Спосіб хірургічного усунення ороантрального свища при збереженні вираженої перехідної складки на ділянці дефекту альвеолярного відростка

Реферат: UA 71541 U UA 71541 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, конкретно до стоматології, і може бути використана у хворих при проведенні хірургічного лікування ороантрального сполучення для попередження виникнення повторного ороантрального свища. Сьогодні для вирішення існуючої проблеми попередження рецидиву ороантрального свища користуються способами Заславського І.І., Васмунда. Проте використання при цих способах одношарового шматка не дозволяє попередити виникнення повторного ороантрального свища. Найбільш близьким до пропонованого є "Способ хирургического устранения антреорального соединения" (Патент № 17628 А, Україна, МПК А61В 17/322 (2006.01) Крикляс Г.Г і ін.), за яким слизисто-м'якотканинний шматок викроюють у вигляді трикутника з основою до дефекту з подальшим його переміщенням у бік дефекту і фіксують швами до піднебінного краю дефекту. Проте при використанні цього способу-прототипу досить велика можливість рецидиву ороантрального свища. В основу пропонованої корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу хірургічного усунення антреорального з'єднання шляхом створення при проведенні усунення ороантрального свища дублікатури тканин на ділянці дефекту, за рахунок чого стає можливим попередження повторного рецидиву, що дозволить підвищити ефективність хірургічного лікування при ороантральних свищах. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного усунення ороантрального свища при збереженні перехідної складки на ділянці дефекту альвеолярного відростка, який полягає в тому, що з ясен або щоки, по вестибулярній поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи безпосередньо на ділянці дефекту (свища), викроюють трикутний слизистом'якотканинний основний шматок (1 шар) з основою до дефекту, відшаровують його і зміщують епітеліальним вистиланням в просвіт гайморової пазухи, фіксують швами до піднебінного краю дефекту, після деепітелізації останнього, згідно з корисною моделлю створюють дублікатуру дистально від основного шматка під кутом 45º перпендикулярним розрізом від перехідної складки викроюють трапецієвидний слизисто-окісний додатковий шматок (2 шар), розтинають окістя, мобілізують шматок, переміщують його і укладають на основний шматок (1 шар), ушивають до країв рани. Причинно-наслідкові зв'язки: 1. Викроюють трапецієвидний слизисто-окісний додатковий шматок (2 шар) і укладають його на основний - виконують створення дублікатури, це дозволяє мінімізувати можливість рецидиву. 2. Додатковий шматок раневою поверхнею укладають на ранову поверхню основного шматка - при цьому із зовнішнім середовищем ротової порожнини з'єднується тільки епітеліальне вистилання додаткового шматка (2 шару), ми отримуємо якісно однакові ранові поверхні, які відповідні навколишнім тканинам. Опис способу. Операцію проводять під загальним або місцевим знеболенням. Проводять обробку операційного поля. З ясен або щоки, по вестибулярній поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи безпосередньо на ділянці дефекту (свища), викроюють трикутний слизистом'якотканинний основний шматок (1 шар) з основою до дефекту, відшаровують його і зміщують епітеліальним вистиланням в просвіт гайморової пазухи. Після фіксації основного викроєного шматка до піднебінного краю дефекту приступають до створення дублікатури - дистально від основного шматка під кутом 45º перпендикулярним розрізом від перехідної складки викроюють трапецієвидний слизисто-окісний додатковий шматок (2 шар), розтинають окістя, мобілізують шматок, переміщають його і рановою поверхнею укладають на основний шматок (1 шар), ушивають до країв рани. Конкретний приклад. Хворий А. Був прийнятий в щелепно-лицьове відділення в плановому порядку з діагнозом хронічний одонтогенний лівосторонній гайморит. Ороантральний свищ на ділянці видаленого 26 зуба. Після проведення гайморотомії усунення ороантрального свища за пропонованим способом було проведено створення дублікатури з місцевих тканин. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Шви зняті на 10-у добу. Огляд пацієнта проводили через 6 місяців і через 1 рік. Рецидиву свища не спостерігалося. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб хірургічного усунення ороантрального свища при збереженні перехідної складки на ділянці дефекту альвеолярного відростка, який полягає в тому, що з ясен або щоки, по вестибулярній поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи безпосередньо на ділянці дефекту (свища), викроюють трикутний слизисто-м'якотканинний основний шматок (1 шар) з 1 UA 71541 U 5 основою до дефекту, відшаровують його і зміщують епітеліальним вистиланням в просвіт гайморової пазухи, фіксують швами до піднебінного краю дефекту, після деепітелізації останнього, який відрізняється тим, що створюють дублікатуру - дистально від основного шматка під кутом 45º перпендикулярним розрізом від перехідної складки викроюють трапецієвидний слизисто-окісний додатковий шматок (2 шар), розтинають окістя, мобілізують шматок, переміщують його і укладають на основний шматок (1 шар), ушивають до країв рани. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2