Спосіб лікування дітей, хворих на бронхіальну астму та цілорічний алергічний риніт

Спосіб лікування дітей хворих на бронхіальну астму та цілорічний алергічний риніт, що включає 3 21054 із зниження контакту з алергенами, тобто елімінація їх, базисна терапія та специфічна імунотерапія (СІТ), але до тепер не доведена гіпосенсибілізуюча дія КШМ СШ. Відомий спосіб лікування в умовах КШМ СШ у дітей хворих на БА проводився під контролем імунологічних показників (загального IgE, CD3+, CD4+, CD8+, Еа-РУК, ЦІК), функції зовнішнього дихання (ФЗД), що вперше підтвердило його лікувальну дію у дітей з цим захворюванням [3]. А лікувальна дія КШМ СШ у дітей хворих на ЦАР ще дотепер не доведена. Відомий спосіб лікування є СІТ [7], який являється медикаментозним та викликає гіпосенсибілізацію за рахунок поступового введення зростаючих доз причинно-вагомого алергену. СІТ перш за все показана пацієнтам для лікування IgE-залежних алергічних хвороб, таких як бронхіальна астма, алергічний риніт, поліноз, алергічних реакцій на укуси комах, коли неможливо запобігти контакту з алергеном і при відсутності протипоказань. Однак суттєвими недоліками цього способу є: 1) Неможливість застосовувати СІТ у хворих з суп утніми хронічними захворюваннями (ревматизм, серцево-судинні захворювання, гломерулонефрит, гепатит, ураження ЦНС). 2) Також, не рекомендується проводити СІТ дітям з тяжкою формою БА та у хворих з тяжкими імунопатологічними станами та імунодефіцитами. 3) Не всі діти можуть дотримуватися призначеної схеми СІТ та витримати весь ін'єкційний курс на протязі 1,5-2-х місяців кожен день. 4) Не проводиться у дітей молодшого віку, тільки у дітей старшого віку (з 5-и років). 5) Під час проведення СІТ можуть виникнути місцеві та системні алергічні реакції. Системні реакції бувають не загрозливі (головна біль, біль в суглоба х, відчуття дискомфорту, ознаки кропивниці, набряку Квінке, легкі загострення риніту та БА) для життя пацієнтів та загрозливі (анафілактичний шок, набряк життєво-важливих органів - набряк гортані).Частота системних реакцій складає від 1 до 5-6% [5]. Ці недоліки не дозволяють широко застосовувати СІТ в лікувальній практиці всіма дитячими лікарями, а тільки дитячими алергологами. Найближчим аналогом способу, що заявляється є спосіб лікування в КШМ СШ [5, 6]. Згідно методики сеанси лікування в КШМ СШ проводили дітям хворим на БА та ЦАР віком з 3 до 15 років. Причому перші 3 дні завжди були адаптаційними, тобто перший день дитина знаходилась в камері 5-10хв., др угий - 15-20хв., третій - 30хв., при відсутності бальнеореакцій дитина отримувала ліку 4 вання в ній щоденно 30хв., курсове лікування складало 25 днів. Після проведення такого лікування ще ніким не виявлялося зниження рівня сенсибілізації до причинно-вагомих алергенів (грибкових, харчових, кліщових, рослинно-пилкових, домашніх пилових алергенів), гістаміну шкіри, тобто його гіпосенсибілізуючої дії та сумісно не застосовував базисну терапію та паралельно не проводили цілеспрямованих профілактичних заходів з елімінації алергенів у дітей хворих на БА та ЦАР в період та після цього лікування. Впродовж лікування цим способом не передбачалося обстеження імуноферментним методом з виявленням специфічних антитіл до лямблій та специфічного IgG до токсокар, титру антитіл до наднирників, рентгенограми додаткових пазух носа, що давало би можливість встановити суп утні діагнози (токсокароз, лямбліоз, гайморит, наднирникова недостатність автоімунного генезу) та за даними алергоанамнезу довідатись про наявність метіопатії та неспецифічної резистентності бронхіального дерева до фарби, лаків у дітей хворих на БА та ЦАР. Задача корисної моделі, що вирішується, полягає в зниженні рівня сенсибілізації до причинновагомих алергенів у дітей хворих на БА та ЦАР. Технічним результатом є підвищення ефективності лікування в КШМ СШ дітей хвори х на бронхіальну астму легкого перебігу (БАЛП), середньотяжкого перебігу (БАСТП) та ЦАР за рахунок гіпосенсибілізуючої дії цього методу терапії при проведенні на фоні базисної терапії та паралельного проведення цілеспрямованих профілактичних заходів з елімінації причинно-вагомих алергенів (знешкодження грибків житла, кліщів домашнього пилу, ізоляція від рослинного пилку в квартирі в період цвітіння та дотримання гіпоалергенної дієти). Перевагою способу, що заявляється є те, що враховуючи доведену гіпосенсибілізуючу дію КШМ СШ, можна застосовувати цей метод більш широко, тобто не тільки у дітей хворих на БА, але також у пацієнтів зі всіма відомими алергічними захворюваннями: алергічний риніт (як цілорічний так і сезонний), атопічний дерматит (АД), дерматореспіраторний синдром (БА сумісно з АД), поліноз (ринокон'юктивальний синдром) та інші. Призначення комплексу лікування дітей хворих на БАЛП, БАСТП та ЦАР трьома курсами КШМ СШ разом із базисною терапією сумісно з цілеспрямованими профілактичними заходами із елімінації причинновагомих алергенів є більш ефективним, ніж лікування тільки одним курсом СІТ (табл.). Крім того, заявлене комплексне лікування є не медикаментозним тож не викликає ніяких системних алергічних реакцій. Таблиця Ефективність лікування різними комплексними методами у дітей хворих на алергічні хвороби. Хвороби БАЛЛ БАСТП ЦАР СІТ 68,6% 46,9% 71,4% КШМ СШ 91,2% 85,9% 90,9% 5 21054 Ефективність способу лікування, що пропонується підвищується за рахунок проведення та виявлення скарифікаційними пробами зниженого рівня сенсибілізації до грибкових, харчови х, кліщових, рослинно-пилкових, домашніх пилових алергенів, гістаміну шкіри у дітей хворих на БАЛП, БАСТП та ЦАР після лікування цим методом на фоні базисної терапії. Для покращення ефективності цього лікування впроваджуються цілеспрямовані профілактичні заходи з елімінації виявлених причинно-вагомих алергенів. До лікування в КШМ СШ нами проводились вибіркове обстеження сироватки крові імуноферментним методом за титром специфічних антитіл хворих до лямблій та специфічного IgG до токсокар, титру антитіл до наднирників за реакцією споживання комплементу, рентгенограма додаткових пазух носа з виявленням супутніх захворювань на токсокароз, лямбліоз, гайморит, наднирникову недостатність автоімунного генезу та за даними катамнезу нам вдалося встановити наявність метіопатії та неспецифічної резистентності бронхіального дерева до фарби, лаків у дітей хворих на БА та ЦАР. Слід відмітити, що при аналізі вищезгаданих показників, що до тепер не враховувались, були удосконалені та розроблені нові показання та протипоказання для лікування в умовах КШМ СШ дітей хворих на алергічні захворювання. Спосіб здійснюють наступним чином: Лікування в камері штучного мікроклімату соляних ша хт ді тей хворих на БА та ЦАР проводять за таких умов. Обладнання для створення сольового аерозолю налаштовано в стаціонарі 4 поверху міської дитячої клінічної лікарні м.Ужгорода. КШМ СШ являють собою кімнату розміром 6,5х4х3м, що містить навмисний шлюз розміром 1,5х4х3м з вхідними дверцятами та оглядовим вікном. Вказана КШМ СШ, об'ємом 73м , розрахована на перебування 10 дітей. Вона обладнана припливно-витяжною вентиляцією, джерелом тепла, освітленням, зручними стільчиками, засобами контролю параметрів мікроклімату. Для збільшення тривалості дії приладів, що створюють аерозоль та виконання техніки безпеки, апаратура обслуговується зі сторони передкамерного шлюзу. Склад лікувального середовища містить аерозоль NaCl з мікроелементами щільністю 3-8мг/м 3, з частинками розміром 3-8мкм, не менше 70-80%; кількість О2 - 20,7об%; СO2 - 0,030,04об%, температура повітря 20-23°С, вологість 40-50%, швидкість руху повітря 0,1-0,2м/с, барометричний тиск 750-755мм.рт.ст. при загальному бактеріальному забрудненні середовища не більше 100 мікробних тіл в 1м 3 при відсутності патогенної мікрофлори. Цикл лікування в КШМ СШ складає 90хв.: перші 60хв. необхідні для підготовки мікроклімату в камері, другі 30хв. для проведення самої лікувальної процедури. Підготовку КШМ СШ починають з провітрювання приміщення на протязі 10-15хв., далі протягом 10-15хв. апаратом-розпилювачем створюють низько дисперсну аерозоль NaCl. Потім отриману низькодисперсний аерозоль стабілізують протягом 20-30хв. у високодисперсний. Після 6 чого в КШМ СШ заводять від 7 до 10 дітей, де вони знаходяться протягом 30хв. Згідно методики сеансу лікування в КШМ СШ проводили дітям хворим на БА та ЦАР віком з 3 до 15 років. Причому перші 3 дні завжди були адаптаційними, тобто перший день дитина знаходилась в камері 5-10хв., др угий - 15-20хв., третій - 30хв., при відсутності бальнеореакцій дитина отримувала лікування в ній щоденно 30хв., к урсове лікування складало 25 днів. Другий і третій курси діти повторюють з інтервалом від 9 до 12 місяців. Ме ханізм дії КШМ СШ полягає у покращенні дренажної функції бронхіального дерева, в здатності високо дисперсної солі адсорбувати алергени та вирівнювати стан імунної системи у дітей хворих на БА. Комплексна терапія БАЛП, БАСТП та ЦАР у дітей включає: три курси в умовах КШМ СШ 25 сеансів по 30 хвилин кожен день (мінімальний проміжок між курсами 9 місяців) базисна терапія та елімінація причинно-вагомих алергенів. 1) Елімінацію причинно-вагомих грибкових, кліщових, харчових, домашніх-пилових та інших алергенів у дітей хворих на БА та ЦАР проводять таким чином: а) при підтвердженні грибкової алергії пропонують проводити профілактичні заходи з протигрибкового знезараження житла, тобто не проживати в сирому приміщенні, або висушувати стіни сирого приміщення і проводити побілку стін вапном та спеціальними протигрибковими розчинами, довго не знаходитись в підвальних або інших сирих приміщеннях, поблизу водоймищ, листяних лісів, не вживати в їжу дріжджеві та квашені продукти харчування: квашену капусту, кефір, кисляк, квас, плавлені запліснявілі сорти сирків, перезрілий виноград, сушені запліснявілі гриби, антибіотики пеніцилінового ряду, вітаміни групи "В"; б) при наявності сенсибілізації до дерматофагоїдних кліщів пропонували профілактичні заходи із знешкодження їх, тобто покращити акорологічну ситуацію ліжка - заміняти подушку, матрац та ковдру з пір'я на ковдру з синтипону, також прошити матрац клейонкою. Виносити ковдру, подушку на подвір'я на сонце або мороз на дві години кожен день. Прати простирадло, підковдру в мильному розчині та кип'ятити одну годину, замінювати їх через кожні шість діб (на 7-й день кліщі поновлюються); в) при сенсибілізації до домашнього пилу звільнити квартиру від колекторів домашнього пилу, тобто від всіх килимів, ковдр, старих книг, м'яких меблів та м'яких іграшок; г) при наявності харчової алергії - дотримуватись гіпоалергенної дієти з виключенням із раціону облігатних та причинно-вагомих харчових алергенів; д) ізоляція в квартирі дітей сенсибілізованих рослинним пилком під час цвітіння рослин та промивання слизових носа, рота кип'яченою водою після повернення дитини з вулиці додому. 2) Продовжують застосовувати базисну протиалергічну терапію для зниження порогу загаль 7 21054 ної та місцевої алергічної чутливості дитячого організму до різних алергенів. а) Дітям з 6-7 років (можливо з 2-х років через присадку) з персистуючою БА легкого та середньотяжкого перебігу призначають тайлед (недокроміл натрію) аерозоль для інгаляцій 2 вдихи (4мг) 4 рази в день, при досягненні адекватного контролю за симптомами 2 вдихи 2 рази в день або інтал (кромоглікату натрію) 1 вдих (5мг) 4рази на добу, з поступовим переводом на підтримуючу дозу 1 вдих 2 рази на добу на протязі 3-6 місяців і більше за необхідністю. Терапію інгаляційними глюкокортикоїдами (ІГ) проводять дітям у випадках БА з середньо-тяжким перебігом, резистентної до терапії інталом або тайледом. Для її проведення використовують беклометазон дипропіонат (бекотид) або будесонід по 1 вдиху - 50мкг (0,5мг) 2 рази на день, флунісолід (ігнакорт) або флутіказона пропіонат (фліксотід) призначають з 4-х років по 50100мкг (0,5-1мг) 1 вдих (1мг) 2рази на день на протязі 3-х місяців. Після припинення лікування ІГ переводять дітей на лікування інталом або тайледом. б) Дітям з цілорічним алергічним ринітом призначають препарати кромогліциєвої кислоти (кромогексал, Німеччина) у вигляді назального спрею по 1 вприскуванню 4 рази на день або закапують в ніс інталові краплі (1 капсулу розчиняють в 2,0мл води) по 4-5 крапель. 4-5 раз на день в кожний носовий хід або інталової мазі (0,1г на 10г основи ) на протязі 1-3-х і більше місяців, тобто до зникнення клінічних симптомів та додатково 2 тижні. При неефективності кромогексалу, інталу призначають назальні глюкокортикоїди флютіказону пропіонат (фліксоназе) або беклометазону діпропіонат (беконазе) у дозі 1 вприскування (50-100мкг) дітям віком до 12 років та 2 вприскування (100мкг200мкг) - після 12 років 2 рази на день на протязі 1-3-х місяців, але не менше 2-3 тижнів до зникнення клінічних симптомів, іноді використовували при харчовій алергії стабілізатори мембран тучних клітин - кетотіфен (задітен - 1мг) по 1/2т. два рази на день з 2-х до 6-ти років, по 1т. два рази на день 3-9 місяців після 6-ти років. Результати лікування в умовах КШМ на фоні базисної терапії. Нами було проведено обстеження 102 дітей хворих на БАЛП, 121 дитина хвора на БАСТП та 55 дітей хворих на ЦАР методом скарифікаційних проб з неінфекційними алергенами до та після лікування трьома курсами в умовах КШМ СШ по 25 сеансів на фоні базисної терапії та профілактичних заходів з елімінації виявлених алергенів. Розроблений комплекс лікування дозволив покращити ефективність лікування БАЛП, БАСТП та ЦАР: в умовах КШМ СШ на фоні базисної терапії та елімінації причинно-вагомих алергенів за зменшенням рівня сенсибілізації до алергенів у 91,2% хворих на БАЛП, у 85,9% дітей хворих на БАСТП та у 90,9% хворих на ЦАР та зменшення рівня гістаміну шкіри (БАЛП у 89,2%, БАСТП у 87,6%, ЦАР у 92,7% дітей), що вказує на гіпосенсибілізуючу дію цього комплексу лікування. За рівнем різногру пової сенсибілізації найбільш ефективним було лікування в умовах КШМ СШ у дітей хворих на БАЛП сенсибілізованим рослинним пилком 8 92,6%, кліщами домашнього пилу - 90%, дещо менш ефективне домашнім пилом - 89,3%, а у хворих на БАСТП найбільш ефективним було лікування дітей сенсибілізованих харчовими алергенами - 87,7% і грибковими алергенами - 86,7%, дещо менш ефективне у хворих сенсибілізованих грибково-харчовими алергенами - 85,7% та з полівалентною сенсибілізацією - 80,9%. У дітей, хворих на цілорічний алергічний риніт, найбільш ефективним було лікування в умовах КШМ СШ сенсибілізованих домашнім пилом - 93,3%, менш ефективним внаслідок грибкової сенсибілізації 86,7%, а найменш ефективне у дітей з полівалентною сенсибілізацією - 80%. Катамнестичне опитування показало, що у 8,8% дітей неефективним було лікування в КШМ СШ хворих на БАЛП та у 14,1% хворих на БАСТП зі всіма різновидами сенсибілізації, як правило, сенсибілізацією до великої кількості, тобто від 4-5 і більше алергенів та з причини супутні х захворювань (супутній гнійний гайморит, токсокароз, лямбліоз, наднирникова недостатність автоімунного генезу), внаслідок підвищеної неспецифічної гіперреактивності бронхіального дерева разом з метеопатією. А у 9,1% дітей хворих на ЦАР не отримано покращення від лікування в КШМ СШ внаслідок сенсибілізації до 3 і більше серій домашнього пилу, грибкової сенсибілізації до великої кількості грибкових алергенів (в кількості від 4-5 і більше) та полівалентної сенсибілізації поєднаних з наднирниковою недостатністю автоімунного генезу та супутніми хворобами на токсокароз і лямбліоз. Таким чином, лікування в умовах КШМ СШ показано дітям хворим на БА з легким та середньотяжким перебігом та ЦАР спричинені різноманітною сенсибілізацією - як рослинним пилком, дерматофагоідним кліщом домашнього пилу (Dermatophagoides pteronisinus), сенсибілізацією кліщами разом з домашнім пилом, грибковою, харчовою та полівалентною сенсибілізаціями. Враховуючі гіпосенсибілізуючу дію КШМ СШ, цей комплексний метод можна рекомендувати у випадку любого алергічного захворювання, як ЦАР, CAP, ДРС, полінозу та інши х. Протипоказаннями лікування в КШМ СШ у дітей хворих на БА з легким та середньо-тяжким протіканням згідно обстеження є - підвищена неспецифічна гіперреактивність бронхіального дерева разом метіопатією, супутній гнійний гайморит, токсокароз, лямбліоз та наднирникова недостатність автоімунного генезу і у дітей хворих на ЦАР також надниркова недостатність автоімунного генезу та супутні хвороби токсокароз і лямбліоз. Приклади конкретного виконання способу Приклад 1 Дитина Ч. Ігор, народився від 1 вагітності, 1 нормальних пологів. Переведений в місячному віці на штучне вигодовування сумішшю "Малютка", після чого з'явився ексудативно-катаральний діатез. В двох місячному віці перехворіла стафілококовим ентероколітом. Після лікування розчином новокаїну 0,5% в/м відмічалась алергічна висипка на шкірі сідниць, а на хлорофіліпт та мумійо перші короткочасні приступи задухи, які знімалися таб 9 21054 летованим еуфіліном. В 1,5 років відмічалась перша обструкція після ГРВІ. Дитина почала часто хворіти (4-5 раз на рік) ГРВІ, яка завжди закінчувалась обструктивним бронхітом. В той же час відмічався сухий довготривалий кашель після споживаних ковбас. Спадковість не обтяжена В трирічному віці весною в квітні місяці проведено оперативне втр учання з видаленням аденоїдів носоглотки, після чого з травня до кінця серпня кожен рік відмічались багаторазові (кожен місяць) приступи бронхіальної астми обумовлені рослиннопилковою сенсибілізацією, які починались в період цвітіння дерев сакури та польових квітів; стан дитини погіршувався в суху, вітряну погоду і покращувався після дощу. Також відмічався набряк повік очей після промивання кон'юнктивіту ромашкою. Скарифікаційні проби виявили сенсибілізацію до рослинно-пилкових алергенів полину (+++), єжі (++), тимофіївки (+++), лободи (-), амброзії (-), костяниці (овсяниці) (-), тонконога (мятлик) (-), жито (-), лисохвіст (-), т. контроль (-), гістамін (++). Після першого курсу КШМ СШ №25, який пройшла дитина з травня по червень місяць, зменшились кількість приступів БАЛП, пройшли явища ринокон'юнктивіту. Хвора дитина впродовж весняно-літніх місяців кожен день проводила запобіжні заходи: при виході з квартири на подвір'я змазувала носові ходи інталовою мазю (0,1г. інталу на 10,0г. ланоліну), при погіршенні стану капала в ніс інталові краплі (1 капсула на 2мл кип'яченої води), по 4-5 крапель в день та приймала тавегіл або кларитин в таблетках 2-3 дні, дотримувалась гіпоалергенної дієти та не вживала ковбаси, не гуляла на галявинах по траві, після повернення додому промивала слизові рота, носа та кон'юктиви кип'я ченою водою. Після другого курсу №25 КШМ СШ відмічалась відсутність ринокон'юнктивального синдрому та відмічався лише один легкий приступ БА, який знімався таблетованим еуфіліном та супрастіном. Після третього курсу №25 КШМ СШ приступи БА не поновлювались на протязі 2-х років катамнестичного спостереження. Дитина знаходилась на превентивному лікуванні інталовою маззю. Відмічалось поступове зменшення рівня сенсибілізації. Скарифікаційні проби проведені в серпні місяці (через 3 місяці після лікування) з рослиннопилковими алергенами після першого курсу лікування в КШМ СШ відображалися таким чином: полин (++), єжі (+), тимофіївки (++), інші (-); після другого к урсу лікування в КШМ СШ: полин (+), єжі (-), тимофіївки (+), інші (-), а після третього курсу лікування в КШМ СШ: полин (±), єжі (-), тимофіївки (-), інші (-). Приклад 2 Дитина А. Вікторія, народилася від 1 вагітності, 1 нормальних пологів. Мати дитини під час вагітності працювала на фабриці "Дружба", де постійно контактувала з фарбами та майже кожен день вживала в їжу курячі яйця. Після народження відмічалась фізіологічна жовтяниця. З самого народження живе в сирій квартирі, де на підлозі та веранді знаходилась пліснява. Ексудативнокатаральний діатез почався з 2 місяців та тривав на протязі 2-х років, загострювався на такі харчові продукти як: куряче яйце, шоколад, горіхи, зерня 10 та, виноград. На природньому вигодовуванні знаходився до 4-х місяців. Постійно з 10 місяців до 1,5 років відмічався сухий, коклюшоподібний кашель, клінічне був встановлений діагноз кашлюка. Після чого з 1,5 річного віку з'явились перші приступи бронхіальної астми, з частотою 2-3 рази на тиждень, які знімалися внутрішньовенним введенням 2,4% еуфіліну на протязі 4-х днів, суспензією сальмоділа або інстаріла, в більш легких випадках. Дитина декілька разів хворіла ГРВІ, а в 2,5 роки перехворіла фолікулярною ангіною, що суттєво не відобразилось на перебігу БА. Спадковість обтяжена - дідусь по лінії матері хворів на бронхіальну астму. Ди тина гірше почуває себе восени, в вологу, дощову погоду. Скарифікаційними пробами виявилено сенсибілізацію до грибкових алергенів: альтернарії (+++), пеніциліума (+++), мукор (+++), аспергілус (-), кандіда (-), суміш домашньої плісняви (++), т. контроль (-), гістамін (+). Після першого курсу КШМ СШ № 25, який пройшла дитина в червні 1997року, зменшились частота і важкість приступів БАСТП до 2-х разів на рік на фоні базисної терапії тайледом, яка проводилась на протязі 8-й місяців. Після другого курсу №25 КШМ СШ, який пройшла дитина в червні 1998 році, відмічався лише один легкий приступ БА, який знімався таблетованим еуфіліном та інстарілом на протязі декількох діб. Після третього курсу №25 КШМ СШ в 1999 році приступи БА не поновлювались на протязі 2-х років катамнестичного спостереження. Дитина знаходилась на превентивному лікуванні інталом по декілька місяців кожен рік. Батьки почали висушувати, обробляти фунгіцидними розчинами підлогу, відновлювати та фарбува ти її. Відмічалось поступове зменшення рівня сенсибілізації. Скарифікаційні проби проведені через 3 місяці після першого курсу лікування в КШМ СШ відображалися таким чином: альтернарії (++), пеніциліума (++), мукор (++), аспергілус (-), кандіда (-), суміш домашньої плісняви (++), т. контроль (-), гістамін (+). , інші (-); після другого курсу лікування в КШМ СШ: альтернарії (+), пеніциліума (+), мукор (+), суміш домашньої плісняви (+), т. контроль (-), гістамін (+). інші (-), а після третього курсу лікування в КШМ СШ: альтернарії (±), пеніциліума (±), мукор (-), суміш домашньої плісняви (-), т.контроль (-), гістамін (±), інші (-). Приклад 3 Ефективність лікування ЦАР в умовах КШМ СШ ілюструється випискою з 112 форми та картки алергічне хворого хлопчика Л. Мирослава, 11 років. Діагноз. Цілорічний алергічний риніт. Дитина Л. Мирослав, народився від 1 вагітності. 1-х нормальних пологів. Ексудативнокатаральний діатез почався в 3 місяці після переведення на штучне вигодовування сумішшю "Малыш" та тривав на протязі 3-х років, загострювався на такі харчові продукти як: коров'яче молоко та цитрусові. Ніс сильніше закладає під час знаходження в квартирі та коли прибирає її від домашнього пилу. Як тільки дитина виходить на вулицю дихання через ніс покращується. В квартирі багато килимів, м'яких меблів та шаф, тобто різних колекторів пилу. З першого року життя до трьох років дитина декілька раз хворіла на ГРВІ, бронхіти, а в 11 21054 три роки перехворіла на вітряну віспу та продовжувала часто хворіти на ГРВІ, що, на думку батьків, в кінці кінців призвело до виникнення цілорічного риніту. Спадковість обтяжена - бабуся по лінії матері хворіла на бронхіальну астму. Скарифікаційними пробами виявлено сенсибілізацію до трьох серій домашнього пилу: домашній пил серія 027 (+++), серія 025 (++) та серія 026 (++), коров'яче молоко (±), т. контроль (-), гістамін (+). Після першого курсу КШМ СШ №25, який пройшла дитина у червні 1995 року, покращилось носове дихання та зменшився набряк слизової носа. Після другого курсу №25 КШМ СШ, який пройшла дитина в квітні 1996 році, відмічалося значне покращення прохідності носових шляхів на фоні запобіжної терапії інталом в краплях в ніс та зменшення колекторів пилу в квартирі. Потреба в десенсибілізуючих медикаментах відпала. Після третього курсу №25 КШМ СШ цілорічний риніт на протязі 2-х років катамнестичного спостереження не поновлювався. Дитина знаходилась на превентивному лікуванні інталом по декілька місяців кожен рік. Відмічалось поступове зменшення рівня сенсибілізації. Скарифікаційні проби проведені через 1 місяць після першого курсу лікування в КШМ СШ відображалися таким чином: домашній пил серія 027 (++), серія 025 (+), серія 026 (+), коров'яче молоко (±), т. контроль (-), гістамін (+); після другого курсу лікування в КШМ СШ: домашній пил серія 027 (+), серія 025 (±), 026 (±), коров'яче молоко (-), т. контроль (-), гістамін (±), а після третього курсу лікування в КШМ СШ: домашній пил серія 027 (±) та серія 025 (-), серія 026 (±), коровяче молоко (-), т. контроль (), гістамін (-) Спосіб дозволяє покращити ефективність терапії в умовах КШМ СШ БАЛП, БАСТП та ЦАР на Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 12 фоні базисної терапії за рахунок зменшення рівня сенсибілізації до причинно-вагомих алергенів та проведення профілактичних заходів з елімінації алергенів. Література: 1) Данко А.И., Варга М.В., Рянеская А.С., Виштал Н.М. Лечение бронхиальной астмы в условиях микроклимата соляных шахт. // Doctor. - 2003. - №6. - С.31-33. 2) Імуноторопні механізми дії соляних ша хт в лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму / Е.І. Юліш, О.Е. Чернишова, С.М. Максимова та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.85. 3) Корицька І.В. Ефективність алерговакцинації у поєднанні з фармакопрепаратами у хворих на алергічний риніт. // Журнал вушних хвороб, носа і горла. - 2001. - додаток №3. - С.211. 4) Лемко І.С. Сучасні підходи до реабілітації хворих на бронхіальну астму. // Астма та алергія. 2002. - №2. - С.42-46. 5) Мальцева О.Б., Гомонай М.В., Міляєва М.В. Січка А.С. Особливості лікування хворих бронхіальною астмою в умовах штучного мікроклімату. // Матеріали 1-го з'їзду алергологів України. Київ. 3-5 квітня 2002. С.102. 6) Монія С.О., Шульга Д.І., Томашевський Б.Ф. Використання високодисперсного аерозолю натрію хлориду в кімнатах штучного мікроклімату при бронхіальній астмі і повторних ГРВІ у дітей. // Матеріали I-го з'їзду алергологів України. Київ. 3-5 квітня 2002. С.109. 7) Пухлик Б.М., Корицкая И.В., и др. Пероральная специфическая иммунотерапия аллергических заболеваний. // Астма та алергія. - 2005. - №1. - С.24-29. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601