Спосіб боротьби з полідорозисом устриць ostrea edulis l., 1758 та crassostrea gigas (thunberg, 1793), що культивують у чорному морі

Спосіб боротьби з полідорозисом устриць Ostrea edulis L., 1758 та Crassostrea Gigas (THUNBERG, 1793), що культивують у Чорному 3 65448 Crassostrea gigas (Thunberg, 1793), що вирощують у Чорному морі, поставлена задача підвищення якості вирощуваних устриць шляхом розробки комплексу мір, що ефективно знижують імовірність виникнення й поширення полідорозису в маригосподарствах. Поставлена задача вирішується таким чином. У способі вводиться додатковий етап: боротьба з розселювальними личинками полідор, тобто нектохетами. На стадії осідання нектохет на раковину культивованих устриць їх обробляють 0,09 % розчином оцтової кислоти, повторюючи обробку 3 рази з інтервалом у два тижні. Для боротьби з дорослими полідорами устриць занурюють у прісну воду на 2 доби (48 ч.), повторюючи потім цю процедуру двічі через два тижні після першої обробки. Для розробки методів запобігання заселенню культивованих устриць полідорами й поширення захворювання на фермі авторами були проведені експериментальні дослідження в лабораторії із представниками двох стадій життєвого циклу полі 4 дор: мобільної розселювальної - нектохетої і дорослої, що веде осілий спосіб життя. Головною задачею було знайти такий спосіб впливу, що вбивав би полідор, не порушуючи при цьому життєздатності їхніх хазяїв - устриць. При дослідженні впливу на полідор і устриць різних хімічних препаратів всі середовища готувалися на основі профільтрованої морської води. Виживаність нектохет у різних середовищах. У лабораторних умовах нектохет, зібраних у період їхнього масового осідання на устриць, поміщали в різні середовища (по 10 екз.) з метою пошуку найбільш ефективних способів їхнього вмертвіння. Температура у всіх середовищах була однаковою. Контроль стану (живучості) нектохет здійснювали візуально за допомогою стереоскопічного мікроскопа МБС-10 при збільшенні х50, провокуючи можливу реакцію черв'яка уколом препарувальної голки. У результаті проведених експериментів установлена різна реакція нектохет на ті або інші впливи (табл. 1). Таблиця 1 Результати експериментів по впливу різних середовищ на розселювальну стадію поліхет роду Polydora – нектохет Середовище Прісна вода Осушення субстрату Розчин оцтової кислоти 0,09 % Розчин оцтової кислоти 0,5 % Розчин оцтової кислоти 1,5 % Розчин оцтової кислоти 3 % Розчин оцтової кислоти 4,5 % Розчин формальдегіду 1 % Розчин йоду 0,1 % Розчин йоду 0,5 % Розчин йоду 1 % Табл. 1 демонструє, що найбільш ефективними за часом впливу на нектохет виявилися розчини оцтової кислоти, формальдегіду та йоду. З них найбільш оптимальним для застосування є 0,09 % розчин оцтової кислоти, що досить швидко вбиває нектохет при мінімальній концентрації, і він є самий недорогий з 3-х перерахованих реактивів. Крім того, подібний розчин оцту, що є харчовим продуктом, не наносить шкоди здоров'ю людини. Вплив на дорослу стадію полідор. Вважаючи важливим поліпшення епізоотологічного фону в зоні розміщення устричних господарств, автори Час експозиції, після якого наступала загибель нектохет 20 хв. 10 хв. 40 с 37 с 25 с 19 с 10с 3 хв. 20 хв. 20 с 3с провели ряд експериментів, спрямованих на зниження чисельності полідор, яким уже вдалося заселити вирощуваних устриць Crassostrea gigas. Для цієї мети були використані ті ж середовища, що й для знищення нектохет. Цього разу в них поміщали піддослідних устриць розмірами (Нраковини) = 74,0-110,0 мм. Всі ємності були забезпечені постійною аерацією, температура у всіх середовищах була однаковою, В експериментах ураховували, як реагують на тестовані середовища не тільки дорослі полідори, але і їхні хазяї устриці (див. табл. 2). 5 65448 6 Таблиця 2 Виживаність дорослих полідор і їхніх хазяїв – устриць у різних середовищах Середовище Прісна вода Розчин оцтової кислоти 0,5 % Розчин оцтової кислоти 1,5 % Розчин оцтової кислоти 4,5% Розчин йоду 1% Розчин формаліну 1% Осушка Кількість устриць (екз.) 20 10 20 24 12 15 10 У результаті проведених експериментів встановлено (табл. 2), що розчини оцтової кислоти й формаліну досить ефективно вбивають полідор, але вони також згубні й для устриць. До 1 % розчину йоду як полідора, так і устриця виявилися байдужними. Із семи випробуваних середовищ загибель полідор, при якій їхні хазяї - устриці залишалися живими досить тривалий час, викликала тільки прісна вода. Таким чином, найбільш ефективними для знищення нектохет є розчини оцтової кислоти, а для боротьби з дорослими поліхетами найбільш оптимальна прісна вода, до якої може бути доданий процес осушки молюсків. Приклад. Найбільш ефективні з виявлених середовищ для боротьби з полідорами були застосовані на експериментальній устричній фермі Севастопольського Океанаріума (б. Козача), де природний фон заселеності устриць цими поліхетами досить високий. Боротьба з інвазією устриць нектохетами. У період масового розмноження полідор і осідання нектохет впливу 0,09 % розчином оцтової кислоти були піддані 2 садки, у яких перебувало 45 екз. чотирирічних устриць розміром (Нраковини) 87,0 114,0 мм. Перед обробкою по 15 устриць із кожної вибірки було оглянуто на наявність нектохет, які були виявлені в 60 % молюсків у кількості 1-4 екз. Устриці були піддані обробці 0,09 % розчином оцтової кислоти тричі з інтервалом в два тижні. Час експозиції 40 с. Під час обробок жодна з піддослідних устриць не загинула. З устриць, що жили садках на фермі поруч із піддослідними молюсками, як контроль були обрані 42 екз. цієї ж розмірно-вікової групи. Через 2 місяці після останньої обробки устриць були зроблені вибірки по 15 екз. молюсків з піддослідних садків і з контрольної групи, яких піддали паразитологічному аналізу. Серед оброблених розчином оцтової кислоти устриць тільки в 13 % особин були знайдені блістери, у яких утримувалося по 1-2 дорослі полідори. Серед контрольних устриць в 40 % молюсків були виявлені блістери, що містять по 1-3 екз. дорослих полідор. Отже, заселеність устриць полідорами в результаті попередньої трикратної обробки 0,09 % розчином оцтової кислоти знизилася в 3 рази. Час загибелі поліхет Час загибелі устриць 48 год. 16 год. 20 хв. 4 хв. > 48 год. живі 15 хв. 67 год. 192 год. 20 год. 25 хв. 2 хв. > 48 год. живі 15 хв. 72 год. Зниження фонової чисельності полідор. Для натурного досліду були обрані 45 устриць розмірами (Нраковини) 81,0-109,0 мм із вищезгаданої експериментальної ферми, яких на 2 доби помістили в ємкості із прісною водою. Потім садки, по 15 устриць у кожному, переносили на ферму, а обробку повторювали тричі з інтервалом в 2 тижні. Після першої обробки обстежили 15 устриць. Виявилося, що дві устриці загинули, у 8 молюсків виявлені блістери й пузирчасті перли, в яких знаходилося 17 дорослих полідор, з них 10 особин були мертві. У результаті наступних обробок прісною водою інших устриць (по 15 екз. у партії) чисельність полідор в «старих» блістерах після кожної обробки прогресивно зменшувалася: у другій партії (15 устриць) в 9 блістерах було знайдено 4 живих полідори; в останніх 15 устрицях виявлено 7 блістерів усього з двома дрібними живими полідорами в невеликих «свіжих» блістерах. У другій партії (15 устриць) в 9 блістерах було знайдено 4 живих полідори. В останніх 15 устрицях виявлено 7 блістерів усього з двома дрібними живими полідорами в невеликих «свіжих» блістерах. Всього ймовірніше це були молоді полідори, які встигли інвазувати своїх хазяїв у паузах між обробками. Незважаючи на це, очевидно, що обробка устриць прісною водою знижує чисельності полідор і, отже, забезпечує зменшення епізоотологічного фону по збудниках полідорозису. Всього в розглянутій серії досліджень експозиції прісною водою загинуло 4 устриці. Запропонований спосіб дозволяє безпосередньо на фермі в зоні культивування за короткий строк обробити всіх вирощуваних устриць. Зменшення інвазійного фона полідор буде здійснюватися шляхом скорочення популяції дорослих поліхет локально в зоні культивування устриць, не зачіпаючи при цьому природного біорізноманіття ценозів, у яких розміщені устричні ферми. Спосіб дозволяє відмовитися від застосування в природному біоценозі сильнодіючих хімічних препаратів, що не тільки марнотратно й неефективно, але й суперечить принципам охорони навколишнього середовища. Перелік використаних джерел інформації: 1. Nel R, CoetzeeRS., Van Niekerk G. The evaluation of two treatments to reduce mud worm {Polydora hoplura Claparede) infestations in 7 commercially reared oysters {Crassostrea gigas Thunberg) //Aquaculture. - 1996. - 141, 1-2. - P. 3139. 2. Nell J. Controlling mudworm in oyster // Primefact. - 2007. - 590. - 4 p. [NSW Department of Primary Industries]. Комп’ютерна верстка В. Мацело 65448 8 3. Спосіб діагностики полідорозису у вирощуваних у Чорному морі двостулкових молюсків. Заявка № u 201014188 від 29.11.2010, Україна. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601