Спосіб ведення вагітних із високим ризиком внутрішньоутробних інфекцій

Спосіб ведення вагітних із високим ризиком внутрішньоутробних інфекцій шляхом проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів, який відрізняється тим, що лікувально 3 комплексних лікувально-профілактичних заходів (Пат. №23633 Україна, А61В10/00. Спосіб антенатального прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних жінок з герметичною і цитомегаловірусною Фекціями / Матейко Г.Б. (UA); Осипчук М.М. (UA); Б.М.Дикий (UA).- №00609781; Заявл. 12.09.2006; опубл. 11.06.2007.- Промислова власність.-Бюл. №8-2007.). Спосіб-прототип здійснюється наступним чином: у вагітних із групи ризику розвитку внутрішньоутробних інфекцій аналізують акушерський анамнез, перебіг даної вагітності, наявність супровідних захворювань і патологічних станів під час гестаційного періоду, результати лабораторного обстеження вагітної, що свідчать про тривалість герпесвірусної інфекції, її активність на системному і місцевому рівнях, з проаналізованих показників виявляють найбільш значимі прогностичні ознаки внутрішньоутробного інфікування плода, за якими складають прогностичну карту, далі визначають показник ймовірності і внутрішньоутробного інфікування плода за формулою Байєса в залежності від і значення якого класифікують вагітну до відповідної групи: групи сприятливого прогнозу з низькою ймовірністю внутрішньоутробного інфікування плода (показник Рпр0,75), групи з невизначеним прогнозом щодо внутрішньоутробного інфікування плода, що потребує додаткового обстеження (показники Рпр в межах від 0,25 до 0,75). Недоліками прототипу є те, що запропонований комплекс заходів стосується тільки жінок з герпетичною і цитомегаловірусною інфекціями, проводиться клінічний та апаратний контроль маркерів ВУІ та обстеження в післяпологовому періоді. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб ведення вагітних із високим ризиком внутрішньоутробних інфекцій шляхом введення комплексних лікувально-профілактичних заходів для забезпечення досягнення технічного результату профілактики реалізації внутрішньоутробної інфекції у плода та зниження рівня ускладнень в перинатальному та ранньому неонатальному періодах. Поставлена задача вирішується тим. що в способі ведення вагітних із високим ризиком внутрішньоутробних інфекцій шляхом проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів, згідно з корисною моделлю, лікувальнопрофілактичні заходи проводять у п'ять етапів, причому на першому етапі визначають належність жінки до групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробних інфекцій, на другому етапі – проводять клініко-лабораторне обстеження та лікування внутрішньоутробних інфекцій; на третьому етапі проводяться клінічний та УЗД-контроль щодо виявлення маркерів внутрішньоутробних інфекцій в жінок групи ризику та лікування ВУІ при клінічних та ультразвукових (УЗ) ознаках реалізації інфекції; на четвертому етапі проводять лікування 66591 4 жінок групи ризику ВУІ; та на четвертому етапі – проводять обстеження у післяпологовому періоді. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Корисна модель, що заявляється, відрізняється від прототипу тим, що лікувальнопрофілактичні заходи проводять в 5 етапів, на кожному етапі використовують певні діагностичні та лікувальні заходи, звертається увага на профілактику дисфункції плаценти, що може часто супроводжувати ВУІ. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Жінці із групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробних інфекцій, вводять комплексну лікувально-діагностичну програму в 5 етапів, як вказано нижче: на І етапі на підставі анамнестичних даних визначають належність жінки до групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробних інфекцій. При цьому з'ясовують наявність у вагітної: екстрагенітальної патології, на тлі якої може виникнути ВУІ (інфекційні захворювання видільної, травної та дихальної систем; часті ГРВІ; цукровий діабет; хронічні інфекційні захворювання ЛОР-органів; хронічні анемії середнього і важкого ступеня; лейкопенії, тромбоцитопенії; захворювання серцево-судинної системи з порушенням кровообігу; захворювання щитоподібної залози, гіпофіза, наднирників; хронічні гепатити; обтяжений алергологічний анамнез); обтяженого акушерського та гінекологічного анамнезу рушення менструального циклу; невиношування (самовільний аборт, викидень, що не відбувся, анембріонія, передчасні пологи); непліддя; перинатальні втрати, пов'язані з інфекціями, дисфункція плаценти, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), уроджені вади розвитку (УВР) плода; запальні захворювання геніталій; післяпологові та післяабортні септичні ускладнення); соціально-біологічних факторів (професійні шкідливості, тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія; вік старше 30 років); ускладнень даної вагітності (персистуюча загроза переривання вагітності; відшарування хоріону в ранні терміни; низьке розташування хоріону та плаценти; плацентація в ділянці рубця на матці; перенесені в ранні терміни ГРВІ; загострення хронічних інфекцій в ранні терміни гестації). На II етапі проводять клініко-лабораторне обстеження та лікування внутрішньоутробних інфекцій. Мікроскопічним, культуральним, серологічним та методом ПЛР виявляють збудників гарднерельозу, трихомоніазу, хламідіозу, уреа- та мікоплазмозу, кандидозу та генітального герпесу. Залежно від збудника проводять специфічне лікування: при гарднерельозі та трихомоніазі призначають "Тержинанх" місцево №10; при хламідіозі, уреа- та мікоплазмозі еритроміцин 0,5г per os 4 рази на добу протягом 7 діб; еритроміцин етилсукцинат 0,8г per os на добу протягом 7 діб спіраміцин (роваміцин) 3млн. 2 рази па добу протягом 7-14 діб. Всім жінкам призначають препарати для усуненення дисбіотичних розладів і біфідумбактерин під час 5 антибактеріальної терапії та протягом 10 діб по закінченні антибіотиколікування), імуномодулюючі засоби (супозиторії "Віферон" або "Генферон" по 1 supp. (500тис. ОД) 2 рази на день в пряму кишку 10 днів), нормалізують мікробіоценоз статевих шляхів (макмірор свічки або крем; далацин - С крем - інтравагінально протягом 7 днів), та використовують еубіотики (ацілакт або жлемік, лактобактерин, біфідумбактерин по 1 supp. 2 раза на день у піхву протягом 10 днів). При рецидиві геніального герпесу лікування противірусними препаратами не проводять. На III етапі здійснюють клінічний та УЗДконтроль щодо виявлення маркерів внутрішньоутробних інфекцій в жінок групи ризику. При цьому до клінічних ознак реалізації ВУІ віднесені: персистуюча загроза переривання вагітності; маловоддя або багатоводдя; ЗВУР; кольпіти, цервіцити; інфекції сечовидільних шляхів. До ультразвукових ознак ВУІ належать: патологія плаценти (плацентит: набряк плаценти, потовщення та подвоєння контуру базальної пластинки, нерівномірне розширення міжворсинчатого і субхоріального простору, варикозне розширення судин плаценти; гіперехогенні включення в структурі плаценти, кісти плаценти та передчасне старіння плаценти), порожнинні і підшкірні набряки (неімунна водянка (підшкірний набряк і плевральний чи перикардіальний випіт або асцит), гідроторакс, двобічний плевральний випіт (спостерігається при цитомегалії, як наслідок гіпоальбумінемії)), кальцифікати внутрішніх органів плода (кальцифікати перивентрикулярної частини (характерні для цитогомегалії), кальцифікати кишечника (характерні для цитомегалії), гренхіматозні печінково/селезінкові кальцифікати (характерні для токсоплазмоза, цитомегалії, герпеса, )), зміни ехогенності внутрішніх органів плода (гіперехогенність кишечника (ознака має діагностичне значення після 16 тиж. вагітності та характерна для токсоплазмоза та цитомегалії), пневматоз кишечника, пухирці газу в жовчному міхурі, мерехогенні нирки великих розмірів при нормальних розмірах сечового міхура (в основному спостерігається при багатоводді та характерні для цитомегалії), двобічне підвищення ехогенності легень (в співвідношенні із незначним плевральним випотом та багатоводдям є ознакою внутрішньоутробної пневмонії)), структурні дефекти (вади розвитку внутрішніх органів), гепатомегалія та спленомегалія. Контроль УЗД маркерів ВУІ слід проводити 1 раз на міс. За умов виявлення клінічних та УЗ - ознак реалізації інфекції проводять лікування ВУІ: при гарднерельозі та трихомоніазі через 2 міс. після попереднього лікування гарднерельозу призначають "Тержинан" місцево №6; при хламідіозі, уреата мікоплазмозі - азітроміцин 1 г per os однкратно; амоксицилін 500мг per os 3 рази на добу протягом 7 діб; і озаміцин – 750мг 2 рази на добу протягом 7-14 діб; генітальному герпесі - медикаментозна корекція з 36 тижня вагітності та перед пологами за 10 днів: ацикловір по 200мг 5 раз на день 5 днів або валацикловір 500мг 2 рази протягом 5 днів чи валтрекс 500мг 1 раз за 10 днів до пологів; 66591 6 імунокорегуючі препарати: супозиторії "Віферон" або "Генферон" по 1. г-ф. (500тис. ОД) 2 рази надень в пряму кишку 10 днів та імуноглобулін людський нормальний - 3мл в/м 1 раз в три дні №3-6 під час вагітності. Всім жінкам призначають препарати для усуненення дисбіотичних розладів, нормалізації мікробіоценозу статевих шляхів, імуномодулюючі засоби та еубіотики, зазначені на II етапі. На IV етапі вагітній жінці з групи ризику виникнення внутрішньоутробних інфекцій перед пологами, в т.ч. при передбачуваних оперативних втручаннях та інвазивних лікувальних маніпуляціях призначають: імуномодулюючі засоби: інтерферони (супозиторії "Віферон" або "Генферон"), препарати "м'якої" стимуляції фагоцитоза (йодинол, есенціале); засоби для нормалізації метаболічного гомеостазу (препарати, що покращують мікроциркуляцію, вітаміни А, С, Є; тканинні протектори, антиоксиданти); еубіотики для нормалізації мікробіоценоза статевих шляхів і усунення дисбіотичних порушень ("Нормофлавін L" та "Нормофлавін В", і тобактерин, біфідумбактерин, вагілак, флуомізин, гінофлор тощо). Роділлям з групи ризику виникнення внутрішньоутробних інфекцій у пологах слід: провести бактеріологічне дослідження навколоплодових вод, маткового вмісту, плаценти; при безводному проміжку більше 6 годин та ПРПО призначити комбінацію препаратів: апіцилін 2г довенно кожні 6 -. год. + гентаміцин 5мг/кг ваги довенно кожні 24 год. + метранідазол 500мг доведено кожні 8 год. V етап передбачає обстеження у післяпологовому періоді: пуповинної крові з метою виявлення збудника (методом ПЛР діагностики) та бактеріологічне та гістологічне дослідження плаценти. Технічний результат, що досягається при використанні корисної моделі - профілактика реалізації внутрішньоутробної інфекції у плода та зниження рівня ускладнень в перинатальному та ранньому неонатальному періодах. При розробці запропонованого способу ведення вагітних із високим ризиком внутрішньоутробних інфекцій нами було обстежено дві групи пацієнток, які були рандомізовані за віком та особливостями акушерськогінекологічного і соматичного анамнезу, перша (50 вагітних), у якій прогнозування ВУІ та ведення вагітності проводилося відповідно до запропонованого способу та друга група (40 осіб), яким використано загальноприйняті способи. Аналіз анамнестичних даних обох груп обстежуваних показав, що кожна друга жінка мала множинні ускладнення вагітності. Слід також зауважити, що майже в 46 % вагітних виникали симптоми загрози переривання вагітності, які потребували стаціонарного її лікування, причому кожна третя з них по 2 і більше рази отримувала для збереження вагітності. Спровокована в малих термінах вагітність не могла не відбитися на станові внутрішньоутробного плода. Так хронічна гіпоксія та дистрес плода під час вагітності зареєстровані в 37,7 % вагітних, а синдром затримки розвитку плода СЗРП) - у 14,8 %. 7 Клінічні ознаки ВУІ (персистуюча загроза переривання, мало- або багатоводдя, наявність затримки внутрішньоутробного розвитку плода, кольпіт, цервіцит, наявність інфекції сечовивідних шляхів) визначалися майже у 76 % випадків. УЗДмаркери ВУІ виявлялися в 41 %. При виявленні специфічного збудника інфекції проводилася етіотропна терапія за схемами, зазначеними в способі, що пропонується. За нашими даними реалізація ВУІ у жінок першої групи мала місце в 12 % випадків, тоді як в другій групі обстежуваних - в 27 %. Частота Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 66591 8 інфекційних ускладнень у новонароджених становила відповідно 22 % і 45 %, причому тяжкі форми складали 13 % та 27 %, малі форми – 9 % та 18 %. Патологія неінфекційного характера - гіпоксичноішемічні ураження ЦНС становили відповідно 12 % і 23 %, затримка внутрішньоутробного розвитку 13 % та 18 %, морфо-функціональна незрілість 7,5 % і 18 %. Таким чином, отримані дані свідчать про доцільність та перспективність використання заявленого способу ведення вагітності у жінок з ризиком ВУІ. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601