Спосіб кріплення порід підошви гірничих виробок, схильних до здимання

1. Спосіб кріплення порід підошви гірничих виробок, схильних до здимання, що включає буріння шпурів по підошві, розміщення в них склопластикових армованих трубчастих анкерів подовжньої дії і скріплення їх з масивом кільцевим шаром синтетичних смол, який відрізняється тим, що в умовах стійких порід безпосереднього ґрунту, складених піщаниками, що допускають підняття ґрунту до 50 мм, склопластикові анкери встановлюють в одному ряді з кріпленням виробки з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину анкера з міцністю не менш 1,1 кН на погонний сантиметр, при цьому щільність їх розташування складає не менш одного анкера на квадратний метр, причому установка анкерів здійснюється до початку розвитку непружних деформацій на контурі виробки. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в умовах залягання в безпосередньому ґрунті піща U 2 (19) 1 3 ріння шпурів по підошві, розміщення в них склопластикових армованих трубчастих анкерів подовжньої дії і скріплення їх з масивом кільцевим шаром синтетичних смол, згідно з корисною моделлю, в умовах стійких порід безпосереднього ґрунту, складених піщаниками, що допускають підняття ґрунту до 50 мм, склопластикові анкери встановлюють в одному ряді з кріпленням виробки з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину анкера з міцністю не менш 1,1 кН на погонний сантиметр, при цьому щільність їх розташування складає не менш одного анкера на квадратний метр, причому установка анкерів здійснюється до початку розвитку непружних деформацій на контурі виробки, а в умовах залягання в безпосередньому ґрунті піщаних і глинистих сланців, підданих деформаціям і руйнуванням з підняттям шарів від 50 мм до 200 мм, у ряді склопластикових анкерів установлюють додаткові сталевополімерні анкери з профільованих штанг, у місцях змикання ґрунту і боків виробки, під кутом до бокових стінок виробки, з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину, при цьому кут нахилу сталевополімерних анкерів визначається розмірами зони непружних деформацій у підошві і боках виробки і складає 30-40 градусів, а в умовах залягання в безпосередньому ґрунті нестійких піщаних і глинистих сланців, схильних до руйнування і підняття шарів від 200 мм до 500 мм, по ширині виробки, по лінії розміщення анкерів, додатково встановлюють підхоплювач у виді металевого швелера, при цьому щільність розташування анкерів складає не менш 1,33 анкера на квадратний метр, причому анкера встановлюють на підхоплювачі з натягом, а в умовах залягання в безпосередньому ґрунті дуже нестійких сланців що здимаються, схильних до руйнування й інтенсивного зсуву шарів більш 500 мм, на підхоплювач встановлюють кріплення підсилення у виді стійок тертя, що розпирають між підошвою і покрівлею виробки. Урахування умов залягання порід у ґрунті підошви виробки, їх міцність, інтенсивність їх здимання, дозволяє обчислити довжину анкера, схему їх розташування у виробці, технологію їх закріплення у шпурі. Установка анкерів до початку розвитку непружних деформацій на контурі виробки дозволяє скріпити шари порід до початку їх зміщення, створюючи загальну опірну балку, що значно підвищує опір зрушенню порід. Установка додаткових сталевополімерних анкерів з профільованих штанг, у місцях змикання ґрунту і боків виробки, під кутом до бокових стінок виробки, з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину, дозволяє зменшити навантаження бокових порід на підошву виробки, що приведе до зменшення руйнування і підняття шарів порід піщаних і глинистих сланців. Установка підхоплювача у виді металевого швелера, дозволяє значно підсилити опірну балку, створену анкерами з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину, а установка анкерів на підхоплювачі з натягом, дозволяє створеній опірній балці включитися у роботу до початку руй 66498 4 нування нестійких піщаних і глинистих сланців, до того же, попередній натяг анкерних штанг приводе до перерозподілу гірничого тиску, зниженню його інтенсивності та зменшенню зміщень порід у виробку. Установка на підхоплювач кріплення підсилення у виді стійок тертя, що розпирають між підошвою і покрівлею виробки, дозволяє стримувати руйнування й інтенсивний зсув шарів дуже нестійких сланців, що здимаються. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де на фіг. 1 - зображена схема загального виду способу кріплення порід підошви гірничої виробки, в умовах залягання стійких порід безпосереднього ґрунту, складених піщаниками, на фіг. 2 - в умовах залягання порід безпосереднього ґрунту, складених піщаниками і глинистими сланцями, на фіг. 3 - в умовах залягання в безпосередньому ґрунті нестійких піщаних і глинистих сланців, на фіг. 4 - в умовах залягання в безпосередньому ґрунті дуже нестійких сланців, що здимаються. На кресленні наведено наступні позначення: 1 - арочне кріплення; 2 - склопластиковий армований трубчастий анкер подовжньої дії; 3 - сталевополімерний анкер з профільованих штанг; 4 - підхоплювач у виді металевого швелера; 5 кріплення підсилення у виді стійок тертя;  - кут нахилу сталевополімерних анкерів. Спосіб здійснюється наступним чином. До початку проведення гірничої виробки визначають умови залягання порід підошви виробки, їх міцність, інтенсивність їх здимання, та розвиток зон непружних деформацій на контурі виробки. Одержавши вихідні дані, вибирають схему способу кріплення порід підошви гірничої виробки, наприклад схему зображену на фіг. 4. Роблять розрахунок довжини склопластикових армованих трубчастих анкерів подовжньої дії, яка залежить від умов залягання порід підошви виробки, їх міцності, і повинна бути не більше 2,2 метра, розраховують їх кількість, щільність їх розташування, яка повинна бути не менш 1,33 анкера на квадратний метр, та розраховують довжину сталевополімерних анкерів з профільованих штанг, яка залежить від розміру зон непружних деформацій на контурі виробки. Одержавши розрахункові дані, складають паспорт кріплення виробки згідно якого, проводять установку анкерів в одному ряді з технологічним кріпленням що включає буріння шпурів по підошві, розміщення в них склопластикових армованих трубчастих анкерів подовжньої дії і скріплення їх з масивом кільцевим шаром синтетичних смол на повну їх довжину, а також сталевополімерних анкерів з профільованих штанг, у місцях змикання ґрунту і боків виробки, під кутом нахилу 30-40 градусів, до бокових стінок виробки, з хімічним закріпленням зі стінками шпуру на повну довжину. Установка анкерів проводиться до початку розвитку непружних деформацій на контурі виробки, при цьому анкера установлюють з натягом на підхоплювачі, створюючи єдину опірну балку. Так як схема, зображена на фіг. 4 належить до умов залягання в безпосередньому ґрунті дуже нестійких сланців що здимаються, схильних до руйнування й інтенсивного зсуву шарів більш 500 5 мм, на підхоплювач встановлюють кріплення підсилення у виді стійок тертя, що розпирають між підошвою і покрівлею виробки, що значно сприяє підвищенню стійкості гірничої виробки. Джерела інформації: 66498 6 1. Патент України 41189, кл. Е21D 21/00, бюл. "Промислова власність" № 7, 2001 р. 2. Патент РФ 2134350, кл. Е21D 20/02, бюл. РФ № 22, 1999 p. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 66498 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601