Опалубка для зведення великопролітних куполів

Опалубка для зведення великопролітних куполів, що містить пневмоопірну конструкцію, вико 3 го кільця 5, лебідки 6 і тросів 7, збірних кружал 8, палуби опалубки 10, роликів 11. Працює опалубки таким чином. При зведенні нижнього опорного кільця куполу 1 в ньому виконують симетричні ніші які ділять його на сегменти фіг.1. Стінки ніш мають поглиблення для подальшого замонолічивання. Через них проходять роликові шляхи 2 до опорного шарніра 3. В центрі конструкції монтується тимчасова опора 4 з підйомним кільцем 5, лебідкою 6 і тросами 7. Кружала 8 збираються з сегментів, кількість яких, залежить від прольоту куполу (фіг. 2). Залежно від необхідної форми купольної споруди регулюється кривизна кружал, шляхом зміни відстані ’’а’’ за допомогою скоби-шарніра 9 у верхньому поясі кружал (фіг. 3; 4: 5; 6; 7). Після збірки кружал 8 виконується монтаж палуби опалубки 10 (фіг. 8). Палуба виконана з тонколистового металу у вигляді секторів-секцій сполучених між собою. Палуба опалубки 10 вільно лежить на кружалах 8. У одному з секторів палуба не влаштовується. Послідовно укладаються шари облицювання, паро-, теплоізоляції, гнучку зварну сітку і бетонну суміш, щоб уникнути сповзання бетонної суміші на вертикальних ділянках у момент підйому, на опалубку укладають тканинну сітку. Підйомна лебідка 6 за допомогою тросів 7. Піднімає кільце 5 яке вільно ковзає по тимчасовій 48589 4 опорі 4. При цьому верхній кінець кружала 8 повертається в шарнірах підйомного кільця, а нижній кінець за допомогою ролика11, підходить до опорного шарніра 3 в крайню проектну крапку (фіг.11). Палуба опалубки 10 при підйомі здійснює вільне ковзання по кружалам, при цьому краї ’’порожнього’’ сектора у міру підйому підходять один до одного і змикаються в кінці підйому (фіг.10). При закінченні підйому проводиться фіксація ролика 11 в опірному шарнірі 3, закріплення кінців кружал у верхніх і нижніх фіксаторах (фіг. 12; 13) . Виконується замонолічивання ніш в нижньому опорному кільці. Після набору бетоном необхідної міцності проводиться розпалубка. За допомогою шпренгеля-зйомника 12 створюється розвантажуюче зусилля в середині кружала (фіг. 14). Що дає можливість демонтувати шарнір 13 в нижній частині секції кружала і скобу-шарнір 9 у верхній частині (фіг. 3; 4; 5; 6; 7). Після чого проводять поворот половин кружал в опорному шарнірі 3 і у верхньому шарнірі підйомного кільця 5, за рахунок зменшення довжин фіксаторів. У міру демонтажу половин кружал опускають підйомне кільце 5 (фіг. 14). Демонтаж кружал і тимчасової опори проводять посекційно. Джерела інформації 1. А. С.№ 1288279 Е04 С-11/04, 1985; 5 48589 6 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 48589 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601