Спосіб вирощування пшениці озимої на зрошуваних землях

Спосіб вирощування озимої пшениці в посушливих умовах півдня України, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення 3 53601 плексними добривами (Кристалон + Тенсо) нормою 2 кг/га та 0,6 кг/га відповідно проводили у фазу колосіння та молочної стиглості згідно схеми досліду. Вологозарядковий та вегетаційні поливи проводилися дощувальним агрегатом ДДА - 100МА. Об'єктом вивчення був сорт інтенсивного типу Херсонська безоста та універсального використання - Одеська 267. Зміст варіантів і схема дослідів були наступні: Сорти (фактор А): 1. Херсонська безоста; 2. Одеська 267. Режим зрошення (фактор В): 1. Вологозарядковий полив; 2. Вологозарядковий та вегетаційні поливи при передполивному порозі вологості 70 % НВ в 0,5 ти метровому шарі ґрунту. Удобрення (фактор С): 1. Без добрив; 4 2. Без добрив і підживлення Кристалоном та Тенсо; 3. На рівень врожаю 70 ц/га; 4. На рівень врожаю 70 ц/га і підживлення Кристалоном та Тенсо; 5. На рівень врожаю 90 ц/га; 6. На рівень врожаю 90 ц/га і підживлення Кристалоном та Тенсо. Метою досліджень було вивчення впливу зрошення, мінеральних добрив та позакореневих підживлень різних сортів озимої пшениці при зрошенні в умовах південного Степу. Норми внесення основних елементів живлення (азоту, фосфору, калію) у вивчаємих варіантах визначаються за різницею між необхідною їх кількістю для формування врожаю на рівні 70 і 90 ц/га, та вмістом цих поживних речовин у ґрунті (табл. 1) і становлять у середньому по роках N138P0K0 та N173P0K0, відповідно, які вносяться під основний обробіток ґрунту. Таблиця 1 Вміст елементів живлення в ґрунті , мг/100гр Шар ґрунту, см Рік 0-30 30-50 50-70 70-100 2007 0,80 0,75 0,35 0,35 NO3 2008 5,98 4,18 1ДЗ 0,25 2009 9,65 3,09 0,87 0,52 Погодні умови під час сівби, осінньої вегетації та зимівлі були сприятливими для отримання сходів і нормального розвитку рослин восени та ранньою весною. За період жовтень - березень у 2007 році випало 126,2 мм опадів, у 2008 - 217,4 та у 2009 - 144,5 мм, що становить 77,104 та 96 % середньобагаторічної норми. Весняно - літній період вегетації озимої пшениці у 2007 році характеризувався невеликою кількістю опадів (38,5 мм), високою температурою повітря у травні та червні (вище норми 2,9 °С та 3,1 °С відповідно) і тривалими суховіями. Період колосіння, формування та наливання зерна співпав з надзвичайною жаркою погодою (середня температура повітря в третій декаді травня і в першій декаді червня становила відповідно 24,8 °С та 23,2 °С при нормі 18,1 °С та 19,6 °С), повітряною та ґрунтовою посухою (вологість ґрунту в метровому шарі на фоні вологозарядкового поливу знаходилась в межах вологості в'янення 45-50 % НВ). Це викликало формування колосу менше звичайного, збільшенню безплідних колосків і зменшення числа колосків та зменшення зерен в них. Ще до початку молочної стиглості відмічалося передчасне 2007 5,65 1,75 0,35 0,41 Р2О5 2008 5,95 1,05 0,70 0,75 2009 3,68 1,47 0,24 0,50 2007 26,5 22,0 15,5 17,0 К2О 2008 48,0 35,0 30,0 27,0 2009 33,0 23,0 20,5 19,0 пожовтіння листя та засихання їх на посівах, що негативно вплинуло на формування зерна. 2008 рік сприяв оптимальному розвитку рослин через помірні температури, високу вологість повітря і значну кількість опадів (217,4 мм). У 2009 році, навпаки, температура повітря була значно вищою за багаторічні показники, а кількість опадів склала 96 % норми. У зв'язку з цим за дефіцитом випаровування протягом квітня - червня 2007 рік відносився до сухого, 2008 рік до середньовологого, 2009 рік до середнього. На час відновлення вегетації рослин озимої пшениці вологість двохметрового шару ґрунту у 2007 році становила 88,8 % (від найменшої вологоємкості) та 97,6 і 96,6 % у 2008 та 2009 pp. відповідно. Проте високі температури повітря в третій декаді травня та першій декаді червня 2007 і 2009 pp., та другій і третій декаді червня 2008 року, низька відносна вологість повітря, тривалі суховії сприяли значному зниженню вологи розрахункового шару ґрунту та продуктивних запасів вологи (табл. 2). 5 53601 6 Таблиця 2 Динаміка продуктивних запасів та дефіциту вологи озимої пшениці на фоні вологозарядкового поливу, 3 м /га Фаза Сходи Вхід в зиму Відновлення вегетації Трубкування Колосіння Молочна стиглість Повна стиглість Продуктивна волога у шарі ґрунту, см 0-100 0-50 691 1184 724 1359 781 1475 608 1264 201 470 14 66 450 578 Проведення вегетаційних поливів в деякій мірі підвищило вологість метрового шару ґрунту, але вже на період повної стиглості зерна у 2007 році цей показник був нижче вологості в'янення (9,2 %). Кількість продуктивної вологи в цьому шарі ґрунту у послідуючі роки проведення досліджень (20072008 pp.) склала 224 та 206 м3/га відповідно. Для підтримання вологості ґрунту на рівні 70 % НВ в 0,5 - ти метровому шарі ґрунту у 2007 та 2009pp. було проведено по три полива зрошувальною нормою 1500 м3/га та один полив зрошувальною нормою 500 м3/га у 2008 році, які поновили запаси продуктивної вологи необхідні рослинам для їх розвитку та формування врожаю. Високі вихідні вологозапаси 2-х метрового шару ґрунту, різна кількість опадів по рокам досліджень протягом весняно - літньої вегетації, особливо незначна їх кількість у 2007 році позначилась на показниках сумарного водоспоживання з максимумом у 2008 році і мінімумом у 2007 році. Але, в середньому за три роки, показники сумарного водоспоживання в цьому шарі були майже ідентичні показникам 2009 року і становили у варіанті з Дефіцит вологи у шарі ґрунту, см 0-50 0-100 218 201 129 301 706 916 490 484 329 221 376 1170 1575 1090 волого-зарядковим поливом 2995 м3/га та 3771 м3/га у варіанті з оптимальним зрошенням. Це пояснюється тим, що по шкалі вологозабезпеченості між сухим 2007 роком (96 %) та середньовологим 2008 роком (28,3 %) знаходиться середній 2009 рік (47 %), що і вплинуло на середнє значення цього показника. У балансі водоспоживання за весняно - літній період вегетації, у варіанті з одним вологозарядковим поливом у шарі ґрунту 0-50 см, питома вага ґрунтової вологи складає 28 %. В шарах 0-100, 0150 та 0-200 см ґрунтова волога становить 42-48 % сумарного водоспоживання (табл. 3). Вегетаційні поливи знизили питому вагу ґрунтової вологи у балансі водоспоживання до 12 % в шарі ґрунту 050 см і до 19-25 % у більш глибоких шарах. Подібна закономірність спостерігається і по інших складових сумарного водоспоживання. Слід відмітити у балансі водоспоживання високу питому вагу опадів вегетаційного періоду, як у варіанті з одним вологозарядковим поливом, так і у варіанті з проведенням вегетаційних подивів, які складають більшу його частину. Таблиця 3 Пошарове сумарне водоспоживання озимої пшениці та його складові Шар ґрунту, CM Режим зрошення Сумарне водоспоживання, м3/га 0-50 Вологозарядковий полив Вологозарядковий +вегетаційні поливи Вологозарядковий полив Вологозарядковий +вегетаційні поливи Вологозарядковий полив Вологозарядковий +вегетаційні поливи Вологозарядковий полив Вологозарядковий +вегетаційні поливи 2099 3206 Дольова участь у балансі водоспоживання поливи ґрунтова волога Опади м3/га % м3/га % м3/га % 381 28 1718 72 1167 38 322 12 1718 50 2629 3510 1167 34 912 625 42 19 1718 1718 58 47 2908 3671 1167 33 1190 787 47 22 1718 1718 53 45 2995 3771 1167 31 1277 887 48 25 1718 1718 52 44 0-100 0-150 0-200 7 53601 Озима пшениця протягом весняно - літньої вегетації по різному використовувала вологу за міжфазними періодами і залежно від умов вологозабезпечення рослин. В середньому за три токи, у варіанті з регулярним зрошенням середньодобове випаровування за міжфазними періодами становило: відновлення вегетації - трубкування - 18,9 м3/га, трубкування - колосіння -36,9 м3/га, колосіння - молочна стиглість зерна - 52,5 м3/га і молочна - повна стиглість зерна - 16,4 м3/га. Незважаючи на чималу кількість опадів 2008 та 2009 pp., у варіанті без зрошення середньодобове випарову 8 вання у між фазні періоди трубкування - колосіння і колосіння - молочна стиглість зерна були на 6,6 і 27,3 м3/га відповідно меншими за показники у поливному варіанті. За кліматичних умов Степу, зрошення озимої пшениці дає позитивні результати щодо підвищення врожайності і стабілізації якості зерна, навіть у у сприятливі за температурним режимом і кількістю опадів роки. Так, у середньовологому 2008 році проведення одного вегетаційного поливу збільшило врожай на 8,2 ц/га (табл. 4). Таблиця 4 Урожайність зерна озимої пшениці, ц/га Сортфактор А Режим зрошення фактор В Добрива - фактор С Без Без добНа На вроНа На вродобрив рив + врожай жай 70 врожай жай 90 Кристалон 70 ц/га ц/га + 90 ц/га ц/га + + Тенсо Кристалон Кристалон + Тенсо +Тенсо Херсонська Вологозарядковий безоста полив Вологозарядковий + вегетаційні поливи Одеська Вологозарядковий 267 полив Вологозарядковий + вегетаційні поливи Середнє по фактору С HIP05 1,13-2,2 ц/га 32,8 34,1 54,9 56,2 57,6 60,6 41,2 42,1 69,8 71,2 73,8 75,0 30,6 32,2 52,2 54,3 57,0 40,1 66,6 67,7 70,0 70,6 36,0 37,1 60,7 62,4 64,6 48,4 66,0 55,8 60,6 53,2 В цілому застосування регулярного зрошення забезпечило прибавку врожаю 11,5 ц/га, а найбільш вагомий внесок у формуванні додаткового врожаю озимої пшениці (40,8 %) належить мінеральним добривам з позакореневим підживленням Кристалоном та Тенсо. Зерно обох сортів має високі кількісні та якісні показники , але комплексна дія добрив та зрошення привела до збільшення кількості клейковини (на 2,5 % по сорту Херсонська безоста та на 7,45 по сорту Одеська 267), яке викликало погіршення якості (ВДК зросло до 80) і тим самим знизило клас (II). Економічний аналіз результатів дослідів свідчить про високу ефективність застосування вегетаційних поливів та добрив на озимій пшениці. При Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Середнє по фактору В НІР05 0,951,97 ц/га 57,7 39,3 Середнє по фактору А НІР05 1,13-1,9 ц/га вартості гектарополиву, навіть, 500 грн./га та аміачної селітри 2150 грн./т, вони, вважаючи на прибавку урожаю і якість зерна, забезпечують значний прибуток. Таким чином, для отримання врожаю зерна на рівні 70 ц/га і вище, при низькій забезпеченості ґрунту азотом і підвищеній рухомим фосфором та обмінним калієм, мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту в дозі N138-173P0K0, проводять позакореневе підживлення сумішшю комплексних добрив Кристалоном та Тенсо з розрахунку по 2,0 і 0,6 кг/га в період колосіння та молочної стиглості і поливи призначають при вологості 70 % в 0,5 - метровому шарі ґрунту поливною нормою 500 м3/га. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601