Спосіб профілактики рецидивів у хворих на хронічний червоний вовчак

Спосіб профілактики рецидивів у хворих на хронічний червоний вовчак, що включає базисну протирецидивну терапію, який відрізняється тим, 3 закінчення основного курсу лікування пацієнтам з легким і середнім перебігом захворювання; пацієнтам з тяжким перебігом - по 2 таблетки 3 рази на день протягом 20 днів, а потім по 1 таблетці 3 рази на день протягом 10 днів, крім того - мазь солкосерил 2 рази на день протягом 1 місяця при легкому перебігу і 1,5 місяці при середньому і тяжкому перебігу. Технічний результат корисної моделі, що заявляється, полягає в тому, що додатково одночасно коригують гомеостаз хворих за рахунок підвищення енергетичного метаболізму при гіпоксії та ішемії, що спостерігаються у хворих на ХЧВ, та локально впливають на осередок ураження шляхом використання мазі, яка поліпшує обмінні процеси за рахунок антигіпоксичної та антиоксидантної дії, прискорює регенерацію в осередках ураження. Спосіб виконують наступним чином: Хворим на ХЧВ призначають вітамінний та дезагрегантний препарати. Додатково призначають актовегін по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 30 днів через 3 місяці після закінчення основного курсу лікування пацієнтам з легким і середнім перебігом захворювання. Пацієнтам з тяжким перебігом захворювання - по 2 таблетки 3 рази на день протягом 20 днів, а потім по 1 таблетці 3 рази на день протягом 10 днів. Крім того, призначають мазь солкосерил 2 рази на день протягом 1 місяця при легкому і середньому перебігу і 1,5 місяців при тяжкому перебігах захворювання. Ефективність способу ілюструють наступні приклади його клінічного застосування: Приклад 1. Хворий П., 57 років, був госпіталізований із скаргами на висипання на обличчі, передпліч і тулуба, слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, загальну розбитість. Хворіє протягом 5 років. Захворювання пов'язує з частими захворюваннями на гострі респіраторні захворювання. Усі ці роки хворий проходить лікування в дерматологічних установах (ознак системності процесу не встановлено). Стан хворого задовільний. Об'єктивний статус без патологічних змін. Патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді на обличчі, передпліччах і тулубі спостерігалися інфільтративні осередки розміром до 3см червоного кольору. У ділянці обличчя в середині осередків спостерігалася атрофія. По їх краях дрібні, азбестоподібні, щільно сидячі лусочки. При їх знятті у пацієнта визначався позитивний симптом „відірваного каблука". У клінічному аналізі крові привертали увагу еозинофілія (6%), лімфоцитоз (39%) і підвищення ШОЕ (23мм/год). Клінічний аналіз сечі без особливостей. У біохімічному аналізі крові без особливостей. LE-клітини не виявлені. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 2,7, денатуровані - 2,5, формалінізовані - 2,55 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові без патологічних ознак. На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дис 54792 4 коїдний червоний вовчак, середній за тяжкістю перебіг захворювання. Хворий отримав лікування з використанням пентоксифіліну, плаквенілу, унітіолу, тіотриазоліну. Місцеве: крем елоком, фотозахисні креми. Після проведеного лікування хворий був виписаний у стані клінічного покращення. Рекомендовано: дотримання традиційних загальних рекомендацій і через 3 місяці після проведеного лікування прийом курантилу по 1 таблетці 3 рази на день протягом 20 днів; дуовіт по 1 таблетці 2 рази на день протягом 20 днів; актовегін по 1 таблетці 3 рази на день протягом 30 днів, мазь солкосерил 2 рази на день протягом одного місяця. Через 3 місяці після закінчення протирецидивної терапії при повторній госпіталізації хворий скаржився на одиничні свіжі елементи в ділянці обличчя, на почервоніння деяких старих осередків. Прояви загальнотоксичного синдрому були зменшені. При огляді в об'єктивному статусі негативних змін не відзначено. Патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді на обличчі два свіжих округлих осередки бурого кольору до 2см. Інші осередки на обличчі до 3см слабко-рожевого кольору по краю з щільно сидячими дрібними азбестоподібними лусочками. При їх знятті у пацієнта визначався позитивний симптом „відірваного каблука". На передпліччах і тулубі спостерігалися осередки розміром до 3см світло-коричневого кольору з атрофією всередині. У клінічному аналізі крові привертало увагу підвищення ШОЕ (22мм/год). Клінічний аналіз сечі без особливостей. У біохімічному аналізі крові без особливостей. LE-клітини не виявлені. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 1,9, денатуровані - 1,8, формалінізовані - 1,6 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові без патологічних ознак. На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дискоїдний червоний вовчак, легкий перебіг захворювання. Хворий був госпіталізований у відділення дерматології для лікування, що відповідало легкому перебігу червоного вовчака. Приклад 2. Хворий Н., 59 років, був госпіталізований із скаргами на висипання на обличчі, почуття болісності та стягування шкіри, слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, загальну розбитість. Хворіє протягом 16 років. Захворювання пов'язує з аварією на вертольоті та подальшою пожежею. Усі ці роки хворий проходить лікування в дерматологічних і ревматологічних установах (ознак системності процесу не встановлено). Має комплекс досить важкої супутньої патології: первинний поліостеоартроз з ураженням колінних, гомілковостопних, ліктьових, плечових суглобів, суглобів кистей, функціональна недостатність II ст., рентгенологічні зміни II ст., ішемічна хвороба 5 серця: кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II ст., серцева недостатність І ст., хронічний гастрит зі змішаною секрецією, хронічний гепатит, хронічний пієлонефрит, мікоз стоп. Стан хворого задовільний. Об'єктивний статус без патологічних змін. Патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді на обличчі, волосяній частині голови, верхній половині тулуба спостерігалися множинні інфільтративні осередки розміром до 5см червоного кольору. У ділянці обличчя, вух такі осередки у центрі мали дрібні, азбестоподібні, щільно сидячі лусочки. При знятті лусочки у пацієнта визначалися позитивні симптоми „відірваного каблука" і Беньє-Мещерського. У ділянці потилиці спостерігалися осередки атрофії розміром до 3см по краю, два осередки мали червоний колір, а два - коричневий. У клінічному аналізі крові привертали увагу невелика анемія (гемоглобін - 118г/л), підвищення вмісту лімфоцитів (41%), підвищення ШОЕ (26мм/год). Клінічний аналіз сечі без особливостей. У біохімічному аналізі крові спостерігався підвищений вміст аланінамінотрансферази (0,900ммоль/год л), С-реактивний протеїн позитивний. LE-клітини не виявлені. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 2,9, денатуровані - 2,85, формалінізовані - 4,0 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові спостерігалося підвищення вмісту відносної та абсолютної кількості лімфоцитів (40,0% і 3,0 109/л відповідно), відносного та абсолютного рівня CD3 (80% і 2,4 10% відповідно), абсолютної кількості CD4 (1,5 109/л), відносного та абсолютного вмісту CD 16 (28% і 0,84 10% відповідно), абсолютного вмісту CD20 (0,42 109/л), відносного та абсолютного вмісту CD25 (26% і 0,78 109/л відповідно), зниження відносного вмісту CD8 (16%), підвищення імунорегуляторного індексу (3,15). На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дисемінований червоний вовчак, тяжкий перебіг захворювання. Хворий отримав лікування з використанням делагілу, дексаметазону, вітаміну В 12, пентоксифіліну, 30% тіосульфату натрію, 2,5% тіотриазоліну, магнероту, алмагелю, аспаркаму, фероплекту, корвалолу, реосорбілакту. Місцево: крем елоком, мазь бетаметазон, фотозахисні креми, клотримазол. Після проведеного лікування хворий був виписаний у стані клінічного покращення. Рекомендовано: додержуватися традиційних загальних рекомендацій і через 3 місяці після проведеного лікування прийом курантилу по 1 таблетці 3 рази на день 30 днів; дуовіт по 1 таблетці 2 рази на день 30 днів; актовегін по 2 таблетки 3 рази на день протягом 20 днів і потім по 1 таблетці 3 рази на день протягом 10 днів, мазь солкосерил 2 рази на день протягом 1,5 місяців. Через 3 місяці після закінчення протирецидивної терапії при повторній госпіталізації хворий ска 54792 6 ржився на почервоніння деяких старих осередків, однак свіжих висипань не спостерігалося. Прояви загальнотоксичного синдрому були зменшені. При огляді в об'єктивному статусі негативних змін не відзначено. У місці захворювання патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді в ділянці обличчя, волосяної частини голови, верхньої половини тулуба спостерігалися інфільтративні осередки розміром до 5см, більшість з яких були бурого кольору з невиразною запальною інфільтрацією. У ділянці обличчя, вух осередки у центрі мали одиничні азбестоподібні, щільно сидячі лусочки. При знятті лусочки у пацієнта визначалися позитивні симптоми „відірваного каблука" і Беньє-Мещерського. У ділянці потилиці спостерігалися осередки атрофії шкіри розміром до 3см. По краю осередки ураження шкіри мали коричневий колір із слабкою запальною інфільтрацією. У клінічному аналізі крові спостерігалося підвищена ШОЕ (23мм/год). Клінічний аналіз сечі та біохімічний аналіз крові без особливостей. LE-клітини не виявлені. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 2,0, денатуровані - 1,95, формализован і - 2,88 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові спостерігалося зменшення абсолютного вмісту CD3 (0,88 109/л), відносної та абсолютної кількості CD8 (15% і 0,13 109/л відповідно), підвищення імунорегуляторного індексу (3,3). На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дисемінований червоний вовчак, легкий перебіг захворювання. Хворий був госпіталізований у відділення дерматології для лікування, що відповідало легкому перебігу дисемінованого червоного вовчака. Для порівняння терапевтичної ефективності розробленого і традиційного методів профілактики рецидивів нами наводиться приклад, коли хворому призначався лише традиційний профілактичний метод із загальними рекомендаціями. Приклад 3. Хвора К., 57 років, була госпіталізована зі скаргами на висипання в ділянці обличчя і тулуба, почуття болісності та стягування шкіри, слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, почуття похолодання кінцівок. Хворіє протягом трьох місяців. Захворювання ні з чим не пов'язує. Лікувалася амбулаторне з приводу себорейного дерматиту. Стан хворої погіршився. Направлена на обстеження і лікування до Державної установи „Інститут дерматології та венерології АМН України". Має супутню патологію: жовчокам'яна хвороба. Стан хворої задовільний. Об'єктивний статус без патологічних змін. Патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді на обличчі, тулубі спостерігалися округлі осередки розміром до 3см синюшно-бурого кольору із запальною інфільтрацією. 7 54792 У клінічному аналізі крові привертали увагу підвищення ШОЕ (40мм/год.) У клінічному аналізі сечі еритроцити 0-1 у полі зору, лейкоцити - 10-15 у полі зору. У біохімічному аналізі крові спостерігався підвищений вміст аланінамінотрансферази (0,870 ммоль/год л) та серомукоїдів (0,214 у.о.). LE-клітини не виявлені, проте зустрічалися одиничні ТАРТ-клітини. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 2,3, денатуровані - 1,9, формалінізовані - 2,55 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові спостерігалося зниження відносного вмісту CD4 (35%), зниження імунорегуляторного індексу (1,75). При гістологічному дослідженні підтверджено клінічний діагноз. Хвора консультована ревматологом - системність процесу виключена. На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дисемінований червоний вовчак, тяжкий перебіг захворювання. Супутня патологія: жовчокам'яна хвороба. Хвора отримала лікування з використанням реосорбілакту, тренталу в ін'єкціях, вітаміну В12, 2,5% тіотриазоліну, делагілу, аскорбінової кислоти. Місцево: крем елоком, фотозахисні креми. Після проведеного лікування хвора була виписана у стані клінічного покращення. Рекомендовано: додержуватися традиційних загальних рекомендацій і через 3 місяці після проведеного лікування прийом курантилу по 1 таблетці 3 рази на день 30 днів та дуовіту по 1 таблетці 2 рази на день 30 днів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 8 Через 39 днів після закінчення протирецидивної терапії хвора скаржилися на появу свіжих висипань у ділянці тулуба, почервоніння деяких старих осередків, загальну слабкість, розбитість. Загострення захворювання ні з чим не пов'язує. Патологічний процес на шкірі мав розповсюджений характер. При огляді у ділянці тулубі спостерігалися свіжі округлі осередки розміром до 1,5см бурого кольору з незначною запальною інфільтрацією. У ділянці обличчя декілька осередків набули буруватий колір. Інші осередки мали світло-коричневий колір без запальної інфільтрації. У клінічному аналізі крові привертало увагу підвищення ШОЕ (30мм/год.) У клінічному аналізі сечі еритроцити 0-1 у полі зору, лейкоцити - 7-8 у полі зору. У біохімічному аналізі крові спостерігався підвищений вміст аланінамінотрансферази (0,810ммоль/год л) та серомукоїдів (0,216 у.о.). LE-клітини не виявлені, проте зустрічалися одиничні ТАРТ-клітини. Антитіла до ДНК методом імуноферментного аналізу: нативні - 2,4, денатуровані - 1,8, формалінізовані - 2,3 (норма 2,0). В імунологічному аналізі крові спостерігалося зниження відносного вмісту CD4 (32%), зниження імунорегуляторного індексу (1,62). Хвора консультована ревматологом - системність процесу виключена. На підставі скарг, даних анамнезів, об'єктивного і локального статусів встановлено діагноз: дисемінований червоний вовчак, тяжкий перебіг захворювання. Хвора була госпіталізована у відділення дерматології для лікування, що відповідало тяжкому перебігу дисемінованого червоного вовчака. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601