Спосіб оцінки впливу нейропептидних засобів на регенерацію периферійного нерва щурів

Спосіб оцінки впливу нейропептидних засобів на регенерацію периферійного нерва щурів, що включає дослідження нервових тканин, який відрізняється тим, що після відтворення моделі травми периферійного нерва в центральному відрізку нервового стовбура з третьої доби щоденно внут 3 тидних (церебролізин та церебрал) засобів на регенерацію периферійного нерва. Спосіб здійснюється наступним чином: Експериментальні спостереження були проведені на 90 білих щурах вагою 150-200 г. Експериментальні тварини були розподілені на 3 групи: Перша група - 30 щурів, тваринам виконувався оперативний доступ до лівого сідничого нерва, після чого нерв у ділянці середньої третини перетинався, здійснювався гемостаз і рана зшивалась наглухо. Потім, через 10 днів у цих же тварин проводилося повторне оперативне втручання, яке полягало в тому, що знаходилися кінці пересіченого нерва, освіжалися і зшивалися епіневральним швом. Друга група - 30 щурів, яким була відтворена вищевказана модель травми периферійного нерва за умов застосування церебролізину, який вводили з третьої доби щоденно протягом 21 дня. Третя група - 30 щурів, яким була відтворена вищевказана модель травми периферійного нерва за умов застосування церебралу, який вводили з третьої доби щоденно на протязі трьох днів. В післяопераційному періоді тваринам першої групи внутрішньочеревинно вводили 0,9 % фізіологічний розчин, тваринам другої групи внутрішньоочеревинно вводили церебролізин в дозі 0,1 г/кг, а тваринам третьої групи вводили церебрал в дозі 0,1 г/кг. Матеріалом для дослідження були регенераційні невроми з прилеглими відрізками ушкодженого сідничного нерва через 3,6,12 тижнів після відтворення моделі травми периферійного нерва. Для світлооптичної мікроскопії матеріал фіксували у 10 %-му розчині формаліну, промивали та отримували зрізи на заморожуючому мікротомі, які потім імпрегнували азотнокислим сріблом за швидким методом імпрегнації азотнокислим сріблом елементів периферійної нервової системи (Коломійцев А.К. та співав., 1981). Для вивчення сполучної тканини препарати забарвлювали азур ІІеозином. Для аналізу результатів світлооптичної мікроскопії за допомогою морфометрії використовували комп'ютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та стандартну окулярну вставку. Були визначені таки показники: щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від поздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми. При статистичному аналізі морфометричних даних обчислювали середні значення величин,середню похибку. Порівняння отриманих результатів проводили за допомогою непараметричного критерію Манна-Вітні-Вілкоксона. Через 3 тижні після операції у тварин, яким була відтворена модель травми периферійного нерва в центральному відрізку нервового стовбура спостерігаються гіпо- та гіперімпрегнація. Разом з тим яскраво виражена хвилястість контуру, та набухання нервових волокон. Відмічається помірна розмежованість на фрагменти. В цей термін у ділянці травми вже є сформована неврома, в якій можна побачити поодинокі новоутворені нервові волокна. Значна частина осьових циліндрів пролягає косо, поперечно або 58524 4 рекурентно. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 43,2±2,5° (табл.). Разом з тим спостерігається неоднорідне розташування кровоносних судин. У периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва в цей час відмічається дуже мала кількість регенеруючих нервових волокон, які мають дрібний діаметр і розташовуються некомпактно. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 320±14,03/мм2. Через 3 тижні після операції у тварин, яким була відтворена модель травми периферійного нерва та застосовувався церебролізин, в центральній (проксимальній) частині травмованого нерва та в ділянці невроми відмічаються ті самі явища, що були описані в попередній групі тварин. У тварин цієї групи в невромі з'являється невелика кількість нервових волокон, які не мають повздовжнього направлення. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 37±0,9°, що статистично достовірно менше ніж в групі І (табл.). В цей термін у периферійному відділі спостерігаються тонкі нервові волокна, які вростаючи з регенераційної невроми, розподіляються відносно рівномірно. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 320±14,03/мм2, що статистично достовірно більше ніж в групі І (табл.). У тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми сідничного нерва та застосовувався церебрал, через 3 тижні після операції в центральному відділі травмованого нерва відмічається гіпо- та гіперімпрегнація. Спостерігається незначна рівномірна направленість нервових волокон, що суттєво відрізняється від попередніх груп. В невромі в цей період відмічається наявність невеликої кількості кровоносних судин та новоутворених нервових волокон. Більша частина з осьових циліндрів останніх пролягає від центрального відрізка до периферійного в поздовжньому напрямку, невелика частина має невпорядковане розташування. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 31,3±1,3°, що статистично достовірно менше ніж в групі II та у контролі (табл.). В дистальному відрізку периферійного нерва тварин цієї групи виявлені бюнгнерівські стрічки та в незначній кількості тонкі нервові волокна, які вростаючи з регенераційної невроми, розподіляються відносно рівномірно. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 1468±44,1/мм2, що статистично достовірно більше ніж в групі II та у контролі (табл.). Через 6 тижнів після операції у тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва в центральному відрізку нервового стовбура стають менш виразними зміни імпрегнаційних властивостей та хвилястість контуру волокон. Відмічається помірна розмежованість на фрагменти. В цей термін у ділянці травми вже є сформована неврома, в якій можна побачити більшу кількість новоутворених нервових волокон у порівнянні з попереднім строком. Осьові циліндри, 5 складаючись у пучки, прямують з центрального до периферійного відрізка, але, зустрічаючись з острівцями фіброзу оминають їх по периферії або змінюють свій прямолінійний хід. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 42,3±1,2° (табл.). У периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва в цей час виявляються в значній кількості регенеруючі нервові волокна, багато з яких мають більший діаметр в порівнянні з попереднім терміном. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 1468±44,1/мм2, що статистично достовірно більше ніж в попередньому строчці (табл.). Через 6 тижнів після операції у тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми та застосовувався церебролізин ознаки регенерації стають кращими, тобто новосформовані осьові циліндри мають більший діаметр, кут відхилення стає менший. В невромі відмічається зменшення клітинних елементів (фібробластів) Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 42,3±1,2°, що достовірно менше відносно попереднього строку і контролю (табл.). Периферійна ділянка травмованого нерва містить більше молодих нервових волокон, які мають тенденцію, до більш рівномірного розташування. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 3655±29,54/мм2, що статистично достовірно більше ніж в попередньому строчці та контролі (табл.). У тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва та застосовувався церебрал, через 6 тижнів після операції в центральному відділі трав 58524 6 мованого нерва відмічається відсутність розмежованості на фрагменти, контури волокон стають більш чіткими. В ділянці невроми, сполучна тканина розташовується острівками, кількість колагенових волокон стає меншим, у порівнянні з попередніми групами і розміщуються останні рівномірно. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 35±0,6°, що достовірно менше відносно групи II і контролю (табл.). В периферійному відрізку у цей час виявляються нервові волокна в більш значній кількості, вони мають сформовану мієлінову оболонку. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 3888±36,8/мм2, що статистично достовірно більше ніж в попередньому строчці, контролі та групі II (табл.). Через 12 тижнів після операції у тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва в центральному відділі ще зберігаються ознаки подразнення, що відзначається гіпо- та гіперімпрегнацією. В ділянці травми в цей період спостерігається регенераційна неврома, нервові волокна ще розташовуються косо, поперечно та рекурентна. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 40,01±1,2°, що достовірно менше відносно попереднього строку (табл.). У периферійному відділі значно зросла кількість нервових волокон порівняно з попереднім терміном, але поступаються кількістю нервовим волокнам центрального відрізка. Середнє значення щільності розподілу аксонів становить 7691±28/мм2, що статистично достовірно більше ніж в попередньому строчці (табл.). Таблиця Кількісні параметри регенерації сідничного нерва щура в різні терміни після травми Середній кут відхилення нервових волокон Щільність розподілу нервових волокон в перифевід повздовжньої осі нерва в невромі сідничрійному відділі сідничного нерва (1/мм2) М±m Групи ного нерва (в градусах) М±m 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів Група І 43,2±2,5 42,3±1,2 40,01±1,2а 320±14,03 3143±26,96а 7691±28а b bа bа b аb Група II 37±0,9 27,9±1,1 34,54±0,6 976±16,1 3655±29,54 7961±43,4аb bс аbс bс bс аbс Група III 31,3±1,3 35±0,6 26,5±0,9 1468±44,1 3888±36,8 9182±58,8аbс Різниця достовірна (р