Спосіб корекції перегородки носа при сигмоподібному її викривленні

Спосіб корекції перегородки носа при її сигмоподібному викривленні, який включає етап хірургічної мобілізації перегородки і встановлення її у серединному положенні, який відрізняється тим, що мобілізацію здійснюють шляхом видалення смужки викривленого хряща внизу - на стороні викривлення, і на протилежній - у верхній його частині, а утворені при цьому дефекти перегородки усувають випрямленням залишених частин хрящової тканини з фіксацією останніх тканинними штифтами, виготовленими безпосередньо в ході хірургічного втручання з видалених смужок хряща. Корисна модель стосується медицини, зокрема оториноларингологи, і може бути використана у хірургічному лікуванні деформацій перегородки носа. Відомий спосіб корекції перегородки носа при сигмоподібному її викривленні, який включає етап хірургічної мобілізації перегородки і встановлення її у серединному положенні [І]. Спосіб полягає в створенні мобільності чотирикутного хряща декількома надрізами його з викривленого боку після попереднього відшарування слизової оболонки з відповідним охрястям і наступним переміщенням його в серединному положенні. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, яка обумовлюється тим, що мобілізовану за відомим способом перегородку носа не завжди вдається встановити в серединне положення, оскільки викривлена частина хряща при м випрямленні переважає за геометричними розмірами площу рамки - місця нової локалізації. Другим важливим недоліком відомого способу слід визнати те, що при мобілізації хрящового відділу перегородки носа може наступити рецидив її викривлення, оскільки мобілізований хрящ не може утриматись в серединному положенні, що не тільки унеможливлює отримання позитивних функціональних результатів у відношенні носового дихання, але й спричиняє інші порушення в організмі. В основу корисно) моделі поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни методики хірургічної операції, спрямованої на посилення надійності фіксації мобілізованої і дело кал Ізованої перегородки носа, досягають зменшення травматичності оперативного втручання і, як наслідок - зниження ймовірності рецидиву захворювання, стійкого покращання функції носового дихання, а отже - підвищення ефективності лікувального способу. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що мобілізувати хрящовий відділ перегородки носа без видалення надлишку хряща вдається далеко не завжди, оскільки площа перегородки носа за геометричними розмірами переважає площу рамки, в яку вона вставлена. До того ж, мобілізована перегородка без забезпечення додаткової фіксації' може зміщуватися у попереднє положення, складаючи основний прояв рецидиву хвороби у вигляді викривленої' носової перегородки. Оптимальним оперативним кроком при цьому може бути введення смужки хряща у виконані попередньо розрізи: наступне приживлення делокалізованої перегородки в місцях занурення її країв під розрізи у хрящі забезпечуватимуть надійну фіксацію перегородки у серединному положенні. Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі корекції перегородки носа при Ті сигмоподібному викривленні, який включає етап хірургічної' мобілізації' перегородки і встановлення її у серединному положенні, відповідно до корисної моделі мобілізацію здійснюють шляхом видалення смужки викривленого хряща внизу - на стороні викривлення, і на протилежній - у верхній його частині, а утворені при цьому дефекти перегородки усувають випрямленням залишених частин о> о> 7219 хрящової тканини з фіксацією останніх тканинними штифтами, виготовленими безпосередньо в ході хірургічного втручання з видалених смужок хряща. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. У слизовій оболонці з охрястям з боку нижньої випуклості перегородки носа здійснюють розріз біля переднього його краю на висоту випуклості, відшаровують слизову оболонку з охрястям по усій довжині нижнього викривлення з одного боку. Приблизно на середині дуги (у місці найбільшого викривлення) роблять два невеликих (2-3 мм) вертикальних розрізи хряща, причому один - відступаючи на 2-3 мм назад від лінії розсічення слизової оболонки з охрястям, а другий виконують на межі з кістковою частиною перегородки. КІНЦІ вказаних розрізів з'єднують двома поздовжніми розрізами, в результаті чого утворюється оточена чотирма розрізами вузька смужка хряща. Останню відшаровують від охрястя зі слизовою оболонкою протилежного боку і видаляють. На місці вилученої смужки хряща утворюється дефект перегородки у вигляді горизонтального «віконця», а відшарування слизової оболонки з охрястям з протилежного боку перегородки не проводять. Залишений хрящ мобілізують і встановлюють у серединному положенні, для чого здійснюють горизонтальний розріз хряща, не доходячи приблизно на 0,5 см до дна носа. Краї цього розрізу двома вертикальними розрізами з'єднують з краями "віконця". Мобілізований рухливий чотирикутний хрящ порівняно легко встановлюється у серединному положенні. На наступному етапі для попередження зміщення мобілізованого хряща носової перегородки в горизонтальний розріз у хрящі біля дна носової порожнини вводять тканинний штифт у вигляді тонкої смужки хряща довжиною 4-5 мм, що має трикутну форму на поперечному перерізі, яку готують з попередньо висіченого хряща. Листок слизової оболонки з охрястям укладають на місце, Комп'ютерна верстка М. Клюкін після чого виконують аналогічні прийоми фіксації в області верхнього викривлення. Приклад 1. У хворого М., 34 років, проведена ощадлива підслизова резекція перегородки носа з приводу сигмоподібного її викривлення. Після вертикального розрізу слизової оболонки з охряетям на нижньому випинанні перегородки зліва по передньому краю викривлення доверху відшарували слизову оболонку з охрястям по всій довжині нижнього викривлення з одного боку, а у місця найбільшої' випуклості перегородки від переднього до заднього краю вилучили смужку хряща шириною 4 мм. Іншу частину викривленого хряща мобілізували кількома надрізами і встановили її у серединному положенні, після чого листок слизової оболонки з охрястям встановили на місце. Аналогічні маніпуляції виконали на верхній випуклості спинної перегородки з правого боку. Приклад 2. Спосіб корекції хрящової частини перегородки носа при сигмовидному її викривленні застосований у 7 хворих. При цьому встановлені конкретні переваги способу операції: максимальне збереження тканин перегородки носа; майже повне збереження хрящового скелету перегородки. Практично у всіх прооперованих хворих мало місце швидке відновлення носового дихання, практична відсутність ускладнень у ранньому і пізньому післяопераційному періоді, зокрема, у вигляді „післяопераційного риніту", відсутність рецидивів викривлення у віддаленому періоді. Отже, запропонований спосіб, забезпечує ефективніший, ніж за способом прототипом, рівень клінічної ефективності хірургічного спрямлення викривленої носової перегородки, і зможе знайти широке використання в лікувальній ЛОР-практиці. Джерело інформації, яке слід взяти до уваги: 1. Воячек В.И Об ортоскопическом принципе при внутриносовых операциях // М: Научная медицина, 1923,- №11.- С.72-75. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601