Спосіб приготування силосу для годівлі великої рогатої худоби

Реферат: UA 70134 U UA 70134 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства і може бути використана у тваринництві при силосуванні злакових і бобових травостоїв та їх сумішей з різним співвідношенням компонентів, їх еколого-біоморфологічної структури, біохімічного складу корму за вмістом у ньому органічних речовин і поживних елементів, які дуже добре перетравлюються тваринами, що у свою чергу впливає на їх продуктивність і якість тваринницької продукції. Відомо, що раціон дійних корів в зимовий період має бути збалансований за вмістом сухої речовини, перетравного протешу, клітковини, фосфору, вітамінів A, D і Е. Тому необхідні заходи інтенсифікації кормовиробництва в Україні і особливо в АР Крим, де назріла необхідність структурних змін у виробництві, заготівлі, зберіганні та раціональному використанні кормів у тваринництві. Увагу приділено інноваційним технологіям кормовиробництва, особливо заготівлі силосуючих кормів з озимих культур, що вимагає інноваційних технологій вирощування технічних культур (цукрових, соняшника, озимого й ярого ріпаку). Відомий спосіб силосування зеленої маси рослин, який передбачає введення хімічного реагенту у силусуючу масу. Як хімічний реагент використовують вуглеамонійні солі і вводять їх у дозі 0,8-1,5 % від загальної маси силосу. (А.с. № 1713546 СРСР А23К 3/03. Заявл. 30.08.1988. Опубл. 23.02.1992. Бюл. № 7). Відомий спосіб консервування рослинного корму, який включає введення консерванту в рослинний корм, як консервант використовують водний розчин хлоридів, сульфатів і гідрокарбонатів лужних і лужноземельних металів і вводять його у кількості 26-32 л на тону + + + + рослинного корму (Na , K , Mg , Са ). (А.с. № 1616585 СРСР А23К 3/00 Заявл. 14.04.1988. Опубл. 30.12.1990. Бюл. № 48). Такі способи використовують хімічні речовини і хімічні сполуки, які негативно впливають на організм тварин. Однак, відомі способи силосування зеленої маси за допомогою біологічних речовин, наприклад морської бурої водорості костарії (А.с. № 1713544 СРСР А23К 3/00. Заявл. 05.02.1990. Опубл. 23.02.1992. Бюл. № 7) і ферментів, джерелом яких є солома бобових культур у кількості 20-30 % від маси рослинної сировини та ще кормові хімічні добавки, які вводять аж у три етапи через кожні 3 години і у кількості, на першому етапі 20-25 %, на другому етапі - 30-33 %, на третьому етапі - 40-50 %. (А.с. № 1715284 СРСР А23К 1/00. Заявл. 19.02.1990. Опубл. 28.02.1992. Бюл. № 8). Ці способи дуже трудомісткі, не економічні, вимагають багато витрат, а головне не ефективні і не вирішують проблеми інтенсивного кормовиробництва для великої рогатої худоби. Тому в основу корисної моделі поставлена задача підвищення поживної цінності силосу за допомогою введення біологічного фітонцидного консерванту з метою запобігання гнилостих процесів, що у свою чергу сприяє якості силосу, повному його поїданню і повному засвоєнню усіх поживних речовин силосу, що позитивно впливає на фізичний стан тварин, на підвищення їх продуктивності і на якість тваринницької продукції за рахунок включення хімічних консервантів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі приготування силосу для великої рогатої худоби, який включає введення консервантів до силосуючої маси, згідно з корисною моделлю, як біологічний фітонцидний консервант використовують подрібнену зелену масу озимого ріпаку і вводять її у кількості 30-50 % загальної маси силосу, при цьому використовують зелену масу озимого ріпаку, зібрану у період від бутонізації до кінця фази цвітіння і початку фази плодоутворення. Зелена маса озимого ріпаку служить дуже добрим біологічним фітонцидним консервантом тому, що вона містить цукру у 2 рази більше, ніж інші культури. Оптимальні строки збирання зеленої маси озимого ріпаку на силос є період від бутонізації до кінця фази цвітіння і початку плодоутворення. Подрібнену зелену масу озимого ріпаку додають до суміші з багаторічними травами, однорічними культурами з додатком соломи і полови із рахунку, наприклад 10-20 % від загальної кількості силосуючої маси. На одну кормову одиницю у такому силосі приходиться 143 г перетравного протеїну. Силос з додаванням зеленої маси озимого ріпаку вигідно відрізняється від силосів із традиційних культур кукурудзи і соняшнику якраз підвищеним вмістом протеїну і зниженим рівнем клітковини. Головною біологічною особливістю силосу з додаванням зеленої маси озимого ріпаку є те, що у процесі силосування здійснюється процес активного розпадання глюкозинолатів, а іншою особливістю силосу з додаванням зеленої маси озимого ріпаку є те, що здійснюється заглушення гнилистої і маслянокислої мікрофлори у період активного гідролізу глюкозинолатів. Розпад основної кількості глюкозинолатів у вихідній масі здійснюється за перші три доби і небажані мікробіологічні процеси затримуються на першій стадії силосування. 1 UA 70134 U 5 10 15 20 25 30 35 Досліджено, що силосування із застосуванням ріпаку навіть з високим вмістом глюкозинолатів таких сортів як Східносибірський і Янтар, що за перші три доби молочнокисле бродіння затримувалось в усіх сортах. Силосування значно знижує токсичність зеленої маси ріпаку, при цьому глюкозинолати і S-метилцистеїнсульфоксид (S-MCSO) перетворюються у нетоксичні речовини. Як відомо, тіоглікозиди хрестоцвітих культур є джерело відтворення летючих відділень - фітонцидів, які грають захисну функцію у житті рослин від мікроорганізмів. Тому хрестоцвіті використовують як природні консерванти при силосуванні, а процес отримав назву фітонцидного консервування. В Кримському інституті АПВ проводилися спроби по силосуванню озимого жита з використанням зеленої маси озимого ріпаку як консерванту у дозах 10, 30 і 50 % від силосуючої маси. При силосуванні озимого жита втрата сухої речовини знижувалась у 3-4 рази, цукру - в 1,3-2,3 рази в порівнянні із силосом, у якому консервантом була оцтова кислота у дозі 0,3 % від силосуючої маси. Результати виробничої перевірки підтвердили дані досліджень. Силос із жита зі 30-35 % озимого ріпаку від загальної поживності раціону для великої рогатої худоби забезпечував добові удої корів 10,5-10,7 кг. Можна силосувати і другі зернові і бобові культури, такі як пшениця, тритикале, вико-вівсяна суміш, люцерна і ячмінна солома, з додаванням зеленої маси озимого ріпаку, як біологічного фітонцидного консерванту. Зелену масу озимого ріпаку використовують також при заготівці сінажу. Інститутом розроблені "Рекомендації за технологією використання ріпакових кормів у раціонах великої рогатої худоби". Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом можна пояснити: саме за рахунок використання зеленої маси озимого ріпаку як біологічного фітонцидного консерванту виникає можливість отримати силос з поліпшеними властивостями, що позитивно впливає на підвищення продуктивності тваринництва, на підвищення виробництва і якості тваринницької продукції, що пов'язано із засвоєнням новітніх інтенсивних технологій. Основною ланкою будь-якої технології по виробництву молока, яловичини і вирощуванню ремонтного молодняку є повноцінне білкове і енергетичне годування тварин. Сучасні підходи до нормованого годування великої рогатої худоби пов'язані з деталізацією раціонів за значним числом контрольованих показників. Основним балансувальним показником раціонів для сільськогосподарських тварин є перетравний протеїн, дефіцит якого зводить нанівець зусилля по реалізації продуктивних якостей тварин. Вирішуючи кормові проблеми в Україні і особливо у посушливому Криму, доцільно при інтенсивному виробництві та переробці такої цінної культури як ріпак, можливо значно наситити раціон худоби кормовим білком. Гектар ріпаку дає 1 т білка в порівнянні з 640 кг при культивуванні сої та з 220 кг - ячменю. А його посівні площі з кожним роком підвищуються. Широке розповсюдження такої культури як ріпак пояснюється дефіцитом білка і жиру у кормовому балансі тварин і тим, що ця культура може успішно вирощуватися у багатьох регіонах АР Крим і України. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб приготування силосу для великої рогатої худоби, який включає введення консерванту до силосуючої маси, який відрізняється тим, що як біологічний фітонцидний консервант використовують подрібнену зелену масу озимого ріпаку і вводять її у кількості 30-50 % загальної маси силосу, при цьому використовують зелену масу озимого ріпаку, зібрану у період від бутонізації до кінця фази цвітіння і початку фази плодоутворення. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2