Електрофізіологічний спосіб оптимізації місця розташування лівошлуночкового електрода під час імплантації ресинхронізаційного штучного водія серця

Електрофізіологічний спосіб оптимізації місця розташування лівошлуночкового електрода під час імплантації ресинхронізаційного штучного водія серця, що включає оперативне лікування внутрішньошлуночкової асинхронії лівого шлуночка у хворих із застійною серцевою недостатністю, який відрізняється тим, що шляхом трансвенозного доступу, без проведення відкритої операції на серці, проводять стимуляційний електрод до венозної системи лівого шлуночка та визначають місце найбільшої затримки збудження міокарда. (19) (21) u201011136 (22) 16.09.2010 (24) 10.12.2010 (46) 10.12.2010, Бюл.№ 23, 2010 р. (72) КНИШОВ ГЕННАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, КРАВЧУК БОРИС БОГДАНОВИЧ, ЗАЛЕВСЬКІЙ ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ, БАЦАК БОГДАН ВАДИМОВИЧ, РАСПУТНЯК ОЛЬГА ВІКТОРІВНА, РУДЕНКО КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. М. М. АМОСОВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 3 електродом вдається знайти найбільш оптимальне місце для імплантації та проведення ресинхронізаційної терапії. Перелік фігур: Фіг.1. Електрофізіологічні та гемодинамічні механізми кардіоресинхронізації. ФВ- фракція викиду, КДО- кінцево діастолічний об'єм, ПШ - правий шлуночок, ЛШ - лівий шлуночок, МР - мітральна регургітація, СВ - серцевий викид, ЛП - ліве передсердя, КСО - кінцево систолічний об'єм. Фіг.2. Система кардіоресинхронізації (трикамерна стимуляція), та рентгенівський знімок (а). Фіг.3. Анатомія венозної системи серця. Коронарний синус - 1, задньо-латеральна вена - 2, передня міжшлуночкова вена - 3, середня вена серця - 4. Фіг.4. Інтраопераційне ЕФД. Одночасна реєстрація стандартної ЕКГ (відведення III, aVR, aVL), потенціалів ЛШ (Map Uni) та ПШ (HRA); Фіг.5 одночасна реєстрація стандартної ЕКГ (відведення І, II, III), потенціалу ЛШ (LV). Використання даного способу здійснюється наступним чином: Проводиться пункція лівої підключичної вени, за допомогою 18-gaug голки з постановкою 7 Fr направляючого інтродьюсера. Дистальним кінчиком інтродьюсера канюлюють устя венозного коронарного синуса. Після ретроградного контрастування венозної системи серця, через інтродюсер здійснюється доставка лівошлуночкового електрода до венозної системи серця. Під рентген контро 55548 4 лем по венозній системі серця здійснюється доставка електроду до різних ділянок лівого шлуночка (Фіг.2). При цьому одночасно реєструється інтервал між початком комплексу QRS на ЕКГ та спайком який реєструється з дистального кінчика електроду. Місце де був зареєстрований найдовший інтервал, вважається найкращим для стимуляції (Фіг.4, 5). Приклад 1: Хворий П. 45 р., поступив НІССХ ім. Амосова з приводу ДКМП та БЛНГ у хворого. За допомогою розробленої методики було визначено місце найбільшого відставання розповсюдження збудження по ЛШ, і в це місце було імплантовано ЛШ електрод . Через 3міс. після проведення ре синхронізаційної терапії ФВ збільшилась з 33% до 50%, а комплекс QRS зменшився з 210до 150мс. З червня 2003 року по травень 2010 року в НІССХ ім. М.М. Амосова 124 послідовному хворому було імплантовано двошлуночкові системи ЕКС. Джерела інформації: 1. Abraham WT, Westby G. et al. Cardiac Resynchronization in Chronic Heart Failure // N Engl J Med 2002, Vol 346, N 24 pp 1845-1853. 2. Auricchio A, Ding J, Spinelli JC et al. Cardiac resynchronization therapy restores optimal atrioventricular mechanical timing in heart failure patients with ventricular conduction delay // J Am Coll Cardiol. 2002 Apr 3; 39(7): 1163-9. 3. Barold SS What is cardiac resynchronization therapy? // Am J Med. 2001 Augl5; 111(3): 224-32. 5 55548 6 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 55548 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601