Спосіб діагностики схильності до алергозів і тяжкості їх перебігу

Винахід відноситься до медицини, а саме, до діагностики алергічних захворювань і може бути використаний як один з інформативних методів для виявлення схильності організму до алергії, тяжкості перебігу алергозів, а також для тестування робітників, що вперше поступають на роботу та працюють в алергонебезпечних підприємствах, тобто профілактики алергозів. Відомий "Способ диагностики аллергии" (И.М. Воронцов, Е.С. Нишева и М.А. Кирилов, а.с. 1803873 МКИ G01N33/53, 1993, Бюл. №11, Госпатент СССР). Суть способу полягає у вимірі рівня імуноглобуліну Е у сироватці крові, а також у суміші свіжої і денатурованої сироватки. Якщо в другому випадку вміст IgЕ значимо не знижується, реєструють наявність алергії. Основні недоліки методу - він не дозволяє прогнозувати важкість перебігу захворювання, а також заздалегідь визначити здатність організму давати алергійні реакції при контакті з яким-небудь алергеном. Відомий "Способ диагностики отсроченой аллергической реакции" (Нишева М.А., И.М. Воронцов, Е.С. Кирилов, Н.Н. Каплин, а.с. 2008687 МКИ G01N 33/53, 1994, Бюл. №4, Комитет Российской Федерации по патентам и товарным знакам). Суть способу - у пробі гепаринізованої крові (дослід і контроль) вносять відповідно розчин інтерлейкіна-3 і просто розчинник, потім в обох випадках підраховують кількість базофілів і при зниженні їхньої кількості в досліді на 10% і більш прогнозують відстрочену алергічну реакцію. Метод забезпечує можливість виявлення in vitro специфічного до інтерлейкіну-3 імуноглобуліну Е у крові хворих, що дають відстрочені алергійні реакції. Недоліком методу є досить вузькі межі прогнозування - тільки у відношенні визначених алергенів. Найбільш близьким до заявленого винаходу, узятим як прототип, є повідомлення "Возможность прогнозирования аллергической патологии кожи у работающих в контакте с химическими аллергенами" (Матвеев Н.В., Сомов В.А., Шамин С.А. // Гигиена и санитария, — 1995, — №2, — С. 14-16.). Автори пропонують для прогнозування алергійної патології шкіри враховувати як показники, що відбивають стан організму - наявність чи відсутність мікозів, групу крові, артеріальний тиск, так і деякі показники імунітету кількість лімфоцитів і рівень імуноглобулінів класів А і М, - всього 8 показників, яким дається визначена бальна оцінка. Потім для кожного з показників, з урахуванням бальної оцінки, обчислюються діагностичні коефіцієнти по запропонованій авторами формулі: p' ДК = 5 lg p" де р' - частота з устрічальності показника в основній групі, p" - частота з устрічальності того ж показника в гр упі порівняння. Усі показники по цій формулі внесені в таблицю, де вони отримують позитивну і негативну оцінку. Для тих, що вперше поступають на роботу, відповідно до показників анамнезу, лабораторних досліджень, вибирається відповідне значення діагностичних коефіцієнтів (ДК) і у випадку позитивної їхньої суми робиться висновок про високу імовірність виникнення алергодерматозів. Недоліком запропонованого способу є відсутність системного підходу до факторів, що визначають важкість перебігу дерматозів та схильність до них. Крім того, запропонована схема може бути використана тільки для прогнозу шкірної патології. В основу цього винаходу поставлена задача створення інформативного способу визначення схильності організму до розвитку алергопатології при контакті з алергенами різної природи, а також прогнозування важкості перебігу алергозів, для чого за анкетою-опитувальником виявляється стан основних систем організму, узяти х у якості патогенетичних факторів, інтегральна оцінка яких дозволяє в остаточному підсумку судити як про схильність до розвитку алергозів, так і можливої важкості їхнього перебігу. Спосіб здійснюється таким чином. Кожній системі, включеній в список патогенетичних факторів, дається визначена бальна оцінка, потім виходячи із суми цих балів, обчислюється інтегральний бальний показник (ІБП), що розраховується за формулою: 0,2(n - 1) + A ІБП = ; 11 де: n - число виявлених патогенетичних факторів у хворого, (n-1) - одиниця віднімається, якщо кількість патогенетичних факторів 2 і більше; 0,2 - посилюючий коефіцієнт, визначений емпірично; А - сума балів по усім виявленим у хворого патогенетичним факторам; 11- число патогенетичних факторів, узятих у розробку в цілому; кількість балів по системах така: обтяжена спадковість (2 бали), стан центральної нервової системи (2 бали), легенів (до 5 балів), вегетативної нервової системи (1 бал), адаптації (1 бал), ендокринної (2 бали), імунної (3 бали), серцево-судинної (1 бал), обміну речовин (1 бал), шлунково-кишкового тракту (2 бали), шкіри і слизових (2 бали). За величиною показника ІБП визначається ступінь схильності організму до алергії, а також важкість перебігу алергійних захворювань, а саме: схильність до розвитку алергійних реакцій: 0-0,19 відсутність ризику 0,2-0,49 - низька імовірність ризику; 0,5-0,89 - ризик розвитку; 0,9 і вище - підвищена імовірність ризику. А також важкості перебігу алергозів - у хворих: 0,7-0,9 - легкий перебіг; 0,91-1,19 - перебіг алергозів середньої важкості; вище 1,2 - важкий перебіг алергозів. Можливість виявлення за ІБП ризику розвитку алергічних хвороб у працюючих в алергонебезпечних виробництвах досліджена на прикладі контингенту працюючих на хіміко-фармацевтичних підприємствах міста Харкова. Всі основні групи обстежених - це особи, що працюють у фармацевтичній промисловості і мають контакти з різними медикаментами у вигляді таблеток і розчинів, аерозолів, сировиною для їхнього виготовлення, різними хімікатами, розчинниками, паперовим пилом, типографськими фарбами, солідолом, графітовим змащенням, мінеральними оліями. Гігієнічні умови праці характерні для хіміко-фармацевтичних підприємств. Усього обстежено 208 осіб, з яких сформовано 4 групи: відсутність ризику, низька імовірність ризику, група ризику, гр упа підвищеного ризику щодо алергічних захворювань. Дані приведені в таблиці 1. Показник ІБП у залежності від наявності або відсутності схильності до алергозів за кількістю випадків розподілився таким чином: Таблиця 1 Розподіл показників ІБП у залежності від наявності або відсутності схильності до алергозів у працюючих в алергонебезпечних умовах праці Показники 1 ІБП Чисельність груп % виявлених алергозів виробничий стаж > 15 років, % Вік до 40 років, % відсутність ризику 2 0-0,19 107 чол. 1,9% (2 чол.) 5% 80% низька імовірність ризику 3 0,2-0,49 68 чол. 16,2% (11чол.) 32,8 % 20% група ризику 4 0,5-0,89 14 чол. 28,6 % (4 чол.) 90,0 % група підвищеного ризику 5 >0,9 19 чол. 57,9 % (11чол.) 11% 30% Усього з 208 обстежених виявлено 28 осіб з алергопатологією, тобто 13,5%, що розподілилися по групах не зовсім стандартно. При уважному аналізі структурного складу кожної з представлених груп видно, що ІБП збільшується з віком і стажем працюючих, аж до "групи ризику". Зокрема з таблиці випливає, що найбільш низькі значення ІБП характерні для молодих і малостажованих працюючих, що склали першу гр упу. В другій групі більше стажованих, а також осіб літнього віку. Лідирують за стажованістю і віком особи, що увійшли в третю групу. Це в основному люди з великим стажем роботи у віці після 40 років. Імовірно, цим і обумовлене збільшення числа випадків виявлення алергозів, що збільшується з віком і стажем працюючих, причому паралельно наростає і величина ІБП. Необхідно при цьому відзначити, що 15 років стажу на даному виробництві є критичним терміном, оскільки 90% осіб цієї групи ("групи ризику") мають тривалість стажу більш 15 років і високу імовірність ризику розвитку алергозів. На відміну від цього, гр упа "підвищеного ризику" специфічна за структурою і не є продовженням "групи ризику", оскільки до неї увійшли в основному молоді працюючі і значна частина з них - малостажовані. У цілому за цими показниками її правомірно поставити між першою і другою гр упами. Представлені дані дозволяють зробити висновок, що набір патогенетичних факторів у них, цілком імовірно, сформувався раніше і ризик, якому вони піддаються на робочих місцях, міг бути встановлений раніше, коли проявів алергії ще не було, чи навіть при вступі на роботу. Таким чином, високий ризик схильності до розвитку алергопатології може бути встановлений в осіб ще не працюючих в алергонебезпечних умовах праці, з іншого боку, цей ризик наростає в окремих осіб при збільшенні стажу, тобто контакту працюючих з алергенами. Наведені дані свідчать про специфічність і правомірність способу, що заявляється. Сказане підтверджується і на конкретних прикладах. Приклад 1. Обстежена Я.П.Н., історія хвороби №153, жінка 1969 року народження, робітник дослідного заводу, на робочому місці присутні токсично-хімічні речовини, багато з яких - алергени, ліки, стаж роботи 17 років, дозувальниця. За анкетою-опитувальником не було виявлено наявності яких-небудь патогенетичних факторів. У результаті при підрахунку інтегрального бального показника його величина дорівнювала 0: 0,2( 0) + 0 0 ІПБ = = =0 11 11 При медичному огляді фахівця-алерголога в обстеженої не виявлено яких-небудь ознак прояву алергозів, у тому числі анамнез її не був обтяжений у минулому. Висновок лікаря - "Практично здорова". Це погоджується з підрахованим до того ІБП, підтверджує відсутність схильності до алергії, а також дозволяє зробити висновок, що обстежувана може працювати в алергонебезпечних умовах виробництва в даний час і в майбутньому, змінювати ділянки роботи, вільно контактувати з різними типами алергенів. Приклад 2. Обстежена П.О.Я., історія хвороби №73, жінка, 34 роки, робітник дослідного заводу, на робочому місці присутні токсично-хімічні речовини, багато які з них є алергенами, ліками. Стаж роботи 14 років, дозувальниця. За анкетою-опитувальником виявлені такі патогенетичні фактори: 1. патологія імунної системи - 3 бали; 2. показники по стану шкіри і слизових - 2 бали; 3. порушення в ЦНС - 2 бали; 4. порушення з боку вегетативної нервової системи - 1 бал; 5. порушення з боку ЖКТ - 2 бали; 6. порушення адаптації - 1 бал. Усього виявлено 6 патогенетичних факторів (3+2+2+1+2+1=11), отже, за формулою: 0,2(6 - 1) + 11 12 ІПБ = = = 11 , 11 11 Таким чином, у даному випадку, ІБП відповідає рангу "підвищеного ризику" і в обстеженої можуть бути прояви алергійних реакцій як у даний час, так і в наступні періоди роботи на підприємстві. Підтвердженням сказаного є висновок фахівця-алерголога, яким був установлений діагноз "алергійний дерматит". Діагностична значимість ІБП у хворих із встановленим алергологічним діагнозом при високих величинах, які порівнюються з тяжкими проявами алергічних хвороб, таких як бронхіальна астма, а також інших хвороб, наведена в таблиці 2. З цією метою обстежено 91 особа, хворі клініки у віці від 23 до 69 років, що знаходяться в контакті з професійними шкідливостями на протязі від 5 до 20 років і більше. В основному це працюючі машинобудівної промисловості, де на робочих місцях присутні аерозолі кварцвміщуючого пилу з домішкою алергенів-металів (нікель, хром, кобальт). Дані аналізу представлені в таблиці 2. Таблиця 2 Розподіл показників ІБП у залежності від важкості перебігу алергічних хвороб серед обстежених хворих клініки Групи хворих Легкий перебіг 1 Бальна оцінка (ІБП) Кількість людей у гр упі стаж роботи більш 10 років Вік після 40 років 2 0,7-0,9 38 чол. (41,8%) 92,0 % 84,0 % Важкість перебігу алергозів Середня важкість перебігу 3 0,91-1,19 31чол. (34,06%) 90,6 % 97,3 % Важкий перебіг 4 1,2 і вище 22 чол. (24,18%) 95,5 % 91,2% Як випливає з таблиці 2, прийнятий до обстеження контингент мав різну градацію ІБП, причому найбільша кількість хворих мала легкий і середній перебіг захворювання. Четверта частина обстежених характеризувалася важким перебігом хвороби. З представлених результатів таблиці 2 також видно, що критичний стаж роботи на даному виробництві варто вважати за 10 років, оскільки більше 90% обстежених мали ІБП, що відповідає наявності алергопатології і їхній професійний стаж роботи перевищував 10 років. Важкість перебігу захворювання, установлена фахівцем, в основному збігалася з оцінкою величини ІБП, однак у ряді випадків уже при легкому перебізі захворювання, високий показник ІБП націлював на більш уважне ставлення до пацієнта і необхідність прийняття заходів на цьому етапі, з метою запобігти швидкому розвитку захворювання, до якого схильний організм. Сказане підтверджується на конкретних прикладах. Приклад 3.Обстежений К.Н.К., історія хвороби №870, чоловік, 1956 року народження, робітник ХТЗ, стаж роботи 6 років (слюсар-транспортувальник). Шкідливі виробничі фактори - пил (алергени), шум, вібрація, токсикохімічні речовини. Діагноз - хронічний ріносинусит алергійного генезу. За анкетою-опитувальником у хворого виявлені слідуючи патогенетичні фактори, що обтяжують перебіг алергопатології: 1. патологія імунної системи - 3 бали; 2. порушення з боку ЖКТ - 2 бали; 3. порушення в ЦНС - 2 бали; 4. порушення з боку вегетативної нервової системи - 1 бал; 5. порушення з боку ССС - 1 бал; 6. порушення в обміні речовин - 1 бал; 7. недостатність адаптації - 2. Усього виявлено 7 патогенетичних факторів (2+2+1+1+1+2=13), отже за формулою: 0,2(7 - 1) + 13 14.2 ІПБ = = = 13 , 11 11 За величиною ІБП (1,3) видно, що у хворого важкий перебіг алергопатології високо імовірний. За висновком алерголога в даний час перебіг хвороби визначається як середньої важкості. Очевидно, це пояснюється невеликим стажем роботи в алергонебезпечних умовах праці. Розрахований же коефіцієнт ІБП важкого прогнозу, націлює уже в даний час на необхідність проведення додаткових заходів для запобігання швидкого розвитку важкості перебігу патології. Приклад 4. Обстежений К.Ф.В.. історія хвороби №32, чоловік, 1953 року народження, робітник ХТЗ, стаж роботи 26 років (обрубник). Шкідливі виробничі фактори - пил (алергени), шум, вібрація, токсико-хімічні речовини. Установлений діагноз: бронхіальна астма, фаза загострення, хронічний кон'юнктивіт. За анкетою-опитувальником у хворого виявлені такі патогенетичні фактори, що можуть обтяжувати перебіг алергопатології: 1. патологія імунної системи - 3 бали; 2. недостатність адаптації - 1 бал; 3. порушення з боку ЦНС - 2 бали; 4. порушення з боку вегетативної нервової системи - 1 бал; 5. порушення з боку ССС - 2 бали; 6. порушення в обміні речовин - 1 бал; 7. патологія з боку легенів - 5 балів. Усього виявлено 7 патогенетичних факторів (3+1+2+1+2+0,5+5=14,5), отже по формулі: 0,2 (7 - 1) + 15 16,2 ІПБ = = = 1 47 , 11 11 У даному випадку високий показник ІБП відповідає важкості перебігу захворювання. У хворого поряд із встановленим алергій ним діагнозом виявлені: емфізема легенів II ст., ди хальна недостатність III ст., ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, розповсюджений остеохондроз хребта. Наведені дані свідчать про специфічність і правомірність способу, що заявляється. Таким чином, визначений набір патогенетичних факторів, що складають патогенез алергозів, у кінцевому рахунку визначає як схильність, так і важкість їхнього перебігу. Зрештою, чим вище ІБП, тим більше імовірність розвитку алергопатології і тим важче перебігає захворювання. Метод простий, не вимагає лабораторного обстеження передбачуваного хворого, дозволяє виявити схильність до алергійних захворювань у осіб, що ще не контактували з алергенами, і загрозу розвитку патології в довгостроково працюючих в алергонебезпечних умовах праці, що дозволяє використовувати його як при профілактичних медичних оглядах, так і при тестуванні осіб, що вперше наймаються на роботу.