robert G. Nelson, Katherine R. Tuttle. National Kidney Foundation Blood Purification. 2007. - Vol.25, No.1. 6. Инфекции мочевых путей у больных сахарным диабетом: диагностика, профилактика, лечение / М. Ш. Шамхалова, Л. А. Чугунова. - Сахарный диабет . - 2001. - № 3. 7. Юрьев К. Л. Канефрон Н при нефрологической патологии у пациентов с сахарным диабетом и метаболическим синдромом. - Украинский медицинский журнал. 8. В. Н. Коваленко, А. П. Викторов Компендиум 2007 - лекарственные препараты. - Киев: МОРИОН, 2007. - 2270с. 9. Возможности применения препарата Канефрон Н для лечения и профилактики мочекаменной болезни / Г. Н. Акопян, Ю. Г. Аляев, А. В. Амосов, В. А. Григорян, Г. Е. Крупинов, Е. А. Султанова. - Здоров'я України. - 2008. - № 6. - С. 52-53. 10. Применение тиотриазолина в терапии острого панкреатита / В. Н. Старосек, И. И. Фомочкин, А. Н. Скромный. - Здоров'я України. - 2004. - № 103. 11. Результаты клинического применения антиоксиданта тиотриазолина в комплексном лечении больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Дзяк Л. А., Зорин Н. А., Анин Е. А., Середа Д. А. Акт. питання фармац. та мед. науки і практ. - Запоріжжя, 2002. - Вип. 8. - С. 146-152. 12. Опыт применения препарата Канефрон® Н при воспалительных заболеваниях почек у детей / Недельская С. Н., Кляцкая Л. И., Литвиненко И. В., Ковалева И. А., Левая Н. В. - Медицина сегодня (Киев). - 2005. - Июнь, № 11-12 (171-172). 13. Терапевтические возможности препарата Канефрон Н в лечении инфекций мочевых путей у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и метаболическим синдромом / Иванов Д. Д., Назаренко В. И., Кушниренко С. В., Крот В. Ф., Таран Е. И. - Качество жизни. Медицина (Киев). - 2006. - № 3(14). С. 99-102. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601