Спосіб визначення внутрішньошлуночкової асинхронії при хронічній серцевій недостатності за даними ехокардіографії

Спосіб визначення внутрішньошлуночкової асинхронії при хронічній серцевій недостатності за даними ехокардіографії, згідно з яким проводять ехокардіографію, який відрізняється тим, що проводять тканинну допплер-ехокардіографію (TDI-Q), отримують дані залежного від часу пікового зміщення зон міокарда, за якими розраховують внутрішньошлуночкову асинхронію за різницею між піками зміщення зон міокарда. Корисна модель належить до сфери медицини, зокрема до кардіохірургії та кардіології і може бути використаний для визначення внутрішньолуночкової асинхронії при хронічній серцевій недостатності Хронічна серцева недостатність (ХСН) ускладнення різноманітних серцево-судинних захворювань. До ХСН призводять кардіоміопатії, ішемічна хвороба серця (ІХС), артеріальна гіпертензія та вади серця. Лівий шлуночок (ЛШ) при ХСН втрачає скоротливість та еліпсоподібну форму, становиться шароподібним та тонкостінним (Фіг.1). У багатьох хворих із ХСН виникає порушення атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності (комплекс QRS>140мс) [1]. Це призводить до того що діяльність серця стає розбалансованою. При дилатації ЛШ виникає затримка проведення імпульсу по лівій ніжці Гіса, особливо при повній її блокаді, тому виникає міжшлуночкова (МША) та внутрішньошлуночкова асинхронія (ВША). При ВША відбувається не одночасне скорочення міжшлуночкової перетинки (МШП) та задньої стінки (ЗС) ЛШ. Затримка більша за 65 мс вважається патологічною [2]. Для лікування асинхронній був розроблений електофізіологічний метод ресинхронізаційної терапії (РСТ) за допомогою трикамерної стимуляції передсердь та одночасно двох шлуночків. Оскільки хворі з МША та ВША дають позитивну відповідь на РСТ, тому виникла необхідність в розробці та впровадженню способів визначення асинхронній за даними ехокадіографії (ЕХОКГ). Відомим способом визначення ВША є одновимірна ехокардіографія з визначенням часової затримки між піками систолічного потовщення МШП та ЗС ЛШ в режимі (M-TDI) (Фіг.2) (Essential echocardiography, Scott d. Solomon, 2007, New Jersey). Недоліком цього способу є велика імовірність значних помилок, недостатня точність, значний компонент суб'єктивності в оцінці. В основу корисної моделі була покладена задача розробити спосіб, який дозволив більш точно визначати ВША та максимально знизити ймовірність помилок та суб'єктивності при оцінці отриманих даних. Спосіб визначення внутрішньошлуночкової асинхронії при хронічній серцевій недостатності за даними ехокардіографії, згідно з яким проводять ехокардіографію. Новим є те, що проводять (19) UA (11) 55549 (13) U (21) u201011137 (22) 16.09.2010 (24) 10.12.2010 (46) 10.12.2010, Бюл.№ 23, 2010 р. (72) БЕШЛЯГА В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ, КНИШОВ ГЕННАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, ЗАЛЕВСЬКІЙ ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ, РАСПУТНЯК ОЛЬГА ВІКТОРІВНА, БІЛИНСЬКИЙ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КРАВЧУК БОРИС БОГДАНОВИЧ, ДЗАХОЕВА ЛЮДМИЛА СЕРГІЇВНА, РУДЕНКО КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ, БАЦАК БОГДАН ВАДИМОВИЧ 3 тканьову допплер ехокардіографію (TDI-Q), отримують дані залежного від часу пікового зміщення зон міокарду, за якими розраховують внутрішньошлуночкову асинхронію за різницею між піками зміщення зон міокарду. Метод (TDI-Q) дозволив більш чітко диференціювати піки систолічного руху МШП та ЗС ЛШ та передбачає визначення залежного від часу пікового зміщення зон міокарду. Технічний результат полягає в тому, що завдяки застосуванню нової методики вдалося вирішити проблему точного визначення ВША та покращити відбір пацієнтів для РСТ й послідуючої оцінки отриманих результатів. Використання даного способу здійснюється наступним чином: Для визначення ВША ми використовували нову технологію Toshiba Medical Systems - Візуалізациї Асинхронного Руху (TDI-Q). Метод заснований на режимі TDI та на визначенні показників залежного від часу пікового зміщення зон міокарду. При виборі зони інтересу в будь-якій точці ЛШ (до 8), процесор будує карту руху контрольної зони у вигляді графіка систолічного зміщення. В ідеалі усі графіки зміщення інтересуючих зон повинні співпадати за часом, амплітуді та направленню (Фіг.3). Для розрахунку ВША в режимі TDIQ ми застосовували 4-х камерну верхівкову позицію з вибором 2 або 4 контрольних точок на базальних та середніх ввіділах МШП та ЗС та получали 2 або 4 криві зміщення. ВША розраховували як різницю у часі між піками максимального зміщення вибраних точок. Перед застосуванням метода РСТ у хворих з ХСН ми випробували методику визначення ВША у режимі TDI-Q, в контрольній групі з 24 здорових осіб .ВША була від 0мс до 90мс (в середньому 36±18мс). Лише у 4 (16,7%) здорових осіб ВША була від 66 до 90мс. У хворих з ДКМП ВША у режимі TDI-Q була від 80 до 220мс, середня (115±48мс). Отримані дані свідчать що ВША у пацієнтів з ДКМП була відсутня у 12 (18%) осіб. Це свідчить про те що тільки при правильному відборі пацієнтів, застосування РСТ з імплантацією кардіостимулятора, буде мати ефект. Після початку РСТ у хворих з ДКМП було відмічено зменшення ВША. Таким чином розроблено та застосовано ефективний спосіб визначення ВША за даними ЕХОКГ у хворих з ХСН для відбору на РСТ та наступної оцінки результатів. Особливо показовий ефект РСТ при визначенні ВША в програмі TDI-Q (Фіг.4, 5) був при включеному та виключеному стимуляторі (РСТ). Перелік фігур: Фіг.1. Ехокардіограма хворого з ДКМП. Шароподібна форма порожнини лівого шлуночка з 55549 4 різко зниженою скоротливістю. Ефект спонтанного контрастування крові в застійному ЛШ. Фіг.2. Визначення внутрішньошлуночкової асинхронії у хворого з ДКМП за даними ехокардіографії в режимі (M-TDI) за часовою різницею між піками систолічного потовщення міжшлуночкової перетинки та задньої стінки. ВША від 127 до 153мс. Фіг.3. Визначення внутрішньошлуночкової асинхронії в програмі TDI-Q у здорового. Піки графіків зміщення точок міокарду співпадають. Асинхронії немає. Фіг.4. Внутрішньошлуночкова асинхронія визначена в програмі TDI-Q у хворого з ДКМП при ресинхронізаційній терапії. Стимулятор включений. «Зближення» піків кривих зміщення міжшлуночкової перетинки та задньої стінки, затримка 53мс. Фіг.5. Внутрішньошлуночкова асинхронія визначена в програмі TDI-Q у хворого з ДКМП при ресинхронізаційній терапії. Стимулятор виключений. Затримка між міжшлуночковою перетинкою та задньою стінкою 162мс. Приклад: Хворий М. 72 p., поступив НІССХ ім Амосова з приводу ДКМП з БЛНГ та ХСН у хворого за допомогою розробленої методики провели тканьову допплер ехокардіографію (TDI-Q) були вибрані по 2 точки в базальних відділах ЛШ на МШП та ЗС (Фіг.5). Програмно було обчислено зміщення цих точок у часі і виведено на монітор у вигляді графіку. На отриманому графіку визначені максимальні піки отриманих кривих. Наступним етапом лікар визначив часовий інтервал між цими піками, виставляючи маркери. Була виявлена ВША, яка дорівнювала 167мс. Пацієнту було проведена РСТ (імплантація штучного водія ритму). Після РСТ МША склала 90мс. З 2003р. було відібрано для РСТ та досліджено 68 хворих з ХСН при дилятаційній кардіоміопатії (ДКМП). ЕХОКГ проводили на апараті Toshiba SSA-700A Aplio CV за стандартною методикою. У більшості хворих зменшились розміри лівого передсердя, ступінь мітральної недостатності, легеневої гіпертензії та тристулкової недостатності. У деяких хворих збільшилась фракція викиду лівого шлуночка. Джерела інформації: 1. ESC guidelines (CHF) 2005, European Heart Journal 26, 115-40, 2005 2. Yu rt al, Tissue Doppler Echocardiographic Evidence of reverce remodeling and improved synchronicity by simultaneously delaying regional contractionafter biventricularpacing therapy in heart failure. Circulation 2002:105 p 438-445. 5 55549 6 7 55549 8 9 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 55549 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601