Спосіб корекції альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів

Реферат: Спосіб корекції об'єму альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів включає вимірювання дихального об'єму, об'єму мертвого простору і частоти дихання. Під час операції вимірюють середні величини серцевого викиду, частоти серцевих скорочень не менше ніж за 6 дихальних циклів і величину фактору компенсації вмісту кисню в артеріальній крові. Математично визначають коригований об'єм альвеолярної вентиляції. UA 70974 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ АЛЬВЕОЛЯРНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНІВ UA 70974 U UA 70974 U 5 Корисна модель належить до медицини, а саме анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії, і може бути використана для визначення оптимального співвідношення вентиляція/кровообіг під час штучної вентиляції легенів у різної категорії хворих з метою підтримання ауторегуляції вентиляція/кровообіг, яка порушується під час штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб корекції альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів, який включає вимірювання дихального об'єму, об'єму мертвого простору та частоти дихання і визначення альвеолярної вентиляції за співвідношенням: 10 АВ = (Vt-Vd)  ЧД, мл, 15 20 25 30 (1) де: АВ - альвеолярна вентиляція; Vt - дихальний об'єм; Vd - об'єм мертвого простору; ЧД - частота дихання. [Корячкин В.А. Клинические функциональные и лабораторные тесты в анестезиологии и интенсивной терапии /В.А. Корячкин, В.И. Страшнов, В.Н. Чуфаров. Издание второе, переработанное и дополненное. - Санкт-Петербургское медицинское издательство. - СПб., 2004.-74 с.]. Недоліком аналога є велика кількість ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму, що збільшує термін перебування пацієнтів у клініці. Задачею корисної моделі є розробка такого способу корекції альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів, який за рахунок вимірювання середніх величин серцевого викиду, частоти серцевих скорочень і фактору компенсації вмісту кисню в артеріальній крові забезпечував би зменшення кількості ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму під час анестезіологічного забезпечення з ШВЛ. Поставлена задача вирішується таким чином, в способі корекції альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів, який включає вимірювання дихального об'єму, об'єму мертвого простору і частоти дихання та математичне визначення альвеолярної вентиляції, згідно корисної моделі під час операції вимірюють середні величини серцевого викиду, частоти серцевих скорочень не менше ніж за 6 дихальних циклів і фактору компенсації вмісту кисню в артеріальній крові і визначають корегований об'єм АВ за співвідношенням: АВк = СВ  ЧСС  Qx, мл, (2) 35 40 45 50 55 де: АВк - альвеолярна вентиляція коригована; Qx- фактор компенсації вмісту кисню в артеріальній крові; СВ - серцевий викид, мл; ЧСС - частота серцевих скорочень. Вимірювання середніх величин серцевого викиду, частоти серцевих скорочень і фактору компенсації вмісту кисню в артеріальній крові, і визначення альвеолярної вентиляції за співвідношенням (2) дозволяє зменшити кількість ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму під час анестезіологічного забезпечення через те, що більш точно визначається кількість кисню для життєзабезпечення організму під час операції та наркозу, що також сприяє скороченню терміну перебування хворого в стаціонарі. Вказані у формулі корисної моделі числові значення кількості дихальних циклів, за якими вимірюють середні значення параметрів, вибрані за результатами клінічних досліджень 36 хворих. Спосіб здійснюють наступним чином. До операції вимірюють дихальний об'єм, об'єм мертвого простору і частоту дихання, за співвідношенням (1) визначають об'єм альвеолярної вентиляції. Після інтубації трахеї, на апараті для ШВЛ, задають режим ШВЛ - хвилинний об'єм дихання і частоту дихань за хвилину. Проте, всі засоби для анестезії зменшують потребу організму в кисневому ресурсозабезпеченні, тому з'являється необхідність негайно коригувати всі недоліки попереднього розрахунку АВ і таким чином захистити організм пацієнта від впливу пошкоджуючої дії гіпоксії або гіпероксії. Для цього під час операції вимірюють середні значення СВ та ЧСС не менше ніж 6 дихальних циклів і визначають кориговане АВ к за співвідношенням 1 UA 70974 U 5 10 15 20 25 30 35 (2). Точне визначення показника Q x проводять на апараті, наприклад аналізатор газів крові ABL800, Radiometr (Austria), і проводять корекцію ШВЛ за отриманими показниками згідно математичного виразу (2). Приклад: Хворий Безпалий С.Ф., № історії хвороби 3556, 39 років, чоловік, маса тіла 78 кг, перебував в стаціонарі інституту з діагнозом: Хронічний панкреатит. Супутня патологія - хронічний гастродуоденіт. 06.10.11 в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії виконана операція Подовжня панкреатоєюностомія. Тривалість оперативного втручання - 270 хв, тривалість наркозу - 320 хв. Під час анестезіологічного забезпечення вивчали зміни АВ, можливості точного її визначення в умовах анестезії з наступною корекцією і їх вплив на кисневий режим організму. До операції виміряли дихальний об'єм, об'єм мертвого простору і частоту дихання за співвідношенням (1) визначили АВ для режиму ШВЛ, яка складала 5069 мл. Після інтубації трахеї на апараті для ШВЛ виставили розраховані попередньо параметри вентиляції: Через деякий час, на початку оперативного втручання, виміряли середні значення СВ і ЧСС за 10 дихальних циклів (1 хвилина): СВ за хвилину в середньому склав 76 мл; ЧССсер - 57 уд. за хв. На апараті аналізатор газів крові ABL-800, Radiometr (Austria) визначили Qx, яке складало 0,95 - реальне число, на яке необхідно змінити реальний об'єм альвеолярної вентиляції. За співвідношенням (2) визначили кориговане АВК. АВК = (76 × 57) × 0,95=4115, мл. За рахунок визначення необхідної альвеолярної вентиляції запропонованим способом, під час анестезіологічного забезпечення, вдавалося забезпечити постачання кисню, на цифрах, які підтримують нормальне енерговиробництво. Метаболічні зміни у показниках газового змісту крові були відсутні. Після операційний період був не ускладнений. Хворого виписано на сьому добу у задовільному стані. Запропонований спосіб було застосовано під час 36 різних за тривалістю та складністю оперативних втручань. Під час операції та наркозу порушень кисневого режиму та метаболізму тканин організму не спостерігали. Середній термін перебування в клініці 10 діб. Показники киснево-лужного стану були в межах референтних значень. У той час як при проведенні анестезіологічного забезпечення у 36 хворих за способом аналогу у 36 випадках спостерігали ускладнення у вигляді метаболічного ацидозу різного ступеня виразності із-за неточного визначення АВ. Середній термін перебування в клініці 16 діб. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє зменшити кількість ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму під час анестезіологічного забезпечення з ШВЛ і скоротити термін перебування в стаціонарі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб корекції об'єму альвеолярної вентиляції під час штучної вентиляції легенів, що включає вимірювання дихального об'єму, об'єму мертвого простору і частоти дихання та математичне визначення альвеолярної вентиляції, який відрізняється тим, що під час операції вимірюють середні величини серцевого викиду, частоти серцевих скорочень не менше ніж за 6 дихальних циклів і величину фактора компенсації вмісту кисню в артеріальній крові і визначають коригований об'єм альвеолярної вентиляції за співвідношенням: АВк = СВ  ЧСС  Qx, мл, де: АВк - альвеолярна вентиляція коригована; Qx- фактор компенсації вмісту кисню в артеріальній крові; СВ - серцевий викид, мл; ЧСС - частота серцевих скорочень. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2