Спосіб діагностики вегетативних порушень у вагітних з гіпертензивними розладами, що виникли під час вагітності

Спосіб діагностики вегетативних порушень у вагітних з гіпертензивними розладами, що виникли під час вагітності, шляхом визначення переваги симпатичної або парасимпатичної регуляції, який відрізняється тим, що перевагу регуляції визначають методом спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму. (19) (21) u201000082 (22) 11.01.2010 (24) 12.07.2010 (46) 12.07.2010, Бюл.№ 13, 2010 р. (72) ТАЛАЛАЄНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ДАНИЛОВА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 На Фіг.5. Спектрограма (Д) і на Фіг.6 хаосограма (Е), зареєстровані у вагітної К. з гіпертензією, після призначення комплексу лікувальнопрофілактичних заходів у положенні лежачи на спині зі спонтанним диханням. Спосіб здійснюється таким чином. За 12 годин до дослідження вагітній рекомендують припинити приймання будь-яких медикаментів, фізіотерапевтичних процедур, не вживати чай, каву, уникати фізичних навантажень і психічних стресів. Дослідження проводять з 900 до 1200 у затемненій кімнаті, температура в приміщенні повинна бути на позначзі 20-22°С. Тестовану жінку просять прийняти положення лежачи для адаптації протягом 10хв. Затим у неї реєструють ділянку ЕКГ тривалістю 5 хв на апараті «Cardiolab+» (Виробник: ХАІ Медика, Україна). Цифровий підсилювач біопотенціалів системи «Cardiolab+» виготовлений за сучасною технологією, зареєстрований в Україні й має дозвіл до застосування в медичній практиці (Реєстраційний №0266769 від 20.02.2002р). Далі жінку просять глибоко подихати із частотою приблизно 10 разів/хв протягом 1хв, потім ще через 1хв адаптації знову реєструють ЕКГ протягом 5хв. Після 5хвилинного відпочинку тестовану просять перейти у вертикальне положення, і за 1хв. адаптації знову реєструють ЕКГ протягом 5хв. Таким чином, варіабельність серцевого ритму реєструють у спокої (оцінка базового рівня вегетативної регуляції), за глибокого дихання (тест на резервні можливості парасимпатичного відділу) і при виконанні тилт-тесту (тест на резервні можливості симпатичного відділу нервової системи). Дані ЕКГ, записані у вагітної піддають спектральному аналізу для оцінки ступеня прову вегетативних впливів. Суть аналізу зводиться до того, що за допрмогою авторегресійної моделі або алгоритму Фур'є програмно віконують математичну обробку низки послідовних R-R інтервалів. При цьому виявляють періодичні залежності, що відбивають внесок різних осциляторів (наприклад, симпатичної і парасимпатичної активності) у формування дисперсії серцевого ритму [2]. їх графічним відображенням служить спектрограма (Фіг.1А, Фіг.2В, Фіг.3Д). Відповідно до міжнародних і українських Стандартів, пік у ділянці 0,04-0,15Гц характеризує симпатичну активність (Low Frequncy (LF)), пік у ділянці 0,15-0,4Гц відбиває парасимпатичну активність (High Frequncy (HF)). Вимір площі під кривою, що обмежує пік, дає точну кількісну характеристику симпатичних і парасимпатичних впливів на ритм серця. У цьому випадку прийнято говорити про «потужність симпатичних впливів» або «потужність парасимпатичних впливів», одиниця виміру - мс2. Total Power (TP) - загальна потужність регуляторних впливів, виміряється в діапазоні 0,0033-0,4Гц, а тому враховує не тільки вегетативні, але й гуморальні ( від 0,0033 до 0,04Гц) впливи. Додатково програмно оцінюють симпатовагальний баланс LF/HF [2,3]. Хаосограма дозволяє давати суб'єктивну оцінку ступеня прояву симпатичних впливів: чим більш компактна вона, тим більш активний даний відділ 51262 4 вегетативної нервової системи (Фіг.1Б, Фіг.2Г, Фіг.3Д). Для здорових вагітних, відповідно до способу діагностики вегетативних порушень, характерними 2 є показники ТР більше, ніж 2737мс LF - менше, 2 чим 1593мс , HF - більше, ніж 547,5мс2, LF/HF менше, чим 4,1 [4]. Для вагітних з гіпертензією показники ТР менше, чим 2737мс2 говорять про зниження загальної потужності регуляторних впливів на ритм серця, LF - більше, ніж 1593мс2 - про підвищення симпатичної активності, HF - менше, чим 547,5мс2 - про зниження парасимпатичної активності, LF/HF більше, ніж 4,1 - про збільшення симпатовагального балансу [5]. Фізіологічною основою методу спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму є добре відомий факт, що відстань між R-R інтервалами електрокардіограми не є постійною величиною вона на якісь міліхвилини варіює від одного серцевого циклу до іншого. Причому ці зміни носять періодичний характер, а, отже, характеризуються певною частотою виникнення [2, 3, 6]. Працями багатьох дослідників було показано, що мікроколивання в тривалості R-R інтервалів не є випадковим процесом - вони залежать, насамперед, від активності регуляторних систем, що виявляють вплив на ритм серця. Як відомо, модулювання роботи серця здійснюють центральні й периферичні відділи вегетативної нервової системи, а також гуморальна регуляція. Важливо те, що кожна з перерахованих систем впливає на ритм серця з різною частотою - парасимпатична набагато частіше, чим симпатична, а гуморальна рідше, чим кожна з них. Отже, періодичність появів змін у тривалості R-R інтервалів залежить від того, яка система регуляції впливає на серцевий м'яз у момент дослідження [7]. Наводимо конкретні приклади використання способу в клініці. 1. Вагітна В., термін вагітності 39-40 тижнів. Перебіг вагітності відбувався без ускладнень, показники артеріального тиску 125/70мм.рт.ст. Було зроблено спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму (рисі). Значення спектральних показників склали: ТР=3110мс2, LF=1328мс2, 2 HF=734мс , LF/HF=1,85. Хаосограма має значиний розкид, що вказує на нормальні параметри симпатичної регуляції. 2. Вагітна К. в 38-39 тижнів гестації надійшла в клініку зі скаргами на підвищення артеріального тиску до 150/95мм.рт.ст., набряки нижніх кінцівок. Відзначає підвищення артеріального тиску з 34-го тижня вагітності. У відділенні проведено спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму (Фіг.2). Відповідні значення спектральних показників склали: ТР=2480мс2, LF=1917мс2, HF=314мс2, LF/HF=5,85. Виявлено зниження загальної потужності регуляторних впливів на ритм серця. Крім того, спостерігається підвищення симпатичної активності й зниження парасимпатичної активності, збільшення симпатовагального балансу. На спектрограмі пік, що характеризує спектральну потужність симпатичних впливів, більш виражений, чим аналогічний пік у здорової вагітної жінки. Крім того, привертає увагу дворазове зниження парасимпа 5 тичної регуляції, про що свідчить менший обсяг площі під відповідним піком. Хаосограма більш компактна, що вказує на збільшення симпатичної регуляції. 3.Після включення вагітної К. до програми партнерських пологів, призначення комплексу психопрофілактичних заходів і седативної терапії виявлено значні позитивні зрушення при спектральному аналізі варіабельності серцевого ритму, а параметри склали: ТР=2784мс, LF=1593мс2, HF=503мс2, LF/HF=3,17 (Фіг.3). Наведена на рис. 3 хаосограма також свідчить про те, що у вагітної з гіпертензією після призначеного комплексу заходів симпатичний відділ напружений меншою мірою, чим у момент надходження до стаціонару. У той же час, симпатична регуляція задіяна сильніше, чим у здорових вагітних при аналізі хаосограми. Ілюстративний матеріал підтверджує ті цифрові дані, які наведені вище. Видно, що у вагітної К. після призначення комплексу лікувальнопрофілактичних заходів і включення її до програми партнерських пологів (Фіг.3) площа під піком симпатичної активності менша, а під піком парасимпатичної активності - більша, чим на момент госпіталізації (Фіг.2). І зворотна ситуація виходить при порівнянні зі спектрограмою здорової вагітної (рисі). Тому використання спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму для діагностики вегетативних порушень у вагітних з гіпертензивними розладами патогенетично виправдане, так само як і його використання як методу ефективності їх корекції. За допомогою запропонованого способу було діагностовано вегетативні порушення в 119 вагітних Маріупольського пологового будинку №1 з гіпертензивними розладами, що виникли при вагітності, призначено їх психопрофілактичну й медикаментозну корекцію, а також оцінено ефективність лікувальних заходів. 51262 6 Таким чином, перевагою даного методу є його неінвазивність, безпека для матері й плода, можливість якісного аналізу, простота застосування, а також скорочення часу його виконання. Джерела інформації: 1. UA, Деклараційний патент №66293 А, МПК7: А61В5/02. Спосіб визначення вегетативного забезпечення фізичної діяльності вагітних жінок / Галич С.Р., Анчева І.А., Пшемінська О.М., ОДМУ. №2003109288; заявл. 14.10.2003; опубл. 15.04.2004, Бюл №4. 2. Баевский P.M. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиологических систем / P.M. Баевский P.M., Г.Г. Иванов, Л.В. Чирейкин //Вестник аритмологии. - 2001. - №24. -Р.65-87. 3. Кирячков Ю.А. Компьютерный анализ вариабельности ритма сердца. Новые возможности для анестезиолога и врачей других специальностей / Ю.А. Кирячков, А.И. Салтанов, Я.М. Хмелевский // Вестн. инт. тер. - 2002. - №1. - Р.3-8. 4. Изменения в вегетативной регуляции при неосложненной беременности по данным спектрального анализа вариаельности сердечного ритма / В.К. Чайка, Ю.Н. Данилова, И.К. Акимова, Курганская Л.Л. [и др.] // Медико-социальные проблемы семьи. - 2007. - Т.12, №1,2. - С.15-24. 5. Чайка В.К. Состояние вегетативной регуляции у беременных с гипертензией, участвующих в программе партнерских родов, в поздние сроки гестации / В.К. Чайка, Ю.Н. Данилова, И.К. Акимова // Медико-социальные проблемы семьи. - 2008. - Т.13, №1,2. - С.100-104. 6. Change of autonomic nervous activity during pregnancy and its modulation of labor assessed by spectral heart rate variability analysis / H. Matsuo, K. Inoue., E.D. Hapsari [et al.] // Clin. Exp Obstet. Gynecol. - 2007. - V.34, №2. - P.73-79. 7. Heart rate variability changes during pregnancy: an observational study / D. Chamchad, J.C. Horrow, L. Nakhamchik [et al.] // Int. J Obstet. Anesth. - 2007. - V.16, №2. - P.106-109. 7 Комп’ютерна верстка О. Рябко 51262 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601