Спосіб пункційного доступу до міжхребцевого диска l5-s1

Спосіб пункційного доступу до міжхребцевого диска L5-S1, який включає доступ за допомогою 3 протрузія міжхребцевого диску, 4 - пункційна голка, 5 - крила здухвинних кісток. На Фіг.3 зображена пункційна голка (вигляд збоку), де 4 - пункційна голка, 6 - мандрен, 7 - плоска канюля, 8 - плоска головка мандрена, 9 - конусоподібно загострений робочий кінець мандрена. На Фіг.4 зображена пункційна голка (вигляд зверху), де 4 - пункційна голка, 6 - мандрен, 7 плоска канюля, 8 - плоска головка мандрена, 9 конусоподібно загострений робочий кінець мандрена. На Фіг.5, 6, 7 зображений запропонований спосіб доступу до міжхребцевого диску L5-S1, де: 1 - спинномозковий канал, 2 - міжхребцевий диск, 3 протрузія міжхребцевого диску, 4 - пункційна голка, 5 - крила здухвинних кісток,. Пункційна голка (4) для пункції міжхребцевого диску L5-S1, має довжину 16см. Зовнішній діаметр голки складає 2мм. Внутрішній діаметр пункційної голки має бути різний, в залежності від мети пункції (дискографія, хемонуклеоліз - 22-25G, лазерна вапоризація - 14-16G). Посередині голка плавно зігнута під кутом 50°. Робочий кінець голки (4) має зріз під кутом 90°, а протилежний кінець містить плоску канюлю (7). В просвіті голки знаходиться гнучкий мандрен (6) з плоскою головкою (8), робочий кінець якого конусоподібно загострений (9). Площина канюлі та головки мандрену перпендикулярна площині згину голки. Спосіб пункційного доступу виконують наступним чином. У асептичних умовах після обробки операційного поля розчинами антисептиків, виконують місцеве знеболення. Положення хворого на животі із зігнутими у кульшових та колінних суглобах ногами. Прокол шкіри здійснюють відступивши 3-4см від міжостистого проміжку L5-S1 до крил здухвинних кісток (фігура 5). Голку проводять під кутом 20-30° до горизонтальної площини. Коли згин голки починає торкатися шкіри, її дистальний кінець починають виводити в вертикальне положення, (фігура 6). Таким чином, проксимальний кінець голки змінить напрямок в бік міжхребцевого диску (фігура 7). Проходження голки контролюється під електронно-оптичним перетворювачем. Голка повинна знаходитись в центрі міжхребцевого диску і паралельно замикальним пластинкам тіл хребців, після чого мандрен видаляють і проводять необхідну медичну маніпуляцію. Потім голку видаляють, а на місце проколу шкіри накладають асептичну пов’язку. 52757 4 Конкретним прикладом використання способу, який заявляється, є наступне клінічне спостереження. Хворий О., 1961 р.н. звернувся у клініку 12.01.2009, історія хвороби №239, зі скаргами на болі в поперековому відділі хребта, більше зліва, що посилювались при фізичному навантаженні та іррадіювали в ліву нижню кінцівку. Хворів протягом 5 років. Періодично проходив курси консервативного лікування. Влітку 2008 року стан хворого погіршився та з'явились вищевказані скарги. Консервативне лікування значного ефекту не дало. У ортопедичному статусі спостерігалося напруження паравертебральних м'язів, обмеження та болючість рухів у поперековому відділі хребта. Позитивні симптоми кашльового поштовху та Берчі зліва. Неврологічно спостерігалась гіпостезія в дерматомах L4 та L5 зліва. Сила м’язів обох н/к 5 балів. Колінні, ахілові та медіоплантарні рефлекси D>S. Симптом Ласега "+" зліва з кута 60°. За даними магніто-резонансної томографії у хворого виявлено протрузія міжхребцевих дисків L3-4, L4-5, L5-S1. Лікування хворого О. було проведене згідно способу, що заявляється. Хворому було виконано черезшкірну лазерну вапоризацію міжхребцевих дисків L3-4, L4-5, L5-S1. На наступний день після операції больовий синдром та неврологічна симптоматика повністю регресувала. Хворий був виписаний додому із рекомендаціями. На контрольному огляді через місяць больовий синдром та неврологічна симптоматика були відсутні. Використання запропонованого способу пункційного доступу до міжхребцевого диску L5-S1 є найбільш оптимальним, оскільки таким чином забезпечують уникання пошкодження твердої мозкової оболонки та пов'язаних з цим ускладнень. Запропонована корисна модель може бути використана у хірургічній практиці для покращення результатів лікування та зменшення післяопераційних ускладнень і рекомендована для практичного застосування у хірургічних та травматологічних відділеннях лікарень. Джерела літератури: 1. Seze de S. et Levernieux J. L'injection directe du nucleus pulposus par voil paravertebrale// Sem. Hip. Paris. 1951. V.27/28. P.1230-1231 2. Erlacher P.R. Nukleography // The Journal of Bone and Joint Surgery. - 1952. - Vol.34-B. - №2. P.204-210 - прототип. 5 52757 6 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 52757 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601