Спосіб вестибулопластики

Спосіб вестибулопластики, який включає розтин слизової оболонки порожнини рота, відшаро вування слизової оболонки та м'яких тканин по методу „тунелю" і формування присінка порожнини рота шляхом накладання швів на слизову оболонку, який відрізняється тим, що розтин слизової оболонки виконують лінійним вертикальним, розміром, рівним планованій глибині присінка порожнини рота, а фіксуючі шви при формуванні присінка накладають на слизову оболонку поліамідною монониткою у два ряди. Корисна модель відноситься до медицини, а саме, хірургічної стоматологіі і може бути використаний для хірургічного лікування захворювань пародонту та з профілактичною метою. Відомо способи вестибулопластік [1] з відшаровуванням слизової оболонки присінка порожнини рота по типу „тунеля" з викроюванням трапецієвидного, „П" або „У" - подібного клаптя, зверненого основою до зубного ряду, крізь який здійснюють хірургічні маніпуляції по заглибленню пресінка порожнини рота. Недоліками відомих способів є те, що їх виконання потребує використання фіксуючих елементів (пластини, старі протези, капи, упори, тампони), або черезшкіряної фіксації глибини хірургічного втручання. Крім того, вони мають велику довжину розтинів, відкриту раневу поверхню у стадії загоювання. Найбільш близьким по суті заявленому способу є спосіб вестибулопластики по Шмідту в модифікації А.С. Степанова [2] при якому через трапецієподібний або „У'-подібний розтини, звернені основою до зубного ряду, відшаровують клапоть, через який відшаровують слизову оболонку та м'які тканини по методу „туннеля" з фіксацією вільного краю відшарованого клаптя слизової оболонки в глибині створеного присінка порожнини рота та краю слизової оболонки по периметру раневої поверхні до більш глибоких шарів кетгутом та використовують фіксуючу паличку, обгорнуту марлею з масляними розчинами. Недоліком відомого способу вестибулопластики є велика довжина розтину; залишається відкрита ранева поверхня в зоні хірургічного втручання; використовується фіксуюча паличка, через що строки загоювання складають не менш ніж 15 днів, підвищується ризик септичного запалення та виникнення деформуючих рубців у віддалені терміни після операції. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб вестибулопластики, у якому забезпечується скорочення терміну лікування, зниження ризику розвитку септичного запалення і рецидивів за рахунок зменшення довжини розтинів та відсутності відкритої раневої поверхні у період після операції без використання фіксуючих глибину створеного присінка порожнини рота елементів. Поставлена задача досягається тим, що в способі вестибулопластики, який включає в себе розтин слизової оболонки порожнини рота та відшаровування слизової оболонки та м'яких тканин по методу „тунеля", формування присінку порожнини рота шляхом накладання швів на слизову оболонку згідно винаходу розтин слизової оболонки роблять лінійним вертикальним, розміром, рівним плануємій глибині присінка порожнини рота, а фіксуючі шви при формуванні присінка накладають на слизову оболонку поліамідною монониткою у два ряди. Заявлений спосіб пояснюється малюнками. На Фіг. 1. представлена початкова глибина присінка порожнини рота, напрямок та відносна 00 CO ST 6682 довжина розтину слизової оболонки та підслизового шару. На Фіг.2. представлено відшаровування слизової оболонки від м'яких тканин через розтин слизової оболонки ножицями. На Фіг.З. представлено напрямок відшаровування м'яких тканин під слизовою оболонкою. На Фіг.4. представлено накладені шви та глибина присінка порожнини рота після операції у прямій проекції. На Фіг.5. представлено накладені шви та глибина присінка порожнини рота після операції у боковій проекції. Спосіб здійснюють слідуючим чином. Проводять інфільтраційну анестезію у зоні хірургічного втручання. Скальпелем здійснюють розтин слизової оболонки та підслизового шару від перехідної складки у напрямку червоної кайми губи у фронтальній ділянці або щоки у боковій ділянці довжиною, рівною плануємій глибині присінка порожнини рота. Через цей розтин ножицями або шпателем відшаровують слизову оболонку в один або у протилежні боки від розтину в межах кількох зубів до перехідної складки шириною на 2мм. більше, ніж плануємо збільшення глибини присінка порожнини рота. Далі скальпелем під слизовою оболонкою по перехідний складці відсікають м'які тканини від надкістя та тупо їх відшаровують у напрямку коренів зубів, а на беззубій щелепі - від альвеолярного гребеня на величину плануємого збільшення глибини присінка порожнини рота. Слизову оболонку фіксують шпательною голкою з поліамідною монониткою на рівні плануємого заглиблення присінка ротової порожнини спочатку саме до надкістя рядом вузлових швів, а потім, відступаючі від першого до 2мм., другим рядом з захватом м'яких тканин, відшарованих від надкістя. Кетгутом накладають вузлові шви на розтин слизової оболонки. Поліамідні шви знімають на 1012 день після хірургічного втручання. Приклад 1 Хвора К, 43р, оперована у хірургічному кабінеті стоматологічного відділення ННЛК „Університетська клініка" ДонГМУ им. М.Горького 26.01.2004р. з приводу наявності мілкого присінка ротової порожнини (4мм). Діагностовано парадонтит генералізованої форми важкого ступеню хронічного перебігуОперація проведена у фронтальній ділянці нижньої щелепи як першочергова у комплексному лікуванні парадонтиту. Фіг. 1 Післяопераційний период проходив без ускладнень. Шви зняті на 10-й день після операції. Глибина сформованого присінка порожнини рота склала 10мм. Приклад 2 Хвора М. - 29р.. оперована у хірургічному кабінеті стоматологічного відділення ННЛК „Університетська клініка" ДонГМУ им. М. Горького 4.02.2004р. з приводу мілкого присінка порожнини рота (Змм.) у фронтальній ділянці нижньої щелепи. Операція проведена з профілактичною метою. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Шви зняті на 12-й день після хірургічною втручання. Глибина сформованою присінка порожнини рота склала 12мм. Приклад З Хворий В., 59р., оперований у хірургічному кабінеті стоматологічного відділення ННЛК „Університетська клініка" ДонГМУ им. М. Горького 16022004л з приводу мілкого присінка порожнини пота та атрофії альвеолярного паростка нижньої щелепи у бокових ділянках внаслідок повної вторинної адентії. Операція проведена з отропедичною метою одночасно в обох бокових ділянках. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Шви зняті на 10-й день після операції. Глибина сформованого присінка порожнини рота склала 8-9мм. Клінічна апробація заявленого способу вестибулопластики у 38 хворих підтвердила переваги заявленого способу операції, які полягають: - у зниженні рівня ускладнень на 10-15%; - у скороченні терміну лікування на 3-5 днів; - у розширенні показань до проведення даної операції, а саме тому, що спосіб можна використовувати як на локальній ділянці 2-3-х зубів, так і біля 5-6-ти зубів як в двобічному, так і в однобічному варіантах проведення хірургічних маніпуляцій від лінії розтину. Успішне клінічне випробування заявленого способу вестибулопластики дозволяє рекомендувати цей вид операції до застосування у хірургічній практиці лікарівстоматологів-хірургів та лікарів-стоматологівпародонтологів районних, міських та клінічних стоматологічних закладів. Джерела інформації прийняті до уваги: [1] Степанов А.Е. Френулопластика, вестибулопластика и операции на тканях пародонта. - М.: "Паритет", 2000г. - с 119-184. [2] Степанов А.Е. Френулопластика, вестибулопластика и операции на тканях пародонта. - М.: «Паритет», 2000г. - с.138-140. Фіг.2 6682 Фіг. 4 Фіг. З Фіг. 5 Комп'ютерна верстка В Мацело Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601