Спосіб пересадки ока

Спосіб пересадки ока свині до людини, що включає хірургічне втручання, медичне лаборато 3 рює на задній стінці судинної оболонки світлочутливий шар - сітківку оболонку (сітківку) 5. Сітківка 5 складається із декількох шарів клітин - рецепторів різноманітних типів; вони виконують біологічну функцію (трансформацію) приймача світлового випромінювання через електромагнітне коливання. В передній частині ока за рогівкою 2 розташована прозора водяна маса 6, а за нею радужна оболонка 7. У різних людей радужна оболонка зафарбована природою по-різному, тому існує різний колір очей. В радужній оболонці 7 знаходиться круглий отвір (зіниця), де діаметр може бути змінним. Радужна оболонка 7 і зіниця виконують роль діафрагми, що регулює доступ світла всередину ока. За радужною оболонкою 7 розташований кристалик 8 - сформована природою, як двояко випукла біологічна лінза. Кристалик 8 охоплений кільцевим волокном 9, від якої залежить кривизна поверхні кристалика 8. Об'єм ока між кристаликом 8 та сітківкою 5 заповнені прозорим студено - утворюючою речовиною, яка має біологічну назву склоподібне тіло 10. Потрапляючи від освітленого об'єкту в око людини світлові промені проходять заломлення, потрапляючи через водянисту масу, кристалик 8 та склоподібне тіло 10. Показники заломлення водянистої маси 6 та склоподібного тіла 10 такі же, як у води. Мозок людини, його ДНК та клітини, білок, одержавши миттєво електромагнітний сигнал від ока через біологічну електронну систему 20 показують людині предмети, які мають певні розміри та кольори. Птахи та тварини можуть бачити ці природні об'єкти іншими, що залежить від їх розмірів та кількості клітин. Сітківка 5 ока людини, як м'язова - оптична система в районі жовтої плями забезпечує, що світло спочатку проникає через шар 11, що складається із нервових 4 клітин та волокон, після цього потрапляє на шар 12 світло - чутливих білків 13. Ці білки складаються із потовщених волокон 14 та тонких 15 (палички та колбочки). Камера спостереження (штучне око, Фіг.4) складається рухомого ока 16, що з'єднане з блоком 17 живлення від гальванічних елементів, електричного шнура 18, стандартно телевізора 19 або ноутбука, оснащеного стандартною електронною програмою (AVerTV Hybrid NanoExpress). Для медичного обстеження, до хірургічного втручання, сліпої людини, може застосовуватись інша стандартна електронна програма, яка перевіряє ліпіди, ліпази митохондрін, лізосоми, протеїнази, звертання крові та стан нервових 4 сполучень. Біологічна чутливість зору людини оцінюється клітинною спосібністю через ферменти сприймати об'ємні зображення об'єктів (штучних, природних, рідинних) в пропорційних кутових розмірах через відлік часу, відображеному у хвилинах. В темному приміщені очі людини нічого не бачать, але через 1-3 хвилини можна частково бачити окремі об'єкти. Цей процес проходить через включення потовщених волокон 14. Спосіб пересадки ока свині до людини, виконується хірургічним втручанням, через медичне лабораторне обстеження та застосу 57859 4 вання електронної програми, де виконується з'єднання нервових 4 клітин, кровоносних судин і кільцевого волокна ока свині до нервових 4 клітин, кровоносних судин і кільцевого волокна 9 головного мозку людини, подачу озону в операційну ділянку ока, герметизацію операційного поля та післяопераційну корекцію електромагнітного освітлення прооперованого ока 20. Чутливість зору людини залежить не від освітлення, а від відбивання освітлених променів від білкових клітин ока. В темноті зір людини значно зменшується із-за відсутності освітленості, а нервова 4 система мозку реагує тільки на електромагнітні коливання світла 20. Очний автоматизм спостерігається через кількість світла, що проникло до ока з допомогою рефлексу міліарного м'яза та зміни кривизни поверхні кристалика 8 для чіткості зображення. Кольори залежать від довжини хвиль та джерела освітлення. Людське око відображає еволюцію змін організму. Птахи, тварини, риби, комахи по різному бачать природні об'єкти. Сітківка 5 оболонки ока людини складається з дуже дрібних світлочутливих білків розміром меншим від 0,01 мм. Кожний білок є закінченням клітиною нерва 4, по якому світлове коливання передається в головний мозок людини (акомодація). Акомодація регулює окові людини бачити на відстані 15-20 см. У різних тварин та птахів ця акомодація є іншою. Головні визначення сучасної фізики про існуючі електромагнітні явища - електромагнітне поле. Воно є постійним, не залежним від часу, розпадається на два поля: електричне та магнітне, які не похожі між собою, але залежні окремо від часу. Людина не відчуває електромагнітних коливань іншими органами, крім ока. Виняток складає зір людини (очі), де коливання цих полів є в інтервалі від 4·1014 до 7,5·1016 Гц (світло). Якщо би цього не існувало, то людей також не існувало би на планеті Земля. Люди своє життя та діяльність сприймають тільки за допомогою зору. У людини відсутній орган на сприйняття електричного та магнітного полів, електричних, магнітних струмів, опору, ядерної радіації, хімічного отруєння. Біологічне життя людини та тварин побудовано так, що ці процеси не повинні торкатись клітинних процесів. Але наукова діяльність є частково руйнівною для тривалості життя. В птахів та риб, земних тварин відсутні такі органи. Але є очі, що за будовою мають біологічні схожі функції. Як можна дізнатись чи є магнітний струм, магнітний опір, який магнітний вплив на тривалість життя людей та захист їх від небезпечних вірусів, бактерій тощо. Тільки через електронні прилади та наукові дослідження, відкриття або повну відмову від них технологічно. Повернемось до електричного поля людини. Це поле можна створити технологічно та виміряти за допомогою плоского конденсатора, обкладинки якого мають + та - , де є величини зарядів, сила поля та опір, записати через вектори. Вони підпорядковані закону Кулона (сила взаємодії між двома зарядами обернено пропорційно квадрату відстані між ними). Заряд протона - додатній, а заряд 5 електрону - від'ємний. Конденсатором людини та свині є кожна біологічна клітина мозку, що створює єдиний біологічний центр очного керування через електромагнітне коливання світла вдень. Магнітне поле утворюється навколо провідника, по якому тече постійний електричний струм. Наука наголошує, що заряджена частинка спосібна випромінювати електромагнітні хвилі, але магнітні заряди відсутні. Але мікроскопічні джерела магнітного поля в природі планети Земля існують. Доказом цьому є головний винахід людства - компас, магнітна стрілка - вільно обертається на осі без прикладання будь - якої зовнішньої сили. Це засвідчує, що планета Земля має власне магнітне поле, магнітний струм та магнітний опір. Поле - це невизначена геометрично площа, яке можна записати через інтеграл. Струм - рух електронів, а для нашого експерименту - електромагнітне обертання стрілки компаса. Дія ока людини та свині подібна до дії магнітної стрілки. Природна будова електричного поля білків, що утворилось точковим зарядом, та структура магнітного поля, що виникає навколо тонкого провідника, по якому тече електричний струм, яке описали вчені до цього часу, абсолютно несхожі, відсутня будь-яка між ними аналогія. Ця теорія не вписується в будову вірусів, бактерій, мікроорганізмів та паличок в організмі людей, тварин, комах, птахів, в електронну будову води тощо. Біохімічні процеси в цих природних структурах проходять під дією світла Сонця (електромагнітних коливань), хімічних реакцій, розпаду в клітинах, з участю кисню (газу), який має магнітні властивості та викидами вуглекислого газу та мікробіологічних елементів води, що є в оці людини або свині. Всі ці складові: амінокислоти, білки, клітини, жири, ДНК, нервові клітини, тверді тканини, волокна, кров, сечовина, органи травлення, органи розмноження, очі, органи дихання, розміри головного мозку є у свиней, але відмінними є клітини головного мозку. Між головним мозком та оком є нервовий 4 зв'язок волокон 14 та 15, склоподібне тіло 10. Процес пересадки ока свині до незрячої людини проходить через медичне обстеження всіх 57859 6 біологічних складових будови ока людини та свіні (позиції 2-15 Фіг.1 та Фіг.2). Після сканування головного мозку людини, проведення аналізів стану крові, виконують підготовку очної ділянки людини до хірургічного втручання. Через хірургічне втручання для видалення ока людини, яке не піддається лікуванню, де пошкоджені зіниця, кристалик, сітківка нервові клітини, його видаляють. Хірургічне втручання проводиться з використанням мікроскопа та комп'ютерної програми для з'єднання нерва 4. Всі інші дії медичного персоналу спостерігаються за допомогою лазерної камери (штучне око - eye, Фіг.4) та електронної програми (AVerTV Hybrid NanoExpress), яка збільшує зображення в 500 разів та передає його на екран телевізора для контролю консиліуму медиків. Ділянку обробляють озоном для знешкодження вірусів, бактерій, мікроорганізмів, паличок та вставляють око свині, вшивають ділянки нервового 4 сполучення людини в ділянці ока. Закріпляють око свині та з'єднують кровоносні судини 3 судин до голови людини. Повторно обробляють озоном та герметизують прооперовану ділянку голови, накладають антивірусну пов'язку. Після надають медичне забезпечення через введення у судини озону та розчинів препаратів стандартного призначення для хірургічних операцій. Через шість годин виконують сканування прооперованої ділянки та її порівняння з стандартною комп'ютерною програмою про наявність змін в кровоносних ділянках 3 та нервові 4. Тривалість після операційного лікування прооперованого, визначається лікарем з дотримання процесу захисту від вірусів та бактерій. Перше обстеження виконують в темній кімнаті, в якій є червоне або зелене освітлення. Корекція зору проводиться після операційного відновлення зору людини через потреби в окулярах та електронного підсилення зорової системи, через підшкірне вшивання електричної батарейки терміном на 5-10 років експлуатації. Застосування запропонованого способу забезпечить повернення зору людям, які є незрячими від народження та не можуть себе повністю реалізувати. 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 57859 8 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601