Спосіб нормованої годівлі великої рогатої худоби в умовах пасовищного утримання

Спосіб нормованої годівлі великої рогатої худоби в умовах пасовищного утримання, який включає створення мінімальних концентрацій енергії, поживних речовин у сухій речовині раціону, що задовольняє при максимальному споживанні кормів твариною повне забезпечення її аліментарних потреб без втрат запланованої продуктивності, який відрізняється тим, що в умовах пасовищного утримання послідовно визначають максимальне споживання сухої речовини твариною, кількість сухої речовини і поживних речовин, спожитих твариною на пасовищі, розраховують кількість поживних речовин, яка складає дефіцит по відношенню до вибраної норми годівлі, кількість сухої речовини, що тварина здатна спожити понад вжитої на пасовищі, та розробляють рецептуру повнораціонної кормосуміші, яка компенсує дефіцит поживних речовин, що виникає при випасанні тварини, і згодовують її тварині як кормову добавку по завершенні денного випасання. (19) UA (11) (21) a200600402 (22) 16.01.2006 (24) 25.04.2008 (46) 25.04.2008, Бюл.№ 8, 2008 р. (72) КУТІКОВ ЄВГЕН САМУИЛОВИЧ, UA, КОРХ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК, UA (56) Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие / КалашниковА.П, Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. - М.: Агропромиздат, 1985. Кутиков Е.С., Марченко В.А., Чигринов Е.И. / Автоматизация расчетных работ по нормированию энергии и белка, составлению рационов в кормлении крупного рогатого скота на базе программируемых микрокалькуляторов семейства "Электроника".-Х.: ИЖ УААН, 2005. Спосіб непрямого визначення кількості споживання підніжного корму при пасовищному утриманні великої рогатої худоби // Наук. вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького,- Львів.- 2005.- Том 7 (№ 2). - Частина 3. SU 126486 A1, 23.10.1986. C2 2 82526 1 3 82526 Крім того, недоліком способу є також те, що він, у принципі, не може бути впровадженим у виробництво в умовах пасовищного утримання тварин. Достатньо сказати, що споживання підніжного корму на пасовищі практично не піддається регулюванню з боку людини. Існує інший спосіб нормованої годівлі великої рогатої худоби, який є найбільш близьким до способу, що пропонується [Кутиков Е.С., Марченко В.А., Чигринов Е.И. / Автоматизация расчетных работ по нормированию энергии и белка, составлению рационов в кормлении крупного рогатого скота на базе программируемых микрокалькуляторов семейства «Электроника».Х.: ИЖ УААН, 2005.-128 с.]. Він базується на створенні мінімальних концентрацій енергії, білку, інших поживних речовин у сухій речовині раціону, що дозволяє за рахунок максимального споживання кормів твариною повністю забезпечити її аліментарні потреби без втрат продуктивності, яка запланована. В цьому випадку відпадає необхідність у дозуванні кормів кожній тварині окремо. Інакше кажучи, спосіб дозволяє проводити реалізацію нормованої годівлі на рівні годівниці без регламентації видачі кормів за масою. Достатньо в межах технологічної групи, що вирівняна за продуктивністю, згодовувати тваринам повнораціонну кормосуміш досхочу. У разі дотримання цих умов, які зокрема передбачають максимальне споживання кормосуміші, твариною без додаткового втручання людини здійснюється самонормування. Однак цей спосіб має принциповий недолік. Він не дозволяє здійснювати нормовану годівлю у разі утримання тварин на пасовищі. Завдання винаходу. Впровадження нормованої годівлі великої рогатої худоби у систему пасовищного утримання як обов'язкову передумову подальшої інтенсифікації галузі. 4 Поставлене завдання вирішується шляхом визначення фактичної кількості поживних речовин, що отримано твариною на пасовищі, з наступною компенсацією поживних речовин, яких не вистачає, за рахунок дачі вечірньої підкормки у вигляді повнораціонної кормосуміші, яка згодовується тваринам досхочу і забезпечує, завдяки її рецептурі, у разі максимального споживання, доповнення до норми необхідних кількостей поживних речовин для отримання продуктивності, яка планується. Винахід ілюструється наступним прикладом: Приклад. У рамках цього прикладу визначали продуктивну дію кормів в умовах двох систем утримання бугайців, яких вирощували на м'ясо. За контроль правила група тварин, що знаходилась на стійловому утриманні. При цьому застосовували реалізацію способу нормованої годівлі, який прийнято за прототип. Друга група тварин перебувала на пасовищному утриманні. Саме до цієї групи застосовували спосіб нормованої годівлі, що є розробленим. Контрольна та дослідна групи були сформовані за методом груп-аналогів з бугайців чорно-рябої породи. Контрольна група тварин включала 12 голів. Середня жива маса бугайців при постановці на дослід складала 122,3кг, а в кінці досліду - 163,2кг. Тривалість досліду - три місяці. Визначення живої маси проводили шляхом індивідуального зважування з інтервалом у один місяць. Протягом всього досліду тваринам в умовах стійлового утримання згодовували повнораціонну кормосуміш досхочу, яка складалася з трьох компонентів: зеленої маси польової сівозміни, трави пасовища, що скошувалася з території, виділеної для денного випасання тварин дослідної групи, і концентратів. Рецептура повнораціонних кормосумішей для контрольної групи бугайців за періодами вирощування наведена у таблиці 1. Таблиця 1 Рецептура повнораціонних кормосумішей для контрольної групи бугайців за періодами вирощування Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг 120-140 140-160 160-215 Найменування корму зелена маса трава пасовища концентровані корми зелена маса трава пасовища концентровані корми зелена маса трава пасовища концентровані корми Частка корму у структурі кормосуміші, % натурального корму 24,1 66,3 9,6 20,5 72,0 7,5 23,1 71,0 5,9 Така рецептура кормосумішей за періодами вирощування бугайців забезпечувала наступну сухої речовини 15,1 61,3 23,6 13,0 68,4 18,6 15,8 68,4 15,9 Частка поживних речовин корму у структурі кормосуміші, % кормові одиниці 11,8 57,9 30,3 10,9 63,6 25,5 14,1 62,7 23,2 сирий протеїн 16,0 47,8 36,2 12,8 60,7 26,6 13,7 66,3 20,0 концентрацію поживних речовин у кілограмі сухої речовини кормосуміші (табл. 2). 5 82526 6 Таблиця 2 Концентрація поживних речовин у повнораціонних кормосумішах за періодами вирощування бугайців Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг 120-140 140-160 160-215 Концентрація поживних речовин у повнораці-онній кормосуміші Найменування параметру концентрація кормових одиниць, корм.од./кг СР концентрація сирого протеїну, г/кг СР концентрація кормових одиниць, корм.од./кг СР концентрація сирого протеїну, г/кг СР концентрація кормових одиниць, корм.од./кг СР концентрація сирого протеїну, г/кг СР При складанні наведеної рецептури кормосуміші, виходячи з норм годівлі ВАСГНІЛ, 1985, передбачалось отримувати для тварин живою масою 120-140кг, 140-160кг і 160-215кг наступні середньодобові прирости живої маси 700 г, 650 і 600г відповідно. За періоди вирощування, в умовах згодовування повнораціонних у кг натурального корму 0,37 46,4 0,34 49,5 0,29 51,8 у кг сухої речовини 1,03 130,2 0,96 140,0 0,90 158,4 кормосумішей досхочу, за різницею заданого корму та залишків і виходячи з даних зоохіманалізу, визначали фактичну кількість спожитих кормових одиниць і сирого протеїну. Результати прямого визначення цих параметрів, а також отриманих величин середньодобових приростів наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Продуктивна дія повнораціонних кормосумішей при згодовуванні їх досхочу і відхилення отриманих значень від нормативних Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг 120-140 140-160 160-215 Показник Середньодобовий приріст, г фактичний запланований відхилення від запланованого, ± Добове споживання сухої речовини,кг Фактичне згідно норм годівлі, ВАСГНІЛ відхилення від норм, ± Добове споживання кормових одиниць Фактичне згідно норм годівлі відхилення від норм, ± Добове споживання сирого протеїну, г Фактичне згідно норм годівлі, ВАСГНІЛ відхилення від норм, ± 663,8±61,7 700 -36,2 671,9±29,9 650 +21,9 669,5±37,9 600 +69,5 3,70 3,40 +0,30 4,69 3,90 +0,79 5,50 5,00 +0,50 3,80 3,80 0,00 4,51 4,50 +0,01 4,96 4,90 +0,06 481,9 370,0 +111,9 656,4 675,0 -18,6 871,1 830,0 +41,1 Як видно з таблиці 3 згодовування бугайцям повнораціонної кормосуміші, розробленої рецептури забезпечує досягнення величин продуктивності (середньодобового приросту) на рівні, що планувався. Про це з достатньою наочністю свідчать величини відхилення між рівнем запланованої продуктивності і отриманої фактично. Ці величини, виходячи з їх розміру, можна кваліфікувати як несуттєві. Отже, можна дійти висновку, що обраний як прототип спосіб згодовування повнораціонних кормосумішей при забезпеченні принципу годівлі досхочу і мінімізації концентрації енергії і протеїну у сухій речовині раціону дозволяє в умовах стійлового утримання в повному обсязі здійснити вимоги нормованої годівлі і, як наслідок, отримати продуктивність, котра запланована. Дослідна група тварин, як і контрольна, була сформована з 12 голів бугайців чорно-рябої 7 82526 породи. Постановочна жива маса у середньому дорівнювала 120,4кг. Жива маса наприкінці досліду, який тривав три місяці, досягала значення 160,1кг. Живу масу тварин визначали індивідуально, щомісячно. Дослідна група тварин, на відміну від контрольної, перебувала напасовищному утриманні. При цьому вдень тварини знаходилися на пасовищі, а на ніч їх розміщували у приміщенні, яке було обладнано годівницями і напувалками. Утримання - безприв'язне. Годівля групова. Здійснення запропонованого способу починали з визначення кількості підніжного корму, що було спожито бугайцями вдень на пасовищі. Процедуру з'ясування цього параметру проводили за Є.С. Кутіковим та І.В.Корхом непрямим способом [Спосіб непрямого визначення кількості споживання підніжного корму при пасовищному утриманні великої рогатої худоби // Наук. вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького,- Львів.- 2005.- Том 7 (№ 2). – Частина 3.- С.152-161]. При цьому максимальне споживання сухої речовини бугайцями за добу розраховували, використовуючи наступне рівняння: -1 МАКСПОСР = 8,6109184 * 10 -2 * ЖМ 7,7710935 *10 , (1) де МАКСПОСР - добове максимальне споживання сухої речовини раціону,кг/добу; ЖМ - жива маса тварини (В разі визначення максимального споживання сухої речовини раціону коровами розрахунки слід виконувати за наступним рівнянням: МАКСПОСР = 7,3944233 е 4,3027477 * 10 -3 * * У * Ж + 3,8742263 * 10 - 3 * ЖМ0,75 (2) де МАКСПОСР - добове максимальне споживання сухої речовини раціону,кг/добу; У - удій, кг/добу; Ж - концентрація жиру молока, %; ЖМ - жива маса тварини [Кутиков B.C., Марченко В.А., Чигринов Е.И. / Автоматизация 8 расчетных работ по нормированию энергии и белка, составлению рационов в кормлении крупного рогатого скота на базе программируемых микрокалькуляторов семейства «Электроника».Х.: ИЖ УААН, 2005.-128 с.]. Кількість сухої речовини, що була спожита бугайцями на пасовищі, визначали як різницю між максимальним споживанням сухої речовини за добу і кількістю сухої речовини, яку було спожито ними з вечірньою підкормкою, котра згодовувалась після денного випасання. Рецептура вечірньої підкормки була прийнята такою ж, як у випадку годівлі тварин контрольної групи (табл. 1). Результати визначення кількості підніжного корму на пасовищі наведено у таблиці 4, де споживання пасовищної трави бугайцями за добу представлено у кількостях спожитих сухої речовини (кг), кормових одиниць і сирого протеїну (г). Наступний етап реалізації способу, що запропоновано, був спрямований на визначення кількості поживних речовин корму, які слід додати у складі вечірньої підкормки, щоб досягти рівня продуктивності бугайців, який планується. Для цього за нормами годівлі ВАСГНІЛ, 1985 за періодами вирощування визначали середньодобову потребу бугайців у кормових одиницях і сирому протеїні. Максимальну кількість сухої речовини корму, що може бути спожита твариною, визначали за рівнянням (1). Потребу у поживних речовинах у складі вечірньої підкормки розраховували як різницю між добовою потребою бугайців у цих речовинах і їх кількістю, що надійшла з підніжним кормом. При цьому за різницею між максимальною кількістю сухої речовини корму, яка може бути спожитою твариною, і масою сухої речовини трави, що отримали тварини під час випасання, визначали ту кількість сухої речовини вечірньої підкормки, котра мала містити у собі поживні речовини, які, після випасання, залишилися недостатніми для отримання продуктивності, яка планується. Таблиця 4 Визначення кількості підніжного корму, який було спожито бугайцями на пасовищі Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг запланована Фактична 120-140 140-160 160-215 120,4±4,54 140,6±5,03 160,1±4,91 Максимальне Споживання споживання сухої сухої речовини з речовини за вечірньою добу, кг підкормкою, кг 3,56 4,02 4,45 Заключний етап запропонованого способу зводився безпосередньо до розробки рецептури вечірньої підкормки та її згодовування тваринам дослідної групи. Різницю між нормами годівлі і кількістю поживних речовин, що отримано тваринами на пасовищі (табл. 5), використовували як вихідні дані для розробки рецептури повнораціонної 1,43 1,45 1,67 Кількість корму, який було спожито на пасовищі сухої речовини, кг 2,13 2,57 2,78 кормових одиниць сирого протеїну, г 2,20 2,89 3,11 119,0 421,3 546,0 кормосуміші вечірньої підкормки. Для цього отримані різниці за кормовими одиницями і сирим протеїном ділили на кількість сухої речовини, яка розраховувалася як різниця між кількістю сухої речовини, що може бути спожитою максимально твариною, і величиною сухої речовини, котра була отримана твариною на пасовищі. Отримані у такий спосіб результати дозволили розрахувати 9 82526 концентрацію кормових одиниць і сирого протеїну накг сухої речовини повно-раціонної кормосуміші, яка править за вечірню підкормку. При цьому в залежності від періоду вирощування бугайців 10 концентрація кормових одиниць накг сухої речовини, як показав розрахунок, мала коливатися у межах 1,07-1,12, а сирого протеїну 170,0-175,5г відповідно. Таблиця 5 Вихідні дані для конструювання параметрів вечірньої підкорми Максимальн Жива маса о можливе бугайців за Різниця між нормами годівлі споживання Потреби у періодами Отримано на пасовищі та параметрами кормів, що сухої поживних речовирощуванн були спожиті на пасовищі речовини за винах я, кг добу, кг сирий сухої сирого кормови сирого кормові кормових сухої протеїн речовин протеїну протеїну х одиниці одиниць речовини, ,г и, кг ,г ,г одиниць кг 120-140 3,56 3,8 370,0 2,13 2,20 119,0 1,43 1,60 251,0 140-160 4,02 4,5 675,0 2,57 2,89 421,3 1,45 1,61 253,7 160-215 4,45 4,9 830,0 2,78 3,11 546,0 1,67 1,79 284,0 Розробку рецептури кормосуміші можна здійснювати традиційним способом з використанням прийомів, що застосовуються при складанні раціонів. Але в рамках способу, який є запропонованим було опрацьовано і здійснено іншу процедуру розробки рецептури вечірньої підкормки. Для цього використовували "правило хреста", котре зазвичай застосовується в хімії для одержання розчину з потрібною концентрацією шляхом змішування двох вихідних розчинів, що мають концентрацію речовини вище і нижче тієї, яку планується отримати [Краткий справочник химика // Составитель В.И. Перельман.М.Л:Химия,1964.-С.-381]. При цьому первісне приймали, що повнораціонна кормосуміш вечірньої підкормки має бути двокомпонентною. Один з кормів за концентрацією кормових одиниць та сирого протеїну у сухій речовині повинен перевищувати ті значення, які були встановлені для вечірньої підкормки. А другий корм, за цими показниками мусить поступатися значенням, що розраховані для кормосуміші, при згодовуванні її ввечері. В нашому випадку таким вимогам у повній мірі відповідала система з двох кормів: концентрованого корму, який мав вміст кормових одиниць та сирого протеїну у розрахунку на кг сухої речовини відповідно 1,32 і 199,9г, і зеленої маси польової сівозміни, що містила у своєму складі на кг сухої речовини наступні величини кормових одиниць і сирого протеїну - 0,80 і 137,5г відповідно. При цьому концентрація кормових вечірньої сирого протеїну в розрахунку на кг сухої одиниць і підкормки, рецептура якої розроблялась, речовиниза цими показниками у порівнянні з двома займала вихідними кормами проміжне значення. Як приклад наводимо розробку повнораціонної кормосуміші для бугайців живою масою 120-140кг і середньодобовим приростом 600-700г. Ця кормосуміш, як показали виконані заздалегідь розрахунки, повинна була мати концентрацію кормових одиниць і сирого протеїну вкг сухої речовини корму на рівні 1,12 і 175,5г відповідно. Безпосередньо в межах цього прикладу розрахунок у графічному вигляді мав бути таким: концентрацію кормових одиниць у кг сухої речовини кормосуміші розміщували у місті перехрещування двох ліній, а кількість кормових одиниць вихідних кормів у кг сухої речовини - у кінцях обох ліній ліворуч (більшу - зверху, меншу знизу). Потім на кожній з ліній проводили віднімання одного числа, яке стоїть на цій лінії від іншого, і різницю записували у вільний кінець цієї ж лінії. Отримані числа (розміщені праворуч - зверху і знизу) показували скільки вагових частин кожного вихідного корму слід взяти, щоб отримати кормосуміш з концентрацією кормових одиниць укг сухої речовини, яка запланована як необхідна. Ця процедура представлена на малюнку 1. І Мал. 1. Використання "правила хреста" для розробки рецептури повнораціонної двокомпонентної кормосуміші вечірньої підкормки Отримані результати слід тлумачити так. Для того щоб отримати кормосуміш з концентрацією енергії, що дорівнювала би 1,12 кормових одиниць у кг сухої речовини, слід взяти 0,32кг сухої речовини концентрованого корму і 0,20кг сухої речовини зеленої маси польової сівозміни. Інакше кажучи, у відсотках суха речовина вечірньої кормосуміші має складатися у наступному співвідношенні: 38,5% зеленої маси польової сівозміни, 61,5% концентрованих кормів. Співвідношення кормів у двокомпонентній кормосуміші, представлене у відсотках сухої речовини, переводили у відсотки маси натуральних кормів. Кількість сухої речовини корму, що міститься у 100кг сухої речовини 11 82526 двокомпонентної кормосуміші, ділили на концентрацію сухої речовини у кг цього корму. Частка від ділення 38,5кг сухої речовини зеленої маси на 0,224кг (кількість сухої речовини у кілограмі натуральної зеленої маси) складала 171,9кг натурального корму. Частка від ділення 61,5кг сухої речовини концентрованих кормів на 0,8725 (кількістькг сухої речовини у кг натурального концентрованого корму) дала величину 70,5кг. Сума цих двох кормів дорівнювала 242,4кг маси кормосуміші у одиницях натурального корму. При цьому у цій кормосуміші відсоток двох натуральних кормів було розраховано таким: зелена маса польової 12 сівозміни 70,9%, концентровані корми - 29,1%. Це співвідношення у відсотках маси натуральних кормів відбиває вміст двох кормів у кормосуміші. У запропонований спосіб було розраховано також співвідношення кормів у двокомпонентній кормосуміші вечірньої підкормки і для двох наступних періодів вирощування бугайців на м'ясо. Одержані результати, які визначають співвідношення маси натуральних кормів, зелених і концентрованих, розглядали як рецептуру повнораціонної кормосуміші для вечірньої підкормки, що деферінційована за періодами вирощування бугайців на м'ясо (табл. 6). Таблиця 6 Рецептура і параметри вечірньої підкорми Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг Вихідні дані для конструювання вечірньої підкормки, поживні речовини на кг сухої Найменування кормів речовини підкормки кормових одиниць 1,12 175,5 140-160 1,11 175,0 160-215 1,07 170,0 у розрахунку на натуральний корм сирого протеїну, г 120-140 Співвідношення кормів у складі вечірньої підкормки, % зелена маса концентровані корми зелена маса концентровані корми зелена маса концентровані корми Виготовлену за цією рецептурою повнораціонну кормосуміш після випасання вдень увечері задавали тваринам досхочу в приміщенні. Зранку кожного разу переконувались, що задана кормосуміш частково залишається у годівницях. Це було показником того, що вона була задана тваринам у кількості, котра перевищує їх фізичні можливості споживання кормів. Для кожного періоду вирощування застосовували окрему кормосуміш, рецептуру якої розраховували виходячи із змін живої маси тварин і темпів їх у розрахунку на суху речовину кормів 70,9 29,1 72,5 27,5 78,3 21,7 38,5 61,5 40,4 59,6 48,1 51,9 приросту. Середньодобові прирости, що були отримані у разі денного випасання тварин і згодовування увечері підкормки розробленої рецептури, практично співпадали з рівнем продуктивності, яка запланована. За ознаку досягнення впровадження нормованої годівлі в технологію пасовищного утримання тварин, яких вирощували на м'ясо, вважали факт наближення отриманої у досліді продуктивності бугайців до величин середньодобових приростів, що були заплановані (табл. 7). Таблиця 7 Середньодобові прирости бугайців за періодами вирощування в умовах впровадження способу нормованої годівлі тварин при пасовищному утриманні Середньодобові прирости живої маси, г Жива маса бугайців за періодами вирощування, кг заплановані 120,4 140,6 700 650 фактичні відомий спосіб (стійлове утримання) 663,8±61,7 671,9±29,9 запропонований спосіб (пасовищне утримання) 682,8±55,8 650,5±44,0 Відхилення середньодобових приростів, які отримані запропонованим способом від запланованого рівня , ± г % -17,2 +0,5 -2,46 +0,08 13 160,1 600 Вірогідність різниці, Р 82526 669,5±37,9 б50,0±27,3 >0,5 14 +50,0 +8,3 15 82526 Отже, рівень середньодобових приростів тварин, яких утримали на пасовищі, у разі використання способу, що розроблено, практично співпадає із запланованим рівнем продуктивності тварин. В контексті отриманих результатів суттєво, що рівень продуктивності тварин, яких вирощували в умовах нормованої годівлі при стійловому утриманні виявився практично таким самим як і у випадку застосування Комп’ютерна верстка В. Клюкін 16 запропонованого способу при пасовищному утриманні бугайців. Різниця була невірогідною (Р>0,5). Таким чином, розроблений спосіб, що пропонується як винахід, дозволяє вперше здійснити забезпечення нормованої годівлі великої рогатої худоби в умовах пасовищного утримання з одержанням рівня продуктивності, що планується. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601