Спосіб супровідної імунокоригуючої терапії онкологічного хворого

Спосіб належить до медицини, а саме онкології, імунології і може бути використаний в медичних закладах онкологічного призначення в комплексному лікуванні онкологічного хворого. Хірургічний метод та хемопроменева терапія залишаються провідними методами лікування онкологічного хворого. Проте, застосування променевої та хемотерапії негативно впливає на стан гомеостатичних систем, порушення яких грає важливу патогенетичну роль у розвитку променевих ускладнень. Використання імунотерапії при лікуванні онкологічного хворого набуло особливого значення водночас з усвідомленням ролі та значення імунної системи у розвитку хвороби. Відомий спосіб супровідної імунокоригуючої терапії онкологічного хворого, в якому імунокорекцію проводять в передопераційному періоді введенням Т-активіна з одномоментним введенням хемопрепаратів. Як свідчать автори способу, його застосування підвищує операбельність, знижує токсичні ускладнення та рецидиви захворювання [Пат. №2138259 RU, МКП6 А65К31/28, G01N33/53. Способ предоперационного лечения больных раком яичников III-IV стадий /Ростовский НИ онкологический институт. - 3. №97109158/14; Заявл 28.05.1997; Опубл. 27.09.1999]. Недоліком відомого способу слід вважати призначення імунокорекції без урахування стану імунної системи хворого. Крім того, дослідження останніх років свідчать про те, що уява про тотальну імунодепресію, як і про необхідність стимуляції імунітету при онкологічних захворюваннях підлягає принциповій корекції та не може мати універсального характеру. Найближчим до способу, що заявляється є спосіб супровідної імунокоригуючої терапії онкологічного хворого, який включає корекцію порушень у системі імунітету шляхом нормалізації кількості лімфоцитів. Спосіб передбачає також нормалізацію лейкоцитів та інших параметрів загального аналізу крові. Згідно до відомого способу за 2-3 дні до початку лікування і протягом усього курсу комбінованого лікування хворі одержують біостимулятор [прототип Пат. №2090203 RU. МПК6 А61К35/87, G01N33/53. Способ лечения местнораспространенного рака /Ростовский НИ окнологичеосий институт. - 3. №93046226/14; Заявл. 10.09.1993; Опубл 20.09.1997]. Спосіб дозволяє виключити стійку імунодепресію та лейкопенію, нормалізувати параметри загального аналізу крові. Проте, дані методи імунологічного обстеження, які застосовано у відомому способі, не спроможні дати об'єктивну оцінку стану імунної системи онкологічного хворого, а отже і використане лікування не є патогенетично обґрунтованим. Недоліком обох наведених відомих способів є емпіричний підхід до вибору імунокоригуючої терапії та застосування її на доопераційній стадії ласування, тобто, при наявності пухлини. Дані сучасних досліджень свідчать про те, що клітини різних пухлин в залежності від їх біологічних властивостей по-різному впливають на систему імунітету, а також мають свій механізм "вислизання" з-під імунологічного контролю. Тому прогнозувати ефект призначення імунотерапії за наявності основної маси пухлини неможливо і, у зв'язку з цим, небезпечно. Нині з'явився новий методичний рівень досліджень, заснований на різноманітних варіантах імуноферментного аналізу, використанні моноклональних антитіл проти відомих маркерів різних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів та інших клітин, метод проточній цитометрії, що дозволило виявити усю складність та гетерогенність імунних порушень при онкологічній хворобі та використати ці знання для контролю функціонального стану імунного гомеостазу та розробки критеріїв вибору певних імунотропних засобів для патогенетично обґрунтованої супровідної терапії. В основу винаходу, що заявляється, поставлене завдання розробити новий спосіб супровідної імунокоригуючої терапії онкологічного хворого, в якому вибір певних імунотропних засобів здійснюють з урахуванням функціонального стану імунного гомеостазу, що дасть можливість реабілітації функції імунної системи за рахунок забезпечення патогенетичності супровідної терапії, підвищити ефективність протиракового лікування та запобігти розвиток ускладнень хемопроменевої терапії. Поставлене завдання вирішують таким чином: у відомому способу супровідної імунокоригуючої терапії онкологічного хворого, який включає корекцію порушень у системі імунітету шляхом нормалізації кількості лімфоцитів корекцію імунних порушень здійснюють лише після видалення пухлини з урахуванням динаміки змін кількості Т-лімфоцитів загальних (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-цитотоксичних супресорів (CD8+), зрілих Влімфоцитів (CD20+), неактивованих Т-лімфоцитів (CD45RA), натуральних кілерів (CD56+, CD16+), експресії рецепторів апоптозу (CD95+) на лімфоцитах, рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) та рецепторів активації (HLA-DR+), при цьому при зниженні кількості Т-хелперів (CD4) та експресії рецепторів активації (HLA-DR+) та відсутності експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) за 5 днів до чи на фоні післяопераційної променевої терапії призначають циклоферон, який вводять внутрішньом'язово 12,5% розчину - 4,0 мл через день 10 ін'єкцій, а при зниженні кількості Т-цитотоксичних супресорів (CD8+) та натуральних кілерів (CD56+, CD16+), підвищенні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) при нормальному рівні рецепторів активації (HLA-DR+) за 5 днів до або після післяопераційної променевої терапії призначають лаферон, який вводять через день по 3млн. підшкірно 10 ін'єкцій, і при зниженні кількості Т-лімфоцитів загальних (CD3+), Т-хелперів (CD4), Тцитотоксичних супресорів (CD8+), натуральних кілерів (CD56+, CD16+), неактивованих Т-лімфоцитів (CD45RA) та зниженні рівня рецепторів активації (HLA-DR+) при стабільному рівні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) і рецепторів апоптозу (CD95+) призначають глутоксим на фоні променевої терапії через день 3% розчину - 1,0мл внутрішньом'язово. Проведення імунотерапії після видалення основної маси пухлини обумовлено двома факторами: імунна система виявляє особливу чутливість до негативних впливів променевої та хіміотерапії та результати імунологічних досліджень відображають стан імунної системи хворого, а не є результатом взаємодії пухлини та імунної системи організму-пухлиноносія. Показники, які обрано для характеристики стану імунної системи, з точки зору сучасних знань, е найбільш інформативними при їх використанні у динаміці захворювання. Використання циклоферону забезпечує імуномодулюючий ефект, індукує продукцію інтерферону та інших цитокинів, які контролюють гемопоез і процеси імуногенезу, при цьому нормалізує кількість Т-хелперів (CD4+), рівень рецепторів активації (HLA-DR+). Застосування лаферону обумовлено його ефективністю при зниженні кількості Тцитотоксичних супресорів (CD8+) та натуральних кілерів (CD56+, CD16+), підвищенні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) та стабільному рівні рецепторів активації (HLA-DR+). Лаферону притаманні антивірусна, протипухлинна імуномодулююча активність та ангимутогенна дія. Препарат сприяє зниженню штоксикації при опромінюванні та хеамотерапи, прискорює заживления ран. Приймання препарату глугоксим обумовлено його здатністю активувати процеси проліферації Т-лімфоцитів, клітин гемопоетичної тканини та підсилювати процеси еритро-, лімфо-, гранулоцито- та моноцитопоезу, крім того препарат сприяє запуску апоптозу. Наведені схеми застосування препаратів забезпечують необхідний терапевтичний ефект. Використання усієї сукупності суттєвих ознак необхідно і достатньо для забезпечення виконання завдання поставленого в основу винаходу. Спосіб виконують таким чином: після операції перед початком курсу післяопераційної променевої терапії проводили дослідження імунного статусу. Виділення фракції лімфоцитів здійснювали на градієнті густини фіколверографіна Популяційний склад лімфоцитів визначали методом непрямої імунофлюоресценції. для ідентифікації антигенів лімфоцитів використовували моноююнальні антитіла проти CDB (Т-лімфоцити загальні), CD4 (Т-хелпери), CDS (Т-цитотоксичні супресори), CD20 (зрілі В-лімфоцити). CD45RA (неактивні Т-лімфоцити), CD56 (натуральні кілери), CD95 (Fas-рецептор. рецептор апоптозу), HLA.-DR (антигени гістосумісності II класу) Застосовували набір моноклональних антитіл "клоноспектр" виробництва Інституту імунології МЗМП (Росія, Москва). Аналізували показники і при зниженні кількості Т-хелперів (CD4) та експресії рецепторів активації (HLADR+) та відсутності експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) за 5 днів до чи на фоні післяопераційної променевої терапії призначали циклоферон, який вводили внутрішньом'язово 12,5% розчину 4,0 мл через день 10 ін'єкцій; а при зниженні кількості Т-цитотоксичних супресорів (CD8+) та натуральних кілерів (CD56+, CD16+), підвищенні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) при нормальному рівні рецепторів активації (HLA-DR+) за 5 днів до або після післяопераційної променевої терапії призначали лаферон, який вводили через день по 3 млн. підшкірно 10 ін'єкцій; і при зниженні кількості Т-лімфоцитів загальних (CD3+), Т-хелперів (CD4), Т-цитотоксичних супресорів (CD8+), натуральних кілерів (CD56+, CD16+), неактивованих Тлімфоцитів (CD45RA) та зниженні рівня рецепторів активації (HLA-DR+) при стабільному рівні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) і рецепторів апоптозу (CD95+) призначають глутоксим на фоні променевої терапії через день 3% розчину - 1,0мл внутршюьом'язово 10 ін'єкцій. Нижче наведено конкретні приклади реалізації способу. Приклад 1. Хвора С.В. Я., 1937 р.н. Іст. хвороби №38266. Надійшла до клініки IMP АМНУ 16.01.2003p. з діагнозом рак тіла мазки Т1вN0М0). 20.01.2003р. проведено хірургічне лікування: екстирпація матки з придатками. З 6.02.2003р. по 12.03.2003р. хвора одержувала променеву терапію СОД 44Гр. Ускладнення під час та після променевої терапії: цистит, скарги на слабкість, швидку втомлюваність. Після променевої терапії проведено дослідження показників імунітету, які виявили, що має місце зниження кількості Т-хелперів (CD4), експресія рецепторів активації (HLA-DR+), відсутності експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+). Згідно до способу через 5 днів після променевої терапії призначали циклоферон, який вводили внутршіньом'язово 12,5% розчину 4,0мл через день 10 ін'єкцій. В результаті лікування нормалізувалися імунологічні показники( дані наведені у таблиці 1). Таблиця 1 Порівняльна характеристика імунологічних показників хворої С.В.Я. Показники До лікування Після лікування СD3 CD4 CD8 38 32 19 3 53 35 19 7 CD56 CD95 CD16 CD25 HLADR Тлімфоцити 27 2 1 5 0 17 0,9х106 36 4 0 10 0 12 1.2х106 CD20 CD45KF Після лікування стан хворої покращився, у задовільному стані хвору виписано 14.03.2003р. Приклад 2. Хвора БАМ, 1939р-н. Іст. хвороби №38358. Надійшла до клініки IMP АНУ 27.01.2003p. з діагнозом рак тіла мазки Т1NxМ0. 20.01.2003 p. , цукровий діабет II типу середньої тяжкості, гіпертонічна хвороба II ст., силікотуберкульоз закритого типу. Хвора неоперабельна, одержувала променеву терапію з 27.01.2003 р. по 13.03.2003р., дробне фракціонування СОД - 46Гр, з 10.022003р.-20.03.2003р. контактна променева терапія на апараті АГАТ Ц СОД - 60Гр. Ускладнення під час та після променевої терапії: цистит, скарги на слабкість, швидку втомлюваність. Проведено дослідження показників імунітету, які показали, що має місце зниження кількості Тлімфоцитів, загальних (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-цитотоксичних супресорів (CD8+), натуральних кілерів (CD56+, CD16+-), неактивованих T-лімфоцитів (CD45RA) та зниженні рівня рецепторів активації (HLA-DR+), стабільні рівні експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) і рецепторів апоптозу (CD95+) призначали глутотоксим на фоні променевої терапії через день 3% розчину - 1,0мл внутрішньом'язово (10 ін'єкцій). В результаті лікування нормалізувалися імунологічні показників дані наведені у таблиці 2). Таблиця 2 Порівняльна характеристика імунологічних показників хворої Б.A.M. Показники CD3 CD4 CDS CD20 CD45KF CD56 CD95 CD16 CD25 HLADR Т лімфоцнти До лікування Після лікування 37 32 17 12 44 4 0 5 0 9 0,8х106 45 32 18 4 47 9 0 6 2 14 1,0x106 Після лікування стан хворої покращився, у задовільному стані хвора виписана 01.04.2003р. Приклад 3. Хвора 3. B.І, 1951р.н. Іст. хвороби №37046. Надійшла до клініки IMP АМНУ 9.10.2002p. з діагнозом рак грудної залози Т2N1М0. Було проведено хірургічне лікування 15.10.2002p. - радикальна мастектомія зліва Курс променевої терапії з 5.11.2002р. по 3.122002р. СОД - 40Гр. Ускладнення під час та після променевої терапії: цистит, скарги на слабкість, швидку втомлюваність. Проведено дослідження показників імунітету, які показали, що має місце зниження кількості Т-хелперів (CD4) та експресія рецепторів активації (HLA-DR+) при відсутності експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) на фоні післяопераційної променевої терапії призначали циклоферон, який вводили внутрішньом'язово 12,5% розчину - 4,0мл через день, 10 ін'єкцій. В результаті лікування нормалізувалися імунологічні показники ( дані наведені у таблиці 3). Таблиця 3 Порівняльна характеристика імунологічних показників хворої Б.А.М CD4 CDS CD20 CD45RF CD56 CD95 CD16 CD25 HLADR Т-лім фоцити 47 30 19 7 23 2 2 7 0 7 1.6x106 43 40 26 8 29 2 0 8 2 12 1,2x106 Показники CD3 До лікування Після лікування Після лікування стан хворої покращився, у задовільному стані хвора виписана 13.122002 р. Приклад 4. Хвора Н.С.Н., 1939р.н. Іст. хвороби №63738. Надійшла до клініки IMP АМНУ 14.06.2002p. з діагнозом рак грудної залози Т2N0М0). Було проведено хірургічне лікування 18.06.2002р. - радикальна мастектомія. Проведено дослідження показників імунітету, які показали, що має місце зниження кількості Тцитотоксичних супреоорів (CD8+) та натуральних кілерів (GD56+, CD16+), підвищення експресії рецепторів активованих лімфоцитів (CD25+) при нормальному рівні рецепторів активації (HLA-DR.+) за 5 днів до променевої терапії призначали лаферон, який вводили через день по 3 млн. підшкірно 10 ін'єкцій. В результаті лікування нормалізувалися імунологічні показників дані наведені у таблиці 4). Таблиця 4 Порівняльна характеристика імунологічних показників хворої НСН CD4 CDS CD20 CD45RF CD56 CD95 CD16 CD25 HLADR Тлімфоцити 54 33 18 7 30 2 0 5 2 11 1,1x106 50 32 19 4 30 4 0 7 4 11 1,0x106 Показники CD3 До лікування Після лікування Проведено курс післяопераційної променевої терапії з 2.07.2002р. по 28.07.2002р. ООД 40Гр. Стан після лікування задовільний, скарг на самопочуття не було. Після лікування хвору виписано у задовільному стані 28.07.2002р. Приклад 5. Хвора М.Д.П., 1946р.н. Іст. хвороби №37436. надійшла до клініки IMP АМНУ 5.11.2002p. з діагнозом рак тіла матки T2N0M0. Було проведено хірургічне лікування 6.11.2002р. - екстирпація мазки з придатками. З 19.11.2002р. по 17.122002р. проведена дистанційна гамма-терапія на область тазу СОД 42Гр., з 18.122002р. по 8.01.2003p. - контактна променева терапія. Проведено дослідження показників імунітету, які показали, що має місце зниження кількості Т-цитотоксичних супресорів (CD8+) та натуральних кілерів (CD56+, CD16+), підвищення експресії рецепторів активованих лімфоцитів (GD25+) при нормальному рівні рецепторів активації (HLA-DR+) після променевої терапії призначали лаферон, який вводили через день по 3 млн. підшкірно 10 ін'єкцій. В результаті лікування нормалізувалися імунологічні показники (дані наведені у таблиці 5). Таблиця 5 Порівняльна характеристика імунологічних показників хворої МДП Показинки CD3 CD4 CD8 CD20 CD45RF CD56 CD95 CD16 CD25 HLADR Т-лімфоцити До лікування Після лікування 64 35 16 7 39 1 1 5 0 16 1,1x106 67 38 19 5 45 5 0 15 0 15 1,6x106 Після лікування стан задовільний, скарг на погане самопочуття не було, хвору виписано 13.01.2003р. Наведені вище приклади лікування онкологічних хворих патогенетичною супровідною терапією, обраною в залежності від функціонального стану імунного гомеостазу, свідчать про те, що застосування даного способу імунокоригуючої терапії дало змогу реабілітувати функцію імунної системи, що забезпечило підвищення ефективності протиракового лікування та знизило ризик розвитку ускладнень променевої терапії.