Спосіб діагностики дисфункції сфінктера одді

Спосіб діагностики дисфункції сфінктера Одді, що включає використання еуфілін-кальцієвого тесту, який відрізняється тим, що послідовно вводять спочатку 2,4 % водний розчин еуфіліну в кількості 10 мл, потім 10 % водний розчин глюконату кальцію в кількості 10 мл, після чого проводять сонографічний моніторинг жовчовивідної системи та протокової системи підшлункової залози. (19) (21) u201015803 (22) 27.12.2010 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) КРИЛОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ГРАВІРОВСЬКА НІНА ГЕОРГІЇВНА, ЧЕЛКАН ВІРА ВОЛОДИМИРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 3 зання до її проведення повинні бути суворо обґрунтовані. Неінвазивними, ефективними та не маючими протипоказань є ультразвукові дослідження. Відсутність променевого навантаження, досить висока відтворюваність результатів підкреслюють незаперечні переваги УЗД в клінічній практиці [8]. Для діагностики дисфункції сфінктера Одді запропоновано УЗД зі стимуляцією їжею, багатою жирами, або введенням інших стимуляторов - холецистокініну або секретину, що можна розглядати як скринінговий тест для виявлення ознак дисфункції сфінктера Одді. Минуще розширення панкреатичної протоки після введення секретину - вказує на порушення виведення панкреатичного соку. Недоліком вказаного способу є дефіцитність стимуляторів що застосовуються. Відома методика стимулювання панкреатичної секреції з застосуванням еуфілін-кальцієвого теста. Еуфілін є інгібітором фосфодіестерази, яка інактивує циклічний аденозинмонофосфат (цАМФ). При блокуванні фосфодіестерази 2-АМФ накопичується в клітинах підшлункової залози та посилює продукування бікарбонатів та ферментів. Крім того, дія ц-АМФ опосредковується кальцієм, який є необхідним для сполучення збудження та секреції в клітині. Причому механізм стимулюючої дії еуфіліну та глюконату кальцію обумовлює аналогічну секретину силу стимулювання панкреатичної секреції, Крім того, еуфілін має розслаблюючу дію на гладку мускулатуру бронхів, жовчовивідних шляхів, шлунково-кишкового тракту. Існує методика стимуляції зовнішньої секреції підшлункової залози [4], яка полягає в дуоденальному зондуванні з забором проб вмісту дванадцятипалої кишки після введення стимуляторів панкреатичної секреції та наступним визначенням вмісту в ньому ферментів. В якості стимуляторів запропоновані: 2,4 % водний розчин еуфіліна в кількості 10 мл та 10 % водний розчин глюконата кальцію в кількості 10 мл, які вводяться послідовно в вену [9]. Цей спосіб обрано як найбільш близький за технічною суттю та ефектом, що досягається. Недоліком методики є те, що вона не застосовується для оцінки дисфункції сфінктера Одді, а тільки для оцінки панкреатичної секреції та проводиться інвазивним шляхом дуоденального зондування. Виконання способу включає внутрішньовенне введення лікарських стимуляторів панкреатичної секреції, а саме послідовне введення в якості стимуляторів 2,4 % водного розчину еуфіліна в кількості 10 мл та 10 % водного розчину глюконата кальцію в кількості 10 мл з наступним сонографічним моніторингом жовчовивідної системи та протокової системи підшлункової залози. Збільшення кількостіпанкреатичного секрета обумовлює розширення протокової системи, а при механічній перешкоді в ділянці сфінктера Одді діаметр Вірсунгової протоки збільшується, а при спазмі сфінктера - протока не розширюється завдяки розслаблюючій дії еуфіліну. Спосіб нешкідливий, тому що збільшення секреції панкреатичного соку настає поступово, що 61637 4 виключає можливість загострення хронічного панкреатиту. Загальними ознаками найближчого аналога та способу, що заявляється, є введення водного розчину еуфіліну в кількості 10 мл та 10 % водного розчину глюконату кальцію. Відмітною ознакою є застосування УЗД для визначення дисфункції сфінктера Одді. Реалізація способу здійснюється наступним чином: після ультразвукового дослідження внутрішньовенно вводяться лікувальні стимулятори панкреатичної секреції, в якості останніх послідовно вводять 2,4 % водний розчин еуфіліна в кількості 10 мл та 10 % водний розчин глюконата кальцію в кількості 10 мл. Потім виконується сонографічний нагляд через кожні 10 хв. до 60 хвилини з моменту введення препарату. При збільшенні діаметра Вірсунгової протоки на 25 % і більше діагностують ознаки механічної перешкоди в ділянці сфінктера Одді (стриктура, конкремент, пухлина). При відсутності динаміки з боку Вірсунгової протоки після введення препаратів роблять висновок щодо спазма в області сфінктера. Ефективність способу ілюструється клінічними прикладами: 1. Хвора М. перенесла холецистоектомію 1,5 роки тому. Скарги на біль в епігастрії, лівому та правому підребер'ї, з іррадіацією в спину, важкість після їжі, нудоту, гіркоту в роті. Загальний аналіз крові без особливостей, біохімічне дослідження крові - АЛТ 0,40 од/л, ACT 0,29 од/л, білірубін - 18,5 мкмоль/л, ЩФ - 1,0 од, 95, X-ліпопротеїди - 0,28 од. Сонографічне дослідження: діаметр холедоха 9 мм, стінки ущільнені, в просвіті гомогенний вміст. Підшлункова залоза з рівними контурами, підвищеної ехогенності, неоднорідної структури. Вірсунгова протока - 3 мм, стінки його дещо ущільнені. Виконано еуфілін-кальцієвий тест. Діаметр холедоха через 10 хв. з початку дослідження - 9 мм, через 20 хв. - 11 мм, через 30 хв. - 9 мм, через 40 хв. - 9 мм, через 60 хв. - 9 мм. Діаметр Вірсунгової протоки через 10 хв. - 5 мм, через 20 хв. 6 - 3 мм, через 30 хв. 3 мм, через 60 хв. - 3 мм. Висновок. Стан після холецистектомії. Ультразвукові ознаки спазма сфінктера Одді. 2. Хворий Н. Поступив зі скаргами на різкий розпираючий біль в епігастрії, правому та лівому підребер'ї, важкість після їжі, печію, відрижку, здуття. Загальний аналіз крові без особливостей, 12 гемоглобін 142 г/л, еритроцити - 4,610 , ЦП 9 0,98, лейкоцити - 8,310 ; ЭОЗ - 2, ПЯ - 6, Н - 62, Л - 23, М - 8 %, ШОЕ - 7 мм/г. Біохімічне дослідження крові - АЛТ 0,8 Од/л, ACT - 0,42 Од/л, білірубін - 21 мкмоль/л, ЩФ - 2,3 од., Х-ліпопротеїди - 1,3 од. Сонографічне дослідження: діаметр холедоха 7 мм, стінки ущільнені, в просвіті жовч підвищеної щільності. Підшлункова залоза з нерівними контурами, підвищеної ехогенності, неоднорідної структури. Вірсунгова протока - 5 мм, звивиста, стінки її ущільнені. Виконано еуфілін-кальцієвий тест. Діаметр холедоха вимірювався через кожні 10 хв. протягом години, просвіт його не змінювався, залишився 7 мм. 5 61637 Діаметр Вірсунгової протоки через 10 хв. - 5 мм, через 20 хв. - 5мм, через 30 хв. - 5 мм, через 60 хв. - 5 мм. Висновок. Сонографічні ознаки механічної перешкоди в ділянці Фатерового соска. Як видно з прикладів, діагностична цінність способу, що заявляється, не поступається найближчому аналогу, але метод є неінвазивним, не потребуючим дорогих стимуляторів та не має протипоказань. Джерела інформації: 1. Toouli J. Sphincter of Oddi: Function, dysfunction, and its management. J Gastroenterol Hepatol 2009; 24 (Suppl. 3): S57-62. 2. Sherman S, Troiano FP, Hawes RH et al. Frequency of abnormal of sphincter Oddi manometry compared with the clinical suspicion of sphincter Oddi dysfunction. Am J Gastroenterol 1991; 86: 586-90. 3. Raddawi HM, Geenen JE, Hogan WJ et al. Pressure measurements from biliary and pancreatic segments of sphincter of Oddi. Comparison between patients with functional abdominal pain, biliary, or pancreatic disease. Dig Dis Sci 1991; 36 (1): 71-4. 4. Cicala M, Habib FI, Vavassori P et al. Outcome of endoscopic sphincterotomy in post Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 cholecystectomy patients with sphincter of Oddi dysfunction as predicted by manometry and quantitative choledochoscintigraphy. Gut 2002; 50 (5): 665-8. 5. Behar J, Corazziari E, Guelrud M et al. Functional gallbladder and sphincter of oddi disorders. Gastroenterology 2006; 130 (5): 1498-509. 6. Охлобыстин А.В. Расстройства моторики желчевыводящих путей: классификация, диагностика и лечение. Рус. мед. журн. 2003; 2: 62-6. 7. Баранская Е.К., Юрьева Е.Ю., Лемина Т.Л., Ивашкин В.Т. Диагностика и возможности коррекции функциональной патологии билиарного тракта. Клин, перспективы гастроэнтерол., гепатол. 2007; 2: 5-8. 8. Вишневская В.В., Лоранская И.Д. Изучение моторной функции желчевыделительной системы и гастродуоденальной зоны при патологии билиарного тракта. Рус. мед. журн. 2005; 1: 1-7. 9. Пат. № 2067854 от 20.10.96 Губергриц Наталья Борисовна (UA), Кожемякин Сергей Викторович (UA), Моногарова Надежда Егоровна (UA), Самохин Руслан Сергеевич (UA), Губергриц Елизавета Александровна (UA) Бюл. № 29. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601