Спосіб використання композицій лікарських засобів для корекції артеріовенознолікворного дисбалансу

Винахід належить до медицини і може бути використаний в ангіології, ангіоневрології, ангіохірургії, реанімації, нейрохірургії та в повсякденній медичній практиці. З урахуванням складності етіопатогенетичних механізмів цереброваскулярної патології стає неможливим звести вибір терапевтичного впливу до якого-небудь одного лікарського або фізичного фактору, оскільки в процесі лікування необхідно досягти нормалізації системного і мозкового кровотоку, скорегувати порушення різних видів обміну мозкової тканини, стану гемореології та гемокоагуляції. Згідно сучасних уявлень, лікування хворих з судинними захворюваннями головного мозку передбачає терапевтичний вплив на різні ланки складного комплексу патобіохімічних, патофізіологічних процесів судинного ураження мозку. Найближчим по суті до рішення винаходу є вибраний в якості прототипу спосіб використання композицій лікарських засобів для корекції порушень гемодинаміки, при якому комплексне медикаментозне лікування здійснюється або у вигляді одночасного чи послідовного призначення декількох готових препаратів, або призначення екстемпорально приготовленої суміші, або у вигляді готового комбінованого препарату [1]. Причинами недоліків відомого способу використання композицій лікарських засобів для корекції порушень гемодинаміки є неможливість забезпечення апаратурного контролю впливу лікарських препаратів на судини головного мозку та артеріовенозну рівновагу, що є причиною виникнення клінічних симптомів захворювання. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу використання композицій лікарських засобів для корекції порушень гемодинаміки шляхом проведення корекції під контролем неінвазивних методів функціонування судинної регіональної системи, а саме ультразвукової доплерографії, реенцефалографії, капіляроскопії. Поставлена задача вирішується тим, що проводиться діагностика стану функціонування судинної регіональної системи з дослідженням нових гемодинамічних параметрів, які враховуються під час інструментальної діагностики та проведення корекції порушень артеріо-венозно-лікворного балансу шляхом проведення математичної оцінки питомої ваги кожної з патогемодинамічних ланок в загальній картині системного та регіонального кровозабезпечення з наступним формуванням лікувальної схеми комбінованого одномоментного застосування декількох лікарських середників з різними точками патогенетичного впливу. Запропоновано наступні гемодинамічні параметри: рівень дефіциту артеріального кровотоку, стан нагнітаючої функції міокарда, стан еластико-тонічних властивостей судинної стінки артерій та вен, гідродинамічний рівень внутрішньоорганного тиску, наявність патологічного артеріо-венозного шунтування. Для проведення гемодинамічної корекції застосовується принцип патогенетичної доцільності медикаментозного впливу конкретного лікарського препарату на відповідну ланку порушених гемодинамічних параметрів з наступним моделюванням першочерговості впливу на спровоковані ланки. В залежності від особливостей функціонування гемодинамічної системи серце-артерії-капіляри-вени-серце та знання законів гідрогемодинаміки, фізико-хімічної сумісності лікарських засобів, формується схема комбінованого застосування лікарських середників з метою індивідуальної корекції виявлених полівекторних гемодинамічних порушень артеріо-венозно-лікворної рівноваги. Між сукупністю ознак винаходу та результатом, якого можна досягти, існує причинно-наслідковий зв'язок, який полягає в індивідуальному підході до вибору адекватних лікарських середників, виходячи з виявлених порушених параметрів функціонування церебральної гемодинаміки. Якщо правильно проведена діагностика і враховано всі порушені ланки мозкового кровотоку, тобто правильно встановлена причина, то результат лікування буде позитивним лише при виборі адекватних засобів для корекції порушених ланок патогенезу. Однак знання законів гідрогемодинаміки та синергії застосування комбінації медикаментозних засобів, які застосовуються для корекцій церебральної гемодинаміки, потребує одномоментного впливу зразу на декілька спровокованих гемодинамічних ланок. Оскільки не існує вазоактивних препаратів з прицільною точкою прикладання одночасно до декількох ланок гемодинамічної системи, необхідно застосовувати комбінацію лікарських засобів. При використанні відомого способу застосовувалася комбінація лікарських засобів в лікуванні запальних захворювань та для корекції системної гемодинаміки. Ще одна суттєва ознака винаходу - це адекватно вибраний метод контролю за станом гемодинаміки під час гострих фармакологічних проб, який забезпечує перевірку правильності доз обраної комбінації, контролює ефективність досягнутого результату під контролем УЗДГ артерій та вен головного мозку, капіляроскопії. Як видно, спосіб використання композицій лікарських засобів, який заявляється, при його застосуванні забезпечує індивідуальний підхід до корекції церебральної та системної гемодинаміки конкретного хворого, інструментальний контроль процесу корекції артеріо-венозно-лікворної рівноваги в кожного конкретного хворого. Опис винаходу. Винахід належить до поєднання декількох різновекторних ланок прикладної медицини: дослідження церебральної гемодинаміки, математичне моделювання найбільш спровокованих ланок церебральної та системної гемодинаміки, формування схем комбінацій лікарських середників переважно з групи вазоактивних, кардіотонічних, діуретичних, венотонічних засобів. Винахід пояснюється кресленнями на фіг. 1 фіг. 3. Процес діагностики полягає в дослідженні стану церебральної гемодинаміки за допомогою методу УЗДГ артерій та вен головного мозку і виявлені нових параметрів спровокованих ланок церебральної гемодинаміки, а саме нагнітаючої функції міокарда для забезпечення достатнього рівня церебральної гемодинаміки, порушення тонусу артерій та/чи вен, порушення еластичності судинної стінки, прояви гідродинамічного внутрішньочерепного конфлікту за рахунок наростання внутрішньочерепного тиску, прояви вертебро-базилярної недостатності, артеріо-венозного шунтування. Далі проводиться аналіз виявлених спровокованих ланок функціонування церебральної гемодинаміки, математичний аналіз питомої ваги та значущості кожного з параметрів в хибному ланцюгу гемодинамічної системи серце-артерії-капіляри-вени-серце, з наступним формування схеми адекватної корекції виявлених порушень з індивідуальним підбором доз та комбінації адекватних лікарських середників. Наступний етап - проведення гострої фармакологічної проби з метою перевірки правильності підібраної схеми лікування та ефективності корегуючого впливу запропонованої комбінації ліків. Саме в такому індивідуально підібраному способі лікування під інструментальним контролем, гарантовано позитивним ефектом гострої фармакологічної проби та позитивно прогнозованому ефекті пропонованих схем лікування полягає техніко-економічне обґрунтування запропонованого способу. В наших моделях ми оцінювали лише наступні гемодинамічні функції судинної системи кровопостачання головного мозку: - Головним критерієм гемодинамічної корекції вважаємо зниження дефіциту мозкового кровотоку в каротидному басейні. Іншими гемодинамічними параметрами були: - показники достатності насосної функції міокарда для забезпечення адекватного рівня мозкового кровотоку; - рівень артеріовенозної церебральної рівноваги (зміщена в бік артеріальної ланки - гіперфункція, зміщений в бік венозної ланки - гіпофункція); - стан тонусу артерій (гіпертонус - гіперфункция); - стан еластичних властивостей артеріальної ланки (вікове зниження еластичності - гіпофункція); - гідродинамічний рівень внутрішньочерепного тиску; - стан венозного відтоку (затруднений сповільнений - гіпофункція, прискорений по гіпертонічному типу гіперфункція). Для зручності моделювання функції всіх гемодинамічних параметрів отримані дані перераховувались в процентах от 0 до 100: при нормі - 0, при дефіциті функціонування - від'ємні показники, при надлишковій функції - позитивні значення. Приклад 1 Хворий Б. Одночасне комбіноване застосування лікарських засобів, спрямоване на оптимізацію насосної функції міокарда, корекції внутрішньочерепного тиску та венозної церебральної гіпертонії, (фіг. 1.) З нижче наведеної схеми видно, що одночасне застосування комбінації лікарських засобів викликає ефект синергії за рахунок одномоментного гемодинамічного перерозподілу внутрішньомозкових об'ємів артеріальної, венозної крові, ліквору, системної гемодинаміки та пасивної реакції артеріальних та венозних судин на сам факт гідравлічного удару. В кінцевому результаті ми досягаємо не лише зменшення дефіциту мозкового кровотоку, але й 10% перевищення фізіологічного вікового рівня артеріальної ланки мозкового кровотоку, тобто оправданий феномен артеріальної гіперперфузії з метою тимчасової компенсації тривалої ішемізації на фоні попереднього дефіциту мозкового кровотоку. При порівнянні ефективності корекції мозкового кровотоку трьох різних варіантів гемодинамічної корекції шляхом окремого застосування одного вазоактивного препарату (варіант 1, фіг.2), послідовного застосування комбінації судинних препаратів (варіант 2, фіг.2), одночасного комбінованого застосування (варіант 3, фіг.1, 2, 3.). Приклад 2 Хворий Б, варіант 2, фаза 1.(фіг.2.) На вищенаведеній схемі чітко видно, що дія медикаментів спрямована на покращення нагнітаючої функції міокарда. За рахунок посилення нагнітаючої функції міокарда переважно в лівих відділах міокарда вдалося посилити артеріальну фазу кровотоку по магістральних артеріях шиї, але одночасно підвищився внутрішньочерепний тиск та наросли прояви венозного церебрального застою. В кінцевому результаті рівень мозкового кровотоку не змінився. Хворий Б., варіант 2, фаза 2. Точкою прикладання лікарських засобів в другій фазі стала корекція внутрішньочерепного тиску. З цією метою застосовується дегідратаційна терапія. В даній ситуації в результаті застосування діуретиків гемодинамічні параметри рівня внутрішньочерепного тиску та венозного відтоку покращилися на 10-20%, однак кінцевий результат - нормалізація мозкового кровотоку - не досягнуто. Хворий Б., варіант 2, фаза 3. В третій фазі ми використовували венотонічні засоби з метою покращення венозного відтоку. Досягнено часткової корекція венозного відтоку (знижені на 20% прояви венозної церебральної гіпертонії). А наша головна мета – усунення дефіциту мозкового кровотоку - не досягнута. Тепер для зручності аналізу послідовного застосування лікарських засобів сформуємо зведену таблицю - від фонових параметрів до початку лікування, потім досягнутих в кінці кожної фази. Таким чином, при послідовному застосуванні лікарських препаратів з різними точками прикладання ми отримуємо частковий ефект, який незначно покращує загальну гемодинамічну картину (фіг.2.): Насосна функція міокарда зросла на 15%, внутрішньочерепний тиск знизився на 10%, ознаки венозної церебральної гіпертонії зменшилися на 20%. Практично ми не досягнули кінцевої мети - не зменшили дефіцит мозкового кровопостачання. Крім цього, ми не змогли впливати на порушення еластико-тонічних властивостей церебральних артерій, а саме цей фактор є буфером при гідравлічних ударах з метою підтримки гідравлічної рівноваги між нагнітаючою функцією міокарда та внутрішньочерепним тиском, згладженням гідравлічних ударів. Приклад 3 Як видно на фіг. 3 у хворого В дефіцит мозкового кровопостачання був зумовлений різновекторною комбінацією різних гемодинамічних факторів: - гіпофункція з боку нагнітаючої функції міокарда; - патологічною артеріовенозною рівновагою; - гіпофункцією системи венозного дренажу; - незначним зниженням еластичності судинної стінки; - одночасною гіперфункцією з боку тонусу церебральних артерій; - значним наростанням внутрішньочерепного тиску. На наведеній схемі (фіг.1, 3) видно, що при виражених різновекторних відхиленнях гемодинамічних параметрів необхідна одномоментна корекція всіх патогемодинамічних ланок. Звичайно, дана корекція можлива лише за допомогою внутрішньовенних або внутрішньом'язових коктейлів при умові збереження хімічної сумісності цих препаратів. Нерідко приходиться комбінувати різні несумісні в одній комбінації препарати із зміщенням їх точок прикладання в часі. Джерела інформації: 1. А.Н. Куприн, Г.Т. Пономарева Применение математики в экспериментальной и клинической медицине. М.: Медицина. - 1967. 356 с.