Процес автоматизованої обробки інженерно-геологічної інформації

1. Процес автоматизованої обробки інженерно-геологічної інформації, що включає створення і ведення в базі даних реєстраційно-контрольної картки в електронному вигляді, що містить інформацію в цифровій формі та інформацію, що описує характеристики документа у словесній формі, кодування інформації, представленої в словесній формі, за допомогою рубрикатора, введення цієї інформації в цифровій формі в реєстраційноконтрольну картку, маркування документа в цифровій формі, який відрізняється тим, що інформація в цифровій формі в реєстраційноконтрольній картці містить інженерно-геологічну та інженерно-екологічну інформацію, яка відображає матеріали інженерно-геологічних вишукувань на основі звіту про проведення вишукування, при цьому різні види інженерно-геологічних робіт документуються відповідними типами паспортів, по U 2 (19) 1 3 вигляді графічного зображення, та у вигляді розпізнаного тексту. Але можливості цієї технології обмежені, тому що вона пристосована лише для реєстрації вхідної кореспонденції, проектів нормативно-правових актів, доручень. У даний час все частіше виникає проблема раціонального використання земельних ресурсів і охорони навколишнього середовища актуальна завжди, тому необхідно проводити комплексну оцінку території України для перспективного розміщення будівництва на екологічно стійких ділянках сільськогосподарських угідь і малопродуктивних земель. Організаційною основою робіт є спільне співробітництво різних фахівців, а саме географів, геологів, гідрогеологів, біологів, архітекторів, ґрунтознавців та ін. Метод комплексної оцінки дозволить одержати загальний інтегральний показник, що характеризує цінність кожного природно-територіального комплексу для відповідного виду його функціонального використання. Але перш ніж проводити таку оцінку необхідно зібрати інформацію, систематизувати отриману інформацію та проаналізувати її. В основу корисної моделі поставлене завдання створити процес автоматизованої обробки інженерно-геологічної інформації шляхом переводу фактичних даних інженерно-геологічної інформації в паспорти точок інженерно-геологічних матеріалів, що складаються по єдиній встановленій формі з подальшим формуванням їх у цифровій формі, і подальшому автоматизованому формуванню карт фактичного матеріалу в заданому масштабі по території населених пунктів і промислових вузлів, сільськогосподарських споруд та інших об'єктів в електронному виді, щоб забезпечити можливість оперативно знаходити оригінали документів, проводити пошук і представляти в розпорядження зацікавленої особи найбільш повну інформацію, а значить, підвищити оперативність прийняття рішень. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що процес автоматизованої обробки інженерногеологічної інформації включає створення і ведення в базі даних реєстраційно-контрольної картки в електронному вигляді. Картка поряд з інформацією в цифровому вигляді, яка відображає матеріали інженерно-геологічних вишукувань на основі звіту про проведення вишукування, включає характеристики, що описують документ у словесній формі (назва міста та його обласне підпорядкування, масштаб карти, номер планшету, по якому складають каталог паспортів, і т.д.). З метою ідентифікації документа в процесі роботи з ним, документ маркірують шляхом перетворення інформації, представленої в реєстраційно-контрольній картці у цифровому вигляді в штрих-код з наступним нанесенням його на паперовий носій. Описана технологія обробки документів забезпечує реєстрацію документа, його маркірування штрих-кодом, ідентифікацію документа. На кожну характеристику, представлену в реєстраційно-контрольній карті в словесній формі, створили рубрикатор, та ввели рубрикатори в базу даних і кожній характеристиці привласнили цифровий код відповідно до рубрикатора. В процесі 63613 4 автоматизованої обробки документ сканують і отриману інформацію зберігають у базі даних на електронному носії у вигляді графічного зображення та у вигляді розпізнаного тексту. Процес автоматизованої обробки інженерногеологічної інформації дозволяє працювати з оригіналами документів в автоматизованому режимі, тому що оригінали документів введені в базу даних, та зберігаються в архіві організації на паперовому носії. Завданням корисної моделі є підвищення інформативності процесу автоматизованої обробки і збереження документів, створення умов, то дозволяють працювати з оригіналами документів у системі автоматизованого пошуку інформації. Інформацію у вигляді графічного зображення зберігають в електронному архіві. Рішення такої задачі дозволить у разі потреби оперативно знаходити оригінали документів, проводити контекстно-залежний пошук і представляти в розпорядження зацікавленої особи найбільш повну інформацію, а значить, підвищити оперативність прийняття рішень. Перш ніж інформацію перетворювати в цифрову форму її спочатку збирають, а потім формують паперові документи. Приклад. Збір матеріалів інженерно-геологічних вишукувань здійснюють шляхом формування територіальних фондів матеріалів інженерно-геологічних вишукувань. При обробці матеріалів інженерногеологічних вишукувань минулих років складається звіт про проведення вишукування, причому кожна точка інженерно-геологічної інформації документується в окремих паспортах. Різні види інженерно-геологічних робіт документуються відповідними типами паспортів. Паспортами І типу документуються розвідницькі свердловини, що розкривають найбільш характерні для ділянки та добре стратиграфічно розчленовані розрізи відкладень. Типи І і II - шурфи та технічні свердловини; III типу - шурфи та свердловини, у яких вироблялося визначення деформаційних і міцностних властивостей ґрунтів дослідним шляхом; IV типу - точки статичного та динамічного зондування; V типу - свердловини, у яких вироблявся радіоактивний каротаж; VI типу - профілю вертикального електрозондувания, симетричного електропрофілювання й сейсмопрофілювання; VII - типу - гідрогеологічні свердловини; VIII типу - випробування натурних паль та їхніх моделей; IX типу - точки крильчатого зондування; X типу - рідко застосовувані спеціалізовані види робіт (наприклад, замочування котлованів), прояву інженерно-геологічних процесів, спостережувані деформації будинків і споруджень і т. п. Точки інженерно-геологічної інформації після паспортизації та реєстрації в каталогах наносяться на чергові карти фактичного матеріалу в заданому масштабі по території населених пунктів і промислових вузлів, сільськогосподарських споруд та інших об'єктів. На більш дрібномасштабну картусхему розташування вулиць населеного пункту наноситься розграфлювання наявних планшетів топооснови для створення карти фактичного матеріалу, кожному планшету присвоюється поряд 5 ковий номер у звичайній послідовності зліва направо та зверху вниз. Кожний планшет, у свою чергу ділиться на 100 квадратних ділянок, десять рівних відрізків по горизонтальній осі зліва направо позначаються буквами, а десять рівних відрізків по вертикальній осі зверху вниз - арабськими цифрами, починаючи з одиниці. Кожна ділянка позначається подвійним буквено-цифровим індексом а1, а2, … а10; б1 …б10, в1…в10 і т. п., точки що розташовані в межах окремої ділянки, у паспортах і каталогах шифруються його індексом. На кожному планшеті карти фактичного матеріалу ведеться своя нумерація точок інженерно-геологічної інформації, починаючи з одиниці. Порядкові номери присвоюються точкам по мірі нанесення їх на даний планшет. Запаспортизовані точки інженерно-геологічної інформації фіксуються на топооснові кольоровими залитими кружками діаметром 0,5 мм, біля яких з правої сторони проставляються їх порядкові номери. Номери, що відносяться до шурфів, підкреслюються. Пункти, що задокументовані паспортами І типу, позначаються на карті фактичного матеріалу червоним кольором, II-V типів - чорним, III-IX типу зеленим, IV та VIII типу фіолетовим, VI типу - коричневим, VII - типу - синім, X типу жовтим. Номера шурфів підкреслюються. Геофізичні профілі наносяться в масштабі карти лініями шириною 0,3 мм, місця проведення замірів позначаються на цих лініях залитими кружками діаметром 0,8 мм, порядкові номера проставляються біля обох кінців профілів. Місце інженерно-геологічної інформації, на якому провадилися різні види робіт, що задокументовані кількома паспортами, позначається на карті чорним кольором у вигляді точки, обведеною кружком, номер точки проставляється по всіх паспортах, що документуються, з додаванням буквених індексів (а, б, в і т. п.). Якщо масштаб карти не дозволяє нанести розташовані поблизу точки інженерно-геологічної та інженерно-екологічної інформації, вони зазначаються на карті у вигляді однієї чорної точки, обведеної квадратиком (1,51,5 мм)та виступають під одним порядковим номером, як у всіх паспортах з додаванням через риску цифрових арабських індексів. Для кожного планшету карти фактичного матеріалу формується окремий масив паспортних точок інженерно-геологічної та інженерноекологічної інформації які реєструються в окремому каталозі, що складається з комплекту каталожних бланків. Каталожні бланки виготовляються на листах ватману або напівватману розміром 167207 мм. У верхній горизонтальній графі бланку зліва направо проставляються порядковий номер сторінки, назва міста та його обласне підпорядкування, масштаб карти, номер планшету, по 63613 6 якому складають каталог паспортів. У каталог заносяться: номер точки інженерно-геологічної інформації, відповідно до номеру, проставленого на планшеті карти фактичного матеріалу, шифр ділянки планшету, на якому нанесена точка, номери та типи паспортів, що документують дану точку, запаспортизовані види робіт (відповідно до переліку на макеті кодування паспортів), найменування організації, яка проводила вишукування, рік внесення точки, дата складання паспорта. Паспорти по кожному об'єкту зберігаються в окремому масиві, що відноситься до різних планшетів і розташовуються в порядку зростання нумерації планшетів. Проектні та дослідницькі організації для поповнення територіальних довідковоінформаційних картотек після вишукувань здають разом зі звітами паспорта нових точок, до звітів додають каталоги координат точок вишукувань та схеми розташування гірничих виробок з орієнтирами, що дозволяють прив'язати їх до карт фактичного матеріалу. На основі цієї ретроспективної інформації, доповненої в кожному необхідному випадку, оперативно складаються комплекси крупномасштабних інженерно-геологічних, інженерноекологічних карт та прогнозні картографічні моделі по комплексній оцінці напрямків динаміки геологічного та всього оточуючого середовища. Використання ретроспективної інформації про природне середовище в співставленні з її кількісними параметрами створює можливості підвищення точності та установлення критичних меж ризику використання території країни при будівельному освоєнні територій. Результат процесу автоматизованого збору та систематизації інженерно-геологічної інформації в умовах глобальних кліматичних змін представлено на фіг. 1. Практичне використання карт дозволить робити облік і аналіз стану та динаміки земельних ресурсів, планування землекористування та проектування. Використання цього процесу дозволить виконати роботи по комплексній оцінці території України для перспективного розміщення будівництва на екологічно чистому просторі. Описаний процес дозволяє не тільки оперативно знаходити документ по його будь-якій ознаці, вираженій у цифровій формі, проводити пошук, проводити статистичний аналіз документів, оперативно приймати рішення і впливати на процес керування, але і зробити процес обробки більш продуктивним і менш витратним. Процес надасть можливість раціонального використання земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища при забудові по території населених пунктів і промислових вузлів, сільськогосподарських споруд та інших об'єктів. 7 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 63613 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601