Спосіб багатокомпонентної інтенсивної реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч

Спосіб багатокомпонентної інтенсивної реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч, який включає біомеханічну корекцію хребта в поєднанні з мобілізацією суглобів кінцівок, яку здійснюють шляхом мануального впливу на великі суглоби з подальшою дією на середні та дрібні суглоби кінцівок при постійному підвищенні інтенсивності цього впливу, з електростимуляційною рефлексотерапією, яку здійснюють відносно тригерних зон м'язово-суглобового апарату, з системою масажу, з механотерапією, яка виконується при застосуванні тренажерів, адаптованих до різних груп м'язів, мобілізуючою та, при можливості, ритмічною гімнастиками, що включають дихальні U 1 3 до фізіологічно нормальних. Систему масажу та електростимуляційну рефлексотерапію здійснюють відносно тригерних зон м'язово-суглобового апарату. Механотерапія виконується при застосуванні тренажерів, адаптованих до різних груп м'язів. Мобілізуюча та, при можливості, ритмічна гімнастики, включають дихальні вправи в поєднанні з вправами на розробку і зміцнення м'язовісуглобового апарату. Проведення апітерапії, при відсутності у пацієнта протипоказань, здійснюють шляхом обгортань груп м'язів та суглобів теплою воско-парафіновою сумішшю та бджоловжалювання. В основі створення цієї методики лежить забезпечення усунення функціональних блокад хребцево-рухомих сегментів, ліквідації вогнищ патологічної аферентації, та створення нового функціонального стану, в результаті якого пацієнти набувають нових моторних навичок. Завдяки научно-практичним дослідам дана система реабілітації хворих на ДЦП постійно удосконалюється і її можливості розширюються. Недосконалістю методу за пат. UA 14897 можна вважати те, що в основі найважливішого компонента реабілітації, а саме біомеханічної корекції хребта, як і в пат. UA 7172, згаданому вище, лежить ротація відділів хребта один відносно одного в одній площині взаємодії суглобів хребта, що відновлює їх нормальну рухливість. Однак ротація плечового поясу і області тазу один відносно одного, як показує практика, не є достатнім засобом для деблокації всіх суглобів хребта і відновлення тонусу паравертебральних м'язів в рівній мірі. Задачею даної корисної моделі є удосконалення даного способу шляхом застосування для суглобо-м'язової системи біомеханічної корекції, яка б дозволила краще, в порівнянні з попередньо відомою, усунути функціональні блокади хребтових рухомих сегментів, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей пацієнта. Також, для підготовки кістково-м'язової та м'язової систем хворого до вдалого проведення курсу реабілітації, запропоновано проводити систему масажу до та після біомеханічної корекції, та застосувувати постізомеричне або ізотонічне напруження м'язів при проведенні електростимуляційноїрефлексотерапії, для нормалізації м'язового тонусу, усунення болісних ущільнень і ліквідації остаточних м'язових деформацій. Це вирішується тим, що в способі багатокомпонентної інтенсивної реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч, який складається щонайменше з 10 сеансів і включає в себе біомеханічну корекцію хребта в поєднанні з мобілізацією суглобів кінцівок, яку здійснюють шляхом мануального впливу на великі суглоби з подальшою дією на середні та дрібні суглоби кінцівок при постійному підвищенні інтенсивності цього впливу до максимального наближення рухів до фізіологічно нормальних, з електростимуляційною рефлексотерапією та системою масажу, які здійснюють відносно тригерних зон м'язово-суглобового апарату, з механотерапією, яка виконується при застосуванні тренажерів, адаптованих до різних груп м'язів, мобілізуючою та, при можливості, ритміч 55018 4 ною гімнастиками, що включають дихальні вправи в поєднанні з вправами на розробку і зміцнення м'язові-суглобового апарату, та з можливим застосуванням апітерапії шляхом обгортань груп м'язів та суглобів теплою воско-парафіновою сумішшю та бджоловжалювання, новим є те, що біомеханічна корекція хребта являє собою полісегментарний мануальний вплив на хребет, який послідовно проводиться в шийному, грудному та поперековому відділах хребта з застосуванням інверсивного (зі зміною напрямку) скручування цих відділів хребта с первісним акцентом на внутрішні м'язові спіралі тіла. Вплив здійснюють послідовно в шийному, грудному та поперековому відділах з повторенням в часі до досягнення максимальної деблокації суглобів , причому в шийному та поперековому відділах корекцію здійснюють за траєкторією, що забезпечує одномоментне деблокування сегментів хребта, а корекцію грудного відділу здійснюють поступово у напрямку зверху до низу на фазі видиху. Систему масажу застосовують до та після біомеханічної корекції, причому ця система включає прийоми класичного, сегментарного, періостального та точкового масажу в поєднанні з постізометричною та антигравітаційною релаксацією, а електростимуляційну рефлексотерапію здійснюють одночасно з ізотонічним або постізометричним напруженням м'язів. Таке поєднання дій сприяє відновленню функцій хребта, нормалізації м'язового тонусу, відновлення току крові, лімфи і ліквору та активації дихання, завдяки чому у хворого створюється новий функціональний стан організму. Спосіб багатокомпонентної інтенсивної реабілітації застосовують наступним чином. Біомеханічну корекцію хребта проводять після мануальної діагностики та відповідної підготовки пацієнта. Мануально-терапевтичний вплив здійснюють послідовно в шийному, грудному та поперековому відділах протягом від 5 до 20хв. з повторенням процедур щоденно протягом 10-14 днів. У шийному та поперековому відділах маніпуляцію проводять одномоментно з застосуванням інверсионного скручування хребта з первісним акцентом на внутрішні м'язові спіралі. Корекцію блокованих сегментів грудного відділу додатково поєднують з імпульсним впливом на суглоби послідовно згори до низу, на фазі видиху. При наявності блокад ілео-сакрального з'єднання, також застосовують імпульсну методику корекції. Мобілізацію суглобів кінцівок починають з впливу на великі суглоби (кульшові, колінні, плечові), з наступною дією на дрібні суглоби китиці руки та ступні. Використовують прийоми мобілізацій, спрямовані на плавне виведення суглоба за межі фізіологічного об'єму пасивного руху з дозованим навантаженням на зв'язковий апарат суглобу. Використовують методику тракції у поєднанні з вібраційними рухами, а також імпульсні техніки "простукування" за ходом суглобової щілини, спрямовані на пасивне розклинювання заблокованих суглобів і досягнення "центрації" суглобових поверхонь. Мобілізацію суглобів здійснюють 1520хв. щоденно протягом 10-14 сеансів. Протягом курсу лікування інтенсивність проведення мобілі 5 зації поступово збільшують. В процесі рефлексотерапії застосовують методи впливу на біологічно активні точки пачками імпульсів низької напруги складної конфігурації, який проводять із застосуванням портативного електростимулятора. Використовують точки класичних меридіанів та специфічні точки. Влив на тригерні зони м'язовосуглобового апарату здійснюють одночасно з ізотонічним чи постізометричним напруженням м'язів, застосовують також релаксуючі положення та пози. Терапію проводять без пошкодження цілісності шкірних покривів. Мобілізуючу гімнастику тривалістю 30-40хв. проводять з використанням класичних методик кінезотерапії з врахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Основою її є принцип "від центру до периферії", який передбачає переважний вплив спочатку на формування рухів тулуба та проксимальних суглобів з поступовим залученням дистальних дрібних суглобів. Освоєння нових моторних актів ведуть за принципами "від пасивних рухів через пасивно-активні до активних" і "від простих рухів до складних". Кожне заняття включає дихальну гімнастику, вправи для "розробки суглобів" спрямовані на підвищення мобільності суглобів хребта та кінцівок, а також вправи для зміцнення м'язово-суглобового апарату. Систему масажу ведуть за допомогою прийомів класичного, сегментарного, периостального та точкового масажу в поєднанні з елементами постізометричної та антигравітаційної релаксації. Для ефективного проведення біомеханічної корекції необхідна відповідна підготовка суглобово-м'язового апарату, яку здійснюють шляхом застосування системи масажу з використанням елементів мобілізації суглобів кінцівок для збільшення їх рухливості та прийомів точкового масажу для впливу на тригерні точки. Для активізації гіпотонічних, бездіяльних м'язів застосовують прийоми тонізуючого масажу. Систему масажу проводять протягом 1-1,2год. Ритмічна гімнастика побудована на ігрових методах з використанням музики і танців. Позитивний емоційний фон призводить до сприяння освоєнню пацієнтами нових, як моторних, так і комунікативних, навичок. До участі у групових заняттях активно залучають батьків. Ці заняття спрямовані не стільки на розвиток і вдосконалення моторної сфери пацієнта, а, перш за все, на розвиток соціальної поведінки дитини, активацію мотивацій дитини до одужання та зміцнення віри у власні сили. Тривалість ритмічної гімнастики до 30хв. Апітерапією передбачено застосування воскопарафінових аплікацій та бджоловжалювання. Перед проведенням апітерапії проводять алергологічний тест на продукти бджільництва. Воскопарафінові аплікації здійснюють у вигляді теплових обгортань різних груп м'язів та суглобів за певною схемою. Крім теплової дії, одночасно здійснюють вплив на м'язово-суглобовий апарат шляхом дифузії біологічно активних речовин через шкіру. Бджоловжалювання проводиться в місця за ходом суглобової щілини суглобів з контрактурами, в зони міофасціальних тригерних точок та бо 55018 6 лючі периостальні зони. Тривалість аплікації від 20 до 30хв., а бджоловжалювання від 1 до 5 укусів. Механотерапію проводять за допомогою апаратів важільного типу для тренування м'язів нижніх кінцівок, підбором довжини важелів, маси обтяження та кількості повторів забезпечують оптимальний тренувальний режим. Для розвитку сили та витривалості м'язів верхніх кінцівок переважно застосовують апарати блочного типу. Для формування правильного стереотипу рухів та покращення координації проводять заняття на біговій доріжці та велотренажері. Тривалість механотерапії від 20 до 30хв. протягом 10-14 сеансів. Спосіб пояснюється прикладом. Пацієнтка В.О., 1995 р.н., з діагнозом: ДЦП, синдром спастичного парапарезу, в стадії самостійної ходи, в фазі самостійного вставання. Проходила курс лікування за способом багатокомпонентної реабілітації пацієнтів з дитячим церебральним паралічем з 07.03.2008 по 20.03.2008. Анамнез. Хворіє з народження. Народилась від 1-ої вагітності, ускладненої стресом і гіпоксією при терміні 38 тижнів, стимульованих пологів, з вагою 2800г. Ранній психомоторний розвиток з затримкою. Об'єктивний статус при поступленні. Емоційно адекватна. Говорить окремі слова. Косина альтерована справа східна, незначно виражена. М'язовий тонус всіх кінцівок підвищений (Ashworth-1). Голову в положенні на животі утримує впевнено. Лежачи на животі можлива опора на передпліччя. Поворот зі спини на живіт блоком. Повзає альтернуюче впевнено. Впевнено сидить з випрямленими ногами, з флексією тулуба. Невпевнено сидить з випрямленими ногами. Сидячи голову утримує впевнено, голова по середній лінії. Сідає з затруднениям. Стоїть самостійно, впевнено, з опорою на стопи. Встає самостійно. Хода спастична, самостійна, впевнена. При ході тулуб нахилений вперед, внутрішня ротація лівої ноги, опора на стопи. Стопи нормальні. Самообслуговування: їсть і п'є при частковій допомозі, одягається при повній допомозі. Хворій проведено лікування за способом багатокомпонентної реабілітації пацієнтів з дитячим церебральним паралічем, який включав всі основні компоненти: біомеханічну корекцію хребта, мобілізацію периферичних суглобів, рефлексотерапію, систему масажу, мобілізуючу та ритмічну гімнастика, апітерапію та механотерапію. Всі процедури проводилися щоденно протягом двох тижнів. Після мануальної діагностики та підготовки пацієнтці щоденно проводилася біомеханічна корекція хребта. Мануально терапевтичний вплив проводився послідовно спочатку на поперековий, на грудний, а потім на шийний відділ хребта протягом 5-10хв. Мобілізація суглобів кінцівок проводилася щоденно, тривалістю до 20хв. Процедура включала вплив на великі суглоби (кульшові, колінні, плечові), з наступною дією на дрібні суглоби китиці руки та ступні, поступово збільшуючи інтенсивність проведення мобілізації. Щоденні процедури рефлексотерапії проводилися за допомогою електростимулятора пачками 7 55018 імпульсами низької напруги. Вплив здійснювався на точки класичних меридіанів та специфічні точки. Рефлексотерапевтичний вплив поєднувався з ізотонічним чи постізометричним напруженням м'язів, застосовуючи релаксуючі положення та пози. Щоденні заняття мобілізуючою гімнастикою тривали 30-40хв., застосовувалися комплекси вправ, спрямовані на оволодіння новими руховими навичками, вправи дихальної гімнастики, вправи для "розробки суглобів", а також вправи для зміцнення м'язово-суглобового апарату. Перед та після біомеханічної корекції хребта щоденно застосовувалася система масажу, яка включала прийоми класичного, сегментарного та периостального масажу в поєднанні з елементами постізометричної та антигравітаційної релаксації. Використовувалися прийоми точкового масажу для впливу на тригерні точки. Двічі на тиждень проводилися групові заняття ритмічною гімнастикою, середньою тривалістю 45хв. Під час цих занять, застосовуючи ігрові методи з використанням музики і танців, здійснювався розвиток соціальної поведінки дівчини, підвищувалася мотивація особистості до одужання та зміцнення віри у власні сили. Після проведення Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 8 масажу, щоденно пацієнтці проводилися сеанси апітерапії у вигляді воско-парафінових аплікацій, застосовуючи теплові обгортання різних груп м'язів та суглобів за певною схемою. Пацієнтці щоденно проводилася механотерапія - заняття на біговій доріжці з тривалістю сеансів 20хв. В результаті проведеного лікування м'язовий тонус в кінцівках знизився. Збільшився об'єм активних рухів у суглобах. Дівчина почала глибоко присідати і підніматися, довше сидіти навприсядки, впевненіше ходити та підніматися по сходах. Покращилися реакції рівноваги. Застосування даного способу багатокомпонентної інтенсивної реабілітації до пацієнтів з дитячим церебральним паралічем дозволяє суттєво підвищити ефективність відновлювального лікування, усунути функціональні блокади хребцеворухових сегментів та відновити нормальної рухливості суглобів хребта, покращити трофіку тканин, нормалізувати м'язовий тонус, активувати пластичність нервової системи та захисних можливостей організму для формування нових правильних рухових стереотипів, досягнення досконаліших форм пересування та освоєння важливих для щоденного життя навичок. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601