Спосіб лікування хворих на цілорічний алергічний риніт з грибковою сенсибілізацією

Спосіб лікування хворих на цілорічний алергічний риніт, що включає специфічну імунотерапію 3 54962 компонент комплексного лікування пацієнтів, що страждають на АР, забезпечує стійкий ефект, оскільки в організмі хворих зменшується джерело грибкових алергенів. Завдяки протигрибковій терапії це джерело значною мірою придушується. Спосіб виконують наступним чином. Хворому на цілорічний АР з грибковою сенсибілізацією призначають специфічну імунотерапію алергенами та фармакотерапію. Додатково призначають протигрибковий препарат під контролем ефективності терапії за рівнем пептидів середньої молекулярної маси (ПСМ), лімфоцитотоксичністю (ЛЦТ), рівнями циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та імуноглобуліну Е (IgE). Лікування продовжують до нормалізації рівнів ПСМ, ЦІК, IgE та ЛЦТ. Терапевтичний комплекс повторюють в разі необхідності. Ефективність способу доказана експериментально. Було обстежено 103 пацієнта з діагнозом цілорічного алергічного риніту із сенсибілізацією до грибкових і побутових алергенів, у віці від 18 до 68 років. Діагноз ставився на підставі клінічного, алергологічного обстежень (внутрішньошкірні проби на різні грибкові алергени, прик-тести на ряд побутових алергенів, дослідження загального IgE). Для досліджень відбиралися тільки ті хворі, у яких при посіві відокремлюваного порожнини носа на живильних середовищах був отриманий ріст пліснявої культури.. У 90 відібраних пацієнтів у посівах відокремлюваного з носа отриманий ріст грибів виду Aspergillus і в 15 - змішана грибкова флора виду Penicillium + Candida. У всіх хворих виявлені позитивні шкірні проби на ті чи інші грибкові і побутові алергени. Усі хворі були розподілені на 2 групи: контрольна група - 51 пацієнт, основна - 52 пацієнта. Хворі обох груп одержували антигістамінний препарат лоратадин по 1 таблетці (10мг) 1 раз у добу 15 днів, препарат із групи кромонів - кромогексал (натрію кромоглікат) у виді 2% назального спрею (по 4 інсуфляції на добу) 15 днів і специфічну імунотерапію побутовими алергенами, що продовжувалася 17 тижнів за схемою (див. Таблицю). Таблиця Розведення алергену 1:1 000 000 -//-//-//-//1:100 000 -//-//-//-//1:10 000 -//-//-//-//1:1 000 Обсяг розчину алергену 0,1мл 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 0,1мл 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 0,1мл 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 0,1мл Доза в Кратність PNU прийому 0,01 Щодня 0,02 -//0,04 -//0,06 -//0,08 -//0,1 -//0,2 -//0,4 -//0,6 -//0,8 -//1 -//2 -//4 -//6 -//8 -//10 -// 4 -//-//-//-// 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 20 40 60 80 1:100 0,1мл 100 -//-//-//-// 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 200 400 600 800 1:10 0,1мл 1000 -//-//-//-// 0,2мл 0,4мл 0,6мл 0,8мл 2000 4000 6000 8000 -//-//-//-//Двічі на тиждень -//-//-//-//1 раз у два тижні -//-//-//-// Крім того, пацієнти основної групи одержували протигрибковий препарат інтракон (інтраконазол) по 1 таблетці (100мг) 1 раз у добу протягом 15 днів. Для контролю ефективності терапії були вибрані рівень ПСМ, ЛЦТ, рівень ЦІК і рівень IgE. Дослідження проводилися при надходженні, після проведення СІТ і через рік по закінченні лікування. Вихідний рівень ПСМ у хворих обох груп складав 0,308±0,033у.о. у контрольній групі і 0,316±0,033у.о. в основній групі (р>0,05). По закінченні лікування рівень ПСМ у контрольній групі 0,299±0,025у.о., а в основній вірогідно знизився до 0,287±0,023у.о. Через рік після лікування показник ПСМ у контрольній групі залишився практично на тому ж рівні 0,315±0,027, а в основній продовжував знижуватися і склав 0,281±0,028у.о. Динаміка лімфоцитотоксичності була наступною. На початку дослідження ЛЦТ склала відповідно 42,84±8,66% і 44,35±8,62% (р>0,05). Наприкінці лікування в контрольній групі ЛЦТ недостовірно знизилась до 40,25±9,4%, у той час як в основній вірогідно знизилася до 36,0±9,74%. Через рік після лікування в контрольній групі ЛЦТ виявилася вище вихідною 48,29±7,52%, а в основній ще знизилася і склала 33,60±7,58%. Вихідні рівні ЦІК складали відповідно 178,63±37,30 і 186,0±41,0у.о. (р>0,05). Після лікування рівень ЦІК складав відповідно 148,55±26,11 і 124,00±41,00. У процесі дослідження в контрольній групі рівень ЦІК вірогідно не змінювався 179,61±33,70, а в основній - неухильно знижувався до 111,00±28,00у.о. (р0,05. До кінця лікування відбулося зниження рівня IgE до 132,5±26,0 і 120,7±23,2МО/мл відповідно (р>0,05). У контрольній групі через рік після лікування рівень IgE підвищився до рівня 142,0±21,2МО/мл. У той же час у пацієнтів основної групи зниження рівня IgE виявилося стійким, через рік після лікування він практично не змінився 108,0±20,3МО/мл. Спосіб ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хвора К., 26 років, надійшла у лікарню зі скаргами на постійне порушення носового дихання, приступи чхання, сверблячку в носі, погі 5 54962 ршення нюху, головний біль. Страждає алергічним ринітом більш 5 років. Об'єктивно в порожнині носа - слизувате відокремлюване, слизова оболонка гіперемована з ціанотичним відтінком, набряк. У мазках з носа на еозинофіли - 19.1% еозинофілів. Сахаринова проба - 31 хвилина, рН носового секрету 8,1. При виконанні прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів визначалася сенсибілізація до алергену з гриба Aspergillus mixt (серія F-As-1) і побутових алергенів серії 027-3U. Вміст імуноглобуліну Е - 158,5МО/мл. Показники ЦІК - 184,1у.о., пептиди середньої молекулярної маси -0,314у.о., лімфоцитотоксичність - 44,5%. Після встановлення діагнозу (цілорічний алергічний риніт із грибковою сенсибілізацією) хвора одержувала наступне лікування: курс специфічної імунотерапії ін'єкціями суміші побутових алергенів протягом 16,5 тижнів, антигістамінний препарат лоратадин по 1 таблетці 1 раз у добу і препарат із групи кромонів - кромогексал у виді 2% спрею. Контроль результатів лікування проводився після закінчення СІТ і через рік після закінчення СІТ. По закінченні СІТ у хворої К. мало місце значне поліпшення. Це виявлялося й у прояві захворювання й у результатах об'єктивного дослідження: значно покращилося носове дихання, не турбують приступи чхання, сверблячка в носі, значно відновився нюх, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизуватої порожнини носа регресував. У мазках з носа на еозинофіли - 7.0%. Сахаринова проба - 19 хвилин. Показники приктестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Вміст імуноглобуліну Е 110,7МО/мл. Показники ЦІК - 174,1у.о., пептиди середньої молекулярної маси - 0,301у.о., лімфоцитотоксичність - 40,25%. Однак, через рік після закінчення СІТ дане поліпшення виявилося не стійким. Вищевикладені показники практично досягай вихідних. З'явилися скарги на постійне порушення носового дихання, приступи чхання, сверблячку в носі, погіршився нюх. Об'єктивно в порожнині носа - знову з'явилося слизувате відокремлюване, набряк слизової оболонки порожнини носа. У мазках з носа на еозінофіли - 19.1%. Сахаринова проба - 31 хвилина. Однак, варто відзначити, що через рік після СІТ знизилась показники сенсибілізації при проведенні приктестов і внутрішньокірних алергологічних тестів. Приклад 2. Хвора М., 40 років, надійшла до лікарні зі скаргами на постійне порушення носового Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 дихання, приступи чхання, сверблячку в носі, погіршення нюху, головний біль. Об'єктивно в порожнині носа - слизувате відокремлюване, слизова оболонка гіперемована з ціанотичним відтінком, з набряком. З анамнезу відомо, що страждає алергічним ринітом більш 5 років. До лікування у мазках з носа на еозинофіли 19.6% еозинофілів. Сахаринова проба - 32 хвилини, рН носового секрету 8,1. При виконанні приктестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів визначалася сенсибілізація до алергену з гриба Aspergillus mixt. (серія F-As-1) і побутових алергенів 027-3\1. Вміст імуноглобуліну Е - 169,1МО/мл. Показники ЦІК - 186,0у.о., пептиди середньої молекулярної маси - 0,316у.о., лімфоцитотоксичність - 42,84%. Після встановлення діагнозу (цілорічний алергічний риніт із грибковою сенсибілізацією) хворій проводився курс специфічної імунотерапії ін'єкціями суміші побутових алергенів протягом 16,5 тижнів, призначався антигістамінний препарат лоратадин по 1 таблетці 1 раз у добу і препарат із групи кромонів - кромогексал у виді 2% спрею, також призначався протигрибковий препарат інтракон (інтраконазол) по 1 таблетці (100мг) 1 раз у добу протягом 15 днів. По закінченні СІТ у хворої М. мало місце поліпшення. Це виявлялося у прояві захворювання й у результатах об'єктивного дослідження: значно покращилося носове дихання, не турбують приступи чхання, сверблячка в носі, значно відновився нюх, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизуватої порожнини носа регресував. У мазках з носа на еозинофіли - 7,4% еозинофілів. Сахаринова проба - 21 хвилина. Показники прик-тестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Вміст імуноглобуліну і Е 120,1МО/мл. Показники ЦІК - 124,0у.о., пептиди середньої молекулярної маси - 0,287у.о., лімфоцитотоксичність - 36,0%. Через рік після закінчення СІТ дане поліпшення виявилося більш стійким. Вищевикладені показники практично не змінилися. Хвора відзначала практично вільне носове дихання, не турбують приступи чхання, сверблячка в носі, нюх збережений, головний біль не турбує. Об'єктивно в порожнині носа - відокремлюваного немає, набряк слизової оболонки порожнини носа регресував. У мазках з носа на еозинофіли - 7,3% еозинофілів. Сахаринова проба - 22 хвилини. Показники приктестів і внутрішньошкірних алергологічних тестів практично не змінилися. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601