Військова машина з обладнанням для самообкопування

Винахід відноситься до бронетанкової спеціальної колісної та гусеничної техніки, призначеної для виконання землерийних робіт. Відомі військові машини з обладнанням для самообкопування, що містять тонколистовий корпус, в кормовій частині якого з можливістю повороту установлено відвал, а також механізм управління та фіксації відвала [див. книгу «Лёгкий многоцелевой гусеничный транспортёр - тягач. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.», Воениздат МО СССР, 1976, стр.216, рис.134, 135, 136]. Відвал на даному об'єкті, установлений з допомогою кронштейнів, розкісів, тяг, стяжок, пальців, управляється гідравлічною системою. Недоліком такої військової машини є складність конструкції механізму управління та фіксації обладнання для самообкопування через наявність гідравліки. Найбільш близьким технічним рішенням - прототипом, є військова машина з обладнанням для самообкопування, що містить корпус, на якому з можливістю повороту установлено відвал, а також механізм фіксації відвала [див. книгу «Оъект 434. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.», книга вторая, ЦНИИИнформации, 1974, стр.320, рис.168]. На цій машині відвал установлено з допомогою петель, пальців, болтів та зажимів на нижньому носовому листі корпуса. Ме ханізм фіксації відвала містить чотири розпірки, що мають можливість переміщатися в напрямних, які шарнірно установлені на днищі корпуса. Наявність великої кількості деталей кріплення, а також установки розпірок в напрямних ускладнює обладнання. Крім того, в зв'язку з розміщенням частини деталей обладнання для самообкопування під днищем машини, збільшується тр удомісткість монтажно-демонтажних робіт при експлуатації та ремонті. В основу винаходу поставлено завдання спрощення конструкції та підвищення зручності експлуатації обладнання для самообкопування, а також використання його, як додатковий захист екіпажу від куль та снарядів. В конструкції військової машини з обладнанням для самообкопування, що заявляється, яка містить корпус, на якому з можливістю повороту установлено відвал з механізмом фіксації відвала, згідно із винаходом, механізм фіксації відвала містить трос, край якого шарнірно установлені в нижній частині ребер, закріплених на відвалі, а середня його частина вільно обпирається на скоби, котрі постачені заскочками, та закріплені на похилому носовому листі. Завдяки такому місце розташуванню обладнання для самообкопування відпала необхідність застосування чотирьох розпірок, що переміщуються в напрямних, а також деталей кріплення їх до відвалу та до днища корпуса військової машини, що спрощує конструкцію. А в зв'язку з тим, що деталі установки обладнання для самообкопування розташовані в легкодоступних місцях похилого носового листа корпуса, підвищується зручність експлуатації обладнання. Крім того, виконаний із броньованої сталі та установлений в транспортне положення відвал, підвищує захист екіпажу від куль і снарядів без ускладнення конструкції військової машини. Технічне рішення, що заявляється, пояснюється кресленнями: - на Фіг.1 показано загальний вигляд військової машини з обладнанням для самообкопування; - на Фіг.2 зображено обладнання для самообкопування у «транспортному» положенні; - на Фіг.3 - обладнання для самообкопування в «робочому» положенні; - на Фіг.4 - вид А на Фіг.2; - на Фіг.5 - вид Ε на Фіг.3; - на Фіг.6 - перетин Б-Б на Фіг.2; - на Фіг.7 - перетин В-В на Фіг.2; - на Фіг.8 - перетин Г-Г на Фіг.2; - на Фіг.9 - перетин Д-Д на Фіг.2. Військова машина з обладнанням для самообкопування містить корпус 1, на похилому носовому листі 2 якого установлено землерийне обладнання в вигляді відвала 3 з механізмом фіксації, постаченим буксирним тросом 4, що на краях має коуші 5, шарнірно установлені в нижній частині ребер 6. Ребра 6 установлені попарно з кожної сторони відвала 3, в верхній їх частині виконані співвісні отвори для пальців 7 з шплінтами 8, а в нижній - отвори для втулок 9, що приварені до ребер і в яких розташовані пальці 10 з шплінтами 11. На похилому носовому листі 2 корпуса 1 приварені три скоби 12, на осях 13 кожної із яких установлені заскочки 14, що фіксуються стопорами 15. При цьому, середню скобу 12 установлено на вертикальній осі машини, а дві крайні - вище та симетрично їй. Відвал 3 виконано із броньованого листа з відігнутою крайкою 16, що ріже. Для забезпечення жорсткості відвалу 3 між ребрами 6 приварені Г-подібні ребра 17, а ззовні ребер 6 - захвати 18 у вигляді Пподібних ребер. Для установлення відвала 3 на військову машину в нижній частині похилого носового листа 2 корпуса 1 приварені симетрично вертикальній осі на відстані, рівній відстані між осями попарно установлених ребер 6, два кронштейни 19 з втулками 20, а в верхній-два кронштейни 21, симетрично яким на відвалі 3 і під ним на листі 2 також приварено по два кронштейни 21. Відвал 3 може бути установлений в «транспортне» та в «робоче» положення (на Фіг.2 і Фіг.3 показано, відповідно, суцільними та штрих-пунктир-ними лініями). При установці відвала в «транспортне» положення необхідно сумістити нижні отвори на ребрах 6 відвала 3 з отворами втулок 20 двох кронштейнів 19 на корпусі 1 військової машини та установити в них пальці 7 з шплінтами 8. Після цього, приставивши відвал 3 відігнутою крайкою 16 до похилого носового листа 2 корпуса 1, зафіксувати його стяжками 22 з муфтами 23, установивши в суміщені отвори стяжок 22 з отворами чотирьох кронштейнів 21, пальці 24 з пружинними шплінтами 25. В «робоче» положення відвал 3 установлюється з допомогою буксирного троса 4, край якого містять коуші 5. Для цього необхідно зняти трос 4 з місця його штатної укладки на борті та покласти на грунт попереду машини. Після чого, вийнявши шплінти 25 та два пальці 24 із отворів нижніх кронштейнів 21 на відвалі 3, опускають його силами двох чоловік з допомогою ломиків, вставлених в прорізи захватів 18, з «транспортного» положення на грунт, а два пальці 24 з шплінтами 25 установлюють в отвори двох кронштейнів 21 на листі 2, суміщених з отворами стяжок 22. Далі середню частину буксирного тросу 4 укладають в трьох скобах 12 та фіксують це положення заскочками 14 і стопорами 15, а край тросу в вигляді коушів 5 розміщають між ребрами 6 в місцях розташування втулок 9 з правої та лівої сторони відвала 3, фіксуючи таке положення коушів шляхом установки в отвори втулок 9 і коушів 5 пальців 10. В отвори пальців 10 установлюють шплінти 11. При цьому, відвалу 3 можна надати два рівня заглиблювання перший (величина Ж) і другий (величина И, див. Фіг.2). Першому рівню заглиблення відповідає положення буксирного троса 4, укладеного в трьох скобах 12, другому - в двох крайніх. Перед початком землерийних робіт військову машину необхідно підготува ти до роботи, для чого відвал 3 переводять, як було описано вище, з «транспортного» положення в «робоче», заздалегідь уклавши буксирний трос 4 в двох, чи в трьох скобах 12 залежно від, відповідно, «легкого» чи «тяжкого» (щільного) стану грунту. Підготувавши військову машину до роботи, починають риття котловану, яке на «легкому» грунті виконують «човниковим» посуванням машини «слід в слід». Рухом вперед здійснюється «робочий» хід. При цьому, відвал 3, заглиблюючись і забираючи пласт грунту, розтягує буксирний трос 4 та, установлюючись в крайньому (фіксованому) положенні, переміщає грунт перед собою. При русі машини назад («холостий» хід) відвал 3, розташований між гусеницями, сковзає по поверхні грунту, а гусениці машини завалюють грунт по краям котловану, що утворюється. Необхідна довжина котловану досягається довжиною відходу військової машини назад. На «тяжких» грунта х риття котловану починають шириною декілька більшою від ширини машини з поступовим, по мірі заглиблення, звуженням котловану до ширини машини. «Човниковий» рух при цьому чергується з додатковими паралельними зміщуваннями машини вправо чи вліво з невеликими розвертаннями при русі назад, а також діагональними проходами під невеликим кутом до осі котловану, забезпечуючи завалювання та «підрізку» бокових стінок котловану, які утворюються з деякою крутістю. Закінчивши риття котловану для військової машини, відвал 3 належить очистити від грунта, який налип, та установити його в «транспортне» положення. Для цього необхідно буксирний трос 4 зняти з відвала 3, а також похилого носового листа 2 корпуса 1 та розмістити його на штатному місці укладання. Потім установлюють «на місце» зняті перед цим пальці 10 та пружинні шплінти 11 на ребра 6 відвала 3, а також заскочки 14 з стопорами 15 на скобах 12. Далі силами двох чоловік з допомогою ломиків, установивши їх в отвори захватів 18, піднімають відвал 3 в «транспортне» положення, фіксує його з допомогою пружинних шплінтів 25 та пальців 24, розмістивши їх в отворах стяжок 22, співвісно установлених з отворами кронштейнів 21. На Харківському тракторному заводі випущені робочі креслення і передбачається виготовлення дослідних зразків військової машини, що заявляється. Серійне виробництво її передбачає використування звичайного промислового уста ткування.