Спосіб оцінки ефективності регенерації травмованого периферійного нерва під впливом біофлавоноїдів на ранніх етапах (в експерименті)

Спосіб оцінки ефективності регенерації травмованого периферійного нерва під впливом біофлавоноїдів на ранніх етапах (в експерименті), що включає дослідження нервових тканин, який відрізняється тим, що після відтворення стандартної 3 57217 кровоносних судин, а також зниженню розвитку фіброзу у травмованому нерві оцінюють ефективність регенерації травмованого периферійного нерва під впливом біофлавоноїдів на ранніх етапах. 4 Спосіб здійснюється наступним чином: Досліди проведені на 47 білих щурах (самках) масою тіла 180-250 г. Тварини були розподілені на 5 груп. Опис груп наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Розподіл тварин по групах залежно від періоду змісту Група 1 2 3 4 5 Препарат Контроль (n=7) Корвітин + Ліпін (n=10) Корвітин + Ліпін (n=10) Ліпофлавон (n=10) Ліпофлавон (n=10) Повну аксотомію сідничного нерва експериментальних тварин відтворювали у наступному порядку: виробляли оперативний доступ до правого сідничного нерва, останній мобілізували і перерізали на рівні середини стегнової кістки щурів. Проксимальний і дистальний кінці нерва зшивали епіневральним швом ниткою "Ethicon" (Шотландія) 10/0 на атравматичній голці, залишаючи діастаз розміром 1 мм. Проксимальний відділ нерва на відстані 3-5 мм від області травмування роздроблювали за допомогою пінцета. Рану зашивали наглухо. Препарати вводили параневрально протягом десяти днів після травми. Ліпофлавон ("Біолік", Харків) вводили в дозі 0,1 мг/кг, Ліпін ("Біолік", Харків) - 0,1 мг/кг, Корвітин ("Борщагівський хімікофармацевтичний завод", Київ) - 0,2 мг/кг. Через 3 та 6 тижнів у тварин робили забір матеріалу для подальшого ультраструктурного дослідження. Для гістологічного дослідження нерви фіксували протягом доби в 10% нейтральному формаліні. Виготовляли зрізи на кріотоме і імпрегновали в азотнокисле срібло [8]. Для вивчення фармакологічного ефекту досліджуваних препаратів використовували морфометричні показники: щільність нервових волокон і кут їх відхилення від осі травмованого нерва. Експериментальні дослідження на тваринах проводили з урахуванням вимог Guide of the care and use of laboratory animals (1996). Вплив комбінованої дії ліпіну з корвітином на посттравматичне відновлення нерва. Через 3 тижні після операції спостерігали поліморфний характер процесів регенерації структурних елементів пошкодженого нерва. У всіх відділах встановлено наявність нервових волокон, але їх кількість і особливості розташування в окремих зонах істотно відрізнялися. У проксимальному відділі характер розподілу нервових волокон істотно не відрізнявся від контрольних. Але нервові волокна були гіперімпрегновані, зазначено проліферацію шванівських клітин і формування нових аксонів. Щільність нервових волокон при травмуванні нерва зменшується, при цьому збільшується їх кут відхилення від осі пошкодженого нерва (Табл.2, 3). Нервові волокна поблизу епіневрія часто мали ампульноподібні розширення аксонів, зустрічалися спіралі Перрончіто. У зоні шва волокна були розташовані поблизу поверхні регенераційної невроми, формуючи окремі кластери, огинаючи зону Період відновлення 3 тижні 6 тижнів 3 тижні 6 тижнів шва. У більшості тварин в зоні шва формується сполучнотканинний рубець, в якому також були присутні спіралі Перрончіто. У дистальному відділі нервові волокна мають звивистий вигляд і орієнтовані дифузно. Навколо волокон відзначено активну проліферацію шванівських клітин і фібробластів. Зустрічали рекурентні нервові волокна. Таким чином, на ранніх етапах (3 тижні) після травми Ліпін з Корвітином сприяють регенерації нервових волокон в дистальний відділ. Формування сполучнотканинних рубців ускладнює ці процеси, про що свідчить утворення спіралей Перрончіто та рекурентних волокон. Також відзначені ознаки розвитку запального процесу. Через 6 тижнів після травми спостерігали поліморфний характер процесів регенерації структурних елементів пошкодженого нерва. У проксимальному відділі зустрічаються додаткові групи нервових волокон, які мають тонкий і часто звивистий вигляд. Щільність їх розташування відновлюється до контрольних значень, але кут відхилення нервових волокон від осі нерва збільшений (Табл.2, 3). У більшості нервових волокон присутня шванівська оболонка, але її товщина не рівномірна. Також зазначено проліферацію фібробластів і утворення кровоносних судин. У зоні шва нервові волокна мають різноспрямовану орієнтацію, що обумовлено наявністю груп сполучнотканинних рубців. Нервові волокна в таких зонах зупиняються в регенерації, про що свідчить їх гіперімпренація і формування спіралей Перрончіто з ампульноподібними розширеннями аксонів. Поблизу епіневрія зазначено безліч кровоносних судин різного діаметра. Дистальний відділ на 6-му тижні після травмування представлений декількома тяжами нервових волокон, які гіпоімпрегновані і орієнтовані дифузно. Щільність волокон на 6-му тижні відновлення істотно зросла в порівнянні з попереднім періодом. При цьому кут відхилення нервових волокон від осі нерва не змінився (Табл.2, 3). Між ними як і раніше триває проліферація шванівських клітин. Зустрічаються поодинокі дегранульовані тканинні базофіли. Таким чином, на 6 тижні відновного періоду тривають регенераційні процеси в травмованому нерві. У проксимальному відділі завершується мієлінізація новостворених нервових волокон, а в дистальному - волокна формують окремі великі 5 57217 тяжі. При цьому формування сполучнотканинних рубців і запальні реакції тривають. Вплив Ліпофлавону на посттравматичний відновлення нерва. Під впливом Ліпофлавону особливості морфологічних змін на 3 тижні після травми мали трохи інший характер. Макроскопічно всі відділи травмованого нерва, як і попередніх груп, чітко розрізнялися. У проксимальному відділі нервові волокна істотно не відрізнялися від контрольних, і характеризувалися різною товщиною мієлінових оболонок. Нервові волокна були гіперімпрегновані, навколо них зустрічаються активні шванівські клітини і колби зростання. Щільність їх розташування не відрізняється від контрольних значень. Але кут відхилення нервових волокон значно збільшився (Табл.2, 3). Зустрічалися групи кровоносних судин. Вони часто формують сплетення та анастомози, безліч посудин проростає в зоні травми. Ампульноподібні розширення аксонів зустрічаються лише у деяких нервових волокон, розташованих поблизу епіневрія. У зоні шва нервові волокна були розташовані як на поверхні регенераційної невроми, так і в її товщі, просіка її наскрізь. Такий характер регенерації в області шва обумовлений зниженням розвитку сполучнотканинних рубців. У результаті цього кількість регенерованих волокон в дистальному відділі збільшилася. Щільність волокон достовірно збільшилася в порівнянні з групою тварин, які отримували Ліпін з Корвітин. При цьому характеристика відхилення нервових волокон мала інший характер. Кут волокон значно знизився, що може свідчити про безперешкодний проростанні 6 нервових волокон в дистальний нерв. Таким чином, на ранніх етапах (3 тижні) після травми, Ліпофлавон в більшій мірі сприяв регенерації нервових волокон у травмованому нерві. В основі цього зниження розвитку фіброзу та активний ангіогенез. Через 6 тижнів після травми більшість нервових волокон у проксимальному відділі були мієлінізіровані. Відзначено незначне зменшення щільності нервових волокон. Але кут відхилення нервових волокон відповідає контрольним значенням (Табл.2, 3). Проліферація фібробластів і шванівських клітин відзначена лише в окремих зонах переходу проксимального відділу в зону шва. У зоні шва нервові волокна формують групи великих кластерів. Поблизу епіневрія зазначено безліч кровоносних судин різного діаметра. Дистальний відділ на 6 тижні після травмування представлений декількома тяжами, в яких нервові волокна гіпо- та гіперімпрегновані і орієнтовані вздовж осі нерва. Між ними присутні активні шванівські клітини. Щільність волокон на 6 тижні відновлення достовірно збільшився у порівнянні з корвітин і Ліпіни, а кут відхилення нервових волокон мав подібну тенденцію. Таким чином, на 6-му тижні відновного періоду під дією Ліпофлавону продовжують розвиватися процеси, описані на ранніх етапах відновлення. Нервові волокна активніше регенерують у дистальний відділ нерва вздовж судин, які відновлюються після травми. У дистальному відділі нервові волокна формують окремі великі тяжі. При цьому істотного формування сполучнотканинних рубців і розвитку запальних реакцій не відзначено. Таблиця 2 Зміна щільності розташування нервових волокон в нормі і при фармакокорекції на ранніх етапах відновлення. Група Контроль Корвітин + Ліпін (3 тиж.) Корвітин + Ліпін (6 тиж.) Ліпофлавон (3 тиж.) Ліпофлавон (6 тиж.) Проксимальний відділ 9250,68±385,365 а 10132,59±385,38 10450,17±258,63 b 9471,04±211,51 а Зона травми 10505,05±346,77 8516,64±333,01 9669,64±671,68 8693,92±590,38 9175,56±485,13 Дистальний відділ 6024,43±200,67 а 8188,80±184,71 а 6948,04±460,74 а,b 9071,29±287,04 a,b а - достовірно по відношенню до контролю (р