Спосіб профілактики сером у післяопераційному періоді у хворих з пахвинними і стегновими грижами за осадчим д.м.

Реферат: UA 71227 U UA 71227 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і може бути використана при хірургічній профілактиці сером у післяопераційному періоді в хворих з рецидивними пахвинними і стегновими грижами. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування пахових гриж за допомогою сітчастого протезу - спосіб Stoppa. При цьому способі після розсічення поперечної фасції виділяють передочеревинну клітковину. Виділяють грижові мішки. Поліпропіленову сітку з горизонтальним розміром, відповідним відстані між верхніми передніми клубовими вістями, розташовують у передочеревинній клітковині. Протез фіксують одним швом по середній лінії до пупкової фасції (1). Однак цей спосіб досить травматичний. Відсутність фіксації протезу швами може призвести до виникнення рецидивів, особливо по краях сітки. А у випадках, коли очеревина ушкоджена або частково відсутня, внаслідок раніше перенесених операцій, герніопластика за цим способом взагалі нездійсненна. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу хірургічної профілактики сером у післяопераційному періоді в хворих з пахвинними чи стегновими грижами, що, за рахунок оригінального ушивання поперечної фасції до лобкової кістки, дозволить зменшити або уникнути збирання рідини в передочеревинному просторі, прискорити процес регенерації тканин післяопераційної рани, зменшити больовий синдром, прискорити одужання і покращити життя хворого. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, при виконанні преперитонеальної пластики пахової ділянки полегшеною поліпропіленовою сіткою поперечну фасцію ушивають інтракорпоральним швом до лобкової кістки, унеможливлюючи тим самим збирання рідини в передочеревинному просторі в післяопераційному періоді. Спосіб виконується наступним чином. Новим при профілактиці сером у післяопераційному періоді в хворих з пахвинними і стегновими грижами з виконанням перитонеальної пластики пахвинної ділянки поліпропіленовою сіткою є ушивання поперечної фасції інтракорпоральним швом до лобкової кістки, що дозволяє зменшити або уникнути збирання рідини у передочеревинному просторі. Операція при таких грижах виконується шляхом лапароскопічного доступу з використанням двох 5-мм і одного 10-мм троакарів. Протипоказанням для застосування заявленого способу є загальні протипоказання для виконання лапароскопічних операцій, наявність спайкової хвороби важкого ступеню, необхідність проведення абдомінопластики. Розміри протезу (сітки), що використовується для 2 2 пластики передньої черевної стінки, складали від 10 × 15 см до 15 × 30 см при двосторонній грижі і залежали від розміру грижових воріт, кількості дефектів у передній черевній стінці, а також віддаленості дефектів одне від одного. Перед операцією неодмінно виконувалися УЗД і КТ органів черевної порожнини, передньої черевної стінки для виявлення супутньої патології, додаткових дефектів в передній черевній стінці, виявлення і оцінки спайкової хвороби, а також визначення місця безпечного введення першого троакара. Накоплений досвід виконання операцій за заявленим способом у 287 хворих з пахвинними і стегновими грижами. Основна маса хворих складалася із пацієнтів з грижами IIIа, II типу, згідно з класифікацією за Ніхус. Доступ для герніопластики традиційний, місця розташування троакарів залежать від анатомічних особливостей пацієнта (розміри живота, відстань від лона до пупка, біспінальний розмір), наявності в анамнезі попередніх операцій, наявність супутньої хірургічної патології при симультанних операціях. Після виділення передочеревинного простору, анатомічних структур грижового мішка виконують ушивання поперечної фасції розсмоктуваним матеріалом вікрил 1-0, 2-0, ПДС 1-0 з фіксацією грижового мішка до зв'язки Купера. Післяопераційний період у пацієнтів, прооперованих за заявленим способом, перебігає гладко і потребує госпіталізації на протязі 1-2 днів після операції. Сероми виникли лише у 3-х пацієнтів з 30 випадків (у групі порівняння сероми виникли у 28 із 30 пацієнтів). У хворих з великими пахвинними і стегновими грижами, яким виконано операції за даним способом, післяопераційний період перебігав так само гладко, як і в пацієнтів з невеликими грижами, дренаж видалявся на 2-у добу після операції. Таким чином, в порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє, за рахунок ушивання поперечної фасції до лобкової кістки інтракорпоральним швом при виконанні способу профілактики сером у хворих з пахвинними і стегновими грижами, досягти зменшення або унеможливлення збирання рідини, зменшення ризику розвитку сером у зоні операції. Джерело інформації: Ороховский В.И. Основные грыжесечения. - Донецк, 2000. - С. 147-150. 1 UA 71227 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб профілактики сером у післяопераційному періоді у хворих з пахвинними і стегновими грижами, що включає преперитонеальну пластику пахвинної ділянки полегшеною поліпропіленовою сіткою, який відрізняється тим, що поперечну фасцію ушивають інтракорпоральним швом до лобкової кістки для зменшення або уникнення збирання рідини в передочеревинному просторі. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2