Спосіб оцінки гемоваскулярних порушень та відбору осіб з високим ризиком атеротромбозу
Номер патенту: 56240
Опубліковано: 10.01.2011
Автори: Бондарь Тетяна Миколаївна, Запровальна Ольга Євгеніївна, Рябуха Владислав Валерійович, Волков Володимир Іванович
Формула / Реферат
Спосіб оцінки гемоваскулярних порушень та відбору осіб з високим ризиком атеротромбозу, у якому проводять біохімічні дослідження крові та визначають оціночний критерій гемоваскулярних порушень, який відрізняється тим, що як критерій, що характеризує морфофункціональний стан тромбоцитів, у цільній крові визначають на автоматичному гематологічному аналізаторі середній об'єм тромбоцитів (СОТ), при цьому встановлюють його нормативне значення і, якщо, у порівнянні зі встановленою нормою, значення СОТ підвищене не менш ніж на 15 %, свідчать про наявність гемоваскулярних порушень та високий ризик атеротромбозу у хворих на серцево-судинні захворювання, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця.
Текст
Спосіб оцінки гемоваскулярних порушень та відбору осіб з високим ризиком атеротромбозу, у якому проводять біохімічні дослідження крові та 3 росклеротичного ураження на мезентеріальний судинний басейн. Недоліком способу є те, що він багатофакторний, спирається на мануальне виконання досліджень, що робить такий аналіз непіддатним контролю якості, та суттєво обмежує діагностичні можливості. Висока трудомісткість, потреба у наявності висококваліфікованого персоналу не дозволяє широко використовувати його у клінічній практиці. Відомий спосіб оцінки гемоваскулярних порушень у хворих на ІХС шляхом оцінки змін показників згортувальної (активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу і тромбінового часу - за стандартними коагулогічними методиками на кульковому коагулометрі; концентрації фібриногену шляхом фотометричного визначення швидкості преципітації фібрину під дією рептилази), антизгортувальної (антитромбін III та протеїн С) та фібринолітичної (фібринолітична активність за часом еуглобулінового індексу - плазміноген і Хагеман-залежний фібриноліз) систем (див. Барна О.М. Стан системи гемостазу в жінок з ішемічною хворобою серця // УТЖ.-2006.№ 1.-С. 48-52). Спосіб є більш ефективним, що обумовлено використанням, поряд з мануальними, автоматизованих досліджень (коагулогічний аналізатор), але недоліком залишається висока трудомісткість внаслідок визначення багатьох параметрів, що не дозволяє широко використовувати його у клінічній практиці. Відомий спосіб оцінки гемоваскулярних порушень у пацієнтів із серцево-судинною патологією шляхом визначення індукованої агрегації тромбоцитів фотометричним методом (див. Амосова К.М., Нетяженко Н.В., Мішаеич Г.І. Порівняльна оцінка агрегації тромбоцитів із різними індукторами з метою виявлення біохімічної аспіринорезистентності у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST // Серце і судини.-2010.-№ 1.-С. 46-53), який є найближчим аналогом і обраний у якості прототипу. Суть прототипу. Для оцінки індукованої агрегації тромбоцитів досліджують збагачену тромбоцитами цитратну плазму крові хворих (1,0 мл 3,8% цитрат натрію на 9 мл цільної крові). У якості індукторів використовують: АДФ, адреналін, колаген, тромбін, арахідонову кислоту. Індуковану агрегаційну активність тромбоцитів оцінюють на агрегометрі за зміною оптичної щільності плазми, багатої тромбоцитами, до та після агрегації цих клітин (Е1 та Е2 відповідно) і порівнюють з різницею оптичної щільності багатої і бідної тромбоцитами плазми (Е1 та Ебідн відповідно). У якості оціночного критерію, що найбільш повно відображає функціональний стан тромбоцитів, розраховують величину сумарного індексу агрегації тромбоцитів (СІАТ) за відомою формулою: СІАТ, % = ((Е1-Е2)/(Еі-Ебідн.)) х 100 %. За підвищенням кількісного значення СІАТ 70 % при використанні у якості індуктора АДФ; > 40 % при використанні у якості індуктора адреналіну; 30 % при використанні ристоцетину та 20 % при використанні арахідонової кислоти при наявності серцево-судинного захворювання або на 56240 4 тлі антитромбоцитарної терапії судять про порушення гемостазу у хворих та високий ризик тромбоутворення. Недоліком прототипу є те, що, незважаючи на високу наукову цінність, він не є стандартизованим. Метод складний, вимагає наявності агрегометра та висококваліфікованого персоналу, що не дозволяє використовувати його широко у клінічній практиці. Задача корисної моделі - розробити такий спосіб оцінки, у якому вибір мінімально оптимальної кількості біохімічних показників із збереженням інформативності та специфічності досліджень дозволить спростити та оптимізувати процес оцінки гемоваскулярних порушень при серцево-судинних захворюваннях, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця. Задача вирішується шляхом удосконалення відомого способу оцінки, у якому проводять біохімічні дослідження крові та визначають оціночний критерій гемоваскулярних порушень. Ознаки, що відрізняють корисну модель від прототипу, є такі: - у якості критерію, що характеризує морфофункціональний стан тромбоцитів, у цільній крові визначають на автоматичному гематологічному аналізаторі середній об'єм тромбоцитів (СОТ); - встановлюють його нормативне значення; - і якщо, у порівнянні з встановленою нормою, значення СОТ підвищене не менш, ніж на 15 %, свідчать про наявність гемоваскулярних порушень та високий ризик атеротромбозу у хворих на серцево-судинні захворювання, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця. Вибір та кількісна оцінка (за власними даними оригінальних досліджень) показника СОТ дозволить простим, відтворюваним та широко доступним у клінічній практиці методом виявляти осіб, хворих на ІХС, з гемоваскулярними порушеннями та високим ризиком атеротромбозу і розширити сферу застосування для скринінгу великих груп обстежуваних осіб. Доцільність вибору показника СОТ у якості оціночного критерію обумовлена відомими даними літератури про можливість використання СОТ у якості індикатора функціональної активності тромбоцитів (Park Y., Schoene N., Harris W. Mean platelet volume as an indicator of platelet activation: methodological issues // Platelets.- 2002.-V. 13 (5-6).P. 301-306), незалежного фактору кардіоваскулярного ризику (Vizioli L, Muscari S., Muscari A. The relationship of mean platelet volume with the risk and prognosis of cardiovascular diseases // Int. J. Clin. Pract.- 2009.-V. 63 (10).-Р. 1509-1515: De Luca G, Santagostino M, Secco GG, et al. Mean platelet volume and the extent of coronary artery disease: results from a large prospective study // Atherosclerosis.- 2009.-V.206(1 ).-P.292-297). Встановлений зв'язок цього показника з функціональним станом ендотелію судин у хворих із серцевосудинними захворюваннями (Vizioli L, Muscari S., Muscari A. The relationship of mean platelet volume with the risk and prognosis of cardiovascular diseases // Int. J. Clin. Pract- 2009.-V. 63 (10).-P. 1509-1515). 5 Ступінь відтворюванності результатів при використанні корисної моделі - 95 %. Дослідження за запропонованою корисною моделлю були проведені у відділі атеросклерозу та ішемічної хвороби серця ДУ „Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України". Обстежено 277 хворих (66 % чоловіків і 34 % жінок у віці від 45 до 74 років (середній вік 59,5± 0,64 років) з серцевосудинними захворюваннями, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця. Серед них виявлено 87 хворих на ІХС зі стабільною стенокардією напруження 2-4 класу з наявністю гемоваскулярних порушень та високим ризиком атеротромбозу. Математичну обробку даних здійснено на персональному комп'ютері з використанням статичної програми „Statistica". Вірогідність різниць оцінювали за критерієм t-Ст’юдента. Взаємозв'язок між показниками встановлювали за коефіцієнтом кореляції Пірсона. Запропоновану корисну модель здійснюють таким чином: Для оцінки гемоваскулярних порушень та відбору осіб з високим ризиком атеротромбозу серед хворих з серцево-судинними захворюваннями, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця, проводять біохімічні дослідження крові та визначають оціночний критерій гемоваскулярних порушень. Згідно корисної моделі у якості критерію, що характеризує морфофункціональний стан тромбоцитів, визначають у цільній крові на автоматичному гематологічному аналізаторі середній об'єм тромбоцитів (СОТ). Забір крові в об'ємі 1,5 мл здійснюють у пластикову пробірку типу „епендорф", у яку попередньо додають 1 краплю насиченого розчину ЕДТА. Стабілізовану кров з ЕДТА перемішують перед відбором у прийомний канал автоматичного гематологічного аналізатора. Вимірювання СОТ здійснюють на аналізаторі гематологічному MS4 (MELET SCHOESING Laboratories, Франція) кодуктометричним методом. Тривалість одного аналізу 2 хвилини. Результат вимірювання виражають у фемтолітрах (фл) (див. Киселевский Ю., Борец В., Костоусов В. и др.. Аналитические и диагностические аспекты практической коагулогии. Методические рекомендации.-Гродно, 1997.80 с.). При цьому попередньо встановлюють нормативне значення СОТ (результати власних досліджень) (8,0 0,43) фл, діапазон коливання величини від 6,5 до 9,5 фл. І якщо, у порівнянні зі встановленою нормою, значення СОТ підвищене не менш, ніж на 15 %, свідчать про наявність гемоваскулярних порушень та високий ризик атеротромбозу у хворих на серцево-судинні захворювання, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця. Приклад 1 Хворий Р., 47 років, був обстежений амбулаторно (амбулаторна карта № 553 ). На підставі: скарг (стискаючі болі за грудиною, що виникають при значному навантаженні (підйом на 3-й поверх, прискорена ходьба 500 метрів), що проходять самостійно при зупиненні навантаження; даних тре 56240 6 дміл-тесту («позитивна» проба, II функціональний клас) встановлено діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруження, ІІ функціональний клас. СН І ст, зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Гіпертонічна хвороба II ст., II ступеня, ризик 4 (дуже високий). Хворий постійно приймав ( -блокатор (бісопролол), аспірин (кардіомагніл) 75 мг за добу. Згідно корисної моделі для оцінки гемоваскулярних порушень у хворого визначають у цільній крові морфофункціональний стан тромбоцитів за показником середнього об'єму тромбоцитів (СОТ). Визначений СОТ становить 8,3 фл. Цей результат знаходиться у межах нормальних значень (8,0 ± 0,43 фл), що свідчить про низький ризик атеротромбозу. Хворому були надані рекомендації про продовження терапії у попередньому режимі. Приклад 2 Пацієнт Р., 59 років був госпіталізований у стаціонар (історія хвороби № 1455). На підставі скарг (стискаючі болі за грудиною, що виникають при будь-якому навантаженні (ходьба до 5-10 метрів), що проходять самостійно при зупиненні навантаження); даних анамнезу (перенесений інфаркт міокарду) встановлений діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруження, IV функціональний клас. Постінфарктний (2004) кардіосклероз. Блокада лівої ніжки п.Гіса. Гіпертонічна хвороба III ст.. Ill ступеня, ризик 4 (дуже високий). СН ІІ-А ст., Ill функціональний клас, зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Хворому індивідуально була підібрана терапія: -блокатор (карведілол), нітрати, сечогінні, інгібітори АПФ, статини. У якості антиагреганту призначений аспірин (кардіомагніл) у дозі 75 мг/добу. Згідно корисної моделі для оцінки гемоваскулярних порушень у хворого визначають у цільній крові морфофункціональний стан тромбоцитів за показником середнього об'єму тромбоцитів (СОТ). Визначений СОТ становить 10,6 фл, що перевищує встановлену норму (8,0±0,43 фл) на 32,5 % та свідчить про високий ризик атеротромбозу у хворого. У даному випадку антитромбоцитарна терапія з призначенням тільки аспірину не є ефективною. З огляду на це хворому додатково призначають клопідогрель в дозі 75 мг на добу. Через 10 діб прийому „подвійної" терапії здійснюють контроль за її ефективністю шляхом повторного визначення СОТ, значення якого становить 7,8 фл, що знаходиться у межах нормальних значень Антитромбоцитарну терапію, що проводять, визнають як ефективну та хворому надають рекомендації про продовження „подвійної" терапії. Загальні висновки: у наведених клінічних прикладах підтверджується, що використання показника морфофункціонального стану тромбоцитів СОТ у якості оціночного критерію дозволяє швидким та простим способом одержати вірогідні результати оцінки порушень тромбоцитарного гемостазу у хворих та здійснювати контроль ефективності призначеної антитромбоцитарної терапії. Технічний результат. Використання корисної моделі, у порівнянні з прототипом, дозволить про 7 56240 стим, відтворюваним та широко доступним у клінічній практиці методом виявляти осіб з гемоваскулярними порушеннями та високим ризиком атеротромбозу серед хворих з серцево-судинними захворюваннями, що обумовлені атеросклерозом, Комп’ютерна верстка В. Мацело 8 зокрема ішемічною хворобою серця. Додатковою перевагою є можливість використання цього способу для скринінгу великих груп обстежуваних осіб. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for evaluation of hemo-vascular disorders and selection of persons with high risk of atherothrombosis
Автори англійськоюVolkov Volodymyr Ivanovych, Zaprovalna Olha Yevhenivna, Bondar Tetiana Mykolaivna, Riabukha Vladyslav Valeriiovych
Назва патенту російськоюСпособ оценки гемоваскулярных нарушений и отбора лиц с высоким риском атеротромбоза
Автори російськоюВолков Владимир Иванович, Запровальная Ольга Евгениевна, Бондарь Татьяна Николаевна, Рябуха Владислав Валерьевич
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/48, G01N 33/49
Мітки: порушень, атеротромбозу, ризиком, гемоваскулярних, відбору, оцінки, осіб, високим, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-56240-sposib-ocinki-gemovaskulyarnikh-porushen-ta-vidboru-osib-z-visokim-rizikom-aterotrombozu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки гемоваскулярних порушень та відбору осіб з високим ризиком атеротромбозу</a>