Спосіб обприскування і саморушний обприскувач для здійснення цього способу

1. Спосіб обприскування, що включає створення повітряного потоку, внесення в нього робочої рідини і обприскування повітрянорідинним потоком оброблюваної поверхні, який відрізняється тим, що створюють щонайменше два таких повітряних потоки, якими, направляючи їх симетрично під кутом 120°-160°, переважно 135°, до напрямку руху обприскувача, сприскують оброблювану поверхню назад і в боки від обприскувача і одночасно утворюють аеродинамічні сили, результуюча яких пересуває обприскувач. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що частину повітряно-рідинних потоків направляють униз та/або у зону позаду обприскувача. C2 2 69092 1 3 ознаками відомого способу і способу, що заявляється, є створення повітряного потоку, внесення в нього робочої рідини і сприскування повітряно-рідинним потоком оброблюваної поверхні. У відомому способі робоча рідина транспортується повітряним потоком в одному напрямку, ширина захвату обприскування при цьому невелика. Крім того, повітряний потік, утворений вентилятором, використовується тільки для обприскування, а спосіб, внаслідок цього, здійснюється на причіпних дприскувачах. Все це призводить до зниження ефективності та якості обприскування. Відомий вентиляторний причіпний обприскувач ОВТ-1В, що містить раму на колесах, встановлені на ній ємність для робочої рідини, систему її подачі до вентиляторного робочого органу з соплом, яке направляє розкручений вентилятором потік розпиленої рідини в один бік [3]. Недоліками такого обприскувача є залежність від транспортного засобу, до якого він причіплюється, однобокість вприскування і, внаслідок цього, низькі продуктивність і економічність. Найбільш близьким аналогом пристрою, що заявляється, вибраним як прототип, є універсальний вентиляторний обприскувач, який для пересування полем причіплюється до трактора. Обприскувач містить раму на колесах і встановлені на ній ємність для робочої рідини і працюючі від вала відбору потужності трактора з'єднану з ємністю систему подачі робочої рідини з насосом і робочий орган з двома вентиляторами, розташованими паралельно напрямку руху обприскувача. [4]. Загальними суттєвими ознаками відомого пристрою і пристрою, що заявляється, є рама на колесах і встановлені на ній щонайменше одна ємність для робочої рідини, щонайменше два робочих елементи, що утворюють повітряні потоки обертанням лопатєй, і з'єднана з ємністю система подачі робочої рідини з помпою. При роботі відомого обприскувача його пересування полем здійснюється трактором, що призводить до обважнення і громіздкості пристрою, здавлювання грунту і сільгоспкультур, пробуксовки на вологому грунті, а внаслідок того, що розпилена рідина потрапляє у повітряний потік, перпендикулярний напрямку руху обприскувача, обробляється зона ліворуч і праворуч від обприскувача, а позаду нього залишається "мертва зона", що знижує продуктивність і економічність пристрою. В основу першого з групи винаходів поставлено задачу вдосконалення способу обприскування, в якому шляхом збільшення кількості і потужності повітряних потоків, а також зміни їх напрямку забезпечується підвищення ширини захвату обприскування і одночасно самопересування обприскувача, що призводить до підвищення ефективності та якості обприскування. В основу другого з групи винаходів поставлено задачу вдосконалення обприскувача, в якому шляхом зміни конструкції і розташування робочих елементів забезпечується його самопересування і 69092 4 збільшення ширини захвату обприскування, можливість крайової обробки без виїзду на поле, зменшення здавлювання грунту і пробуксовки на вологому грунті. За рахунок цього збільшуються продуктивність і економічність обприскувача. Перша поставлена задача вирішується тим, що в способі обприскування, що включає створення повітряного потоку, внесення в нього робочої рідини і обприскування повітрянорідинним потоком оброблюваної поверхні, відповідно до винаходу створюють щонайменше два таких повітряних потоки, якими, направляючи їх симетрично під кутом 120°-160°, переважно 135°, до напрямку руху обприскувача, обприскують оброблювану поверхню назад і в боки від обприскувача і одночасно утворюють аеродинамічні сили, результуюча яких пересуває обприскувач. В іншій конкретній формі виконання частину повітряно-рідинних потоків направляють униз та/або у зону позаду обприскувача, при цьому виключаючи утворення "мертвої зони". Створення двох повітряних потоків, направлених під кутом 120°- 160°, переважно 135°, до напрямку руху обприскувача, забезпечує сприскування оброблюваної поверхні назад і в боки від обприскувача, що призводить до збільшення ширини захвату обприскування. Одночасно потужність повітряних потоків дозволяє створювати аеродинамічні сили, результуюча яких пересуває обприскувач, що призводить до здійснення способу на саморушному обприскувачі. В результаті підвищуються ефективність і якість обприскування. Друга поставлена задача вирішується тим, що в обприскувачі, що містить раму на колеса* і встановлені на ній щонайменше одну ємність для робочої рідини, щонайменше два робочих елементи, що утворюють повітряний потік обертанням лопатєй, і з'єднану з ємністю систему подачі робочої рідини з помпою, відповідно до винаходу як робочі елементи о використані повітряні гвинти, осі обертання яких розташовані симетрично під кутом 120°- 160°, переважно 135°, до напрямку руху обприскувача. В іншій конкретній формі виконання позаду повітряних гвинтів, між ними, встановлений додатковий повітряний гвинт, який приводиться в обертання повітряними потоками основних гвинтів. В одному з варіантів позаду основних повітряних гвинтів додатково встановлені щонайменше по два вертикальних, та/або горизонтальних, та/або похилих антикрила з можливістю повороту навколо своєї поздовжньої осі, причому зазначені антикрила встановлені таким чином, що відхиляють частину повітрянорідинних потоків униз та/або в зону позаду обприскувача. Використання як робочих елементів, що створюють повітряні потоки, повітряних гвинтів, осі обертання яких розташовані під кутом 120°-160°, переважно 135°, до напрямку руху обприскувача, призводить до того, що створені ними повітряні потоки обприскують оброблювану поверхню з більшою шириною захвату й одночасно утворюють 5 аеродинамічні сили, результуюча яких пересуває обприскувач. У результаті обприскувач пересувається самотужки, здавлювання грунту і пробуксовка на вологому грунті зменшуються, а ширина захвату обприскування збільшується. Крім того, забезпечується можливість крайової обробки без виїзду на поле. Таким чином запропонована конструкція забезпечує підвищення продуктивності й економічності обприскувача. А встановлення на рамі позаду повітряних гвинтів, між ними, додаткового повітряного гвинта, який приводиться в обертання повітряними потоками основних гвинтів і може бути з'єднаний з помпою, або щонайменше по два вертикальних, та/або горизонтальних, та/або похилих антикрила з можливістю повороту навколо своєї поздовжньої осі, які відхиляють частини повітряно-рідинних потоків униз та/або в зону позаду обприскувача, виключаючи при цьому утворення "мертвої зони", додатково сприяє підвищенню продуктивності й економічності обприскувача. Винахід ілюструється наступними кресленнями: фіг.1 загальний вигляд саморушного обприскувача, фіг.2 - схема розподілу повітряно-рідинних потоків і аеродинамічних сил, фіг.3 - схема встановлення додаткового повітряного гвинта, фіг.4 - те ж вертикальних антикрил, фіг.5 те ж горизонтальних антикрил, фіг.6 - те ж похилих антикрил. Заявлений спосіб реалізують таким чином. За допомогою встановлених на обприскувачі повітряних гвинтів (фіг.1) утворюють два потужних повітряних потоки, які направляють під кутом 135° до напрямку руху обприскувача. Розпилену робочу рідину вносять у зазначені повітряні потоки і утвореними повітряно-рідинними потоками обприскують оброблювану поверхню назад і в боки від обприскувача (ширина захвата при цьому 30-60м). Одночасно потужні повітряні потоки створюють направлені в протилежний бік аеродинамічні сили, результуюча яких штовхає обприскувач, забезпечуючи його рух вперед (фіг.2). Для більш рівномірного обприскування оброблюваної поверхні частину повітрянорідинних потоків відхиляють за допомогою антикрил (фіг.4, 5, 6) або додаткового повітряного гвинта (фіг.3). При цьому виключається утворення "мертвої зони" позаду обприскувача. Створюючи тільки один повітряно-рідинний потік, обприскують край поля, не в'їжджаючи на нього, для чого передбачена можливість роздільного управління рідинними потоками. Як показано на фіг.1, саморушний обприскувач містить раму 1 з колесами 2, на якій встановлені ємності 3 з робочою рідиною, з'єднані з системою подачі робочої рідини, що включає помпу 4, гідрокомунікації 5, форсунки або інші розпилюючі пристрої 6, причому останні розташовані в зоні створення повітряних потоків. На рамі 1 також встановлені повітряні гвинти 7, наприклад стандартні повітряні гвинти для мотодельтапланів або легких літаків, з двигунами внутрішнього згоряння 8, один з яких або обидва 69092 6 з'єднані з помпою 4. Осі обертання повітряних гвинтів 7 розташовані симетрично під кутом 135° до напрямку руху обприскувача. Позаду повітряних гвинтів 7, між ними, встановлений додатковий повітряний гвинт 9 (фіг.3), який може бути з'єднаний з помпою 4. В одному з варіантів позаду основних повітряних гвинтів можуть бути встановлені по два вертикальних (фіг.4), та/або горизонтальних (фіг.5), та/або похилих (фіг.6) антикрила 10 з можливістю повороту навколо своєї поздовжньої осі, причому вертикальні антикрила встановлені ближче до поздовжньої осі обприскувача, горизонтальні - нижче горизонтальної осі гвинтів, таким чином, щоб відхиляти частину повітрянорідинних потоків униз і в зону позаду обприскувача. Обприскувач працює таким чином. При запуску двигунів внутрішнього згоряння 8 починають обертатися повітряні гвинти 7, створюючи повітряні потоки, причому обидва гвинти можуть працювати від одного двигуна (за наявності відповідної трансмісії). Помпа 4, яка приводиться в дію від одного з двигунів 8 або додаткового гвинта 9, відбирає робочу рідину з ємності 3 і по гідрокомунікаціях 5 подає під тиском на розпилення у форсунки 6. Розпилена рідина потрапляє у повітряні потоки, утворені повітряними гвинтами 7, і розноситься по оброблюваній площі назад і в боки від обприскувача, при цьому ширина захвату обприскування становить 30 - 60м, завдяки направленню повітряних потоків під кутом 135° до напрямку руху обприскувача. Одночасно зазначені повітряні потоки створюють направлені в протилежний бік аеродинамічні сили, результуюча яких штовхає обприскувач, забезпечуючи його рух вперед (фіг.2). Таким чином, обприскувач пересувається самотужки, без сторонньої допомоги, що зменшує вагу і розміри пристрою в цілому. При цьому менше здавлюється грунт і с/е культури, практично відсутня пробуксовка коліс на вологому грунті, що сприяє рівномірному пересуванню і відповідно обприскуванню, зменшує нераціональні витрати робочої рідини. Додатковий повітряний гвинт 9 приводиться в дію повітряними потоками основних гвинтів 7 і обприскує розпиленою робочою рідиною невелику "мертву зону", утворювану позаду обприскувача. Додатковий повітряний гвинт 9 своїм обертанням може приводити в дію помпу 4. При встановленні антикрил 10 частина повітряно-рідинних потоків відхиляється вниз і в зону позаду обприскувача, забезпечуючи рівномірність обприскування. При подачі рідини тільки на один з повітряних гвинтів 7 обприскування країв поля здійснюється без в'їзду обприскувача на поле, для чого в системі подачі робочої рідини передбачена можливість роздільного управління рідинними потоками. Джерела інформації: 1. Шамаев Г.П., Шеруда С.Д. Механизация защиты сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней. М., "Колос", 1978, с. 2942. 7 2. Пат. РФ № 2201294, МПК 7 В05В7/32,2003. 3. Шамаев Г.П., Шеруда С.Д. Механизация защиты сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней. М., "Колос", 1978, с. 4142. 4. А.с. СРСР № 1053802, МПКЗ А01М7/00,1983. 69092 8