Спосіб лікування гнійних ран методом вакуумної пов’язки при хронічній ішемії нижніх кінцівок

Реферат: Спосіб лікування гнійних ран, який передбачає тривалу аспірацію ранового вмісту. Після хірургічної обробки рани в ній розташовується губка з вмонтованим поліхлорвініловим дренажем, виконується заливка рани розчином октенісепту з експозицією 10 хвилин та наступною вакуумною аспірацією впродовж 6 годин, після чого процедура із заливкою та аспірацією повторюється знову, впродовж доби проводиться 4 сеанси. UA 73455 U (12) UA 73455 U UA 73455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі практичної медицини, зокрема хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з гнійними, тривалий час незаживаючими ранами нижніх кінцівок ішемічного характеру. Відомий спосіб місцевого лікування гнійних ран (Британчук Р.В., Жученко П.С, Шапринський Є.В. // патент № 23355 опублікований 25.05.2007 р. Бюл. № 7), що включає розміщення перфорованої дренажної трубки в рані, який відрізняється тим, що в рані розміщують зигзагоподібний дренаж, з отворами різного діаметра, загорнутий в марлеву серветку, в проксимальному відділі зигзагоподібний дренаж з'єднують із системою для внутрішньовенних трансфузій і здійснюють керований постійний діаліз порожнини рани, до того ж, в нижніх кутах рани з обох її боків встановлюють перфоровані дренажі, які виводять назовні через окремі контрапертури і під'єднують до ємностей для збору виділень. Недоліком запропонованого способу є те, що вплив на рану у процесі її лікування і очищення пасивний, не створюються умови для примусової аспірації. Марлеві серветки через 68 годин просочуються ексудатом і тому їх потрібно періодично змінювати. Найбільш близьким по суті до способу, який з'являється, і прийнятий за прототип є спосіб лікування гнійних ран з використанням вакуумного дренування (Морозова М.М. // Патент № 87641 опублікований 15.08.2005 р. Бюл. № 8) який включає розкриття гнійного запального вогнища м'яких тканин, промивання розкритої порожнини розчином антисептиків, установку дренажної трубки усередині гнійної рани, а також установку вакуумного пристрою на вільному кінці дренажної трубки, який відрізняється тим, що після установки дренажної трубки шкіру навколо рани витирають насухо, обробляють 70 % спиртом і через 45-60 секунд поверхню шкіри навколо рани герметично покривають антимікробною плівкою на час від 48 до 72 годин, при цьому антимікробною плівкою фіксують дренажну трубку до краю рани шляхом щільного обтискання дренажної трубки. Недоліком прототипу є те, що для зниження рівня мікробної забрудненості рани не проводиться санація ранової порожнини антисептиком. Крім того відомо, що організм навколо дренажу, як навколо стороннього тіла формує "футляр" з грануляційної тканини, який обмежує зону дренування рани та запобігає адекватній санації всієї поверхні рани. В основу корисної моделі поставлена задача покращити результати хірургічного лікування гнійних ран шляхом тривалої аспірації ранового вмісту та заливку в рану розчину октенісепту. Підсилення місцевого кровообігу за рахунок використання вакуумного впливу на рану. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гнійних ран, який передбачає тривалу аспірацію ранового вмісту, згідно з корисною моделлю, після хірургічної обробки рани виконують заливку рани розчином октенісепту з експозицією 10 хвилин та наступною вакуумною аспірацією впродовж 6 годин, після чого процедуру із заливкою та аспірацією повторюють знову, впродовж доби проводять 4 сеанси. Спільними ознаками прототипу та рішенням, що заявляється, є використання вакуумної терапії. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що в рану вводять змодельовану до її розмірів і форми поліуретанову губку з вмонтованим трубчастим дренажем, виконують заливку рани октенісептом з експозицією в рані та наступною аспірацією. Запропонований спосіб лікування гнійних ран вакуумною пов'язкою здійснюється таким чином: після хірургічної обробки рани та промивання порожнини рани розчинами антисептиків, в рані розташовують змодельовану до її форми і розмірів поліуретанову губку (розмір пор 4002000 мікрометрів) з вмонтованим перфорованим дренажем, який розташовується всередині губки. Зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою що дозволяє підтримувати від'ємний тиск від 50 до 200 мм рт. ст. Через дренажну трубку в рану інстилюють розчин октенісепту. Інстиляції виконують в першу добу кожні 4 години, на другу добу кожні 6 годин, з 3 по 10 добу кожні 8 годин. Експозиція препарату 10 хвилин, протягом 14-21 днів. Шкіру навколо рани герметично покривають антимікробною плівкою, при цьому цією ж плівкою фіксують дренажну трубку до краю рани шляхом її щільного обтискання. Використання запропонованого способу лікування має переваги, які вигідно відрізняють його від раніше запропонованих. Активна аспірація ранового вмісту в поєднанні з антимікробним впливом октенісепту зменшує мікробну контамінацію. Збереження вологого ранового середовища стимулює ангіогенез. Вплив вакууму посилює місцевий кровообіг та створює умови розвитку грануляційної тканини та прискорення епітелізації. Технічний результат: Використання запропонованого способу прискорює очищення ран, стимулює розвиток судин, чим покращує кровопостачання, створює умови для дозрівання грануляційної тканини та її епітелізації. 1 UA 73455 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лікування гнійних ран, який передбачає тривалу аспірацію ранового вмісту, який відрізняється тим, що після хірургічної обробки рани в ній розташовується губка з вмонтованим поліхлорвініловим дренажем, виконується заливка рани розчином октенісепту з експозицією 10 хвилин та наступною вакуумною аспірацією впродовж 6 годин, після чого процедура із заливкою та аспірацією повторюється знову, впродовж доби проводиться 4 сеанси. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2