Спосіб лікування косоокості

Винахід відноситься до медицини, зокрема до офтальмології, і призначений для хірургічного лікування косоокості. Відомо, що на даний час розроблено І впроваджено багато способів оперативного лікування косоокості. Але всі вони мають суттєвий недолік: значна травматизація, зв'язана з повним перерізанням м'язу. Так, в роботі Е.С. Аветісова "Операции на глазных мышцах" [Руководство по глазной хирургии. М., 1976, с. 79-82] вказано, що операції, посилюючі дію м'яза, проводяться з перерізанням м'яза у місці прикріплення, І операції, послаблюючі дію м'яза, зв'язані з пересіканням сухожилку м'яза в місці прикріплення до склери. Таким чином, І одні І другі оперативні втручання, зв'язані з повним руйнуванням м'яза. В останні роки проводиться пошук нових способів оперативного лікування косоокості, направлених на збереження органу. Так, Поспелов В.І., Іванов В.В. (1991) запропонували спосіб лікування косоокості, направлений на посилення розтягування послабленого м'язу Сухожилок розділяють впродовж розрізом на 3 частини, потім шпаделем через розріз в сухожилку м'яз розшаровують на З продовчастих пучки, після чого середній пучок пересікають в сухожильній її частині [Изобретение стран мира. 1991, № 10, с. 19]. Потрібно відмітити, що цей спосіб має теж значний недолік: пересікається та середня частина м'яза, де проходять магістральні для даного органу судини 1 нерви. Безсумнівно, що це може вплинути негативно на кровопостачання рогівки, ціліарного тіла і радужної оболонки, а також на продукцію І відток внутріочної рідини. Суть винаходу визначається удосконаленням корекції положення ока в орбіті. В основу винаходу поставлені такі задачі: удосконалити оперативне втручання з приводу косоокості; забезпечити ефективність і органозбе-реженість; зменшити травматичність оперативного втручання. З метою розкриття цих задач пропонується слідуючий спосіб оперативного втручання. Після анестезії, виділення м'яза (наприклад, внутрішнього прямого при сходячій співдружній косоокості) на ньому проводиться парціальна периферична резекція, Принципіальна схема оперативного втручання показана на фіг. Із креслення видно, що в процесі операції резекується м'яз в 2 місцях по периферії. З метою попередження рубцювання та рецидивів резековані полоски повинні бути довжиною 5-7 мм. Ширина резекованих частин м'яза визначається станом корекції ока в орбіті (в порівнянні з положенням другого ока). Після резекції накладається що в на кон'юнктиву очного яблука. Приклад. Хворий С.В.Ф., 17 років (Історія хвороби № 79) знаходився на стацлікуванні з 2 по 15 березня 1995 року з діагнозом: Сходяча співдружня косоокість, гіперметропія низької степені правого ока. При поступленні в стаціонар: Праве око: гострота зору = 0,3 з кор. sph +1,5 Д ·* 0,8. Повіки, сльозно-носовий апарат без змін. Кут девіації 20° (по периметру). Кон'юнктива не змінена. Рогівка прозора. Передня камера середньої глибини. Радужна оболонка без патології. Зіниця правильної форми. Очне дно без особливостей. Ліве око: Гострота зору = 1,0. Передній відділ, заломлюючий апарат ока, очне дно не змінені. 7 березня 1995 року хворому виконана пропонованим способом операція -парціальна периферична резекція внутрішнього прямого м'язу правого ока. Операція І післяопераційний період без ускладнень. В післяопераційному періоді хворий отримував: фураціллін (1 : 5 000), сірчанокислий атропін 1 % по 2 краплі 3 рази в день в праве око. При виписці Із стаціонару: Праве око: Гострота зору = 0,5 з кор. sph + 1,5 Д = 0,85. Повіки, сльозно-носовий апарат без змін. Положення очного яблука в орбіті нормальне. Незначне подразнення, прозорі середовища не змінені. На очному дні патології не виявлено. Ліве око. Гострота зору = 1,0. Передній відділ, заломлюючий апарат ока, очне дно без особливостей. Бінокулярний зір збережений. Таким чином, спосіб характеризується простотою у виконанні, органозбереженістю, ефективністю, не потребує матеріальних затрат і може виконуватись як в стаціонарних так І в амбулаторних умовах.