Спосіб виділення цист фітогельмінтів із грунтових проб

Спосіб виділення цист фітогельмінтів із фунтових проб, який включає завантаження підготовленої проби в робочу ємність цистовидільного апарата, промивку до повного виділення цист із ґрунтової проби з наступною подачею через злив ну горловину на сито для подальшого дослідження, який відрізняється тим, що в робочу ємність апарата "РуТа" через триходовий кран подають воду знизу шляхом повороту триходового крана у положення для подачі води, після чого засипають фунтову пробу в робочу ємність, продовжують подачу води для промивки до моменту, коли на поверхні води будуть візуально відсутні цисти та інші рештки, злив відпрацьованої суміші здійснюють шляхом повороту триходового крана в положення для зливу, а повне очищення робочої ємності апарата здійснюють декількома поворотами триходового крана в положення для подачі води та зливу відпрацьованої суміші. Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства та області фітопатології, а саме до методів виявлення цистоутворюючих фітонематод, що містяться в фунті і може бути використана як експрес-метод в карантині рослин для виділення цист картопляних нематод. Картопляна цистоутворююча нематода викликає захворювання картоплі -глободероз. Для картопляної нематоди характерний статевий диморфізм. Самці червоподібні, самки кулеподібні з витягнутими головками. Самки продукують овальної форми яйця, які залишаються в середині їх тіла, в личинках. Такі відмерлі самки з яйцями називають цистами. В кінці вегетаційного періоду цисти з коріння рослин відпадають в фунт [1]. Тіло самок довжиною 0,3-1,2мм, ширина 0,2-0,9мм, нерухомі [2]. Цисти круглі, легкі і тому добре спливають на поверхню води, разом із легкими частинками фунту. Експертиза ґрунту на зараженість картопляною цистоутворюючою нематодою може проводитися різними методами із допомогою приладів цистовиділювачів. Відомий флотаційний метод промивки через сита за допомогою літрових стаканів, виділення цист за допомогою приладу Фенуіка, лійковий метод Кірхнера та інші [3, 4]. Всі вони основані на здатності цист спливати на поверхню води. Аналог 1. Флотаційний метод промивки. Він полягає в тому, що попередньо просушений ґрунт просіюють через сито з отворами діаметром сі=2-3мм і засипають в ємність об'ємом 1л. Ґрунт заливають водою і розмішують скляною паличкою. Отриману суспензію відстоюють не більше 5хв. Після осідання частинок ґрунту верхні 2/3 об'єму води зливають на фільтр в лійці діаметром с!=10-15см. При зливанні стакан повертають повільно і слідкують за повним зливом всіх решток, що сплили. Фільтр розглядають під бінокуляром. При промиванні без попереднього висушування, ґрунт відразу помішують на металічне сито з діаметром отворів сі=2-3мм, яке, в свою чергу, вкладене в сито з діаметром отворів d=0,1-0,2мм. Промивають сильним струменем води до тих пір, доки вода, що витікає із під сита не стане прозорою. На верхньому ситі затримуються крупні частинки, а на нижньому - дрібні органічні частинки та цисти. Нижнє сито можна розглядати під бінокуляром або змивати осад на паперові фільтри, що вкладені в лійки. Фільтри розглядають під бінокуляром. Недоліки виділення цист методом флотаційної промивки полягають у на ступному: витрачається велика кількість води (при промиванні безпосередньо через сита), постійно необхідно помішувати ґрунт, тримати сита в руках. При відстоюванні віл води ґрунтової проби спливає чимала кількість інших органічних і ґрунтових решток, які при без 00 CM О) 7248 посередньому змиві на фільтр погіршують підрахунок цист. Цей метод допускає втрату цист при перенесенні змиву на фільтр, вимагає значних затрат часу для проведення одного аналізу ґрунтової проби, а також використання різного лабораторного посуду: лійок, колб, стаканів (додаток 1). Аналог 2. Виділення цист за допомогою пристрою Фенуіка. Найбільш близьким до способу, що заявляється є спосіб виділення цист за допомогою приладу Фенуіка [4], який полягає в тому, що висушений та просіяний ґрунт висипають на сито з міліметровими отворами та змивають сильним струменем води в апарат. Струмінь води (5л/хв.) рекомендується розподіляти по всій поверхні сита за допомогою спеціального розприскувача. Для за тримання великих часток в лійку поміщено сито, трубка лійки входить в ємність апарату (додаток 2). Тяжкі частинки ґрунту осідають на поставлену під уклін донну пластинку, а більш легкі частки, цисти та органічні речовини спливають через край апарату з водою на зливну горловину, а звідти через жолоб на сито з мілкими отворами d=0,1-0,2мм. Матеріал, який уловлюється після того, як промиють мілкі частки ґрунту, змивають в чашку Петрі чи на фільтр в лійці. Ґрунтову пробу промивають до тих пір, поки вода, що витікає не стане прозорою. Осад, який залишається на дні, змивають після видалення пробки з випускного отвору. Після кожної промивки окремої проби весь прилад розбирають та промивають водою. Недоліками методу є складність його застосування, висока трудомісткість, великий розхід води та подача води під високим тиском, а також необхідність повністю розбирати апарат після кожного проведеного аналізу для його промивання, що робить метод довготривалим. В основі всіх методів виділення фітогельмінтів лежить здатність цист спливати на поверхню води. При проведенні промивки традиційними способами суттєвими недоліками є висока трудомісткість та значні затрати водних ресурсів. Завдання корисної моделі — розробити експрес-метод швидкого та ефективного виділення цист фітогельмінтів із ґрунтових зразків. Поставлене завдання досягається тим, що спосіб виділення цист фітогельмінтів із ґрунтових проб включає подачу води в робочу ємність апарату "Ру-Та" знизу через триходовий кран шляхом повороту триходового крану у положення для подачі води із системи водопостачання для промивання засипаної у робочу ємність ґрунтової проби до тих пір, поки на поверхні води не будуть візуально спостерігатись цисти та інші рештки, з наступним виділенням відпрацьованої суміші, що здійснюється через триходовий кран шляхом повороту його в положення для виведення зливу, а повне очищення апарату водою від за лишків відпрацьованої суміші здійснюється через триходовий кран декількома поворотами крану в положення для подачі води із системи водопостачання та видалення зливу із апарату. До істотних ознак, що характеризують корисну модель відноситься той факт, що вперше для виділення цист нематод із ґрунтових проб пропонується спосіб, оснований на подачі води в ємність апарату "РуТа" знизу через триходовий кран в положенні подачі води та виділення відпрацьованої суміші через триходовий кран у положенні для видалення зливу. Приклад конкретного виконання Поставлене завдання досягається тим, що пропонується спосіб виділення цист нематоди, в якому, як засіб виділення використовується прилад "РуТа" (Фіг. 1). Пропонований спосіб промивки базується на здатності цист нематод спливати на поверхню води. Ґрунтові зразки, які необхідно проаналізувати просушують при кімнатній температурі або в сушильній шафі при температурі, що не перевищує 40°С. Із зразка для аналізу відбирають 100г просіяного через сито із діаметром отворів 2-Змм. Із систем водопостачання (за відсутності такої із цистерни) подаємо знизу в робочу ємність воду на ЛА об'єму через трубку подачі води 3 (Фіг.) та поворотом триходового крану (в положенні подачі води) Ґрунтову наважку засипаємо в робочу ємність, злегка помішуючи скляною паличкою. Далі продовжуємо по дачу води. Вода, яка через триходовий кран апарату "РуТа" подається знизу під тиском створює ефект "легкого бурління", в результаті чого ґрунт змішується». Поступово об'єм води збільшуємо, заповнюючи всю робочу ємність (V=3n) 1. На поверхні води спливають дрібні органічні рештки та цисти, які виштовхуються водою на зливну горловину апарату. По горловині вода із цистами та іншими рештками струменем попадає на верхнє сито з діаметром отворів 0,75-1,0мм, а з нього на нижнє сито з діаметром отворів 0,1-0,2мм 5, 6. Сита поставлені одне на друге і тримаються на кріплені, яке розмішене нижче робочої ємності на відстані зливної горловини. Переконавшись, що на поверхні води в робочій ємності 1 вже немає решток і цист проводимо по поверхні води скляною паличкою біля стінок ємності, щоб прилиплі до стінок частинки і цисти змило на сита. Рештки і цисти затримуються на поверхні сит: великі на верх ньому, а мілкі рештки і цисти на нижньому. Вода через сита просочується в умивальник (чи відро). Подачу припиняємо за допомогою повороту триходового крану 2. Повернувши кран в положення №2 відпрацьована суміш по вивідній трубці виводиться в спеціальний каналізаційний стік (чи відро). Ємність ополіскуємо склянкою води, чи кількома поворотами крану подачі води із системи водопостачання. Далі знімаємо сита. Верхнє сито звільняємо від решток і промиваємо, а на нижньому змив можна розглядати через лупу. Якщо цисти необхідно виділити, то змив із сита переносимо в склянку (1л) з водою. Сито ополіскуємо, щоб всі рештки і цисти потрапили в склянку. Відстоюємо 2-Зхв. І зливаємо 1/3 об'єму склянки на фільтр у лійці. Розглядати фільтри можна відразу, або пронумерувати і відкласти до моменту можливого аналізу на картонних підставках. Даний метод промивки з наступним виділенням цист фітогельмінтів можна спростити як в часі так і методиці проведення, якщо під час роботи між верхнім ситом з діаметром отворів 0,751,0мм та нижнім з діаметром отворів 0,1-0,2мм покласти нейлонову чи ситцеву тканину діаметр отворів якої менший за отвори нижнього сита. 7248 Тканину вкладаємо в нижнє сито типу "п'яльця". В цьому випадку змиті рештки великі за розмірами будуть затримуватися на верхньому ситі, а дрібні і цисти відразу на тканині, оскільки тканина щільна і не пропускає частинки і цисти, а вода легко просочується через неї. Після промивки ґрунтових зразків, сита роз'єднують, а тканину розглядають через лупу чи бінокуляр. Як і фільтри тканинну можна поміщати на картонні пронумеровані підставки і розглядати в зручний час. В такий спосіб відбувається значна економія робочого часу. Окрім цього фактично відсутні втрати цист, які можливі при промиванні іншими способами при перенесенні змиву в склянку та на фільтр (табл.) Перевага промивки даним методом і втому, що важкі частинки ґрунту не підіймаються на поверхню води в результаті чого змив чистий. А при використані методу промивки через сита та флотаційний при змивах на сито чи на фільтр попадає багато частинок ґрунту і каламуті, що ускладнює під рахунок цист. Таким чином в порівнянні з іншими методами (пр. Фенуіка та промивки через сита) при використанні методу виділення цист фітогельмінтів за допомогою апарату "РуТа" витрата часу (5-1 Охв.) та розхід води (4-5л) на проведення одного аналізу значно зменшується. Технічний результат, якого можна досягти при застосуванні корисної моделі полягає у виділенні цист фітогельмінтів з ґрунту, основаного на подачі води знизу через триходовий кран для повної промивки проби та змив відпрацьованої суміші через триходовий кран апарату "РуТа". Літературні джерела 1. Варшалович А.А., Шамонин М.Г. Руководство по досмотру и экспертизе растительных и других под карантинных объектов. - М: Изд-во "Колос", 1972.-С.351-364. 2. Деккер X. Нематоды растений и борьба с ними. - М.: Изд-во "Колос", 1972. - С.338-343. 3. Ефременко Т.С., Боровикова А.Н., Дудик О.Р., Гуськова Л.Г., Маковская С.А. Инструкция по выявлению золотистой и бледной картофельных нематод, меры борьбы с ними. - М.: "Агропромиздат", 1988. -С.21-31. 4. Кирьянова Е.С. Методы исследования нематод, сельскохозяйственных растений, почвы и насекомых. - Москва - Ленинград: Изд-во Академии Наук СССР, 1963. - С.33-43. Додаток 1 £. в Додаток 2 1 -лінійка; 2 - піддон, 3 - ємкість, 4 - уклін внутрішній (суцільна перегородка); 5 сито з діаііетрои пор d-0,850 м ; 6 сито з дізиетрои пор d - 0,250 ••; 7 - отвір (пробка); 8 - кріплення для ЛІЙКИ 7248 ДодатокЗ Додаток 4 1. робоча єиність (V=3n); 2. трьохходовий кран; 3. трубка для подачі води; 4. трубка для виведення шивів; 5. сито з діаиетрон отворів 1 иш; G. сито з діаиетрои отворів 0,2 ві Додаток 5 Таблиця 1 Виділення цист картопляної золотистої нематоди різними методами із ґрунтових проб (100см3) Виділення апаратом Виділення апараФенуіка том РуТа % виді% виді% видіКількість Кількість лення лення лення цист цист Флотаційний метод № п/п 1 2 Варіант досліду Кількість цист Природна проба із вогнища нематоди с.Ясіня Закарпатська область Природна проба із вогнища нематоди м.Рахів Закарпатська область 271 176 168 1 182 8,5 21,3 45,6 85,0 85,2 91,2 87,1 9,3 24,0 47,8 Штучний фон 8,3 22,6 46,2 Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне 10 цист/1 00CM 3 269 J 25 цист/100сма 50 цист/100сма Середня ефективність засобів 83,0 90,4 92,4 88,6 285 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601 93,0 96,0 95,6 94,9