Шамотний легковагий вогнетрив

Шамотний легковагий вогнетрив, що містить шамот, каолін, глину й коксик, який відрізняється тим, що в нього додатково введена у склад суміш сумісного помелу шамоту і глини, мінералізуюча добавка топазової руди при наступному співвід 3 коксовий пил циклонів - УСТК 38-42 вологість маси 7-9. Загальними важливими ознаками вибраного прототипу до об'єкта, що заявляється, є наявність у складі маси зв'язуючого компонента у вигляді глинистих складових, опіснювача у вигляді шамоту й вигоряючої добавки у вигляді коксика. Вирізняючою особливістю запропонованої маси є введення до складу вогнетривкої маси для виготовлення легковагих виробів добавки топаза, що міститься в топазовій руді, хімічний склад якої наступний, %: Si2 - 59,65; Аl2О3 - 26,25; Fe2O3 0,55; Cа - 0,10; Mg - 1,31; п.п.п - 12,34. За мінералогічним складом в топазовій руді міститься топаза - 54,96 % вільного кварцу 43,31 % і інших мінералів 1,72. Присутність топаза в алюмосилікатних масах дозволяє значно підвищити кількість голчастого муліту, наявність якого підвищує термомеханічні властивості виробів. Це пояснюється тим, що при нагріванні до температури 850-1100 °C топаз виступає ініціатором процесу синтезу муліту, забезпечує перебудову топаза при більше низькій температурі по реакції: 6[Al2SiO4(FOH)2] → 2[3Аl2O3∙2SiO2] + 2SiO2+6HF; і при температурі вище 1000 °C SiO2+4HF  SiF4+2H2O. Тетрафторид кремнію, що утворився, відіграє істотну роль у перогазовому масопереносі при формуванні муліту. Ці фторовмісні гази збільшують дефектність і реакційність проміжних продуктів термодеструкції глинистих компонентів, прискорюючи тим самим процес синтезу первинного муліту. Введення суміші сумісного помелу (у складі якого перебуває топаз) у масу в кількості 12 %, характер дії топаза на фізико-хімічні процеси в глинистих компонентах має негативний вплив на утворення голчастих кристалів муліту що формується. Крім того, як вигоряюча добавка пропонується використовувати коксовий пил із циклонів УСТК. Пил із циклонів УСТК має наступний зерновий склад: фр 1,5-3 мм - 0,51 %; фр 0,5-1,5 мм 2,47 %; фр 0,25-0,5 мм - 50,18 %; фр < 0,25 мм 46,84 %. Як видно з наведених даних у пиловловлюючих циклонах УСТК осідає пил дрібних фракцій (в основному 0,25-0,50 мм - 50 % і менше 0,25 мм 47 %), тобто, співвідношення цих фракцій становить 1:1. По хімічному й фізичному стану коксовий пил відповідає всім вимогам, які пред'являються до вигоряючих добавок, що використовуються при виробництві шамотних легковагих виробів методом вигоряючих добавок. При використанні коксового пилу доцільно зволоження маси здійснювати сульфітно глинистим шлікером, щільністю не ме3 нше 1,22 г/см , що дозволяє підвищити пластичність використовуваної маси. Використання коксового пилу як вигоряючої добавки дозволило одержати мілкопористу струк 67495 4 туру в легковагих виробах, що позитивно позначиться на теплоізоляції, а також на збільшенні контакту між частками, що значною мірою інтенсифікує процеси спікання й сприяє інтенсивному протіканню реакцій у системі Аl2О3 - Si2 - С. SiO2(тв) + C(тв) = SiO2(г) + СО(г) 3SiO2(г) + 2Al(тв)=2Al2O3(тв)+3Si 3СО(г) + 2Аl = Аl2О3(тв) + 3С. Позитивним є й те, що вихідний максимальний розмір зерен коксового пилу значною мірою визначає формування структури легковагих виробів, а отже і залежні від структурних параметрів властивості - теплопровідність і міцність. Економічна ефективність використовуваного складу запропонованої маси полягає у використанні відходів виробництва, яким є коксовий пил, ціна якого в 10 разів нижче, ніж ціна використовуваних в цей час при виробництві легковагих виробів по методу вигоряючих добавок металургійного коксу. Введення коксового пилу рекомендується в межах 38-42 %. При введенні коксового пилу