Спосіб оцінки ефективності фунгіцидної терапії хворих на хронічний цілорічний алергічний риніт

Спосіб оцінки ефективності терапії хворих, що включає визначення цитотоксичних сироваткових компонентів крові в присутності одноклі 3 // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2003, - №3. - С.217.]. Гриби можуть бути неспецифічними імунними тригерами при розвитку алергійних захворювань і підсилювати реакцію на інші алергени, зокрема кліщові і пилові (поєднувані в поняття побутових алергенів), що надходять в організм інгаляційним шляхом [Желтикова Т.М., Антропова А.Б., Мокроносова М.А., Биланенко Е.Н., Мокеева В.Л. Чекунова Л.Н., Петрова-Никитина А.Д. Микогенная аллергия - проблема современного мегаполиса. // Успехи медицинской микологии. - T.1. М.: Национальная академия микологии, 2003. С.222-223]. Лікування алергічних захворювань, у тому числі і різних форм АР, як вказує офіційний документ ВООЗ (1997), включає 4 основні напрямки: 1) освіту хворих; 2) елімінаційну терапію; 3) фармакотерапію; 4) специфічну імунотерапію (СІТ) алергенами. Елімінаційна терапія передбачає повне видалення грибів із оточення хворого та із його організму за допомогою в тому числі і протигрибкової (фунгіцидної) терапії. Ефективність фунгіцидної терапії головним чином обумовлює ефективність всього терапевтичного комплексу, який призначають хворим на АР, тому оцінка ефективності такої терапії є важливою задачею практичної охорони здоров'я. Останнього часу в біології та медицині для цього широко застосовують біосенсори, що мають високу чутливість, специфічність, швидкість та потребують мікродоз досліджуваного матеріалу [Пат. №48134, Україна, МПК: G01N33/15, C12Q1/04, C12M1/34. Спосіб біосенсорної індикації цитотоксичних факторів біологічної і хімічної природи / Клімова О.М., Божков В.В., Бойко В.В., Кордон Т.І., Дроздова Л.А., Лавінська О.В., ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії АМНУ" - 3. №u200908958; заявл. 28.08.2009; опубл. 10.03.2010, Бюл. №5.]. Даний спосіб оцінки ефективності терапії є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу оцінки ефективності фунгіцидної терапії хворих на цілорічний алергічний риніт (ЦАР). Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності терапії хворих, що включає визначення цитотоксичних сироваткових компонентів крові в присутності одноклітинної водорості Dunaliella viridis з наступним визначенням індексу цитотоксичності, згідно з корисною моделлю, фунгіцидну терапію хворих на цілорічний алергічний риніт оцінюють як ефективну при зниженні індексу цитотоксичності в клітинній тестсистемі Dunaliella viridis по відношенню до попе 55905 4 редніх значень на 11% та більше, при неефективній терапії призначення протигрибкового препарату продовжують. Технічний ефект корисної моделі, а саме можливість оцінки ефективності лікування, обумовлений тим, що індивідуалізують термін лікування, що підвищує цінність фунгіцидної терапії хворих на хронічний ЦАР. Спосіб виконують наступним чином. Для оцінки ефективності фунгіцидної терапії у хворих на ЦАР визначають цитотоксичні сироваткові компоненти крові в присутності одноклітинної водорості Dunaliella viridis. Визначають індекс цитотоксичності. Фунгіцидну терапію оцінюють як ефективну при зниженні індексу цитотоксичності в клітинній тест-системі Dunaliella viridis по відношенню до попередніх значень на 11%. та більше При неефективній терапії призначення протигрибкового препарату продовжують. Кількісні та якісні ознаки способу визначені експериментально. Було обстежено 103 хворих з діагнозом цілорічний алергічний риніт із грибковою сенсибілізацією. Клінічний діагноз виставлявся на підставі скарг і анамнезу, даних спеціального оториноларингологічного обстеження, рутинного лабораторного й інструментального обстеження, а також результатів алергологічного (прик-тести на побутові і внутрішньошкірні проби на грибкові алергени різних серій, мазки-відбитки з порожнини носа на еозинофіли), імунологічного і біохімічного обстеження. Крім того, вивчалася транспортна функція миготливого епітелію порожнини носа і вимірялося рН носового секрету, проводилися імунологічні дослідження, лімфоцитотоксичність, білкові фракції в сироватці крові, дослідження вмісту цитотоксичних сироваткових компонентів. Для діагностики і лікування хворих на ЦАР використовували вітчизняні алергени виробництва Вінницького підприємства «Імунолог», зареєстровані на Україні. Слід також зазначити, що в групи відбиралися тільки ті хворі, у яких з порожнини носа висівалися плісняві гриби. Усі хворі були розділені на дві клінічні групи. Хворі першої групи одержували фунгіцидну терапію, а хворі другої групи її не одержували. Метою експерименту було дослідження вмісту цитотоксичних сироваткових компонентів у хворих із хронічним ринітом, що одержували різне комплексне лікування, за допомогою клітинної тест-системи, основою якої є одноклітинна водорість Dunaliella viridis. Зміну концентрації цитотоксичних факторів у сироватці крові реєстрували за індексом цитотоксичності, що залежить від морфології клітин біосенсора і його функціональних властивостей (табл.). 5 55905 6 Таблиця Зміна концентрації цитотоксичних факторів у сироватці крові хворих із цілорічним алергічним хронічним ринітом, що одержували різне комплексне лікування. Дослідження 1 дослідження Через 17 тижнів після лікування Через 1 рік після лікування 1 дослідження II груЧерез 17 тижнів після лікування па Через 1 рік після лікування І група Морфологія кліФункціональні тин біосенсора властивості біосенсора % % % % % округл. овальн. рухливих нерухливих перехідних 48,8±1,9 51,2±1,9 47,6±3,7 45,7±3,1 6,7±1,3 41,3±1,3 58,7±1,3 56,3±2,8 36,1±3,4 8,3±1,3 13,8±2,2 86,2±2,2 76,0±4,2 20,8±3,7 3,8±1,2 48,5±1,9 51,5±1,9 48,6±3,2 44,8±3,4 6,6±1,5 34,8±1,9 65,2±1,9 60,1±2,0 31,2±1,6 9,2±1,5 30,9±1,7 68,3±1,9 64,2±2,2 29,4±1,6 7,5±1,1 В момент першого обстеження у хворих другої групи індекс цитотоксичності трохи перевищував такий у хворих першої групи, обстежених у ці ж терміни. У результаті лікування в обох групах виявили зниження цитотоксичності в клітинній тестсистемі Dunaliella viridis (D.v.). У хворих першої групи на фоні фунгіцидної терапії цитотоксичність була більш високої, чим у хворих другої групи в ранній термін після лікування - через 17 тижнів - індекс цитотоксичності склав 1,6, а в хворих другої групи - 1,4 відповідно. У віддалений термін після лікування - через один рік цитотоксичність у хворих першої групи була вірогідно нижче вихідних значень і значень цього показника в хворих другої групи. Як відомо, максимальний негативний ефект середовищних факторів виявляється в тому, що в біосенсорній культурі відбувається трансформація клітин зі зміною морфологічних і функціональних властивостей, що виражається в утворенні значної кількості округлих і/чи нерухомих клітин, а іноді приводить до агрегації - утворенню пальмел. Що стосується структури, морфології і функціональних змін клітинного біосенсора D.v., то ці показники в обох групах у різний термін обстеження змінювалися неоднозначно. При інкубації клітинної тестсистеми із сироваткою крові пацієнтів першої і другої груп до лікування близько 48% клітин D.v. змінювали форму з овальної на округлу, при цьому кількість нерухомих клітин склала близько 45 %. Такі цифри свідчать про високий вміст у досліджуваному матеріалі різних цитотоксичних факторів. При першому обстеженні після лікування в сироватці крові другої групи кількість округлих клітин зменшилося до 34,8% при тому, що в першій групі пацієнтів даний показник зменшився незначно і склав 41,3%. Такий ефект може бути обумовлений застосуванням у першій групі фунгіцидного препарату, що підсилює цитотоксичність сироватки. Дослідження цитотоксичних властивостей сироватки хворих хронічним ринітом у віддаленому періоді виявило зворотну тенденцію: у першій групі хворих, що одержували фунгіцидну терапію, встановлене позитивне зниження відсотка округлих клітин до 13,8% при вихідному 48,8%, при тому, що в другій групі пацієнтів даний показник вірогідно не змінився і склав 30,9%. Що стосується Індекс цито токсичності 1,8±0,02 1,6±0,02 1,2±0,03 1,9±0,02 1,4±0,02 1,4±0,02 функціональних властивостей клітин тест-системи D.v., то в першій групі пацієнтів кількість нерухомих і перехідних форм у загальній сумі склало 24,6%, що на 21,1% нижче, ніж при первинному дослідженні і на 12% нижче, ніж сумарна кількість клітин зі зміненими функціональними властивостями в другій групі у віддалений період після лікування. При цьому в другій групі хворих дані показники вірогідно не відрізнялися від показників, отриманих у ранній термін обстеження. Спосіб ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хвора Е., надійшла зі скаргами на постійне порушення носового дихання, приступи чхання, сверблячку в носі, погіршення нюху, головний біль. Страждає алергійним ринітом більше 5 років. Об'єктивно в порожнині носа - слизувате відокремлюване, слизова оболонка гіперемована з ціанотичним відтінком, з набряком. У мазках з носа на еозинофіли – 15% еозинофілів. Сахаринова проба - 37 хвилин, рН носового секрету 8.1. При виконанні прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тест-визначалася сенсибілізація до алергену з гриба Aspergillus mixt. (серія F-As-1) і побутових алергенів серії 025-4/1,Мітч. Вміст імуноглобулінів G-12,3 і Е-169,7МО/мл відповідно. Показники рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - 184,1у.о., пептидів середньої молекулярної маси (ПСМ) -0,314 у.о., лімфоцитотоксичність 44,5%. Індекс цитотоксичності 1,8. Після встановлення діагнозу (цілорічний алергічний риніт із грибковою сенсибілізацією) хвора одержувала наступне лікування: специфічна імунотерапія (СІТ) ін'єкціями суміші побутових алергенів протягом 16,5 тижнів, антигістамінний препарат лоратадин по 1 таблетці 1 раз у добу і препарат із групи кромонів - кромогексал у виді 2% спрею. Також призначався протигрибковий препарат інтракон (інтраконазол) по 1 таблетці (100 мг) 1 раз у добу протягом 15 днів. Контроль результатів лікування проводився після закінчення СІТ і через рік після закінчення СІТ. По закінченні СІТ у хворої мало місце значне поліпшення. Це виявлялося у прояві захворювання й у результатах об'єктивного дослідження (значно покращилося носове дихання, не турбують 7 55905 приступи чхання, сверблячка в носі, значно відновився нюху, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизової оболонки порожнини носа регресував). У мазках з носа на еозинофіли - 7,1% . Сахаринова проба - 16 хвилин. Показники прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Позитивна тенденція спостерігалася й в імунологічних показниках. Вміст імуноглобулінів G - 13,3 і Е - 110,7МО/мл. Індекс цитотоксичности 1,6. Через рік після закінчення СІТ вищевикладене поліпшення виявилося досить стійким. Хвора відзначала практично вільне носове дихання, не турбували приступи чхання, сверблячка в носі, нюх збережений, головний біль не турбував. Об'єктивно в порожнині носа - знову з'явився набряк слизової оболонки порожнини носа. У мазках з носа на еозинофіли -10% еозинофілів. Сахаринова проба - 25 хвилин. Показники прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Позитивна тенденція спостерігалася й в імунологічних показниках. Вміст імуноглобулінів G - 13,1 і Е - 109,2МО/мл. Індекс цитотоксичності 1,4. Приклад 2. Хвора М., надійшла в лікарню зі скаргами на постійне порушення носового дихання, приступи чхання, сверблячку в носі, погіршення нюху, головний біль. Об'єктивно в порожнині носа - слизувате відокремлюване, слизова оболонка гіперемована з ціанотичним відтінком, з набряком. З анамнезу відомо, що страждає алергічним ринітом більше 5 років. У мазках з носа на еозинофіли - 19,6% еозинофілів. Сахаринова проба - 32 хвилини, рН носового секрету 8,1. При виконанні прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів визначалася сенсибілізація до алергену з гриба Aspergillus mixt. (серія F-As-1) і побутових алергенів 027-3/1. Вміст імуноглобулінів G - 12,4 і Е - 170,2МО/мл. Показники ЦІК - 194,1у.о., ПСМ - 0,316у.о., лімфоцитотоксичність - 44,5%. Індекс цитотоксичності 1,8. Після встановлення діагнозу (цілорічний алергічний риніт із грибковою сенсибілізацією) хворій призначено курс специфічної імунотерапії ін'єкціями суміші побутових алергенів протягом 16,5 тижнів, антигістамінний препарат лоратадин по 1 таблетці 1 раз у добу і препарат із групи кромонів кромогексал у виді 2% спрею, також був призначений протигрибковий препарат інтракон (інтракона Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 8 зол) по 1 таблетці (100мг) 1 раз у добу протягом 30 днів. Ефективність лікування оцінювалася перерахованими вище клінічними і додатковими методами дослідження на наступних етапах: перед лікуванням, по закінченні СІТ і через рік після закінчення СІТ. Також варто відзначити, що по закінченні СІТ у хворої М. мало місце поліпшення. Це виявлялося у прояві захворювання й у результатах об'єктивного дослідження (значно покращилося носове дихання, не турбують приступи чхання, сверблячка в носі, значно відновився нюх, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизової оболонки порожнини носа регресував). У мазках з носа на еозинофіли -7,4% еозинофілів. Сахаринова проба - 21 хвилина. Показники прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Позитивна тенденція спостерігалася й в імунологічних показниках. Вміст імуноглобулінів G - 13,2 і Е - 107,2МО/мл. Індекс цитотоксичності 1,6. Через рік після закінчення СІТ дане поліпшення виявилося більш стійким. Вищевикладені показники практично не змінилися. Хвора відзначала практично вільне носове дихання, не турбують приступи чхання, сверблячка в носі, нюх збережений, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизової оболонки порожнини носа регресував). У мазках з носа на еозинофіли - 7,3% еозинофілів. Сахаринова проба - 22 хвилини. Показники приктестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Позитивна тенденція спостерігалася й в імунологічних показниках. Вміст імуноглобулінів G - 13,3 і Е - 109,2МО/мл. Індекс цитотоксичності 1,2. Таким чином, в момент першого обстеження в обох хворих індекс цитотоксичності перевищував гранично припустимі значення. У результаті лікування в обох хворих виявили зниження цитотоксичності в клітинній тест-системі D.v. до 1.6. У віддалений термін після лікування - через один рік цитотоксичність в обох хворих вірогідно знизилася. Однак у хворої М., у якої проводилася протигрибкова терапія 30 днів, індекс став нижче - 1,2, чим у хворої Е - 1,4. Отримані результати свідчать про ефективність протигрибкової терапії як елімінаційного компонента комплексного лікування пацієнтів, що страждають ЦАР. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601