Спосіб діагностики дисфункції сфінктера одді

Реферат: Спосіб діагностики дисфункції сфінктера Одді включає вимірювання тиску в порожнині органа за допомогою катетера, підключеного до манометра. Під час дослідження в порожнину дванадцятипалої кишки вводять розчин соляної кислоти. Тиск вимірюють в антральному відділі шлунка під час стимульованої секреції підшлункової залози. За значеннями верхньої границі базального тиску діагностують дисфункцію сфінктера Одді. UA 70972 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ДИСФУНКЦІЇ СФІНКТЕРА ОДДІ UA 70972 U UA 70972 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до медицини, а саме до діагностики, і може бути використана для діагностики дисфункції сфінктера Одді. Відомий спосіб діагностики дисфункції сфінктера Одді, який включає вимірювання тиску в порожнині сфінктера Одді, у біліарній і панкреатичній частинах, за допомогою катетера, підключеного до манометра, під час проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії [Toouli J., Roberts-Thomson І.С, Dent J., Lee J. Sphincter of Oddi motility disorders in patients with idiopathic recurrent pancreatitis. The British Journal of Surgery.-1985, Vol. 72, № 11-P. 859-863]. Недоліком аналога є велика кількість ускладнень, що обумовлено механічним впливом на сфінктер, а також складність маніпуляції. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики дисфункції сфінктера Одді, який за рахунок вимірювання тиску в антральному відділі шлунка забезпечував би зменшення кількості ускладнень та спрощення процедури дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики дисфункції сфінктера Одді, який включає вимірювання тиску в порожнині органа за допомогою катетера, підключеного до манометра, згідно з корисною моделлю, під час дослідження в порожнину дванадцятипалої кишки вводять 0,5 % розчин соляної кислоти, а тиск вимірюють в антральному відділі шлунка під час стимульованої секреції підшлункової залози і при значеннях верхньої границі базального тиску вище 6 мм рт. ст. діагностують дисфункцію сфінктера Одді. Вимірювання тиску в антральному відділі шлунка під час стимульованої секреції підшлункової залози на інтрадуоденальне введення 0,5 % розчину соляної кислоти забезпечує зменшення кількості ускладнень, так як при цьому відсутній механічний вплив на сфінктер Одді. Вказані в формулі корисної моделі числові значення верхньої границі базального тиску в антральному відділі шлунка отримані за результатами клінічних досліджень 10 - ти пацієнтів з постхолецистектомічним синдромом. Дані наведені в таблиці. Таблиця № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 30 35 40 45 Пацієнт, № історії хвороби А., 32 С, 135 Т., 140 Г., 97 Ф., 203 М.,956 О., 65 У., 1234 Ш., 875 P., 756 Верхня границя базального тиску в антральному відділі шлунка (мм рт. ст.) 6 12 9 8 5 3 7 4 10 13 Діагностовано дисфункцію сфінктера Одді ні так так так ні ні так ні так так Спосіб виконують наступним чином. Дослідження проводять вранці, натще, двоканальним зондом, що складається з двох дуоденальних зондів, зв'язаних разом, шлунковий кінець на 1012 см вище оливи. Після дачі зонда пацієнт ковтає його самостійно, в положенні лежачи на правому боці. Проксимальні кінці зондів під'єднують до датчиків вимірювача тиску. Після установки шлункового кінця зонда в області антрального відділу шлунка і оливи у середній третині низхідної частини дванадцятипалої кишки проксимальний кінець зонда, що знаходиться в порожнині дванадцятипалої кишки, від'єднують від манометра і збирають базальну порцію дуоденального вмісту. Після припинення базальної секреції в порожнину дванадцятипалої кишки вводять 30 мл 0,5 % розчину соляної кислоти. Після початку стимульованої секреції підшлункової залози секрет збирають п'ятихвилинними порціями і реєструють тиск в антральному відділі шлунка. У випадку, коли під час стимульованої секреції підшлункової залози верхня границя базального тиску в антральному відділі шлунка вища 6 мм рт. ст., діагностують дисфункцію сфінктера Одді. Приклад 1. Пацієнт Ф., і/х 203, 40 років, діагноз - постхолецистектомічний синдром. Після дачі зонда ковтав його самостійно, в положенні лежачи на правому боці. Після установки шлункового кінця зонда в області антрального відділу шлунка і оливи в середній третині низхідної частини дванадцятипалої кишки на протязі 15-ти хвилин збирали базальну порцію дуоденального вмісту, що склала 12 мл. Після припинення базальної секреції в порожнину 1 UA 70972 U 5 10 15 20 25 дванадцятипалої кишки ввели 30 мл 0,5 % розчину соляної кислоти. Стимульована секреція підшлункової залози почалась через 6 хвилин і тривала 50 хвилин, об'єм секреції склав 190 мл. Верхня границя базального тиску в антральному відділі шлунка під час всього періоду стимульованої секреції підшлункової залози коливалась в межах 4-5 мм рт. ст. У пацієнта не було діагностовано дисфункцію сфінктера Одді. Приклад 2. Пацієнт Т., і/х 140, 47 років, діагноз - постхолецистектомічний синдром. Після дачі зонда ковтав його самостійно, в положенні лежачи на правому боці. Після установки шлункового кінця зонда в області антрального відділу шлунка і оливи в середній третині низхідної частини дванадцятипалої кишки на протязі 10-ти хвилин збирали базальну порцію дуоденального вмісту, що склала 10 мл. Після припинення базальної секреції в порожнину дванадцятипалої кишки ввели 30 мл 0,5 % розчину соляної кислоти. Стимульована секреція підшлункової залози почалась через 8 хвилин і тривала 70 хвилин, об'єм секреції склав 260 мл. Верхня границя базального тиску в антральному відділі шлунка під час стимульованої секреції підшлункової залози з 1-ї по 10-у хвилину секреції коливалась в межах 4-5 мм рт. ст., з 11-ї по 25-у хвилину секреції - в межах 6-9 мм рт. ст., з 26-ї по 45-у хвилину секреції - в межах 6-7 мм. рт. ст., з 46-ї по 70-у хвилину секреції - в межах 3-6 мм рт. ст. У пацієнта було діагностовано дисфункцію сфінктера Одді. Запропонований спосіб застосовано у 10 пацієнтів з постхолецистектомічним синдромом. За результатами досліджень у 6 пацієнтів діагностовано дисфункцію сфінктера Одді, у 4 пацієнтів не діагностовано. Після дослідження у жодного пацієнта ускладнень не спостерігалось. В той час коли аналогом при дослідженні 10 пацієнтів з постхолецистектомічним синдромом: у 6 пацієнтів діагностовано дисфункцію сфінктера Одді, у 4 пацієнтів - не діагностовано. У одного пацієнта після дослідження виник гострий панкреатит. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє зменшити кількість ускладнень та спростити процедуру діагностики дисфункції сфінктера Одді. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб діагностики дисфункції сфінктера Одді, що включає вимірювання тиску в порожнині органа за допомогою катетера, підключеного до манометра, який відрізняється тим, що під час дослідження в порожнину дванадцятипалої кишки вводять 0,5 % розчин соляної кислоти, а тиск вимірюють в антральному відділі шлунка під час стимульованої секреції підшлункової залози і при значеннях верхньої границі базального тиску вище 6 мм рт. ст. діагностують дисфункцію сфінктера Одді. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2